Медикаментозна терапія

Медикаментозна терапія необхідна, якщо немедикаментозне лікуван­ня неефективне (за умови, якщо його проводили на протязі не менше 6 місяців). Важливо пам’ятати, що немедикаментозну терапію необхідно продовжувати на фоні лікарської.

Ціллю терапії є вплив на три головні синдроми:

• психоемоційний;

• вегетативної дисфункції;

• артеріальної судинної гіпотензії.

Лікарську терапію починають з фітотерапії, але не слід одночасно застосовувати багато препаратів.

При млявості, загальмованості, сонливості, зниженні толерантно­сті до фізичних навантажень хворим з Аг призначають адаптогени – препарати, які стимулюють шар і довгастий мозок, психічну сферу (покращення настрою, сприйняття інформації пам'яті та ін.) і соматичні структури (підвищення судинного і м’язового тонусу, активація ендокринної, кровотворної, імунної систем, анаболічні ефекти та ін.).

Адаптогени по вираженості загально укріплюючого, тонізуючого і вазопресорного ефекту розподіляються на три групи:

1. загальнотонізуючі: золототисячник, ехінацея, фенхель, морська капуста (ламінарія), кропива, кульбаба, тим’ян;

2. помірно стимулюючі: кава, зелений чай, корінь солодки;

3. з сильним стимулюючим ефектом: женьшень, елеутерокок, лев­зея, лимонник китайський, аралія, заманиха, родіола рожева («золотий корінь»). Крім того, відзначається виражений стиму­люючий ефект у адаптогенів тваринного походження – пантокрин (з пантів північного оленя) і його аналог – ранторин.

Екстракти і настойки цих препаратів призначають разовою дозою по 1 краплі на рік життя за Ѕ години до їжі 3 рази на добу. Однак ввечері і перед сном пацієнт повинен приймати відвари рослинних збо­рів, які володіють седативним ефектом (валеріана, пустирник, бояришник, піон та ін.).

Для покрашення метаболізма міокарда застосовують лікарські збори з плодів шипшини, горобини, бояришника, бузка, трави адоніса весняного та ін. Лікування продовжують протягом 3-х тижнів, з тижневою перервою, загальним курсом 4-6 міс. Ефект спостерігається з 3-4-го місяців ліку­вання вже у 80% хворих.

Медикаментозна терапія Аг спрямована на покрашення центральної і пери­феричної гемодинаміки, підвищення судинного тонусу і нормалізацію системи його регуляції на різних рівнях. Для цього застосовують пре­парати наступних груп:

1. психомоторні стимулятори – індопан, фенамін, меріділ, сіднокарб, сіндофен та ін.;

2. аналептики – нікетамід, центедрін та ін.;

3. препарати, які стимулюють переважно функції спинного мозку (стрихнін, секуринін, та ін.);

4. адреноміметики (норадреналін, мезатон, ефортіл, верітол, фетанол, гутрон, регултон та ін.);

5. холінолітики (беласпон, белоїд, белатамінал та ін.);

6. ноотропні засоби (аміналон, пірацетам, піридітол, пантогам та ін.).

1.Психомоторні стимулятори чинять як психостимулюючий ефект, так і стимулюють центральні і периферійні адре­нергічні системи, помірно підвищуючи АТ без суттєвого почастішання серцевого ритму.

Синдофен і синдокарб призначають в дозі 2,5-5 мг 2 рази на добу в першій половині дня. Курс лікування 2-4 міс.

Фенамін і індопан застосовують в дозі 5 мг в два приймання.

2. Аналептичні препарати збуджують переваж­но судинний і, в меншій мірі, дихальний центри довгастого мозку.

Центедрін (мериділ) призначають по 5 мг 2 рази на добу. Нікетамід (кордіамін) застосовують по 1 краплі на рік життя /на приймання/ 2-3 рази на добу.

3. До препаратів, які стимулюють переважно функції спинного мозку, відносяться алкалоїди сім’ян чилібухи (стрихнін, «дуплекс») або трави сикуренеги (секуринін).

Секуринін призначають в дозі 10 мг 2 рази на добу.

4. Адреноміметики чинять вазоконстрикторний ефект за рахунок стимуляції периферійних α-адренорецепторів, шо супро­воджується підвищенням як систолічного, так і діастолічного АТ. Препарати цієї групи в більшості випадків застосовуються для купі-рування епізодів синкопального падіння АТ.

Норадреналіну гідротартат 0,2% р-н або мезатон 1% р-н вводять разовою дозою від 0,1 до 0,75 мл або 0,015-0,02 мл/кг п/ш або в/в. Для пролонгування ефекту при перманент­ному перебігу захворювання краще вводити фентанол у вигляді 1% р-ну парентерально або застосовувати таблетований препарат по 5-10 мг/добу в 2-3 приймання або його зарубіжні аналоги ефортіл і верітол.

Хороший вазотонічний ефект дає периферійний α-селективний адреноміметик гудрон (мідодрину гідрохлорид), який діє тривало і не впливає суттєво на ЦНС, серцевий ритм і гладкі м’язи бронхів. Препарат призначають підліткам перорально у вигляді 1% розчину (7 крапель 2 рази в день) або таблеток по 2,5 мг 2 рази в день. Високу ефективність при Аг препарат чинить в середніх разових дозах 0,03-0,05 мг/кг в 3 приймання, курсом в 20-30 днів.

Регултон (амезиній метілсульфат) застосовується при трива­лому лікуванні есенціальної і вторинних Аг. Дітям старшим 12 років призначається в дозі 10 мг 3 рази в день перорально.

5. Xолінолітики застосовують при Аг, яка протікає на фоні вираженої ваготонії. В більшості випадків використовують М-холінолітики, які блокують взаємодію медіатора парасимпатичної нер­вової системи ацетилхоліну з холінорецепторами.

Це препарати беладони: комбіновані препарати красавки з вагоактивним ерготаміном, фенобарбіталом – белоід, беласпон, белатамінал по 1 таблетці 2 рази в день.

6. Ноотропні препарати не володіють судиннозвужуючою дією, однак на фоні їх застосування забезпечується кращий і часто більший ефект від використання вазоактивних засобів. Це обу­мовлено тим, що більшість із ноотропів активують метаболічні процеси в ЦНС, покращують регіонарний кровотік, утилізацію глюкози, приско­рюють виведення метаболітів з мозку та ін.

Пірацетам призначається в дозі 0,2 мг 3 рази; аміналон – в дозі 0,25-0,5 г 3 рази; піридітол – в дозі 5-10 мг 2-3 рази; пантогам – в дозі 0,25-0,5 г 3 рази в день. Курси лікування тривалістю 1-2 міс.