Рекомендації з діагностики,оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд, 2004 р.)

Лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків включає модифікацію стиля життя та фармакологічне лікування.

Основними заходами з корекції способу життя є:

• зниження маси тіла – першочергове завдання для хворих на АГ з ожирінням. Попередження збільшення маси тіла сприяє обмеженню підвищення АТ у майбутньому;

• регулярні фізичні навантаження та обмеження малорухомого (сидя­чого) способу життя сприяють зниженню АТ безпосередньо і опосе­редковано – внаслідок зниження маси тіла;

• дотримання дієти має важливе значення для дітей і підлітків як з граничними значеннями АГ, так і при більш тяжкій АГ;

• участь сім’ї у лікувальному процесі значно покращує результати лікування.

Основні принципи медикаментозної терапії АГ у дітей та підлітків:

• показаннями до антигіпертензивного медикаментозного лікування дітей з АГ є вторинний характер захворювання та відсутність ефек­ту від заходів щодо модифікації способу життя;

• наявні результати останніх клінічних досліджень значно розширили перелік препаратів, дозволених до застосування при АГ у дітей і підлітків з обґрунтуванням відповідних доз препаратів (табл. 15 );

• медикаментозна терапія має розпочинатися з призначення одного фармакологічного середника.

Дозволеними групами антигіпертензивних препаратів для лікува­ння АГ у дітей та підлітків є:

- інгібітори АПФ;

- блокатори рецепторів до ангіотензину;

- блокатори Я-адренорепепторів;

- антагоністи кальцію;

- діуретики.

• цільовим рівнем тиску при проведенні антигіпертензивної терапії у дітей є тиск нижче 95-1 персентилі – за відсутності супутніх захворювань; нижче 90-1 персентилі – у випадку їх наявності;

• тяжка АГ у дітей повинна лікуватися з використанням в/в антигі­пертензивних форм (табл. 15 ).

Примітка: Деякі з наведених у рекомендаціях препарати не за­реєстровані в Україні.

Таблиця 16

Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком 1-17 років

Клас препаратів	Препарат	Добова доза		Кратність прийому препарату	Дозованість	Показання за FDA	Коментар
		Початкова	Максимальна
ІНГІБІТОРИ АПФ	Беназеприл	0,2 мг/кг- до10 мг	0,6 мг/кг- до 40 мг	1	РКД	Так	1.Усі АПФ протипоказані при вагітності, тому жінки дітородного віку повинні приймати контрацеп­тиви. 2. Показане періодичне моніторування рівня калію та креатиніну у крові для виявлення гіперкаліємії та азотемії. 3. Кашель і ангіоедема найчастіше зустрічаються при застосуванні капторилу, рідше – інших ІАПФ. 4. Для беназеприлу, еналаприлу та лізиноприлу затверджені форми ви­пуску у вигляді суспензій. 5. FDA ухвалиа застосування ІАПФ у дітей віком від 6 років і при клі­ренсі ≥ 30 мл/хв на 1,73 мІ.
	Каптоприл	0.3-0.5 мг/кг за 1 прийом	6 мг/кг	3	РКД	Ні
	Еналаприл	0.08 мг/кг до 5 мг	0.6 мг/кг- до 40 мг	1-2	РКД	Так
	Фозиноприл	Діти з масою	тіла > 50 кг:	1	РКД	Так
		5-10 мг	40 мг
	Лізіноприл	0.07 мг/кг- до 5 мг	0.6 мг/кг- до 40 мг	1	РКД	Ні
	Квінаприл
БЛОКАТОРИ РЕЦЕПТОРІВ ДО АНГІОТЕНЗИНУ	Ірбесартан	Діти віком 6-12 років: 75-150 мг Діти віком ≥ 13 років: 150-300 мг	Діти віком 6-12 років: 75-150 мг Діти віком ≥ 13 років: 150-300 мг	1	ОД	Так	1. Усі БРА протипоказані при вагітності, тому жінки дітородного віку повинні приймати контрацеп­тиви. 2. Показане періодичне монітору­вання рівня калію та креатиніну у крові для виявлення гіперкаліємії та азотемії 3. Для лосартану затверджена форма випуску у вигляді суспензій. 4. FDA ухвалила застосування БРА дітей віком від 6 років і при кліренсі ≥ 30 мл/хв на 1,73 мІ.
	Лосартан	0.7 мг/кг- до 50 мг	1.4 мг/кг- до 100 мг	1	РДК	Так
БЛОКАТОРИ α- ТА Я-АДРЕНОРЕЦЕПТОРІВ	Лабетанол	1-3 мг/кг	10-12 мг/кг до 1200 мг	2	ОД , ДЕ	Ні	1. Наявність бронхіальної астми та серцевої недостатності є протипоказаннями до застосування препарату. 2. Частота скорочень серця є дозозалежною. 3. Може знижувати здатність вико­нання фізичних навантажень. 4. Не слід використовувати приінсулінзалежному цукровому діабеті.
БЛОКАТОРИ Я-АДРЕНОРЕЦЕПТОРІВ	Атенолол	0.5-1 мг/кг	2 мг/кг- до 100 мг	1-2	ОД	Ні	l. Не кардіоселективні Я-блокатори (пропранолол) протипоказані при бронхіальній астмі та серцевій недостатності. 2. Може знижувати здатність вико­нання фізичних навантажень.
	Бісопролол (гідрохлортіазід)	2.5/6.25 мг	10/6.25 мг	1	РКП	Ні
	Метопрол	1-2 мг/кг	6 мг/кг- до 200 мг	2	ОД	Ні
	Пропранолол	1-2 мг/кг	4 мг/кг- до 640 мг	2-3	ОД, ДЕ	Так
АНТАГОНІСТИ КАЛЬЦІЮ	Амлодипін	Діти віком 6-17 років: 2.5 мг за 1 прийом	Діти віком 6-17 років: 2.5 мг за 1 прийом	1	РКД	Так	1. Можливе приготування суспензії амлодипіну та ісрадипіну. 2. Фелодипін та ніфедипін тривалої дії (необхідно ковтати цілими таблетками (капсулами)). 3. Можуть викликати тахікардію.
	Фелодипін	2.5 мг	10 мг	1	РКД, ДЕ	Ні
	Ісрадипін	0.15-0.2 мг/кг	0.8 мг/кг- до 20 мг	3-4	ОД, ДЕ	Ні
	Ніфедепін повільного виведення	0.25-0.5 мг/кг	3 мг/кг- до 120 мг	1-2	ОД, ДЕ	Ні
ЦЕНТРАЛЬНІ АГОНІСТИ	Клонідин	Діти віком> 12 років: 0.2 мг	Діти віком> 12 років: 2.4 мг	2	ДЕ	Так	1. Можуть викликати седативнийефект та відчуття сухості у роті. 2. Існують трансдермальні форми. 3. Раптове припинення терапії можепризводити до неконтрольованогопідвищення AT.
ДІУРЕТИКИ	Гідрохлортіазид	1 мг/кг	3 мг/кг- до 50 мг	1	ДЕ	Так	1.Усім пацієнтам, що лікуютьсядіуретиками, необхідно проводити моніторинг електролітів відразу після початку терапії, а потім -періодично. 2. Найчастіше діуретики використовують як додаток до антигіпертензивної терапії препаратами іншихкласів. 3. Калійзберігаючі діуретики(спіронолоктон, тріамтерен, амілорид) можуть викликати тяжку гіперкалієемію, особливо при використанні у комбінації з ІАПФ та БРА. 4. Фуросемід показаний в основно­му для усунення набрякового синд­рому, але може використовуватись як додаткова терапія у дітей із резистентною АГ та за наявності ниркової недостатності 5. Х-лортилідон може збільшувати азотемію при нирковій недостатно ті, тому у цієї категорії хворих його необхідно використовувати з обережністю
	Хлорталідон	0.3 мг/кг	2 мг/кг- до 50 мг	1	ДЕ	Ні
	Фуросемід	0.5-2.0 мг/кг	6 мг/кг	1-2	ДЕ	Ні
	Спіронолактон	1 мг/кг	3.3	1-2	ДЕ	Ні
	Тріамтерен	1-2 мг/кг	3-4 мг/кг- до 300 мг	2	ДЕ	Ні
ПЕРЕФЕРИЧНІ α-АНТАГОНІСТИ	Амілорид	0.4-0.625 мг/кг	20 мг	1	ДЕ	Ні	Можуть викликати гіпотензію та синкопальні стани, переважно піс­ля прийому першої дози
	Доксазозин	1 мг	4 мг	1	ДЕ	Ні
	Празорин	0.05-0.1 мг/кг	0.5 мг/кг	3	ДЕ	Ні
ВАЗОДИЛАТАТОРИ	Теразозин	0.75 мг/кг	7.5 мг/кг- до 200	1	ДЕ	Ні	1. Гідралазин може викликати вовчакоподібний синдром. 2. Найчастіші побічні ефекти - тахікардія та затримка рідини. 3. Тривалий прийом міноксидилу може призводити до розвитку гіпертрихозу. 4, Міноксидил використовується пе­реважно у пацієнтів з АГ, резистентною до інших засобів.
	Гідралазин	Діти віком< 12 років: 0.2 мг/кг	Діти віком< 12 років: 50 мг/кг	4	ОД	Так
	Міноксидил	Діти віком ≥ 12 років: 5 мг	Діти віком ≥ 12 років: 100 мг	1-3	ДЕ	Так

Примітка: РКД - рандомізоване клінічне дослідження,

ДЕ - думка експертів, ОД - окремі дослідження,

FDA - Federal Drug Administration. Таблиця 17

АНТИГІПЕРТЕНЗИВНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ТЯЖКОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ ТА ГІПЕРТОНІЧНИХ КРИЗІВ У ДІТЕЙ. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ДІАГНОСТИКИ, ОЦІНКИ ТА ЛІКУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ (четвертий перегляд)

American Academy of Pediatrics , Робоча група з артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків Національної програми по боротьбі з високим артеріальним тиском (2004)

Препарат	Клас	Доза	Шлях введення	Коментар
Найбільш поширені
Есмолол	Я-блокатор	100-500 мкг/кг за 1 хв	В/в інфузія	Дуже короткої тривалості дії (лише під час інфузії). Може викликати тяжку брадикардію. Проде­монстрував помірне зниження AT в педіатричному контрольованому клінічному дослідженні.
Гідралазин	Вазодилататор	0,2-0,6 мг/кг 1 прийом	В/в, в/м	Може призначатися кожні 4 год., болюсно в/в. Реко­мендовані дози нижчі, ніж визначає FDA.
Лабеталол	α- і Я- блокатор	Болюс: 0,2-1,0 мг/кг за 1 прийом до 40мг/кг 1 прийом інфузія: 0,25-3,0 мг/кг за 1 год	В/в болюсно або інфузійно	Бронхіальна астма та серцева недостатність вважаються відносними протипоказаннями.
Нікардипін	Антагоніст кальцію	1-3 мкг/кг за 1 хв	В/в інфузія	Може викликати рефлекторну тахікардію.
Нітропрусид натрію	Вазодилататор	0,53-10 мкг/кг за 1 хв	В/в інфузія	Рекомендоване моніторування вмісту ціанідів при використанні > 72 год або при нирковій недостат­ності. У випадку неможливості моніторингу пара­лельно призначають тіосульфат натрію.

Препарат	Клас	Доза	Шлях введення	Коментар
Використовуються рідше
Клонідин	Центральний α-агоніст	0,05-0,1 мг/кг за 1прийом, можна повторювати до загальної дози 0,8 мг	Перорально	Побічні впливи: седативний ефект, відчуття сухості у роті.
Еналаприлат	Інгібітор АПФ	0,05-0,1 мг/кг за 1 прийом до І,25мг за 1 прийом	В/в болюсно	Може викликати пролонговану гіпотензію та гостру ниркову недостатність, переважно у новонароджених.
Фенолдопам	Агоніст рецепторів допаміну	0,2-0,8 мкг/кг за 1 хв	В/в інфузія	Продемонстрував помірне зниження AT в педіатричних клінічних дослідженнях. Може бути приготовлена стабільна суспензія.
Ісрадипін	Антагоніст кальцію	0,05-0,1 мг/кг за 1 прийом	Перорально	Може бути приготовлена стабільна суспензія.
Міноксидил	Вазодилататор	0,1-0,2 мг/кг за 1 прийом	Перорально	Найбільш активний пероральний вазодилататор тривалої дії.

Примітка: В/в – внутрішньовенно; в/м - внутрішньом"язово; FDA - Federal Drug Administration.

Таблиця 18