- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Артеріальний тиск у дітей та підлітків
- •Величина ат у дітей в залежності від віку
- •Величина ат у дітей в залежності від статі (мм рт.Ст.)
- •Різновиди манжеток для вимірювання ат у дітей різного віку
- •Корекція величин сат і дат в залежності від об’єму плеча у дітей
- •Критерії іі-ї програми контролю ат у дітей і підлітків (1997 р.)
- •Показники нормального ат у дітей різної статі, віку і росту
- •Процентильне розподілення артеріального тискуу дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова л.І., 2002 р.)
- •Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію
- •Цифрові вимірювачі артеріального тиску і пульсу
- •Артеріальна гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків
- •Найбільш часті причини артеріальної гіпертензії в різні вікові періоди
- •Первинна артеріальна гіпертензія (ювенільна)
- •Класифікація
- •Класифікація артеріальної гіпертензії з ураженням органів-мішеней (вооз, 1993 р.)
- •Діагностика артеріальної гіпертензії
- •Обстеження хворих на артеріальну гіпертензію
- •Вторинні ( симтоматичні ) артеріальні гіпертензії
- •Ознаки деяких вторинних артеріальних гіпертензій
- •Ниркова артеріальна гіпертензія
- •Ренальні гіпертензії Ренопаренхіматозна аг
- •Лікування ренопаренхиматозних аг
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Феохромоцитома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Синдром (хвороба) кушинга
- •Гіперфункція щитоподібної залози
- •Первинний гіперпаратиреоз
- •Кардіоваскулярна (гемодинамічна) гіпертензія
- •Нейрогенні артеріальні гіпертензії
- •Артеріальна гіпертензія при вагітності
- •Артеріальна гіпертензія при ожирінні
- •Рефрактерна та злоякісна артеріальна гіпертензія
- •Лікування хворих на артеріальну гіпертензію Основні принципи лікування:
- •Основні засоби лікування:
- •Немедикаментозна терапія
- •Медикаментозна терапія
- •Рекомендації вооз і мтг (1999) щодо вибору антигіпертензивних препаратів
- •Диспансерний нагляд
- •Профілактика артеріальних гіпертензій
- •Гіпертензивні кризи
- •Енцефалопатичний синдром
- •Кардіопатичний синдром
- •Нейровегетативна форма гк
- •Набрякова форма гк
- •Судомна форма гк
- •Лікування гіпертензивних кризів
- •Нейровегетативна форма гк
- •Водно-сольва форма гк
- •Судомна (енцефалітична) форма гк
- •Гіпертонічний криз, який ускладнився гострою лівошлуночковою серцевою недостатністю і набряком легень, особливо при наявності ангінозних болей в серці
- •Гіпертонічний криз при феохромацитомі
- •Артеріальні гіпотензії
- •Лікування артеріальної гіпертензії
- •Медикаментозна терапія
- •Профілактика артеріальної гіпотензії
- •Пролапс мітрального клапана
- •Аускультація:
- •Електрокардіографія:
- •Фонокардіографія:
- •Рентгенографія:
- •Мал. 11. Пролапс мітрального клапана Ехокардіографія:
- •Діагностика первинного пмк
- •Ускладнення пмк:
- •Диференційний діагноз:
- •Прогноз:
- •Пролапс тристулкового і аортального клапанів
- •Незначні аномалії сполучної тканини
- •Лікування дітей із пролапсом мітрального, тристулкового і аортального клапанів
- •Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту
- •Диспансерізація
- •Заняття фізкультурою і спортом
- •Кардіоміопатії
- •Епідеміологія
- •Дилатаційна кардіоміопатия
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Ехокардіографія
- •Лікування
- •Режим і дієта:
- •Медикаментозна терапія
- •Хірургічне лікування
- •Перебіг захворювання і прогноз
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Мал.13. Схематичне зображення рухів передньої стулки мк при гіпертрофічній кардіоміопатії: лп – ліве передсердя; лш – лівий шлуночок; Ао – аорта; мк – стулка мітрального клапана.
- •Класифікація (робоча) гіпертрофічної кардіоміопатії (о.А. Мутафьян і співавт., 2003)
- •Клінічна картина
- •Фізикально
- •Електрокардіографія
- •Апекскардіографія
- •Фонокадіографія
- •Ехокардіографія
- •Рентгенографія огк
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Диференційний діагноз
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •Кардіохірургічне лікування
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Патоморфологія і патофізіологія
- •Етіологія
- •Клінічна картина
- •Електрокардіографія
- •Рентгенографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Лікування
- •Перипартальна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Електрокардіографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Диспансерний нагляд та реабілітація хворих дітей з кардіоміопатіями
- •Додатки витяг з наказу міністерства охорони здоров’я україни № 362від 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей»
- •Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском у дітей
- •Протокол діагностики та лікування пролапса мітрального клапану у дітей
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол вторинної профілактики інфекційного ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності
- •Дозування дигоксину в педіатричній практиці
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатності у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатності у дітей
- •Рекомендації з діагностики,оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд, 2004 р.)
- •Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком 1-17 років
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпертензивних станах у дітей та підлітків
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при знятті гіпертензивних кризів у дітей і підлітків
- •Основні лікарскі засоби та їх застосування при гіпотензивних станах у дітей та підлітків
- •Антигіпертензивні засоби
- •Метаболічні препарати, що використовуються в дитячій та підлітковій кардіології
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Міністр а.В. Підаев
- •Література
Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності
У ДІТЕЙ
МКХ-Х І50 – Серцева недостатність
150.0 – Застійна серцева недостатність
Режим підбирають індивідуально й залежно від стадії серцевої недостатності, при ІІБ та III стадіях – постільний, а також постільний режим на тлі гострих міокардитів навіть при І, IIА стадіях, при IIА- полегшений постільний режим, при І стадії – кімнатний режим. Тривалий термін перебування на постільному режимі не рекомендується, необхідно його поступово розширювати, ґрунтуючись на реакції дитини на фізнавантаження, функціональні проби по Шалкову.
Дієта при І стадії з виключенням продуктів, що містять багато хлориду натрію, при IIА- NaCl обмежують до 2-4 г на добу, при ІІБ та III стадіях – до 1,0-1,5 г на добу (таку хлоридну дієту витримують не більше як 3-7 діб), обов’язково збільшують кількість продуктів, що багаті на калій (родзинки, курага, банани, печена картопля тощо), кількість рідини обмежують, починаючи з IIА стадії, при ІІБ та III стадіях – не більш як 600-800 мл на добу, недопустимо обмеження кількості рідини більш ніж на 50% від добової фізіологічної потреби.
Лікування основного захворювання, що призвело до розвитку застійної серцевої недостатності (хірургічна корекція вад серця, протизапальна терапія при кардитах, антиаритмічна терапія при серцевих дизритміях тощо).
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (каптоприл орально: дозування у новонароджених 0,01-0,05 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 0,5 мг/кг до 4 разів на добу (2 мг/кг на добу), дозування у дітей після 1 місяця життя: 0,15-0,3 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 6 мг/кг на добу, у підлітків та дорослих -12,5-25 мг кожні 8-12 годин, максимально припустимо збільшення добової дози до 6 мг/кг).
Діуретики (які виводять калій – фуросемід орально, в/в або в/м 1-2 мг/кг кожні 6-12 годин, максимально допустима доза не більш як 6 мг/кг на добу, або які зберігають калій- спіронолактон внутрішньо 1,5-3,3 мг/кг на добу у 1-2 приймання, у підлітків та дорослих від 25 до 200 мг на добу, звичайно 100 мг на добу, ін.).
Кардіометаболічна терапія (рибоксин, калію оротат, кверцетин, L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатинін, панангін або аспаркам, фосфаден, АТФ-лонг, тощо).
Серцеві глікозиди (дигоксин) (табл.15).
у новонароджених:
на тлі «дуктус-залежних» природжених вад серця: введення простагландину Е1 в/в початковою дозою 0,05-0,1 мкг/кг за 1 хв, надалі підтримуючою дозою 0,01 мкг/кг за 1 хв;
на тлі відкритої артеріальної протоки – в/в введення індометацину;
на тлі синдрому персистуючої фетальної циркуляції: оксигенотерапія, толазолін.
150.1. Лівошлуночкова недостатність
Режим підбирають індивідуально й залежно від стадії серцевої недостатності, при ІІБ та III стадіях – постільний, а також постільний режим на тлі гострих міокардитів навіть при І, IIА стадіях, при IIА - полегшений постільний режим, при І стадії – кімнатний режим. Тривалий термін перебування на постільному режимі не рекомендується, необхідно його поступово розширювати, ґрунтуючись на реакції дитини на фізнавантаження, функціональні проби по Шалкову.
Дієта при І стадії з виключенням продуктів, що містять багато хлориду натрію, при IIА – NaCl, обмежують до 2-4 г на добу, при IIВ та III стадіях – до 1,0-1,5 г на добу (таку ахлоридну дієту витримують не більше як 3-7 діб), обов’язково збільшують кількість продуктів, що багаті на калій (родзинки, курага, банани, печена картопля тощо), кількість рідини обмежують, починаючи з IIА стадії, при ІІБ та III стадіях – не більш як 660-800 мл на добу, не допустимо обмеження кількості рідини більш ніж на 50% від добової фізіологічної потерби.
Лікування основного захворювання, що призвело до розвитку застійної серцевої недостатності (хірургічна корекція вад серця, протизапальна терапія при кардитах, антиаритміяна терапія при серцевих дизритміях тощо).
Інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (каптоприл орально: дозування у новонароджених 0,01-0,05 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 0,5 мг/кг до 4 разів на добу (2 мг/кг на добу), дозування у дітей після 1 місяця життя: 0,15-0,3 мг/кг на приймання до 3 разів на добу, максимально може бути збільшена до 6 мг/кг на добу, у підлітків та дорослих -12,5-25 мг кожні 8-12 годин, максимально припустимо збільшення добової дози до 6 мг/кг/.
Діуретики (які виводять калій – фуросемід орально, в/в або в/м 1-2 мг/кг кожні 6-12 годин, максимальна допустима доза не більш як 6 мг/кг на добу, або які зберігають калій- спіронолактон внутрішньо 1,5-3,3 мг/кг на добу в 1-2 приймання, у підлітків та дорослих від 25 до 200 мг на добу, звичайно 100 мг на добу, ін.)
Кардіометаболічна терапія (рибоксин, калію оротат, кверцетин, L-карнітину хлорид, мілдронат, кардонат, неотон фосфокреатинін, панангін або аспаркам, фосфаден, АТФ-лонг тощо).
Серцеві глікозиди (дигоксин) (див. табл. 15.).
Таблиця 15.