Ускладнення пмк:

1. Гостра мітральна недостатність виникає в результаті відриву хорд від стулок мітрального клапана, спостерігається досить рідко і переважно пов’язаної з травмою грудної клітки у дітей, які мають міксоматозну дегенерацію хорд.

Клінічно це проявляється раптовим розвитком набряку легень внаслі­док різкого перевантаження лівого передсердя об’ємом та гострої лівошлуночкової недостатності.

Ехокардіографічно виявляють симптом «стулки, що вільно звисає». Таке ускладнення ПМК потребує негайного хірургічного втручання.

2. Хронічна мітральна недостатність при ПМК є вікозалежним явищем та розвивається переважно у хворих після 40-50 років.

У дітей помірна мітральна недостатність тривалий час перебігає безсимптомно, але згодом та при прогресуванні регургітації з’являть­ся всі прояви декомпенсації лівих відділів серця та венозного застою в малому колі кровообігу.

Діти з важкою мітральною регургітаціею (III-ІV ступінь) потребу­ють хірургічного лікування.

3. Порушення серцевого ритму та провідності у дітей з ПМК пере­важно зустрічається у підлітків. Ці дизритмії реєструються в 50-90% хворих ПМК. Найбільш часто виявляються вегетативні дисфункції синусового вузла, атріовентрикулярні блокади, суправентрикулярні і шлу­ночкові екстрасистоли, що зникають при фізичному навантаженні або збільшуються при емоційній напрузі, частіше вегетативного генезу.

4. Неврологічні ускладнення часто проявляються у вигляді минучих порушень мозкового кровообігу, мігренозних головних болів, рідко - ішемічних інсультів внаслідок підвищеної агрегації тромбоцитів на змінених стулках клапанів з вивільненням серотоніну й утворенням тромбоемболій дрібних судин.

5. Одним із вкрай важких ускладнень ПМК є інфекційний ендокардит, який розвивається у 3,6-6,0% хворих з ПМК та у 7-8% дітей з ПМК III ст. або 0,0026% на рік в осіб з ПМК без мітральноі регургітації та втричі частіше за наявності останньої. Висока частота виникнення інфекційного ендокардиту також у хворих з дизритміями та міксоматозною дегенерацією.

За наявності бактеріемії та турбулентних потоків крові під час регургітації збудник осідає на змінених стулках з подальшим розвит­ком класичного запалення з утворенням бактеріальних вегетацій.

При міксоматозному переродженні МК в осіб будь-якого віку під час фізичних навантажень можливий розвиток інтермітуючої регургіта­ції. Тому дітей, які мають ПМК з регургітаціею та/або потовщення стулок мітрального клапану, відносять до групи помірного ризику роз­витку інфекційного ендокардиту.

Найчастіше бактеріемія у дітей відбувається при стоматологічних втручаннях (екстракції зубів, маніпуляції на парадонті та слизовій оболонці ротової порожнини, зняття зубного каменя), тонзил- та аденотомії, використанні жувальної гумки, особливо при наявності каріоз­них зубів, гастроінтестінальних та урогенітальних втручаннях, бронхо­скопії, хірургічному лікуванні абсцесів та флегмон.

6. Раптова смерть серед дітей з ПМК зустрічається вкрай рідко та пов’язана, насамперед, з синкопальними епізодами шлуночкових тахікардій та фібриляцій, особливо за наявності синдрому видовженого ін­тервалу QТ.

Ризик раптової смерті збільшується в 50-100 разів при мітральній регургітації та при збільшенні лівого передсердя. У дорослих раптова смерть зустрічається відносно частіше (2 особи на 10 000 щорічно) й пояснюється також розвитком фатальних дизритмій та гострою лівошлуночковою недостатністю внаслідок розриву хорд.

Основні чинники ризику щодо виникнення важких ускладнень, у тому числі раптової смерті.

• синкопальні або ліпотимічні (відчуттів, що передують синкопе) стани;

• диспное у дівчаток;

• ехокардіографічні ознаки пансистолічного ПМК з вираженою мітральною регургітацією або дисфункцією лівого чи правого шлу­ночків;

• зміни SТ-Т у кількох відведеннях ЕКГ;

• напади шлуночкової тахікардії;

• шлуночкова екстрасистолія високих градацій;

• синдром видовженого інтервалу QТ;

• синдром передчасного збудження шлуночків;

• раптова смерть батьків або найближчих родичів віком до 50 ро­ків;

• небезпека розвитку ускладнень підвищується при зростанні аускультативної симптоматики ПМК;

• прогностично найбільш несприятливим є голосистолічний шум, що свідчить про пансистолічний пролапс і мітральну регургітацїю високого ступеня.