- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Артеріальний тиск у дітей та підлітків
- •Величина ат у дітей в залежності від віку
- •Величина ат у дітей в залежності від статі (мм рт.Ст.)
- •Різновиди манжеток для вимірювання ат у дітей різного віку
- •Корекція величин сат і дат в залежності від об’єму плеча у дітей
- •Критерії іі-ї програми контролю ат у дітей і підлітків (1997 р.)
- •Показники нормального ат у дітей різної статі, віку і росту
- •Процентильне розподілення артеріального тискуу дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова л.І., 2002 р.)
- •Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію
- •Цифрові вимірювачі артеріального тиску і пульсу
- •Артеріальна гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків
- •Найбільш часті причини артеріальної гіпертензії в різні вікові періоди
- •Первинна артеріальна гіпертензія (ювенільна)
- •Класифікація
- •Класифікація артеріальної гіпертензії з ураженням органів-мішеней (вооз, 1993 р.)
- •Діагностика артеріальної гіпертензії
- •Обстеження хворих на артеріальну гіпертензію
- •Вторинні ( симтоматичні ) артеріальні гіпертензії
- •Ознаки деяких вторинних артеріальних гіпертензій
- •Ниркова артеріальна гіпертензія
- •Ренальні гіпертензії Ренопаренхіматозна аг
- •Лікування ренопаренхиматозних аг
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Феохромоцитома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Синдром (хвороба) кушинга
- •Гіперфункція щитоподібної залози
- •Первинний гіперпаратиреоз
- •Кардіоваскулярна (гемодинамічна) гіпертензія
- •Нейрогенні артеріальні гіпертензії
- •Артеріальна гіпертензія при вагітності
- •Артеріальна гіпертензія при ожирінні
- •Рефрактерна та злоякісна артеріальна гіпертензія
- •Лікування хворих на артеріальну гіпертензію Основні принципи лікування:
- •Основні засоби лікування:
- •Немедикаментозна терапія
- •Медикаментозна терапія
- •Рекомендації вооз і мтг (1999) щодо вибору антигіпертензивних препаратів
- •Диспансерний нагляд
- •Профілактика артеріальних гіпертензій
- •Гіпертензивні кризи
- •Енцефалопатичний синдром
- •Кардіопатичний синдром
- •Нейровегетативна форма гк
- •Набрякова форма гк
- •Судомна форма гк
- •Лікування гіпертензивних кризів
- •Нейровегетативна форма гк
- •Водно-сольва форма гк
- •Судомна (енцефалітична) форма гк
- •Гіпертонічний криз, який ускладнився гострою лівошлуночковою серцевою недостатністю і набряком легень, особливо при наявності ангінозних болей в серці
- •Гіпертонічний криз при феохромацитомі
- •Артеріальні гіпотензії
- •Лікування артеріальної гіпертензії
- •Медикаментозна терапія
- •Профілактика артеріальної гіпотензії
- •Пролапс мітрального клапана
- •Аускультація:
- •Електрокардіографія:
- •Фонокардіографія:
- •Рентгенографія:
- •Мал. 11. Пролапс мітрального клапана Ехокардіографія:
- •Діагностика первинного пмк
- •Ускладнення пмк:
- •Диференційний діагноз:
- •Прогноз:
- •Пролапс тристулкового і аортального клапанів
- •Незначні аномалії сполучної тканини
- •Лікування дітей із пролапсом мітрального, тристулкового і аортального клапанів
- •Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту
- •Диспансерізація
- •Заняття фізкультурою і спортом
- •Кардіоміопатії
- •Епідеміологія
- •Дилатаційна кардіоміопатия
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Ехокардіографія
- •Лікування
- •Режим і дієта:
- •Медикаментозна терапія
- •Хірургічне лікування
- •Перебіг захворювання і прогноз
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Мал.13. Схематичне зображення рухів передньої стулки мк при гіпертрофічній кардіоміопатії: лп – ліве передсердя; лш – лівий шлуночок; Ао – аорта; мк – стулка мітрального клапана.
- •Класифікація (робоча) гіпертрофічної кардіоміопатії (о.А. Мутафьян і співавт., 2003)
- •Клінічна картина
- •Фізикально
- •Електрокардіографія
- •Апекскардіографія
- •Фонокадіографія
- •Ехокардіографія
- •Рентгенографія огк
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Диференційний діагноз
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •Кардіохірургічне лікування
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Патоморфологія і патофізіологія
- •Етіологія
- •Клінічна картина
- •Електрокардіографія
- •Рентгенографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Лікування
- •Перипартальна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Електрокардіографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Диспансерний нагляд та реабілітація хворих дітей з кардіоміопатіями
- •Додатки витяг з наказу міністерства охорони здоров’я україни № 362від 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей»
- •Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском у дітей
- •Протокол діагностики та лікування пролапса мітрального клапану у дітей
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол вторинної профілактики інфекційного ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності
- •Дозування дигоксину в педіатричній практиці
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатності у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатності у дітей
- •Рекомендації з діагностики,оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд, 2004 р.)
- •Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком 1-17 років
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпертензивних станах у дітей та підлітків
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при знятті гіпертензивних кризів у дітей і підлітків
- •Основні лікарскі засоби та їх застосування при гіпотензивних станах у дітей та підлітків
- •Антигіпертензивні засоби
- •Метаболічні препарати, що використовуються в дитячій та підлітковій кардіології
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Міністр а.В. Підаев
- •Література
Медикаментозна терапія
Завжди перед лікарем виникає питання: що для дитини та підлітка найнебезпечніші – артеріальна гіпертензія, чи прийом антигіпертензивних препаратів?
Дійсно, ризик виникнення таких життєзагрожуючих станів, як інфаркт, інсульт, раптової смерті у підлітків значно нижчий, ніж у осіб похилого віку.
Медикаментозне лікування дітей та підлітків з первинною артеріальною гіпертензією слід проводити так, щоб за мінімальних доз і найменшої кількості препаратів досягти максимально можливого та стійкого гіпотензивного ефекту.
Стійка нормалізація АТ, інших гемодинамічних параметрів, зникнення суб’єктивних симптомів є показанням до відміни препаратів.
Перерву в медикаментозному лікуванні слід використовувати для продовження інших немедикаментозних та оздоровчих заходів.
Нове підвищення АТ є показанням для відновлення приймання гіпотензивних і седативних засобів.
Більшість хворих дітей та підлітків з ВСД та АГ не потребують медикаментозної гіпотензивної терапії.
Показання до призначення медикаментозної та іншої симптоматичної терапії:
1. Лабільне або стабільне підвищення САТ на 10-15 мм рт.ст., а ДАТ на 5-10 мм рт.ст. вище вікової норми, кризовий перебіг АГ.
2. Неадекватна реакція ЧСС і АТ (особливо ДАТ) на функціональну пробу з дозованим фізичним навантаженням.
3. Відсутність ефекту від немедикаментозної терапії протягом 6-12 місяців.
4. Наявність більше двох факторів ризику розвитку ЕГ (обтяжена спадковість, ожиріння, підвищене вживання солі та «сільчутливість», гіподинамія, паління та вживання алкоголю, травми черепа в анамнезі, тривалий емоційний стрес), найбільш важливим із яких є генетична обтяженість по АГ.
В останніх рекомендаціях В003 і МТГ (1999) зазначено, що як препарати першого ряду слід використовувати антигіпертензивні препарати шести класів:
1/ діуретики;
2/ блокатори Я-адренорепепторів;
З/ антагоністи кальцію;
4/ блокатори α-адренорепепторів;
5/ інгібітори АПФ;
6/ блокатори /антагоністи/ рецепторів ангіотензину II.
Препаратами другого ряду є:
1/ α1 – адреноблокатори;
2/ алкалоїди раувольфії;
З/ центральні α2 – агоністи (клонідін, гуанабенз, гуанфацин, метилдопа);
4/ прямі вазодилататори (гідралазин, міноксиділ).
Є також нові препарати, до яких належать агоністи імідозолінових рецепторів (моксонідін, рилменідін), інгібітори нейтральної пептидази, антагоністи ендотеліну.
Вибір препаратів для лікування кожного конкретного хворого залишається за лікарем і залежить від багатьох факторів.
Існують рекомендації В003.І МТТ (1999) щодо вибору антигіпертензивних препаратів (табл. 12).
Медикаментозна терапія проводиться на фоні продовження немедикаментозного лікування і проведення заходів по нормалізації стилю життя. Лікування АГ краще починати з фітотерапії, схема і засоби якої залежать від психоемоційного статусу дитини і типу його гемодинаміки.
Дітям з симпатикотонією, психоемоційним напруженням і гіперкінетичним типом кровообігу призначають рослинні препарати, які володіють седативною дією: бояришник, пустирник, багульник, звіробій, валер’яна або збори трав.
При гіперкінезії можна застосовувати настій кореня шлемника байкальського і кори або листків евкомії.
При АГ, яка супроводжується церебральною симптоматикою, тахікардією і неврозом, добрий ефект чинить д е в і н к а м (вінкамін) по 5-10 мг 3 рази на добу до отримання ефекту із наступним переходом на половинну дозу 2 рази в день протягам 1-1,5 місяців.
Денні транквілізатори:тиреодазин (сонапакс) по 20-50 мг/кг/добу; фенібут по 0,25-0,75 г/добу; при м’язовому напруженні, неспокою, безсонні – феназепам по 0,5-1,5 мг/добу.
При відсутності ефекту від цієї терапії протягом 3 місяців і збереженні гіперкінетичного типу кровообігу з тахіаритміею, переважним підвищенням САТ, поганому самопочутті і зниженні толерантності до навантажень препаратами вибору є Я-а д р е н о- б л о к а т о р и (пропранолон, обзідан, віскен та ін.).
У 10% хворих може відзначатись резистентність до Я-адреноблокаторів і у 26% – підвищена чутливість до них (появлення судинних розладів і неадекватне підвищення ДАТ). Тому перед початком лікування бажано провести пробу на індивідуальну чутливість до препарату.
Таблиця 12