11.8. Особливості травлення їжі в тонкому кишечнику. Вікові особливості

Частково перетравлений вміст шлунка у вигляді харчової кашки, просоченої кислим шлунковим соком, рухами мускулатури шлунка пересувається до вихідної частини його—пілоричного відділу І порціями проходить із шлунка в початковий відділ тонкі кишки — дванадцятипалу кишку. Всередину дванадцятипалої кишки відкривається загальна жовчна, протока печінки і протока підшлункової залози.

В дванадцятипалій кишці відбувається найінтенсивніше перетравлювання харчової кашки під дією соку підшлункової залози, жовчі і кишкового соку. Під впливом цих соків білки, жири і вуглеводи перетравлюються так, що можуть всмоктуватися І засвоюватися організмом.

Чистий підшлунковий сік—безбарвна, прозора рідина лужної реакції. В соку міститься фермент трипсин, який розщеплює білкові речовини до амінокислот; трипсин виробляється клітинами залози в неактивній формі і активізується ферментом кишкового соку; фермент ліпаза, який міститься в сокові, активізується жовчю і, діючи на жири, перетворює їх на гліцерин та жирні кислоти; ферменти амілаза І мальтаза перетворюють складні вуглеводи на моносахариди типу глюкози. Виділення підшлункового соку триває 6...14 год і залежить від складу і властивостей вжитої їжі.

В дванадцятипалу кишку надходить І жовч, яку виробляють клітини печінки. І хоч у складі жовчі нема ферментів, які розщепляли б харчові речовини, роль жовчі в травленні величезна. По-перше, вона переводить в активний стан ліпазу, яка виробляється клітинами підшлункової залози; по-друге, жовч емуль­гує жири, перетворюючи Їх на суспензію дрібних краплинок (емульговані жири легше перетравлюються); по-третє, жовч активно впливає на процеси всмоктування в топкій кишці; по-четверте, жовч сприяє посиленню виділення соку підшлункової залози.

Дванадцятипала кишка продовжується до порожнього відділу тонкої кишки, а останній переходить у клубову кишку.

Довжина тонкої кишки у дорослої людини 5—6 м. Внутрішня оболонка тонкої кишки — слизиста — має багато виростів, або ворсинок (близько 4 млн. у дорослої людини). Ворсинки дуже .збільшують поверхню топкої кишки, що має важливе значення для процесу всмоктування поживних речовин. У складі кишкового соку виявлено понад 20 ферментів, які можуть каталізувати розщеплення харчових речовин.

У стінках тонкої кишки є поздовжні і кільцеві м'язи, скорочення яких спричинюють маятникоподібні і перистальтичні рухи, що поліпшує контакт харчової кашки з травними соками і сприяє переміщенню вмісту тонкої кишки в товсту кишку. Довжина товстої кишки 1,5...2 м. В товстій кишці розрізняють сліпу кишку з червоподібним відростком (апендикс), ободову і пряму.

Ферментативна обробка їжі в товстій кишці дуже незначна. Тут інтенсивно всмоктується вода, в результаті чого в кінцевих ЇЇ відділах формується кал, який виводиться із організму. В товстій кишці живуть численні бактерії. Одні з них розщеплюють клітковину, бо в травних соках людини немає ферментів для ЇЇ перетравлювання. В товстій кишці синтезується бактеріями вітамін К і деякі вітаміни групи В.

У дітей кишки відносно довші, ніж у дорослих. У дорослої людини довжина кишок перевищує довжину її тіла у 4...5 разів, а у немовлят — в 6 разів. Особливо інтенсивно кишки ростуть у довжину від 1 до 3 років, у зв'язку з переходом від молочної їжі до мішаної, і від 10 до 15 років.

М'язовий шар кишок і його еластичні волокна розвинуті у дітей менше, ніж у дорослих, У зв'язку з цим перистальтика у дітей слабкіша. Цим частково пояснюється схильність до запорів у дітей.

Травні соки кишок уже в перші дні життя дитини містять всі основні ферменти, які забезпечують процес травлення.

Ріст і розвиток підшлункової залози триває до 11 років, найінтенсивніше вона росте у віці від 6 місяців до двох років.

Печінка у дітей відносно більша, ніж у дорослого. ЇЇ маса подвоюється до 8-10 місяців; особливо інтенсивно росте печінка у 14.,.15 років, досягаючи маси 1300...1400 г. Жовчовиділення відмічається уже у 3-місячного плода. З віком жовчовиділення посилюється.