Епідеміологія

Перипартальна КМП - рідкісне захворювання, яке реєструється з частотою 1:10000 пологів, існує певна ендемічність і залежність час­тоти захворювання від раси. Так, серед представників негроїдної раси в Америці і в деяких країнах Африки ця частота складає 1:100 пологів.

Клініка

• факторами ризику розвитку захворювання, крім належності до негроїдної раси, рахуються також повторна вагітність у жінок старших 30 років, переважно двійнят, й токсикоз в пізньому гестаційному періоді;

• більше ніж в 2/3 випадків захворювання починається в післяпологовому періоді, переважно в перші 2-4 тижні після пологів;

• в більшості випадків початок захворювання підгострий з поступо­вим зростанням ознак прогресуючої застійної СН, яка майже рефрактерна до медикаментозної терапії;

• на протязі 1-3 місяців, а інколи і раніше, до серцевої декомпен­сації приєднуються аритмічний і тромбоемболічний синдроми;

• зростають задишка, ортопное, стійка тахікардія, пероральний ціа­ноз;

• виявляються кардіомегалїя, розлитий і послаблений верхівковий поштовх, зміщення меж серця вліво і вверх за рахунок дилатації лівого шлуночка і лівого передсердя, глухість І тону, акцент II тону над легеневою артерією;

• інколи відзначається тричленний ритм протодіастолічного галопа, систолічний шум відносної мітральної недостатності.

Електрокардіографія

• поряд з ознаками помірної гіпертрофії лівого шлуночка і переван­таження лівого передсердя може реєструватись низький вольтаж комплексів QRS ;

• виражені реполяризацїйні метаболічні і гіпоксичні порушення у вигляді депресії сегмента S-T і сплощення або інверсії зубця Т;

• різноманітні порушення серцевого ритму і провідності.

Еходоплеркардіографія

• виявляється дилатація лівого шлуночка і передсердя;

• зростаюче погіршення скоротності міокарда;

• збільшення кінцевого діастолічного розміра лівого шлуночка;

• зниження фракції скорочення і фракції викида.

Рентгенографія

• відзначаються ознаки венозного застою в легенях,

• розширення серця в поперечнику за рахунок лівих відділів.

Диференційний діагноз необхідно проводити з вірусним міокардитом, артеріальною гіпертензією, тиреотоксикозом, прееклампсіею та ін.

Перебіг захворювання

• у частини жінок хвороба протікає важко і по перебігу і прогнозу нагадує ідіопатичну ДКМП. При цьому смертність коливається від 25 до 50% і біля половини хворих помирають в перші 2-3 місяці після пологів;

• якщо кардіомегалія і застійна СН стійко зберігається до 6 місяців і більше, то прогноз як правило, несприятливий;

• у другої частини хворих, незважаючи на вираженість клінічної сим­птоматики, лікувальні заходи призводять до значного покращення гемодинамічних показників, зменшенню і навіть нормалізації розмірів серця, підвищенню і відновленню скоротності міокарда на 30-50%, стійкому клінічному покращенню і навіть видужанню. Однак це не повністю гарантує відсутності ризику можли­вого рецидиву захворювання при наступній вагітності.

Лікування

Лікування здійснюється за тими ж принципами, що і дилатаційної КМП. Складність медикаментозної терапії може бути обумовлена обстави­нами, які пов'язані з самою вагітністю, можливим токсичним впливом препаратів на плід і супутніми ускладненнями перебігу вагітності.