11. 3. Загальний план будови органів травлення

Мал. 28. Схема органів травлення

Система органів травлення складається із ротової порожнини з трьома парами великих слинних залоз, глотки, стравоходу, шлунка, тонкої кишки (до складу якої входить дванадцятипала кишка — в неї відкриваються протоки печінки і підшлункової залози, порожня і клубова кишки) та товстої кишки, яка складається із сліпої, ободової і прямої кишок. В ободовій кишці розрізняють висхідну, низхідну і сигмовидну кишки.

Травні залози починають функціонувати ще у внутрішньоутробному період за рахунок надходження поживних речовин із материнського організму речовин Із навколоплідних вод. Проте до народження дитини травна функція їх виражена слабко. Після народження годування спочатку молозивом, а потім зрілим молоком і змішане вигодовування значною мірою посилюють функцію травного апарата у дітей.

11. 4.Особливості травлення в ротовій порожнині. Вікові особливості

Перетравлювання їжі починається в ротовій порожнині. Механічне роздроблення і подрібнення їж при її пережовуванні становлять специфічну функцію органів ротово' порожнини; тільки вона одна / Із всіх органів травлення має кісткову основу. Е ротовій порожнині містяться язик і зуби. Язик—рухомий м'язовий орган вкритий слизовою оболонкою, добре забезпечений судинами і нервами. Язик пересуває Їжу в процесі жування, є органом смаку і мови.

Зуби подрібнюють їжу. Крім того, вони беруть участь у формуванні звуків мови. За функцією і формою розрізняють різці, ікла, малі г великі корінні зуби Загальна кількість зубів у дорослих 32. В кожній половині верхньої і нижньої щелеп розвиваються 2 різці, 1 Ікло, 2 малих корінних і 3 великих корінних зуби. Це може бути виражене зубною формулою, в якій прийнято позначати зуби одного боку обох щелеп;

Кожний-зуб має коронку, що виступає з ясен, яка переходить ) шийку (під яснами), І корінь, занурений у зубну лунку ясен, що щільно зрісся з нею за допомогою надкісниці. Великі корінні зуби на нижній щелепі мають по 2, а на верхній—по 3 корені. Решта зубів — однокорінні. Всередині кореня проходить канал, який розширюється в порожнину зуба; він заповнений зубною м'якоттю—пухкою сполучною тканиною, судинами і нервами.

Коронка, шийка і корінь складаються із твердих тканин. У порожнині зуба містяться м'які тканини зуба, або пульпа. Основа пульпи складається із сполучної тканини, багатої на клітинні елементи. В пульпу через кореневий канал входять судини і нерви. Тут відбувається інтенсивний обмін речовин зу­ба, і з пульпою пов'язані відновні процеси в разі якихось пошкоджень дентину.

Головну масу всіх частин зуба становить дентин, вкритий на коронні емаллю, а на шийці і корені—цементом. Емаль, що вкриває коронку,— найтвердіша тканина в організмі: за твердістю вона наближається до кварцу. Але і вона може стиратися і тріскатися. Органічна речовина в емалі становить тільки 2. -.4%, решта—мінеральні речовини. Дентин і цемент являють собою видозмінену кісткову тканину, порівняно з якою вони містять значно більше кальцію фосфату.

Зуби закладаються і розвиваються в товщі щелепи. Ще в утробному періоді розвитку закладаються зачатки постійних зубів, які потім змінюють молочні.

У дитини на 6...8-му місяці життя спочатку починають прорізатися тимчасові, або молочні, зуби. Зуби можуть з'являтися раніше або пізніше залежно від індивідуальних особливостей розвитку, якості харчування. Найчастіше першими прорізуються середні різці нижньої щелепи, потім з'являються верхні середні і верхні бокові; в кінці першого року прорізуються звичайно 8 молочних зубів. Протягом другого року життя, а інколи і на початку третього року закінчується прорізування всіх 20 молочних зубів. Зубна формула в цьому разі має такий вигляд: 2102 верхня щелепа (один бік);

2102 нижня щелепа (один бік)

Молочні зуби ніжні і крихкі, це треба враховувати при організації харчування дітей.

У 6...7 років у дітей починають випадати молочні зуби, і замість них поступово виростають постійні зуби. Перед зміною корені молочних зубів розсмоктуються, після чого вони випадають. Малі корінні і треті великі корінні, або зуби мудрості, виростають без молочних попередників. Прорізування постійних зубів закінчується до 14...15 років (табл. 16). Виняток становлять зуби мудрості, поява яких часом затримується до 25... 30років; в 15% випадків вони відсутні на верхній щелепі взагалі. Ці зуби були добре розвинуті у стародавніх викопних людей (синантропів, неандертальців). Тепер вони, безсумнівно, трохи редуковані.

У зв'язку з тим що постійні зуби протягом кількох років знаходяться під молочними зубами, треба особливу увагу звертати на стан порожнини рота І зубів у дітей дошкільного, та і шкільного віку.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), 7-9 осіб із 10 обстежених потребують лікування зубів. Насамперед це пов'язано з карієсом. Суть його полягає ось у чому. При хімічній дії на емаль відбувається демінералізація, розчинення мінеральних солей емалі кислотами, які утворюються в основному в результаті розпаду залишків іжі.

Таблиця . Строки прорізування молочних і постійних зубів

Назва зубів	Строки прорізування зубів
	молочних	постійних
Різці середні Різці бічні Ікла Малі корінні перші Малі корінні другі Великі корінні перші Великі корінні другі Великі корінні треті	6-8 місяців 7-10 14-18 12-14 20-30 - - -	7 – 7,5 року 8-9 років 10 - 12 10 - 11 11 6 - 7 12 - 14 17 - 25

Демінералізація відбувається також і в тканині зуба, розташованій під емаллю,— в дентині. Найбільш згубно впливає на емаль молочна кислота—основний продукт бродіння вуглеводів. Потім відбувається уже безпосередня дія мікробів на демінералізовані емаль і дентин. Внаслідок цього розпадаються органічні речо­вини зуба.

На каріозний процес впливають також зовнішні (екзогенні) фактори. Серед них нестача вітамінів (особливо групи В і О), солей кальцію, фосфору, фтору в їжі і питній воді, відсутність або нестача ультрафіолетових променів. Все це призводить до порушення мінерального і білкового обміну в організмі, який впливає на живлення емалі та дентину.

Першорядне значення в механізмі карієсу зубів відіграють мікроорганізми порожнини рота, головним чином стрептококи.

Під дією кислоти в емалі відбувається розчинення мінеральних речовин. В ураженій ділянці емалі створюються все більше сприятливі умови для життєдіяльності мікроорганізмів. Виникає бляшка зубного нальоту із мікроорганізмів, що утворюють кислоту. Тут найчастіше І починається процес розвитку карієсу, з'являється помітна оком пляма. Мінеральних речовин у ділянці ураження стає все менше. В результаті утворюється каріозна порожнина.

Щоб запобігти утворенню порожнини, треба збалансувати раціон харчування, забезпечити достатнє надходження з Їжею кальцію, фосфору і фтору.

Тепер широко застосовують фітопрофілактику карієсу. Це і фторування питної води

питної води, і місцеве зрошення розчином фтористого натрію, спеціальні зубні порошки, пасти, еліксири, які містять фтор і, нарешті, таблетки з фтором.

З метою охорони зубів у дітей у школах проводять санацію порожнини рота:

пошкоджені зуби видаляють або пломбують, і таким чином запобігається псування решти зубів, особливо постійних.

Догляд за зубами передусім повинен виявлятися в обов'язковому прополіскуванні рота кип'яченою, трохи теплуватою водою після кожного споживання їжі, щоб по можливості видалити всі частинки їжі, які застряли між зубами. Треба щодня ввечері перед сном чистити зуби щіткою із зубним порошком, щоб грунтовніше видалити всі залишки їжі.

Не можна давати дітям надто гарячу або дуже холодну Їжу, а також дозволяти їм розкушувати зубами горіхи та Інші тверді речовини, бо не може спричинити пошкодження емалі.

Змикання верхніх різців із нижніми називають прикусом-При правильному прикусі верхні різні займають положення попереду від нижніх, що посилює їхню різальну дію.

Подрібнена механічно Їжа в порожнині рота змішується із слиною. В ротову порожнину відкриваються протоки трьох пар великих слинних залоз: привушні, піднижньощелепні і під'язичні. Крім великих, є дрібні слизові слинні залозки. Вони розкидані майже по всій слизовій оболонці ротової порожнини і язика.

Слинні залози функціонують від моменту народження дитини, але в перші місяці слини виділяється мало. З появою молочних зубів слиновиділення посилюється настільки, що діти часто не встигають її проковтнути, і вона витікає з рота.

В слині міститься фермент птіалін, який розщеплює складні вуглеводи до мальтази, і мальтаза, яка розщеплює дисахариди до глюкози. білок слини муцин робить слину клейкою. Завдяки муцинові просочена слиною їжа легше проковтується. До складу слини входить ще речовина білкової природи — лізоцим, якому властива знешкоджуюча дія. Цим, видно, можна пояснити, що рани І подряпини слизової оболонки ротової порожнини загоюються швидше, ніж на поверхні тіла.

З віком кількість слини, яка виділяється, збільшується; найпомітніші зрушення у слиновиділенні відмічаються у дітей від 9 до 12 місяців і від 9 до II років. Всього за добу у дітей виділяється до 800 см³ слини.