12. 4. Нервова і гуморальна регуляція сечовиділення

Регуляція роботи нирок. Робота нирок регулюється нервовою системою, а також гуморально. Нирки інервуються ворлокнами симпатичної нервової системи і блукаючим нервом. По цих волокнах з центральної нервової системи до нирок надходять імпульси, які впливають на утворення первинної сечі і на діяльність ниркових канапльців, де відбувається зворотне всмоктування та секреція сечі. При больових подразненнях сечовиділення різко зменшується.

На діяльність нирок впливає кора великих півкуль.

Сечоутворення може збільшуватись або зменшуватись під впливом різних речовин, які надходять у кров. Так, під впливом гормону задньої частки гіпофізу – вазопресину – виділення сечі різко зменшується. Збільшення виділення сечі (до 20 л за добу) спостерігається при недостатньому надходженні в кров антидіуретичного гормону, що виділяється задньою часткою гіпофіза. Під впливом гормона щитовидної залози – тироксину – сечоутворення підсилюється, а під впливом гормона надниркових залоз – адреналіну – зменшується. Виділення всіх цих гормонів регулюється центральною нервовою системою.

Механізм сечовиведення. Випускання сечі — процес рефлектор­ний. Сеча, яка надходить у сечовий міхур, спричинює підвищен­ня тиску в ньому, що подразнює рецептори, які містяться у стін­ці міхура. Виникає збудження, яке доходить до центра сечо­випускання в крижовому відділі спинного мозку. Звідси імпульси надходять до мускулатури міхура, примушуючи її скорочувати­ся; сфінктер при цьому розслаблюється, і сеча витікає із міхура в сечовипускний канал. Це мимовільне випускання сечі. Регулюється скрочення сечового міхура і сфінктерів симпатичними і парасимпатичнимим нервами.

Центр сечовипускання, розміщений у крижорвому відділі спинного мозку, перебуває під контролем кори головного мозку. Тому людина може затримати (загальмувати) рефлекторно викликаний акт сечовипускання або, навпаки, викликати його навіть тоді, коли сечовий міхур недостатньо наповнений і рефлекторного позиву до сечовипускання немає.

У немовлят протягом першого року життя має місце мимовільне (безумовнорефлекторне) сечовипускання, що зв’язане з з недостатнім розвитком кори великих півкуль головного мозку. Лише поступово, в міру розвитку кори головного мозку, в дитини виробляється умовний рефлекс затримування сечовипускання. На кінець першого року життя в дитини звичайно виробляється умовнорефлекторне затримання сечовипускання.

Старші діти, як і дорослі, можуть довільно затримувати і ви­кликати сечовипускання. Це пов'язане із встановленням кір­кової, умовнорефлекторної регуляції сечовипускання.

У 5...10% дітей у віці до 13...14 років спостерігається нічне нетримання сечі — енурез. Це своєрідне захворювання дитини. Частіше цей недуг зустрічається у хлопчиків, неіж у дівчаток. Причиною енурезу можуть бути різні нервові захворювання, захворювання нирок або хребта, але найчастіше він настає при травмах і виснаженні нервової системи в результаті психічних переживань або якої –небудь хвороби.

Нічному нетриманню сечі сприяє вживання перед сном ве­ликої кількості рідини (чай, кава, молоко).

Енурез виліковується, але для цього потрібно багато уваги і терпіння. Таку дитину треба не соромити, не залякувати, а ліку­вати. Треба всіляко пітримувати в дитини впевненість, що при дотриманні певних правил можна позбутися цього недугу.

Дітям, які хворіють на енурез, не треба на ніч давати багато рідкої їжі, слід виклю­чити із раціону гострі страви. В деяких випадках енурез розви­вається через шкірні захворювання, при наявності глистів. Не­обхідно привчати дітей тримати в чистоті зовнішні сечостатеві органи, обмивати їх теплою водою з милом вранці і ввечері , перед сном.

РОЗДІЛ ХІІІ. АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ І ГІГІЄНА ШКІРИ ДИТИНИ