- •Перелік умовних скорочень
- •Передмова
- •Артеріальний тиск у дітей та підлітків
- •Величина ат у дітей в залежності від віку
- •Величина ат у дітей в залежності від статі (мм рт.Ст.)
- •Різновиди манжеток для вимірювання ат у дітей різного віку
- •Корекція величин сат і дат в залежності від об’єму плеча у дітей
- •Критерії іі-ї програми контролю ат у дітей і підлітків (1997 р.)
- •Показники нормального ат у дітей різної статі, віку і росту
- •Процентильне розподілення артеріального тискуу дітей та підлітків для північно-східного регіону України (Пономарьова л.І., 2002 р.)
- •Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію
- •Цифрові вимірювачі артеріального тиску і пульсу
- •Артеріальна гіпертензія
- •Артеріальна гіпертензія у дітей та підлітків
- •Найбільш часті причини артеріальної гіпертензії в різні вікові періоди
- •Первинна артеріальна гіпертензія (ювенільна)
- •Класифікація
- •Класифікація артеріальної гіпертензії з ураженням органів-мішеней (вооз, 1993 р.)
- •Діагностика артеріальної гіпертензії
- •Обстеження хворих на артеріальну гіпертензію
- •Вторинні ( симтоматичні ) артеріальні гіпертензії
- •Ознаки деяких вторинних артеріальних гіпертензій
- •Ниркова артеріальна гіпертензія
- •Ренальні гіпертензії Ренопаренхіматозна аг
- •Лікування ренопаренхиматозних аг
- •Ендокринні артеріальні гіпертензії
- •Феохромоцитома
- •Первинний гіперальдостеронізм
- •Синдром (хвороба) кушинга
- •Гіперфункція щитоподібної залози
- •Первинний гіперпаратиреоз
- •Кардіоваскулярна (гемодинамічна) гіпертензія
- •Нейрогенні артеріальні гіпертензії
- •Артеріальна гіпертензія при вагітності
- •Артеріальна гіпертензія при ожирінні
- •Рефрактерна та злоякісна артеріальна гіпертензія
- •Лікування хворих на артеріальну гіпертензію Основні принципи лікування:
- •Основні засоби лікування:
- •Немедикаментозна терапія
- •Медикаментозна терапія
- •Рекомендації вооз і мтг (1999) щодо вибору антигіпертензивних препаратів
- •Диспансерний нагляд
- •Профілактика артеріальних гіпертензій
- •Гіпертензивні кризи
- •Енцефалопатичний синдром
- •Кардіопатичний синдром
- •Нейровегетативна форма гк
- •Набрякова форма гк
- •Судомна форма гк
- •Лікування гіпертензивних кризів
- •Нейровегетативна форма гк
- •Водно-сольва форма гк
- •Судомна (енцефалітична) форма гк
- •Гіпертонічний криз, який ускладнився гострою лівошлуночковою серцевою недостатністю і набряком легень, особливо при наявності ангінозних болей в серці
- •Гіпертонічний криз при феохромацитомі
- •Артеріальні гіпотензії
- •Лікування артеріальної гіпертензії
- •Медикаментозна терапія
- •Профілактика артеріальної гіпотензії
- •Пролапс мітрального клапана
- •Аускультація:
- •Електрокардіографія:
- •Фонокардіографія:
- •Рентгенографія:
- •Мал. 11. Пролапс мітрального клапана Ехокардіографія:
- •Діагностика первинного пмк
- •Ускладнення пмк:
- •Диференційний діагноз:
- •Прогноз:
- •Пролапс тристулкового і аортального клапанів
- •Незначні аномалії сполучної тканини
- •Лікування дітей із пролапсом мітрального, тристулкового і аортального клапанів
- •Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту
- •Диспансерізація
- •Заняття фізкультурою і спортом
- •Кардіоміопатії
- •Епідеміологія
- •Дилатаційна кардіоміопатия
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Ехокардіографія
- •Лікування
- •Режим і дієта:
- •Медикаментозна терапія
- •Хірургічне лікування
- •Перебіг захворювання і прогноз
- •Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •Мал.13. Схематичне зображення рухів передньої стулки мк при гіпертрофічній кардіоміопатії: лп – ліве передсердя; лш – лівий шлуночок; Ао – аорта; мк – стулка мітрального клапана.
- •Класифікація (робоча) гіпертрофічної кардіоміопатії (о.А. Мутафьян і співавт., 2003)
- •Клінічна картина
- •Фізикально
- •Електрокардіографія
- •Апекскардіографія
- •Фонокадіографія
- •Ехокардіографія
- •Рентгенографія огк
- •Магнітно – резонансна томографія
- •Диференційний діагноз
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Медикаментозна терапія
- •Кардіохірургічне лікування
- •Рестриктивна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Патоморфологія і патофізіологія
- •Етіологія
- •Клінічна картина
- •Електрокардіографія
- •Рентгенографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Лікування
- •Перипартальна кардіоміопатія
- •Епідеміологія
- •Електрокардіографія
- •Еходоплеркардіографія
- •Перебіг захворювання
- •Лікування
- •Диспансерний нагляд та реабілітація хворих дітей з кардіоміопатіями
- •Додатки витяг з наказу міністерства охорони здоров’я україни № 362від 19.07.2005 р. «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування кардіоревматологічних хвороб у дітей»
- •Протокол діагностики та лікування гострої ревматичної лихоманки у дітей
- •Протокол діагностики та лікування хвороб, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском у дітей
- •Протокол діагностики та лікування пролапса мітрального клапану у дітей
- •Протокол діагностики та лікування ендокардиту у дітей
- •Протокол вторинної профілактики інфекційного ендокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування міокардиту у дітей
- •Протокол діагностики та лікування кардіоміопатій у дітей
- •Протокол діагностики та лікування серцевої недостатності
- •Дозування дигоксину в педіатричній практиці
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій лівошлуночковій недостатності у дітей
- •Протокол невідкладної допомоги при гострій правошлуночковій недостатності у дітей
- •Рекомендації з діагностики,оцінки та лікування артеріальної гіпертензії у дітей та підлітків (четвертий перегляд, 2004 р.)
- •Антигіпертензивні препарати для амбулаторного лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком 1-17 років
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при гіпертензивних станах у дітей та підлітків
- •Основні лікарські засоби та їх застосування при знятті гіпертензивних кризів у дітей і підлітків
- •Основні лікарскі засоби та їх застосування при гіпотензивних станах у дітей та підлітків
- •Антигіпертензивні засоби
- •Метаболічні препарати, що використовуються в дитячій та підлітковій кардіології
- •Міністерство охорони здоров'я україни наказ
- •Міністр а.В. Підаев
- •Література
Причини, які дозволяють запідозрити вторинну артеріальну гіпертензію
Дані обстеження |
Можливі причини розвитку |
Підвищення АТ у будь-якому віці |
Багаточисельні |
АТ на ногах вище АТ на руках |
Коарктація аорти |
Відставання у рості |
Захворювання нирок |
Зменшення зросту, ознаки притаманні синдрому Тернера |
Коарктація аорти |
Чисельні плями кольору «кави з молоком» або нейрофіброматоз |
Стеноз ниркової артерії, феохромоцитома |
Послаблення або запізнення пульсу на ногах |
Коарктація аорти |
Шуми над великими судинами, нижній та боковій поверхні черева |
Артеріїт, стеноз ниркової артерії |
Об’ємне утворення у боковому або верхньому квандранті черевної порожнини |
Аномалії чи пухлини нирок або наднирників |
Виражена вірилізація або невідповідність вторинних статевих ознак з віком |
Патологія наднирників |
Набряк кінцівок, підвищена пітливість |
Хвороби нирок, феохромоцитома |
Необхідно відзначити, що клінічні вимірювання АТ не завжди відображають справжні цифри артеріального тиску у хворих. Тому останнім часом застосовують метод оцінки добового ритму АТ (ДМАТ) у дітей та підлітків з використанням переносних моніторів АТ, протягом 24-х годин (В.Г. Майданник та ін., 2006 р.).
Переваги методу ДМАТ в порівнянні з традиційним одноразовим вимірюванням АТ:
діагностично чутливим і прогностично більш значущим для виявлення АГ серед практично здорових осіб з потенціальними гіпертензивними тенденціями і вказує на можливий ризик органних уражень у хворих;
при цьому у хворих із АГ переважно виявляються дві форми добового профілю артеріального тиску: лабільна артеріальна гіпертензія та стабільна артеріальна гіпертензія.
Показання для ДМАТ у дітей та підлітків:
при значних коливаннях АТ під час одного або декількох візитів;
підозрі на гіпертензію «білого халату»;
для диференціальної діагностики гіпертензивних станів, та симптомів, які дозволяють запідозрити наявність гіпотонічних епізодів, особливо на фоні гіпотензивної терапії;
для оцінки ефективності медикаментозної терапії.
Абсолютних протипоказань до проведення методу ДМАТ у дітей та підлітків немає.
Можливі ускладнення ДМАТ:
набряк на кисті;
петехіальні крововиливи;
контактний дерматит;
порушення сну.
Інтервал вимірювання АТ при ДМАТ становить 15 хвилин в період з 6:00 до 22:00 та кожні 30 хвилин з 22:00 до 6:00.
Вибрану згідно з розмірами манжету накладають у «правшів» на праву руку, а у «лівшів» на ліву руку.
Найінформативнішими даними для діагностики АГ у дітей та підлітків, отриманих при ДМАТ є наступні групи параметрів:
середні значення АТ (систолічного, діастолічного, пульсового і середнього гемодинамічного) за добу, день і ніч;
максимальні та мінімальні значення АТ в різні періоди доби;
показники «навантаження тиском» (індекс часу гіпертензії, індекс площі гіпертензії) за добу, день і ніч;
варіабельність АТ;
добовий індекс САТ і ДАТ.
Інтерпретація результатів ДМАТ дозволяє визначити добовий профіль АТ хворого.
Якщо у хворого є перевищення хоча б одного з чотирьох значень коефіцієнта варіації АТ, його відносять до групи осіб з нестабільним АТ.
Підвищена варіабельність АТ асоціюється з ураженнями органів-мішеней (гіпертензивна гіпертрофія міокарда лівого шлуночка, нефропатія та ін.).
При лабільній формі АГ за даними ДМАТ відмічається підвищення середніх значень систолічного та/або діастолічного АТ від 90 до 95 процентилю залежно від віку, статі та зросту дитини; підвищення вище нормативних значень індексу часу гіпертензії в денний та/або нічний час від 25 до 50%, підвищення варіабельності АТ.
Критеріями діагностики стабільних форм АГ згідно з даними ДМАТ є:
підвищення середніх значень САТ та/або ДАТ вище 95 процентилю залежно від віку, статі та зросту дитини;
підвищення вище нормативних значень індексу часу гіпертензії в денний та/або нічний час більше 50%.
Таким чином, підсумовуючи вище сказане можна відмітити, що артеріальний тиск є складовим серцевого викиду і рівня периферичного опору і змінюється прямопропорціонально до змін цих величин.
На функціональний стан серцево-судинної системи великий вплив мають нейрогуморальні фактори і у ряді випадків можуть відігравати значну роль у зміні артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, швидкості кровообігу, серцевого викиду та ін., що необхідно враховувати при обстеженні дітей та підлітків з кардіоваскулярною патологією.
На приведених малюнках (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10,11) представлені тонометри (ртутні, напівавтоматичні і автоматичні) для вимірювання артеріального тиску і пульсу у дітей,підлітків та дорослих.
Мал. 1. Ртутний тонометр для вимірювання АТ
Мал. 2. Механічний тонометр для вимірювання АТ
|
|
|
Diplomat-Presameter® |
Nova-Presameter® |
Global de Luxe® |
Мал.3. Ртутні тонометри для вимірювання артеріального тиску |