Диспансерний нагляд

Лікар повинен оглянути хворого не пізніше, як через 2 тижні піс­ля призначення медикаментозної анригіпертензивної терапії. Якщо АТ знизився недостатньо, слід збільшити дозу препарату або поміняти пре­парат, або додатково призначити препарат іншого фармакологічного класу.

В подальшому хворого слід регулярно оглядати (кожні 1-2 тижні), доки не буде досягнутий задовільний контроль АТ. Після стабілізації АТ оглядати хворого слід кожні 3-6 місяців.

Тривалість антигіпертензивної терапії становить багато років, як ­правило, все життя. Відміна лікування супроводжується підвищенням АТ до рівня, який був до початку лікування. Проте у випадках тривалої нормалізації АТ можна спробувати зменшити дозу або кількість препара­тів, пильно контролюючи стан хворого.

На підставі результатів дослідження НОТ експертами ВООЗ (1999) сформульовано рекомендації щодо застосування ацетилсаліцилової кисло­ти. Вважають, що ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах (75-100 мг на добу) доцільно застосовувати у хворих на АГ, у яких артеріальний тиск добре контролюється медикаментозно, і , у яких є високий ризик ІХС, але при цьому немає ризику виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту або інших геморагій.

Диспансерний нагляд підлітків із ПАГ (первинна артері­альна гіпертензія) продовжується до повної нормалізації АГ та регре­сії з боку органів-мішеней. Це викликає необхідність застосування терапевтичних заходів невизначено довго. У випадках, коли АТ норма­лізується протягом року при застосуванні медикаментозних засобів, необхідно рекомендувати продовжити лікування немедикаментозними ме­тодами.

Контроль характеру змін з боку органів-мішеней (ЕхоКГ, РеоКГ, судини очного дна, мікроальбумінурія, креатинемія) проводити раз на рік. Необхідно також контролювати показники ліпідного спектру крові, стан вуглеводного обміну, систему гемостазу. При встановленні змін вносити корективи в комплекс терапевтичного лікування.

Збереження АГ, навіть транзиторного характеру, а тим більше ста­білізація і прогресування порушень з боку органів-мішеней вимагає передачі підлітків з ПАГ під нагляд кардіолога поліклініки для до­рослих.

Профілактика артеріальних гіпертензій

Профілактичні заходи повинні бути спрямовані як на попередження розвитку ВСД і ПАГ, так і на запобігання переходу ПАГ в гіпертонічну хворобу.

Профілактичні заходи попередження розвитку АГ передбачають:

• організація нормального побуту в сім’ї;

• усунення конфліктних ситуацій з рідними;

• створення мікроклімату доброзичливості в сім’ї;

• боротьба з алкоголізмом рідних;

• організація нормального режиму навчання;

• тривалого нічного сну і денного відпочинку;

• виключення перегляду пізніх телевізійних передач;

• повсякденні прогулянки на свіжому повітрі та ін.;

• в школі необхідно виключити конфліктні ситуації дитини з педаго­гами і шкільними товаришами;

• звільнення дитини від значних додаткових розумових і фізичних навантажень;

• обов’язкові відвідування занять фізкультури (без ізометричних навантажень);

• організація систематичних прогулянок на природу і турпоходів та ін.;

• обмеження вживання кухонної солі;

• зменшення маси тіла при її надлишку;

• зменшення вживання насичених жирів, солодощів та холестерину;

• відмова від паління;

• підвищення фізичної активності в години дозвілля;

• психоемоційне розвантаження та релаксацію.

При випадковому виявленні (при профоглядах) підвищеного АТ необ­хідно повторне триразове обстеження: протягом одного тижня АТ. Якщо підвищені величини АТ зберігаються, то необхідно вивчити спадковість дитини і в амбулаторних умовах провести 1-й етап діагностичних заходів: виключити ренальний, ендокринний і кардіоваскулярний генез АТ (клінічний і біохімічний аналізи сечі і крові, УЗД нирок і щитоподібної залози, ЕКГ, вимірювання АТ на ногах та ін.).

Ретельно виявляються і сануються вогнища хронічної інфекції. Систематично (щоквартально) рекомендується проводити курси фітотера­пії зборами трав седативної і слабкої дії.

При можливих психоемоційних і інтелектуальних навантаженнях (екзамени, участь у конкурсах та ін.) можна проводити короткі курси ліку­вання препаратами седативної і транквілізуючої дії (сонапакс, феназепам та ін.).

Усім дітям з ВСД і ПАГ показано регулярне санаторно-курортне лі­кування в спеціалізованих кардіоревматологічних або загальнооздо­ровчих санаторіях, розміщених в курортних зонах з м’яким кліматом, в тому числі і в місцевих санаторіях.

Необхідно уникати надмірної інсоляції, перегрівання і купання в холодній воді. В санаторіях використовуються доступні немедикаментозні методи лікування: масаж, лікувальна фізкультура, ванни, та інші види гідротерапії, фізіотерапевтичні процедури.

За даними ВООЗ, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти артеріальної гіпер­тензії, а застосування перелічених заходів сприяє зменшенню нових випадків на 50%.