3.10.Структурно-функціональна організація кори великих півкуль

Великі півкулі головного мозку - парні утворення. Права і ліва півкулі розділені глибокою повздовжньою борозною, в глибині якої міститься мозолисте тіло, утворене нервовими волокнами. Мозолисте тіло з’єднує півкулі мозку. Нервові волокна, що виходять з будь-якої точки однієї півкулі, надходять в симетричну точку другої півкулі, тобто спостерігається парна діяльність великих півкуль. Це явище дістало назву білатеральної симетрії.

Мал. 12. Схема півкуль головного мозку

Кора великих півкуль головного мозку - це тонкий шар сірої речовини /завтовшки від 1,5 до 3 мм./, яка вкриває весь мозок. Кора є молодшим відділом центральної нервової системи. Водночас вона є вищий інтеграційний центр людини, який здійснює функцію мислення, свідомого сприймання сигналів з навколишнього середовища, абстрактного мислення, пам’яті, інтелекту.

Швидкий розвиток нервових структур при порівняно повільному зростанні місткості черепа спричинює утворення зморшок кори у вигляді закруток і борозен. Це дозволяє в малому об’ємі вмістити велику поверхню, яка у людини займає площу близько 0,25м. Лише одна третина поверхні припадає на закрутки, решта залишається у глибині борозен.

Кора півкуль великого мозку поділяється на чотири частини трьо­ма головними борознами: центральна борозна відділяє лобну частину від тім’яної; тім’яно-потилична борозна – тім’яну від потиличної; бокова борозна відділяє скроневу частину від інших. Кожна частина має ще ве­лику кількість менших борозен, між якими розташовані звивини.

Кора великих півкуль складається з 14-17млрд клітин різних типів: веретеноподібні, зірчасті та пірамідні. Головними є пірамідні і зірчасті нейрони. Зірчасті виконують головним чином аферентну функцію, пірамідні і веретеноподібні - це переважно еферентні нейрони. Для більшості ділянок кори головного мозку характерним є шестишарове розташування нейронів. У різних шарах кори нервові клітини відрізняються формою, величиною і характером розташування.

Відростки нервових клітин кори головного мозку зв’язують різні її відділи між собою або встановлюють контакти кори великих півкуль з розміщеними нижче відділами центральної нервової системи. Відростки нервових клітин, що зв’язують між собою окремі ділянки однієї і тієї ж півкулі, називаються асоціативними. Відростки, що зв’язують симетричні частини обох півкуль, називаються комісуральними, більша частина їх проходить через мозолисте тіло. Про­екційні волокна виходять за межі півкуль. Вони входять до складу вис­хідних і низхідних шляхів, по яких здійснюється двобічний зв’язок кори з відділами центральної нервової системи, що лежать нижче.

Функції кори головного мозку:

1. Кора головного мозку здійснює взаємозв’язок організму з оточуючим середовищем за рахунок безумовних і умовних рефлексів.

2. Вона є основою вищої нервової діяльності / поведінки / організму.

3. За рахунок діяльності кори головного мозку здійснюється вищі пси­хічні функції: мислення і свідомість.

4. Кора головного мозку регулює і поєднує роботу всіх внутрішніх органів, регулює обмін речовин.

Таким чином, з виникненням кори головного мозку вона починає контролювати всі процеси, що протікають в організм, а також всю діяльність людини, тобто відбувається кортиколізація функцій. Причому різні ділянки кори великих півкуль відповідають за певні функції. Такі ділянки кори дістали назву зон. Залежно від ефекту, який відбувається при подразненні, виділяють чутливі / сенсорні/, рухові і неспецифічні зони.

Чутливі зони. Зона шкірної чутливості знаходиться в задній центральній закрутці. Клітини цієї зони сприймають імпульси від так­тильних, больових і температурних рецепторів шкіри. Ураження цієї зони на одній стороні призводить до порушення шкірної чутливості на проти­лежній стороні тіла. При двохсторонньому пошкодженні вказаної зони кори головного мозку спостерігається повна втрата чутливості /анестезія/.

Зорова чутлива зона розташована в потиличній області кори, куди йдуть імпульси від рецепторів сітківки ока. При ураженні цієї зони може порушитись зорова пам’ять, орієнтація в незвичній обстановці і розвинутись повна кіркова сліпота.

Слухова чутлива зона локалізується в скроневих кори головного мозку. Сюди надходять імпульси від рецепторів внутрішнього вуха. При ураженні цієї зони може виникнуть музикальна і мовна глухота, коли людина чує, але не розуміє значення слів. Двостороннє ураження даної області призводить до повної глухоти.

Зона смакової чутливості розміщена в нижніх долях центральної борозни. Ця область отримує нервові імпульси від смакових рецепторів слизової оболонки ротової порожнини. Ураження цієї зони призводить до втрати або потворностей смакових відчуттів.

Зона відчуття запахів розташована в передній частині грушовидної області кори головного мозку. Сюди надходять нервові імпульси від нюхових рецепторів слизової оболонки носа. Ураження цієї зони веде до зниження або втрати нюху.

Таким чином, головна функція чутливих ділянок полягає в критич­ній оцінці та інтеграції інформації, яка надходить із специфічних ядер зорового горба.

Рухові зони. Ділянки кори, подразнення яких викликає чіткі рухові реакції, називають руховими зонами. Моторна зона локалізується в передній центральній звивині і розташованих поблизу ділянках лобної області. При подразненні передньої центральної борозни виникають різноманітні скорочення скелетних м’язів на протилежній стороні. В залежності від обширності ураження настають паралічі /втрата рухів/ або парези /послаблення рухів/. При ураженні лобних ділянок у людини порушуються складні рухові функції, що забезпечують трудову діяль­ність і мову, а також пристосовані поведінкові реакції організму.

Рухова і чутливі зони взаємодіють і у функціональному відношен­ні являють собою єдине ціле, тому їх об’єднують у єдину чутливо-рухо­ву зону.

Неспецифічні ділянки - це ділянки мозку, які не виконують без­посередньо чутливих або рухових функцій. В корі великих півкуль зна­ходиться декілька зон, що відають функцію мови. В лобній частині лівої півкулі /у праворуких/ розміщений моторний центр мови. При його ураженні мова ускладнюється, або навіть стає неможливою. В скроневій області знаходиться сенсорний центр мови, ушкодження якого призводить до розладів сприйняття мови: хворий не розуміє значення слів, хоча здатність вимовлять їх зберігається. В потиличній ділянці є зони, що забезпечують сприйняття письмової /зорової/ мови. При їх ураженні хворий не розуміє написаного.

Тім’яна область не сприяє інформації ні від яких рецепторів, тому її відносять до асоціативних зон. Клітини цієї області разом з клітинами скроневої ділянки беруть у формуванні мови, сприйнятті форми і розташування власного тіла та просторового співвідно­шення навколишнього світу.

Лобова частина є нервовою структурою, яка організує реакції поведінки, використовуючи накопичений досвід. Діяльність середніх діля­нок лобових часток пов’язана з формуванням особистості і соціальних відносин людей. У хворих з ураженням лобових часток відмічають зміни особистості - зменшуються і навіть повністю зникають мотивації, твер­ді наміри і плани, які людина прогнозувала. Таким чином, є всі підстави вважать, що лобова частка відіграє головну роль у ви­робленні стратегії поведінки.

Але будь-яка функціональна зона кори головного мозку знаходиться в аналітичному і функціональному контакті з іншими зонами кори ве­ликих півкуль, з підкірковими ядрами, з утворами проміжного мозку і ретикулярної формації, що забезпечує досконалість виконуючих ними функцій.