- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій.
- •І змістовний модуль розділ і. Вступ. Рівні організації живої системи
- •1.1.Предмет, завдання, методи анатомії і фізіології
- •1.2.Зв’язок анатомії і вікової фізіології з педагогікою, психологією, педіатрією, медициною
- •1.3. Рівні організації людського організму
- •Функціональна одиниця - фізіологічна система органів - функціональна система органів
- •1.4. Клітинна будова організму
- •1.5. Поділ клітин (мітоз, мейоз; овогенез, сперматогенез)
- •1.6. Тканини організму і їх життєві функції
- •Розділ іі. Закономірності росту і розвитку організму людини
- •2.1. Основні закономірності росту і розвитку дітей
- •2.2. Акселерація. Причини акселерації
- •2.3. Вікові періоди розвитку дитячого організму та їх анатомо-фізіологічна характеристика
- •2.4. Запліднення, ембріональний і плацентарний періоди розвитку
- •Розділ ііі. Загальна і вікова фізіологія нервової системи
- •3.1. Функції нервової системи, їх роль в морфологічному і фізіологічному розвитку організму
- •3.2.Поняття про збудливість, збудження, біоелектричні явища
- •3.3. Будова і функції нервових клітин, їх розвиток
- •3.4. Будова і функції нервових волокон
- •3.5. Синапси, передача збудження через синапси
- •3.6.Загальне уявлення про гальмування в нервовій системі, його значення
- •3.7. Рефлекс як основний принцип нервової діяльності
- •Р ецептор аферентний нейрон вставний нейрон
- •3.8. Характеристика функцій спинного і відділів головного мозку
- •3.9. Функціональне значення ретикулярної формації і лімбічної системи
- •3.10.Структурно-функціональна організація кори великих півкуль
- •3.11. Поняття про автономну нервову систему
- •3.12. Розвиток нервової системи. Вікові зміни структури і функціональних можливостей різних відділів центральної нервової системи
- •Розділ іv.Основи вчення про вищу нервову діяльність
- •4.1. Поняття про вищу нервову діяльність і психіку. Роль і.М.Сеченова і і.П.Павлова у створені вчення про внд
- •4.2. Природжені механізми регуляції поведінки (безумовні рефлекси, інстинкти)
- •4.3. Набуті механізми регуляції поведінки (умовні рефлекси, імпритинг)
- •4.4. Умови і механізми утворення умовних рефлексів
- •4. 5. Види умовних рефлексів
- •4. 6. Гальмування умовних рефлексів
- •4.7. Типи вищої нервової діяльності
- •4.8. Вікові особливості вищої нервової діяльності
- •4.9. Порушення внд (негативізм, дитячі страхи, неврози) та їх профілактика
- •4. 10. Поняття про першу і другу сигнальні системи дійсності
- •4. 11. Вікові особливості розвитку другої сигнальної системи
- •4. 12.Кіркові центри мови
- •4.13. Фізіологічні механізми уваги. Вікові особливості
- •4.14. Фізіологічні механізми емоцій та мотивів. Емоційний стрес. Вікові особливості емоційних реакцій
- •4.15. Фізіологічні механізми пам’яті
- •Розділ V. Аналізатори. Вікові особливості
- •5. 1.Значення аналізаторів
- •5. 2. Вчення і. П. Павлова про аналізатори. Відділи аналізатора
- •5.3. Властивості рецепторів
- •5.4.Значення та відділи зорового аналізатора
- •5.4.1.Поняття про акомодацію, рефракцію ока, астигматизм. Вікові особливості
- •5.4.2. Поняття про гостроту зору, бінокулярний зір
- •Колірний зір. Трикомпонентна теорія колірного зору
- •5.4.4. Вікові особливості зорових рефлекторних реакцій
- •5.5. Слуховий аналізатор
- •5.5.1. Відділи слухового аналізатора
- •5.5.2. Будова слухового аналізатора
- •5.5.3.Механізм сприйняття звуку
- •5.5.4. Вікові особливості слухового аналізатора
- •5.6.Вестибулярний апарат
- •5.7. Смаковий аналізатор. Будова, вікові особливості
- •5.8. Нюховий аналізатор. Будова. Вікові особливості
- •5.9. Органи шкірного чуття (тактильне, температурне, больове), їх значення. Вікові особливості
- •5.10. Взаємодія аналізаторів
- •Іі змістовний модуль розділ vі.Ендокринні залози. Вікові особливості
- •6.1. Загальні закономірності діяльності залоз внутрішньої секреції
- •6.2. Гормони та їх вплив на ріст і розвиток організму
- •6.3. Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза
- •6.4. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози
- •6.5. Анатомо-фізіологічні особливості прищитоподібних залоз
- •6.6. Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз
- •6.7. Підшлункова залоза
- •6.8. Вилочкова залоза
- •6.9. Статеві залози. Вікові особливості
- •6.10. Гормони і статеве дозрівання
- •Розділ vіі. Вікові особливості обміну речовин і енергії. Харчування
- •7.1. Значення обміну речовин і енергії
- •7.2.Анаболізм і катаболізм як процеси обміну речовин
- •7.3. Проміжний обмін
- •7.6. Обмін вуглеводів
- •7.7. Водний і мінеральний обмін. Вітаміни
- •7.8.Основний обмін. Вікові особливості енергетичного обміну
- •7.9.Харчування і енергетична цінність харчових речовин
- •Розділ vііі. Особливості крові та анатомія, фізіологія серцево-судинної системи дитини
- •8.1.Внутрішнє середовище організму. Кров
- •8.2. Плазма крові
- •8.3. Форменні елементи крові
- •Лейкоцити. Лейкоцити або білі кров’яні тільця, - це безбарвні клітини, які містять ядра різноманітної форми. В 1 мм3 крові здорової людини міститься близько 6000...8000 лейкоцитів.
- •8.4. Захисні властивості крові Як уже згадувалося вище, лейкоцити крові здатні до фагоцитозу.
- •8.5. Зсідання крові
- •8.6. Групи крові. Переливання крові
- •8.7. Лімфа і лімфообіг
- •8.8. Органи серцево-судинної системи
- •Кровообіг.Значення кровообігу. Кров може виконувати життєво необхідні функції, перебуваючи в безперервному русі. Рух крові в організмі, її циркуляція становлять суть кровообігу.
- •8.9. Робота серця
- •8.10. Рух крові по судинах
- •8.11. Регуляція серця і судин
- •Ііі змістовний модуль розділ іх. Опорно-рухова система. Вікові особливості
- •9.1.Значення опорно-рухового апарата
- •9.2. Загальні відомості про скелет. Вікові особливості
- •9.3. Будова скелета. Вікові особливості
- •9. 4. М'язова система. Вікові особливості
- •9.5. Скоротність як основна властивість м'язів. Динамічна та статична робота мязів
- •9. 6. М'язовий тонус
- •9.7. Розвиток рухів у дітей
- •9.8. Роль фізичної праці і фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •9. 9. Значення фізичної культури в розвитку рухового апарата у дітей
- •Розділ х. Анатомія, фізіологія і гігієна органів дихання дитини
- •10.1. Значення органів дихання
- •10. 2. Будова органів дихання
- •10.3. Механізм дихання
- •10.4. Легенева вентиляція
- •10.5. Газообмін у легенях і тканинах
- •10.6. Регуляція дихання
- •Контрольні запитання
- •Розділ хі. Анатомія та фізіологія органів травлення дитини
- •11.1. Значення і суть процесів травлення
- •11.2.Методи дослідження діяльності травних залоз
- •11. 3. Загальний план будови органів травлення
- •11. 4.Особливості травлення в ротовій порожнині. Вікові особливості
- •11. 5. Регуляція слиновиділення
- •11. 6. Стравохід. Вікові особливості стравоходу
- •11.7. Особливості травлення порожнині шлунку
- •11.8. Особливості травлення їжі в тонкому кишечнику. Вікові особливості
- •11. 9.Всмоктування в травному каналі
- •Розділ хіі. Анатомія та фізіологія органів виділення дитини
- •12.1.Значення процесів виділення
- •12. 3. Механізм сечоутворення
- •12. 4. Нервова і гуморальна регуляція сечовиділення
- •13. 1.Функції шкіри
- •13. 2. Будова шкіри. Вікові особливості.
- •13.3 Анатомо-фізіологічні особливості шкіри і підшкірної жирової клітковини в різні вікові періоди
- •13.4. Залозистий апарат шкіри
- •13.5.Теплорегуляція шкіри. Вікові особливості
- •Через органи дихання 12,1
- •13.6.Температура тіла. Регуляція температури тіла
- •10.7. Гігієна шкіри дитини
- •13.8.Загартовування дитячого організму
6.10. Гормони і статеве дозрівання
Період статевого дозрівання. Протягом періоду дозрівання організм людини досягає біологічної зрілості. Діти не народжуються на світ з розвинутим статевим інстинктом. Пробудження його відбувається в роки статевого дозрівання.
Строки настання статевого дозрівання і його інтенсивність різні і залежать від багатьох факторів: стану здоров’я, характеру харчування, клімату, побутових і соціально-економічних умов. Неабияку роль відіграють і спадкові особливості,
Несприятливі побутові умови, неповноцінна їжа, нестача в ній вітамінів, тяжкі або повторні захворювання ведуть до затримання статевого дозрівання. У великих містах статеве дозрівання підлітків звичайно настає раніше, ніж у сільській місцевості.
В перехідний період відбувається глибока перебудова всього організму, головна роль в якій належить нервовій системі. Активізується діяльність залоз внутрішньої секреції. Під впливом гормонів гіпофіза посилюється ріст тіла в довжину. Гіпофіз також стимулює діяльність щитовидної залози, тому, особливо у дівчаток, під час статевого дозрівання помітно збільшується щитовидна залоза. Зросла активність гіпофіза приводить до посилення діяльності надниркових залоз, починається активна діяльність статевих залоз, виробляються статеві гормони. Підвищується збудливість автономної нервової системи.
Під впливом гормонів статевих та інших ендокринних залоз відбувається остаточне формування статевих органів і статевих залоз, починають розвиватися вторинні статеві ознаки, за якими одна стать відрізняється від іншої (статеві залози відносять до первинних статевих ознак).
У дівчаток округляються контури тіла, посилюється відкладення жиру в підшкірній клітковині, збільшуються і розвиваються грудні залози, кості таза роздаються вшир.
У хлопчиків росте волосся на обличчі та тілі, ламається голос, відбувається накопичення сім’яної рідини та нічні мимовільні виділення її (полюції). Повного розвитку вторинні статеві ознаки досягають до періоду статевої зрілості.
Статеве дозрівання у дівчаток починається раніше, ніж у хлопчиків. Після 7...8 років жирова клітковина розвивається у них за жіночим типом: жир відкладається в молочних залозах, на стегнах, сідницях, тому форми тіла округлюються спочатку в області стегон і тулуба, а потім в області плечового пояса і рук.
В 13...15 років спостерігається швидкий ріст тіла в довжину, з’являється рослинність на лобку і в пахвових западинах.
Характерні зміни відбуваються в статевих органах: збільшується в розмірах матка, в яєчниках дозрівають фолікули, починається менструація. В 16...17 років в основному закінчується формування скелета за жіночим типом. Для дівчини 19...20 років — час остаточного становлення менструальної функції, настання анатомічної і фізіологічної зрілості всього організму. У хлопчиків статеве дозрівання починається з 10...11 років, на цей час посилюється ріст статевого члена і яєчок. В 12...13 років змінюється форма гортані і ламається голос; в 13...14 років скелет формується за чоловічим типом; в 15...16 років посилено росте волосся під пахвами і на лобку, з’являється воно і на обличчі (вуса, борода), збільшуються яєчка, починається мимовільне виверження сім’я. Останні дані антропологів свідчать про те, що повне окостеніння, яке у чоловіків закінчується до 24 років,— основний критерій їхньої фізичної зрілості.
Складні процеси, які відбуваються в дитячому організмі в перехідний період, не можна пояснити тільки змінами в статевих органах. Перебудовується весь організм. Він швидко розвивається, посилено працюють внутрішні органи, змінюється психіка підлітка.
Період статевого дозрівання — порівняно тривалий період якісного розвитку дитячого організму, переходу його в зрілий. Цей розвиток відбувається нерівномірно. Одні процеси випереджають інші, тимчасово порушується гармонія в зовнішньому вигляді підлітка, в діяльності його внутрішніх органів, у настрої, поведінці. Ріст кінцівок випереджає ріст тулуба, рухи стають незграбні, вайлуваті. Відбувається це через порушення координаційних відношень у центральній нервовій системі. Підлітки усвідомлюють свою незграбність, зосереджують на цьому увагу, тому здаються ще більше незграбними. Разом з цим зростає м’язова сила, особливо на кінець статевого дозрівання: від 15 до 18 років маса м’язів збільшується на 12%, тоді як з моменту народження дитини до 8 років вона збільшується лише на 4%.
Ріст м’язової сили у хлопчиків зумовлює потребу в її тренуванні. Дуже важливо розумно спрямувати цю енергію на корисну роботу.
За інтенсивним ростом кісткового скелета і м’язової системи у підлітків не завжди встигає розвиток внутрішніх органів — серця, легень, травного каналу.
Серце випереджає в рості кровоносні судини, внаслідок чого артеріальний тиск підвищується і утруднює передусім роботу самого серця. Водночас бурхлива перебудова всього організму, яка відбувається в період статевого дозрівання, в свою чергу ставить підвищені вимоги до серця. А недостатня робота серця («юнацьке серце») приводить нерідко до запаморочення, посиніння і похолодіння кінцівок у хлопчиків і дівчаток. Звідси і головний біль, і швидка втомлюваність, і періодичні приступи млявості; нерідко у підлітків буває непритомний стан через спазми мозкових судин. Із закінченням періоду статевого дозрівання ці порушення звичайно зникають безслідно.
Інтенсивний ріст, різке посилення діяльності залоз внутрішньої секреції, структурні і фізіологічні зміни в організмі дуже підвищують збудливість центральної нервової системи.
Емоції підлітків рухливі, мінливі, суперечливі: підвищена чутливість нерідко поєднується з бездушністю, соромливість — із навмисною розв’язністю, проявляється надмірний критицизм і нетерпимість до батьківської опіки.
В цей період часом спостерігається зниження працездатності, невротичні реакції, дратливість, плаксивість (особливо у дівчаток в період менструації).
Виникають нові стосунки між статями. У дівчаток загострюється інтерес до своєї зовнішності. Хлопчики намагаються показати перед дівчатками свою силу. Перші «любовні переживання» часом вибивають підлітків із колії, вони стають відлюдкуваті, починають гірше вчитися.
В перехідний період дітям особливо потрібне чуйне ставлення батьків і педагогів. Не треба спеціально привертати увагу підлітків до складних змін в їхньому організмі, психіці, проте роз’яснювати закономірність і біологічний зміст цих змін необхідно.
Дуже важливо, щоб у батькові, матері, педагогові підліток бачив друга, до якого можна звернутися з будь-яким питанням. Мистецтво вихователя у цих випадках полягає в тому, щоб знайти такі форми і методи роботи, які б переключали увагу дітей на різні і різноманітні види діяльності, відвертали їх від сексуальних переживань. Це насамперед підвищення вимог до навчання, праці і поведінки школярів.
Разом з тим дуже важливо, щоб дорослі тактовно, з повагою ставилися до ініціативи і самостійності підлітків, вміли спрямувати їхню енергію у правильне русло, бо підліткам властиво переоцінювати і свої сили, і міру своєї самостійності. Це теж одна із особливостей перехідного періоду.
В період статевого дозрівання велику роль відіграє і нормальний фізичний розвиток юнацького організму.
Потрібне різноманітне, достатнє харчування з великою кількістю вітамінів, а також тривалі прогулянки, заняття спортом.