3.5. Синапси, передача збудження через синапси

3’єднання між нейронами здійснюється за допомогою синапсів /від грецьк. - з’єднання, дотикання/.

Залежно від місця контакту аксона з частинами нервової клітини розрізняють аксосоматичні, аксодендритні і аксоаксональні синапси.

Мал. 8.

Аксосоматичні синапси забезпечують зв’язок між тілом однієї нервової клітини і аксоном другої.

Аксодентритні синапси зв’язують аксони і дендрити нейронів.

Аксоаксональні синапси здійснюють контакт між аксонами нервових клітин.

Кількість синапсів на тілі одного нейрону досягає 100 і більше, а на дендритах одного нейрона - кількох тисяч. Одне нервове волокно може утворювати до 10000 синапсів на багатьох нервових клітинах. Таким чином, синапси забезпечують численні зв’язки між нейронами, що робить можливою складну координацію нервової діяльності.

За способами передачі нервового імпульсу з однієї клітини на іншу розрізняють хімічні та електричні синапси. Хімічні синапси в нер­вовій системі є головним і універсальним механізмом зв’язку між нейронами. Будова їх досить складна. Синапс має пресинаптичну і післясинаптичну частини, між якими знаходиться синаптична щілина. До пресинаптичної частини відноситься кінцева гілочка аксо­на, яка поблизу місця контакту втрачає оболонку і розширюється. Тут зна­ходиться велика кількість мітохондрій і пухирців кулястої або оваль­ної форми, в яких міститься речовина, що здійснює передачу збудження. Ця речовина виконує роль посередника між двома нервовими клітинами, тому її називають медіатором /від лат. - посередник/. Пухирці концентруються вздовж тієї поверхні пресинаптичної мембрани, яка знаходиться навпроти синаптичної щілини. Це активна зона пресинаптичної мембрани, вона має потовщення. В різних синапсах виробляються різні медіатори. Найчастіше це ацетилхолін, адреналін, або норадреналін. За своїм хімічним складом вони різні, тому за типом медіатора синапси класифікують на холінергічні, адренергічні, глюкоергічні та інші.

Післясинаптичний відділ утворений мембраною тіла нервової клі­тини або її відростками. Він теж має потовщення.

Між пресинаптичною і післясинаптичною мембранами є проміжок заповнений міжклітинною рідиною. Це синаптична щілина.

Який же механізм передачі збудження в синапсах? Надходження нервового імпульсу в пресинаптичну мембрану супроводжується синхронним викидом в синаптичну щілину медіатора із синаптичних міхурців. З пресинаптичного закінчення надходить звичайна серія імпульсів, час­тота їх зростає при збільшенні сили подразника, приводячи до збіль­шення виділення медіатора в синаптичну щілину. Розміри синаптичної щілини дуже малі, медіатор, швидко досягаючи постсинаптичної мем­брани взаємодіє з нею. Внаслідок цієї взаємодії структура постсина­птичної мембрани тимчасово змінюється, проникненість її для іонів натрію підвищується, що веде до переміщення іонів, і, як наслідок, виникає збудливий постсинаптичний потенціал. Коли потенціал досягає пев­ної величини, виникає збудження, яке поширюється - потенціал дії. Через кілька мілісекунд медіатор руйнується спеціальними ферментами. Передача збудження в синапсах закінчена.