- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Артеріальний тиск у дітей та підлітків
- •Величина ат у дітей в залежності від віку
- •Величина ат у дітей в залежності від статі (мм рт.Ст.)
- •Різновиди манжеток для вимірювання ат у дітей різного віку
- •Корекція величин сат і дат в залежності від об’єму плеча у дітей
- •Критерії іі-ї програми контролю ат у дітей і підлітків (1997 р.)
- •Показники нормального ат у дітей різної статі, віку і росту
- •Процентильне розподілення артеріального тискуу дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова л.І., 2002 р.)
- •Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію
- •Цифрові вимірювачі артеріального тиску і пульсу
- •Артеріальна гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків
- •Найбільш часті причини артеріальної гіпертензії в різні вікові періоди
- •Первинна артеріальна гіпертензія (ювенільна)
- •Класифікація
- •Класифікація артеріальної гіпертензії з ураженням органів-мішеней (вооз, 1993 р.)
- •Діагностика артеріальної гіпертензії
- •Обстеження хворих на артеріальну гіпертензію
- •Вторинні ( симтоматичні ) артеріальні гіпертензії
- •Ознаки деяких вторинних артеріальних гіпертензій
- •Ниркова артеріальна гіпертензія
- •Ренальні гіпертензії Ренопаренхіматозна аг
- •Лікування ренопаренхиматозних аг
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Феохромоцитома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Синдром (хвороба) кушинга
- •Гіперфункція щитоподібної залози
- •Первинний гіперпаратиреоз
- •Кардіоваскулярна (гемодинамічна) гіпертензія
- •Нейрогенні артеріальні гіпертензії
- •Артеріальна гіпертензія при вагітності
- •Артеріальна гіпертензія при ожирінні
- •Рефрактерна та злоякісна артеріальна гіпертензія
- •Лікування хворих на артеріальну гіпертензію Основні принципи лікування:
- •Основні засоби лікування:
- •Немедикаментозна терапія
- •Медикаментозна терапія
- •Рекомендації вооз і мтг (1999) щодо вибору антигіпертензивних препаратів
- •Диспансерний нагляд
- •Профілактика артеріальних гіпертензій
- •Гіпертензивні кризи
- •Енцефалопатичний синдром
- •Кардіопатичний синдром
- •Нейровегетативна форма гк
- •Набрякова форма гк
- •Судомна форма гк
- •Лікування гіпертензивних кризів
- •Нейровегетативна форма гк
- •Водно-сольва форма гк
- •Судомна (енцефалітична) форма гк
- •Гіпертонічний криз, який ускладнився гострою лівошлуночковою серцевою недостатністю і набряком легень, особливо при наявності ангінозних болей в серці
- •Гіпертонічний криз при феохромацитомі
- •Артеріальні гіпотензії
- •Лікування артеріальної гіпертензії
- •Медикаментозна терапія
- •Профілактика артеріальної гіпотензії
- •Пролапс мітрального клапана
- •Аускультація:
- •Електрокардіографія:
- •Фонокардіографія:
- •Рентгенографія:
- •Мал. 11. Пролапс мітрального клапана Ехокардіографія:
- •Діагностика первинного пмк
- •Ускладнення пмк:
- •Диференційний діагноз:
- •Прогноз:
- •Пролапс тристулкового і аортального клапанів
- •Незначні аномалії сполучної тканини
- •Лікування дітей із пролапсом мітрального, тристулкового і аортального клапанів
- •Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту
- •Диспансерізація
- •Заняття фізкультурою і спортом
- •Кардіоміопатії
- •Епідеміологія
- •Дилатаційна кардіоміопатия
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Ехокардіографія
- •Лікування
- •Режим і дієта:
- •Медикаментозна терапія
- •Хірургічне лікування
- •Перебіг захворювання і прогноз
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Мал.13. Схематичне зображення рухів передньої стулки мк при гіпертрофічній кардіоміопатії: лп – ліве передсердя; лш – лівий шлуночок; Ао – аорта; мк – стулка мітрального клапана.
- •Класифікація (робоча) гіпертрофічної кардіоміопатії (о.А. Мутафьян і співавт., 2003)
- •Клінічна картина
- •Фізикально
- •Електрокардіографія
- •Апекскардіографія
- •Фонокадіографія
- •Ехокардіографія
- •Рентгенографія огк
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Диференційний діагноз
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •Кардіохірургічне лікування
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Патоморфологія і патофізіологія
- •Етіологія
- •Клінічна картина
- •Електрокардіографія
- •Рентгенографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Лікування
- •Перипартальна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Електрокардіографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Диспансерний нагляд та реабілітація хворих дітей з кардіоміопатіями
- •Додатки витяг з наказу міністерства охорони здоров’я україни № 362від 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей»
- •Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском у дітей
- •Протокол діагностики та лікування пролапса мітрального клапану у дітей
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол вторинної профілактики інфекційного ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності
- •Дозування дигоксину в педіатричній практиці
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатності у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатності у дітей
- •Рекомендації з діагностики,оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд, 2004 р.)
- •Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком 1-17 років
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпертензивних станах у дітей та підлітків
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при знятті гіпертензивних кризів у дітей і підлітків
- •Основні лікарскі засоби та їх застосування при гіпотензивних станах у дітей та підлітків
- •Антигіпертензивні засоби
- •Метаболічні препарати, що використовуються в дитячій та підлітковій кардіології
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Міністр а.В. Підаев
- •Література
Медикаментозна терапія
Медикаментозна терапія необхідна, якщо немедикаментозне лікування неефективне (за умови, якщо його проводили на протязі не менше 6 місяців). Важливо пам’ятати, що немедикаментозну терапію необхідно продовжувати на фоні лікарської.
Ціллю терапії є вплив на три головні синдроми:
психоемоційний;
вегетативної дисфункції;
артеріальної судинної гіпотензії.
Лікарську терапію починають з фітотерапії, але не слід одночасно застосовувати багато препаратів.
При млявості, загальмованості, сонливості, зниженні толерантності до фізичних навантажень хворим з Аг призначають адаптогени – препарати, які стимулюють шар і довгастий мозок, психічну сферу (покращення настрою, сприйняття інформації пам'яті та ін.) і соматичні структури (підвищення судинного і м’язового тонусу, активація ендокринної, кровотворної, імунної систем, анаболічні ефекти та ін.).
Адаптогени по вираженості загально укріплюючого, тонізуючого і вазопресорного ефекту розподіляються на три групи:
1. загальнотонізуючі: золототисячник, ехінацея, фенхель, морська капуста (ламінарія), кропива, кульбаба, тим’ян;
2. помірно стимулюючі: кава, зелений чай, корінь солодки;
3. з сильним стимулюючим ефектом: женьшень, елеутерокок, левзея, лимонник китайський, аралія, заманиха, родіола рожева («золотий корінь»). Крім того, відзначається виражений стимулюючий ефект у адаптогенів тваринного походження – пантокрин (з пантів північного оленя) і його аналог – ранторин.
Екстракти і настойки цих препаратів призначають разовою дозою по 1 краплі на рік життя за Ѕ години до їжі 3 рази на добу. Однак ввечері і перед сном пацієнт повинен приймати відвари рослинних зборів, які володіють седативним ефектом (валеріана, пустирник, бояришник, піон та ін.).
Для покрашення метаболізма міокарда застосовують лікарські збори з плодів шипшини, горобини, бояришника, бузка, трави адоніса весняного та ін. Лікування продовжують протягом 3-х тижнів, з тижневою перервою, загальним курсом 4-6 міс. Ефект спостерігається з 3-4-го місяців лікування вже у 80% хворих.
Медикаментозна терапія Аг спрямована на покрашення центральної і периферичної гемодинаміки, підвищення судинного тонусу і нормалізацію системи його регуляції на різних рівнях. Для цього застосовують препарати наступних груп:
1. психомоторні стимулятори – індопан, фенамін, меріділ, сіднокарб, сіндофен та ін.;
2. аналептики – нікетамід, центедрін та ін.;
3. препарати, які стимулюють переважно функції спинного мозку (стрихнін, секуринін, та ін.);
4. адреноміметики (норадреналін, мезатон, ефортіл, верітол, фетанол, гутрон, регултон та ін.);
5. холінолітики (беласпон, белоїд, белатамінал та ін.);
6. ноотропні засоби (аміналон, пірацетам, піридітол, пантогам та ін.).
1.Психомоторні стимулятори чинять як психостимулюючий ефект, так і стимулюють центральні і периферійні адренергічні системи, помірно підвищуючи АТ без суттєвого почастішання серцевого ритму.
Синдофен і синдокарб призначають в дозі 2,5-5 мг 2 рази на добу в першій половині дня. Курс лікування 2-4 міс.
Фенамін і індопан застосовують в дозі 5 мг в два приймання.
2. Аналептичні препарати збуджують переважно судинний і, в меншій мірі, дихальний центри довгастого мозку.
Центедрін (мериділ) призначають по 5 мг 2 рази на добу. Нікетамід (кордіамін) застосовують по 1 краплі на рік життя /на приймання/ 2-3 рази на добу.
3. До препаратів, які стимулюють переважно функції спинного мозку, відносяться алкалоїди сім’ян чилібухи (стрихнін, «дуплекс») або трави сикуренеги (секуринін).
Секуринін призначають в дозі 10 мг 2 рази на добу.
4. Адреноміметики чинять вазоконстрикторний ефект за рахунок стимуляції периферійних α-адренорецепторів, шо супроводжується підвищенням як систолічного, так і діастолічного АТ. Препарати цієї групи в більшості випадків застосовуються для купі-рування епізодів синкопального падіння АТ.
Норадреналіну гідротартат 0,2% р-н або мезатон 1% р-н вводять разовою дозою від 0,1 до 0,75 мл або 0,015-0,02 мл/кг п/ш або в/в. Для пролонгування ефекту при перманентному перебігу захворювання краще вводити фентанол у вигляді 1% р-ну парентерально або застосовувати таблетований препарат по 5-10 мг/добу в 2-3 приймання або його зарубіжні аналоги ефортіл і верітол.
Хороший вазотонічний ефект дає периферійний α-селективний адреноміметик гудрон (мідодрину гідрохлорид), який діє тривало і не впливає суттєво на ЦНС, серцевий ритм і гладкі м’язи бронхів. Препарат призначають підліткам перорально у вигляді 1% розчину (7 крапель 2 рази в день) або таблеток по 2,5 мг 2 рази в день. Високу ефективність при Аг препарат чинить в середніх разових дозах 0,03-0,05 мг/кг в 3 приймання, курсом в 20-30 днів.
Регултон (амезиній метілсульфат) застосовується при тривалому лікуванні есенціальної і вторинних Аг. Дітям старшим 12 років призначається в дозі 10 мг 3 рази в день перорально.
5. Xолінолітики застосовують при Аг, яка протікає на фоні вираженої ваготонії. В більшості випадків використовують М-холінолітики, які блокують взаємодію медіатора парасимпатичної нервової системи ацетилхоліну з холінорецепторами.
Це препарати беладони: комбіновані препарати красавки з вагоактивним ерготаміном, фенобарбіталом – белоід, беласпон, белатамінал по 1 таблетці 2 рази в день.
6. Ноотропні препарати не володіють судиннозвужуючою дією, однак на фоні їх застосування забезпечується кращий і часто більший ефект від використання вазоактивних засобів. Це обумовлено тим, що більшість із ноотропів активують метаболічні процеси в ЦНС, покращують регіонарний кровотік, утилізацію глюкози, прискорюють виведення метаболітів з мозку та ін.
Пірацетам призначається в дозі 0,2 мг 3 рази; аміналон – в дозі 0,25-0,5 г 3 рази; піридітол – в дозі 5-10 мг 2-3 рази; пантогам – в дозі 0,25-0,5 г 3 рази в день. Курси лікування тривалістю 1-2 міс.