- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій.
- •І змістовний модуль розділ і. Вступ. Рівні організації живої системи
- •1.1.Предмет, завдання, методи анатомії і фізіології
- •1.2.Зв’язок анатомії і вікової фізіології з педагогікою, психологією, педіатрією, медициною
- •1.3. Рівні організації людського організму
- •Функціональна одиниця - фізіологічна система органів - функціональна система органів
- •1.4. Клітинна будова організму
- •1.5. Поділ клітин (мітоз, мейоз; овогенез, сперматогенез)
- •1.6. Тканини організму і їх життєві функції
- •Розділ іі. Закономірності росту і розвитку організму людини
- •2.1. Основні закономірності росту і розвитку дітей
- •2.2. Акселерація. Причини акселерації
- •2.3. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •2.4. Запліднення, ембріональний і плацентарний періоди розвитку
- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.1. Функції нервової системи, їх роль в морфологічному і фізіологічному розвитку організму
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •3.3. Будова і функції нервових клітин, їх розвиток
- •3.4. Будова і функції нервових волокон
- •3.5. Синапси, передача збудження через синапси
- •3.6.Загальне уявлення про гальмування в нервовій системі, його значення
- •3.7. Рефлекс як основний принцип нервової діяльності
- •Р ецептор аферентний нейрон вставний нейрон
- •3.8. Характеристика функцій спинного і відділів головного мозку
- •3.9. Функціональне значення ретикулярної формації і лімбічної системи
- •3.10.Структурно-функціональна організація кори великих півкуль
- •3.11. Поняття про автономну нервову систему
- •3.12. Розвиток нервової системи. Вікові зміни структури і функціональних можливостей різних відділів центральної нервової системи
- •Розділ іv.Основи вчення про вищу нервову діяльність
- •4.1. Поняття про вищу нервову діяльність і психіку. Роль і.М.Сеченова і і.П.Павлова у створені вчення про внд
- •4.2. Природжені механізми регуляції поведінки (безумовні рефлекси, інстинкти)
- •4.3. Набуті механізми регуляції поведінки (умовні рефлекси, імпритинг)
- •4.4. Умови і механізми утворення умовних рефлексів
- •4. 5. Види умовних рефлексів
- •4. 6. Гальмування умовних рефлексів
- •4.7. Типи вищої нервової діяльності
- •4.8. Вікові особливості вищої нервової діяльності
- •4.9. Порушення внд (негативізм, дитячі страхи, неврози) та їх профілактика
- •4. 10. Поняття про першу і другу сигнальні системи дійсності
- •4. 11. Вікові особливості розвитку другої сигнальної системи
- •4. 12.Кіркові центри мови
- •4.13. Фізіологічні механізми уваги. Вікові особливості
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій
- •4.15. Фізіологічні механізми пам’яті
- •Розділ V. Аналізатори. Вікові особливості
- •5. 1.Значення аналізаторів
- •5. 2. Вчення і. П. Павлова про аналізатори. Відділи аналізатора
- •5.3. Властивості рецепторів
- •5.4.Значення та відділи зорового аналізатора
- •5.4.1.Поняття про акомодацію, рефракцію ока, астигматизм. Вікові особливості
- •5.4.2. Поняття про гостроту зору, бінокулярний зір
- •Колірний зір. Трикомпонентна теорія колірного зору
- •5.4.4. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5.5. Слуховий аналізатор
- •5.5.1. Відділи слухового аналізатора
- •5.5.2. Будова слухового аналізатора
- •5.5.3.Механізм сприйняття звуку
- •5.5.4. Вікові особливості слухового аналізатора
- •5.6.Вестибулярний апарат
- •5.7. Смаковий аналізатор. Будова, вікові особливості
- •5.8. Нюховий аналізатор. Будова. Вікові особливості
- •5.9. Органи шкірного чуття (тактильне, температурне, больове), їх значення. Вікові особливості
- •5.10. Взаємодія аналізаторів
- •Іі змістовний модуль розділ vі.Ендокринні залози. Вікові особливості
- •6.1. Загальні закономірності діяльності залоз внутрішньої секреції
- •6.2. Гормони та їх вплив на ріст і розвиток організму
- •6.3. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •6.4. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози
- •6.5. Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
- •6.6. Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
- •6.7. Підшлункова залоза
- •6.8. Вилочкова залоза
- •6.9. Статеві залози. Вікові особливості
- •6.10. Гормони і статеве дозрівання
- •Розділ vіі. Вікові особливості обміну речовин і енергії. Харчування
- •7.1. Значення обміну речовин і енергії
- •7.2.Анаболізм і катаболізм як процеси обміну речовин
- •7.3. Проміжний обмін
- •7.6. Обмін вуглеводів
- •7.7. Водний і мінеральний обмін. Вітаміни
- •7.8.Основний обмін. Вікові особливості енергетичного обміну
- •7.9.Харчування і енергетична цінність харчових речовин
- •Розділ vііі. Особливості крові та анатомія, фізіологія серцево-судинної системи дитини
- •8.1.Внутрішнє середовище організму. Кров
- •8.2. Плазма крові
- •8.3. Форменні елементи крові
- •Лейкоцити. Лейкоцити або білі кров’яні тільця, - це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000...8000 лейкоцитів.
- •8.4. Захисні властивості крові Як уже згадувалося вище, лейкоцити крові здатні до фагоцитозу.
- •8.5. Зсідання крові
- •8.6. Групи крові. Переливання крові
- •8.7. Лімфа і лімфообіг
- •8.8. Органи серцево-судинної системи
- •Кровообіг.Значення кровообігу. Кров може виконувати життєво необхідні функції, перебуваючи в безперервному русі. Рух крові в організмі, її циркуляція становлять суть кровообігу.
- •8.9. Робота серця
- •8.10. Рух крові по судинах
- •8.11. Регуляція серця і судин
- •Ііі змістовний модуль розділ іх. Опорно-рухова система. Вікові особливості
- •9.1.Значення опорно-рухового апарата
- •9.2. Загальні відомості про скелет. Вікові особливості
- •9.3. Будова скелета. Вікові особливості
- •9. 4. М'язова система. Вікові особливості
- •9.5. Скоротність як основна властивість м'язів. Динамічна та статична робота мязів
- •9. 6. М'язовий тонус
- •9.7. Розвиток рухів у дітей
- •9.8. Роль фізичної праці і фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •9. 9. Значення фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •Розділ х. Анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •10.1. Значення органів дихання
- •10. 2. Будова органів дихання
- •10.3. Механізм дихання
- •10.4. Легенева вентиляція
- •10.5. Газообмін у легенях і тканинах
- •10.6. Регуляція дихання
- •Контрольні запитання
- •Розділ хі. Анатомія та фізіологія органів травлення дитини
- •11.1. Значення і суть процесів травлення
- •11.2.Методи дослідження діяльності травних залоз
- •11. 3. Загальний план будови органів травлення
- •11. 4.Особливості травлення в ротовій порожнині. Вікові особливості
- •11. 5. Регуляція слиновиділення
- •11. 6. Стравохід. Вікові особливості стравоходу
- •11.7. Особливості травлення порожнині шлунку
- •11.8. Особливості травлення їжі в тонкому кишечнику. Вікові особливості
- •11. 9.Всмоктування в травному каналі
- •Розділ хіі. Анатомія та фізіологія органів виділення дитини
- •12.1.Значення процесів виділення
- •12. 3. Механізм сечоутворення
- •12. 4. Нервова і гуморальна регуляція сечовиділення
- •13. 1.Функції шкіри
- •13. 2. Будова шкіри. Вікові особливості.
- •13.3 Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
- •13.4. Залозистий апарат шкіри
- •13.5.Теплорегуляція шкіри. Вікові особливості
- •Через органи дихання 12,1
- •13.6.Температура тіла. Регуляція температури тіла
- •10.7. Гігієна шкіри дитини
- •13.8.Загартовування дитячого організму
Кровообіг.Значення кровообігу. Кров може виконувати життєво необхідні функції, перебуваючи в безперервному русі. Рух крові в організмі, її циркуляція становлять суть кровообігу.
Система органів кровообігу підтримує сталість внутрішнього середовища організму. Завдяки кровообігу до всіх органів і тканин надходять кисень поживні речовини, солі, гормони, вода і виводяться із організму продукти обміну. Через малу теплопровідність тканин передача тепла від органів людського тіла (печінка, м'язи тощо) до шкіри і в навколишнє середовище здійснюється головним чином за рахунок кровообігу.
Мал. 24 Схема кровообігу |
Велике і мале кола кровообігу. Кровообіг забезпечується діяльністю серця і кровоносних судин.
Судинна система складається із двох кіл кровообігу: великого і малого.
Велике коло кровообігу починається від лівого шлуночка серця, звідки кров надходить в аорту. Із аорти шлях артеріальної крові продовжується по артеріях, які в міру віддалення від серця розгалужуються, і найдрібніші з них розподіляються на капіляри, що густою сіткою пронизують весь організм. Через тонкі стінки капілярів кров віддає поживні речовини та кисень у тканинну рідину. Продукти життєдіяльності клітин при цьому із тканинної рідини надходять у кров. Із капілярів кров потрапляє у дрібні вени, які, зливаючись, утворюють більші вени і впадають у верхню і нижню порожнисті вени. Верхня і нижня порожнисті вени приносять венозну кров у праве передсердя, де закінчується велике коло кровообігу.
Мале коло кровообігу починається від правого серця легеневою артерією. Венозна кров по легеневій артерії надходить до капілярів легень. У легенях відбувається обмін газів між венозною кров'ю капілярів і повітрям в альвеолах легень. Від легень по чотирьох легеневих венах уже артеріальна кров повертається в ліве передсердя. В лівому передсерді закінчується мале коло кровообігу. Із лівого передсердя кров потрапляє в лівий шлуночок, звідки починається велике коло кровообігу.
Особливості кровообігу плода. З другого місяця внутрішньоутробного розвитку у плода встановлюється плацентарний кровообіг, який зберігається до моменту народження дитини.
Від плаценти до плода йде пупкова вена, а від плода до плаценти - дві пупкові артерії. Ці судини об’єднуються в пупковому канатику, який тягнеться від пупкового отвору плода до плаценти. Довжина пупкового канатика наприкінці вагітності досягає 50.. .60 см.
Артеріальна кров із плаценти по пупковій вені надходить в організм плода. Пупкова вена підходить до печінки плода і поділяється на дві гілки. Одна із них впадає в нижню порожнисту вену у вигляді венозної протоки, а друга впадає у ворітну вену. Звідси кров, змішуючись з венозною кров'ю, через печінкові вени виливається в нижню порожнисту вену. Таким чином в нижній порожнистій вені відбувається перше змішання артеріальної крові з венозною.
Змішана кров по нижній порожнистій вені надходить у праве передсердя. Сюди ж по верхній порожнистій вені надходить венозна кров. У правому передсерді відбувається друге неповне змішання крові. Із правого передсердя більш артеріальна кров через наявний у плода овальний отвір між лівим і правим передсердям потрапляє в ліве передсердя, звідти в лівий шлуночок і далі в аорту.
Більш венозна кров із правого передсердя скороченнями серця проштовхується в правий шлуночок, а з нього в легеневу артерію. У плода лише незначна кількість крові по легеневій артерії надходить до легень і повертається по чотирьох легеневих венах до лівого передсердя. Легені у плода не функціонують. У плода легенева артерія з’єднується з аортою широкою артеріальною протокою (боталлова протока). По цьому легшому шляху і тече основна маса крові, яку виштовхує правий шлуночок. Відбувається третє змішання крові. Змішана кров по судинах великого кола надходить до органів і тканин, віддає їм кисень і поживні речовини, насичується вуглекислим газом та продуктами обміну і по пупкових артеріях повертається до плаценти. Таким чином, обидва шлуночки у плода нагнітають кров у велике коло кровообігу. Артеріальна кров тече у плода лише в пупковій вені і венозній протоці. У всіх артеріях плода циркулює змішана кров.
Зміни кровообігу, пов’язані з актом народження. З народженням дитини плацентарний кровообіг припиняється. Перетинання пуповини порушує зв’язок плода з материнським організмом. З першим вдихом новонародженого відбувається розширення легень. Кров по легеневій артерії йде в легені, минаючи артеріальну (боталлову) протоку. Протока ця втрачає своє значення і незабаром перетворюється на сполучнотканинний тяж. Протока заростає до 6...8-го, інколи до 9...10-го тижня життя, а овальний отвір між передсердями до кінця першого півріччя життя. Пупкові артерії і вена після перетинання пуповини також поступово заростають.