- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Артеріальний тиск у дітей та підлітків
- •Величина ат у дітей в залежності від віку
- •Величина ат у дітей в залежності від статі (мм рт.Ст.)
- •Різновиди манжеток для вимірювання ат у дітей різного віку
- •Корекція величин сат і дат в залежності від об’єму плеча у дітей
- •Критерії іі-ї програми контролю ат у дітей і підлітків (1997 р.)
- •Показники нормального ат у дітей різної статі, віку і росту
- •Процентильне розподілення артеріального тискуу дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова л.І., 2002 р.)
- •Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію
- •Цифрові вимірювачі артеріального тиску і пульсу
- •Артеріальна гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків
- •Найбільш часті причини артеріальної гіпертензії в різні вікові періоди
- •Первинна артеріальна гіпертензія (ювенільна)
- •Класифікація
- •Класифікація артеріальної гіпертензії з ураженням органів-мішеней (вооз, 1993 р.)
- •Діагностика артеріальної гіпертензії
- •Обстеження хворих на артеріальну гіпертензію
- •Вторинні ( симтоматичні ) артеріальні гіпертензії
- •Ознаки деяких вторинних артеріальних гіпертензій
- •Ниркова артеріальна гіпертензія
- •Ренальні гіпертензії Ренопаренхіматозна аг
- •Лікування ренопаренхиматозних аг
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Феохромоцитома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Синдром (хвороба) кушинга
- •Гіперфункція щитоподібної залози
- •Первинний гіперпаратиреоз
- •Кардіоваскулярна (гемодинамічна) гіпертензія
- •Нейрогенні артеріальні гіпертензії
- •Артеріальна гіпертензія при вагітності
- •Артеріальна гіпертензія при ожирінні
- •Рефрактерна та злоякісна артеріальна гіпертензія
- •Лікування хворих на артеріальну гіпертензію Основні принципи лікування:
- •Основні засоби лікування:
- •Немедикаментозна терапія
- •Медикаментозна терапія
- •Рекомендації вооз і мтг (1999) щодо вибору антигіпертензивних препаратів
- •Диспансерний нагляд
- •Профілактика артеріальних гіпертензій
- •Гіпертензивні кризи
- •Енцефалопатичний синдром
- •Кардіопатичний синдром
- •Нейровегетативна форма гк
- •Набрякова форма гк
- •Судомна форма гк
- •Лікування гіпертензивних кризів
- •Нейровегетативна форма гк
- •Водно-сольва форма гк
- •Судомна (енцефалітична) форма гк
- •Гіпертонічний криз, який ускладнився гострою лівошлуночковою серцевою недостатністю і набряком легень, особливо при наявності ангінозних болей в серці
- •Гіпертонічний криз при феохромацитомі
- •Артеріальні гіпотензії
- •Лікування артеріальної гіпертензії
- •Медикаментозна терапія
- •Профілактика артеріальної гіпотензії
- •Пролапс мітрального клапана
- •Аускультація:
- •Електрокардіографія:
- •Фонокардіографія:
- •Рентгенографія:
- •Мал. 11. Пролапс мітрального клапана Ехокардіографія:
- •Діагностика первинного пмк
- •Ускладнення пмк:
- •Диференційний діагноз:
- •Прогноз:
- •Пролапс тристулкового і аортального клапанів
- •Незначні аномалії сполучної тканини
- •Лікування дітей із пролапсом мітрального, тристулкового і аортального клапанів
- •Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту
- •Диспансерізація
- •Заняття фізкультурою і спортом
- •Кардіоміопатії
- •Епідеміологія
- •Дилатаційна кардіоміопатия
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Ехокардіографія
- •Лікування
- •Режим і дієта:
- •Медикаментозна терапія
- •Хірургічне лікування
- •Перебіг захворювання і прогноз
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Мал.13. Схематичне зображення рухів передньої стулки мк при гіпертрофічній кардіоміопатії: лп – ліве передсердя; лш – лівий шлуночок; Ао – аорта; мк – стулка мітрального клапана.
- •Класифікація (робоча) гіпертрофічної кардіоміопатії (о.А. Мутафьян і співавт., 2003)
- •Клінічна картина
- •Фізикально
- •Електрокардіографія
- •Апекскардіографія
- •Фонокадіографія
- •Ехокардіографія
- •Рентгенографія огк
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Диференційний діагноз
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •Кардіохірургічне лікування
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Патоморфологія і патофізіологія
- •Етіологія
- •Клінічна картина
- •Електрокардіографія
- •Рентгенографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Лікування
- •Перипартальна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Електрокардіографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Диспансерний нагляд та реабілітація хворих дітей з кардіоміопатіями
- •Додатки витяг з наказу міністерства охорони здоров’я україни № 362від 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей»
- •Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском у дітей
- •Протокол діагностики та лікування пролапса мітрального клапану у дітей
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол вторинної профілактики інфекційного ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності
- •Дозування дигоксину в педіатричній практиці
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатності у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатності у дітей
- •Рекомендації з діагностики,оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд, 2004 р.)
- •Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком 1-17 років
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпертензивних станах у дітей та підлітків
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при знятті гіпертензивних кризів у дітей і підлітків
- •Основні лікарскі засоби та їх застосування при гіпотензивних станах у дітей та підлітків
- •Антигіпертензивні засоби
- •Метаболічні препарати, що використовуються в дитячій та підлітковій кардіології
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Міністр а.В. Підаев
- •Література
Лікування артеріальної гіпертензії
Лікування артеріальної гіпотензії передбачає проведення немедикаментозної і медикаментозної терапії.
Починати лікування необхідно із немедикаментозних методів, які включають:
нормалізацію режиму праці та відпочинку;
раціоналізацію харчування і водно-сольового обміну;
психотерапію;
регулярні заняття фізкультурою і деякими видами спорту;
гідро- і бальнеотерапію;
фізіотерапію;
голкорефлексотерапію;
лікувальний масаж.
1. Сон – це один із ведучих синхронізаторів біоритмів організму і функціональної активності парасимпатичної і симпатоадреналової систем. Тому необхідно забезпечити дитині і підлітку 8-10-годинний сон і 1-1,5 години відпочинку або сну в денний час.
Тривалість прогулянок на свіжому повітрі повинна бути не менше 2-3 години на день. Необхідно чергувати періоди активної праці з не менш активною фізичною і психічною релаксацією.
Вранці і ввечері (по 30 хв.) рекомендується займатися легкою дихальною гімнастикою або йогою з наступним прийняттям теплого, а потім прохолодного душа з інтенсивним розтиранням.
Необхідно уникати різких змін положення тіла, швидкого вставання з ліжка, однак у ранкову і вечірню гімнастику необхідно поступово включати вправи для тренінгу вестибулярного апарата (обертові рухи тулубом і головою, вправи з закритими очами).
2. При нормалізації харчування необхідно забезпечити можливість 4-5-разового прийняття їжі на добу в зв’язку із схильністю хворих до гіпоглікемії. Особлива дієта не потрібна, проте слід більше вживати їжу, багату на тваринні білки та вітаміни, цукор краще замінити медом, який володіє тонізуючим ефектом на серцево-судинну систему, особливо в поєднанні з волоськими горіхами.
Пацієнтам рекомендується вживати достатню кількість рідини (молоко, зелений чай, відвари шипшини, пепсі, фанта та інші газовані тонізуючі напої, і звичайно ж свіжий заварений чай і натуральний кофе, які дитині слід випивати вранці і рівномірно на протязі дня).
3. Психотерапія може бути будь-якої форми: індивідуальна, групова, сімейна. Її ціль — скорегувати взаємні відносини дитини до навколишнього соціального середовища.
При цьому важливо не тільки усунути негативні психоемоційні фактори, що не завжди можливо, скільки підвищити толерантність до них і виробити адекватну реакцію.
4. Збільшення фізичної активності при Аг сприяє підвищенню тонусу серцево-судинної системи, покращує мікроциркуляцію, нормалізує і активує обмінні пронеси.
Крім регулярної ранкової гімнастики рекомендовані заняття фізичною культурою в школі і деякі види спорту: спортивна ходьба, гральні види спорту (волейбол, баскетбол та ін.), їзда на велосипеді, катання на лижах і ковзанах, оздоровче плавання (3 рази на тиждень по 1-1,5 години).
Протипоказані заняття гімнастикою, стрибками, важкою атлетикою, боксом, самбо, карате.
5. Гідро- і бальнеотерапія чинить на хворих з Аг сприятливі ефекти за рахунок підвищення судинного тонусу («гімнастика судин»), впливу перепадів температури, механічних (струмінь води і душа, пухирці кисню і повітря та ін.), хімічних (мінеральні солі і гази) і радіоактивних подразників і навіть впливу на нюхові аналізатори (ароматичні добавки).
Душі: струминний, голчатий, циркулярний, Шарко, підводний душ, контрастний з поступовим зниженням температури води з 37 до 35°С з наступним інтенсивним розтиранням.
Вани: солоно-хвойні, кисневі, перлинні, з добавками з рослинних настоїв березового і смородинового листа, білокопитника.
6. Бальнеотерапія в умовах курортів проводиться з використанням місцевих мінеральних вод: загальні вуглецеві, хлористо – водневі, сірководневі, нарзанові, радонові.
В поліклініках і місцевих санаторіях можна проводити бальнеотерапію з застосуванням штучних мінеральних добавок. Курс лікування (прийняття ванни) складає 12-15 процедур через день, тривалістю по 10-12 хв., температура води 36-37°С. При цьому необхідно контролювати ЧСС і АТ до і після прийняття ванни, а після 4-5 процедури реєструвати ЕКГ.
7. Фізіотерапія при Аг на фоні ваготонії включає проведення електрофореза з 5% р-ном кальцію хлорида, 1% р-ном кофеїна, ефедрина або мезатона – по комірцевій методиці або по методиці іонних рефлексів за Щербаком.
Ефективний електрофорез 1% р-на новокаїна і 0,2% р-на йодида калія за очно-потиличною методикою і ендоназальний електрофорез 2% р-на новокаїна.Ці процедури можна чергувати через день.
Для стимуляції шару наднирників застосовують електрофорез з етимізолом або використовують електромагнітне опромінення в дециметровому діапазоні на ділянку наднирників. Процедури проводяться щоденно або через день, на курс 12-15, повторюючи курси через 2 місяці.
Показані курси аероіонотерапії і загальне УФО в постійно збільшуючих дозах – від 1/2 до 2 біодоз (15-20 сеансів на курс).
При виражених невротичних реакціях і підвищеній збудливості рекомендується електросон з використанням струму з частотою до 100 Гц.
Електросон не рекомендується хворим з важкими порушеннями ритму серця.
8. Серед базисних засобів немедикаментозного лікування велике місце відводять різним видам рефлексотерапії:
голкорефлексотерапія;
електропунктура (за допомогою приладу ПЕП-1) активних точок;
метод пресації активних точок самими хворими або їх рідними;
точковий масаж за допомогою променів гелій-неонового лазера.
Ці методи лікування справляють знеболюючий, седативний, біостимулюючий, тонізуючий та інші ефекти.
Процедури виконують з проміжками в 1-2 дні, курсом по 10-12 сеансів. Курси можна повторювати через місяць, 3-4 рази на рік.
9. Лікувальний масаж (загальний і сегментарний) усуває синдром вегетативної дисфункції, покращує крово- і лімфообіг, зменшує венозний застій, збільшує доставку кисню тканинам.
При Аг масажуються паравертебральні ділянки нижніх грудних, поперекових і крижових хребців. Корисний масаж нижніх кінцівок і живота. Тривалість процедури 10-12 хв., курс лікування 12-15 сеансів, які проводяться через день.