4.15. Фізіологічні механізми пам’яті

Пам’ять - це здатність мозку сприймати, відбирати, закріплювати, зберігати і забувати інформацію. Особливістю пам’яті людини є те, що вона формується головним чином на мовній основі, а інформація - зберігається у формі загальних положень.

Загальну схему цього механізму можна уявити так: всі подразнен­ня, що надходять у кору великого мозку через першу і другу сигнальні системи, кодуються у мовну форму, на основі чого за допомогою мис­лення формується ідея, яка передається в довгострокову пам’ять для зберігання. При вилученні інформації з довгострокової пам’яті відбу­вається зворотний процес: спочатку вилучається загальне положення, яке потім втілюється у мовну форму.

Виділяють чутливу, первинну, вторинну, третинну пам’ять вторинна і третинна пам’ять формують довгострокову пам’ять. Інформаційний вміст пам’яті набагато менший інформаційного потоку, який сприймається аналізаторами (довгострокова пам’ять може вмістить лише 1% від всього потоку інформації, що яфффффффффсприймається). Тому у чутливі системах мозку від рецептора до місця остаточного зберігання інформації стара інформація витісняється новою, тобто забувається та інформація, що має невелике значення.

У чутливій пам’яті сигнали автоматично затримуються всього на кілька десятих секунд. Ця частина інформації не досягає свідомості, але зберігається у вигляді фізичних параметрів подразника.

Вміст первинної пам’яті невеликий. Інформація тут зберігається у порядку її надходження. Стара інформація активно витискується но­вою. Тривалість зберігання - кілька секунд. З первинної пам’яті у вторинну, інформація надходить внаслідок цілеспрямованого повторення. Інформація, що потрапляє у вторинну пам’ять, накопичується тут у відповідності з її значенням.

Третинна пам’ять - це накопичення відомостей, які закріплюються протягом багатьох років і ніколи не згладжуються.

Формування фізіологічних механізмів пам’яті людини визнається спадковим факторами і факторами середовища, які в процесі розвитку дитини тісно взаємодіють. Тому вчитель і вихователь під учбово-виховної роботи повинні обов’язково звертати увагу на повноцінний розвиток пам’яті у дітей і підлітків. Пам’ять, так само як і м’язи, можна і потрібно тренувати. Численні приклади з життя показують, що люди, професія яких вимагає від них постійного тренування пам’яті, відмічаються завжди доброю і довгою пам’яттю (вчителі, музиканти, артисти, вчені, політичні діячі). Історики стверджують, що Юлій Цезар і Олександр Македонський пам’ятали імена і обличчя всіх своїх солдат 30-тисячних армій. Особливо феноменальну пам’ять мав К.Маркс. Його біографи стверджують, що йому було достатньо один раз прочитати сторінку книги, щоб потім точно слово в слово відтворити її. Така пам’ять була наслідком напруженої і послідовної праці. Він тренував її все своє життя, щоденно вивчаючи нові вірші. Це один з самих доступних і приємних методів тренування пам’яті.