5.4.1.Поняття про акомодацію, рефракцію ока, астигматизм. Вікові особливості

Щоб предмет, який ми розглядаємо, було ясно видно, треба промені всіх його точок спрямувати на задню поверхню сітківки, тобто сфокусувати .

Коли людина дивиться вдалину, предмети, розташовані на близькій відстані, здаються розпливчастими, вони не в фо­кусі. Якщо око фіксує близькі предмети, неясно видно відда­лені.

Спробуйте одночасно однаково ясно побачити шрифт книжки Через марлеву сітку і саму марлеву сітку. Це вам не вдасться, бо предмети перебувають від ока на різній відстані.

Око здатне пристосовуватися до чіткого бачення предметів, які розташовані від нього на різній відстані. Цю здатність ока називають акомодацією. Акомодація здійснюється шляхом зміни кривизни кришталика. При розгляданні близьких предметів кришталик робиться опуклішим, завдяки чому промені від пред­мета сходяться на сітківці.

Кришталик через війковий поясок (циннову зв'язку) з'єдна­ний з м'язом, який розташований широким кільцем за коренем райдужної оболонки. Завпяки діяльності цього м'яза кришталик може змінювати свою форму, ставати більш або менш опуклим і відповідно сильніше або слабкіше заломлювати промені світла, які потрапляють в око.

При розгляданні предметів, які перебувають на далекій від­стані, війковий м'яз розслаблений, а зв'язки, що прикріплені пе­реважно до передньої і задньої поверхні капсули кришталика, в цей час натягнуті, що зумовлює здавлювання кришталика спе­реду назад і його розтягування. Тому, коли ми дивимося вдали­ну, кривизна кришталика, а отже, заломлююча сила його стають най­меншими.

Як тільки предмет наближається до ока, відбувається ско­рочення війкового м'яза, зв'язка розслаблюється. Це припиняє здавлювання і розтягнення кришталика. Внаслідок еластич­ності кришталик стає випуклішим і його заломлююча сила збіль­шується.

Коли ми дивимося вдалину, радіус кривизни передньої по­верхні кришталика 10 мм, а при найменшому напруженні ако­модації, тобто при чіткому баченні максимально наближено­го до ока предмета, радіус кривизни кришталика буде стано­вити 5,3 мм.

Акомодація ока починається уже тоді, коли предмет розта­шований на відстані близько 65 м від ока. Виразно виражене ско­рочення війкового м'яза починається на відстані предмета від ока 10 і навіть 5 м. Якщо предмет продовжує наближатися до ока, акомодація все більше посилюється, і, нарешті, чітке бачен­ня предмета стає неможливим. Найменшу відстань від ока, на якій предмет ще видно чітко, називають найближчою точкою яс­ного бачення. У нормального ока далека точка ясного бачення лежить у нескінченності.

Стареча далекозорість зумовлена відсуненням найближчої точки ясного бачення внаслідок втрати кришталиком еластично­сті і відповідного зменшення його заломлюючої сили.

В 10 років найближча точка ясного бачення знаходиться на відстані менше 7 см від ока, в 20 років — 8,3 см, в 30 років —11 см, в 40 років — 17 см, в 50 років — 50 см, в 60.. .70 років вона наближається до 80 см.

З віком відбувається зміна акомодації. Причиною цього є ущільнення кришталика. Він стає все менш еластичний і посту­пово втрачає здатність змінювати свою форму. Відповідно змен­шується також заломна сила кришталика, її уже не досить для ясного бачення близьких предметів, потрібні окуляри. Зниження величини акомодації починається з 10-річного віку (табл. 4), хоч практично це не позначається на зорові протягом багатьох років.

Таблиця 4. Вікові зміни величини акомодації нормального ока.

Вік, роки	Середня величина акомодації, Д	Вік, роки	Середня величина акомодації, Д
10	14,6	18	11,2
11	14,2	19	10,9
12	13,6	20	10,6
13	13,0	25	9,2
14	12,5	30	7,7
15	12,0	40	4,9
16	11,7	50	2,1
17	11,5	60	1,0

Рефракція ока. Рефракцією називають заломлюючу силу ока при спокої акомодації, коли кришталик максимально сплощений.

Розрізняють три види рефракції ока: пропорційну (еметропічну), далекозору (гіперметропічну) і короткозору (міопічну). Ми уже зазначали, що у 80...90% новонароджених далекозора рефракція. Вона в них не перевищує 4 Д. Порівняно невеликий ступінь далекозорості у новонароджених пояснюється великою опуклістю кришталика і рогівки, а отже, їхньою біль­шою заломлючою силою.

Під час росту очного яблука змінюється його форма, опук­лість рогівки і кришталика, і до 9...12 років встановлюється залежність між заломлюючою си­лою (оптичний компонент) і довжиною осі (анатомічний компонент).

Якщо в процесі формування ока встановлюється відповід­ність анатомічного й оптичного компонентів один до одного, то розвивається розмірна рефрак­ція.

В оці з розмірною рефрак­цією паралельні промені, які йдуть від далеких предметів, перетинаються на сітківці, тим самим забезпечується чітке бачення предмета.

Для одержання на сітківці чітких зображень розташованих близько предметів треба посилити заломлюючу здатність ока внаслі­док напруження акомодації, тобто шляхом збільшення кривизни кришталика. Чим ближче розташований предмет, який ми роз­глядаємо, тим випуклішим повинен стати кришталик, щоб пере­нести фокусне зображення предмета на сітківку.

Далекозоре око має відносно слабку заломлюючу здатність. В та­кому оці паралельні промені, які йдуть від далеких предметів, перетинаються за сітківкою. В далекозорому оці поздовжня вісь коротка і тому паралельні промені, які йдуть від далеких пред­метів, збираються позаду сітківки. На сітківці при цьому вихо­дить розпливчасте зображення предмета. Для переміщення зо­браження на сітківку далекозоре око повинне посилити свою за­ломлюючу здатність за рахунок збільшення кривизни кришталика уже при розгляданні віддалених предметів. Ще більше напру­ження акомодації потрібне для ясного бачення близько розташо­ваних предметів. Якщо акомодація не в змозі забезпечити одер­жання на сітківці далекозорого ока чітких зображень предметів, на які ми дивимося, то гострота зору знижується. В цих випад­ках допомагають окуляри із збірними двоопуклими скельцями (вони надають променям, що проходять через них, збірний на­прямок), які поліпшують гостроту зору і знижують напруження акомодації.

В короткозорому оці паралельні промені, які йдуть від дале­ких предметів, перетинаються спереду сітківки, не доходячи до неї. Це може бути пов'язано із надто довгою поздовжньою віссю ока (більше 22,5...23,0 мм) або з більшою, ніж нормальна, за­ломлюючою силою середовищ ока (кривизна кришталика більша). Такому окові, заломна здатність якого і так велика, акомодація допомогти не в змозі. Короткозоре око добре бачить тільки роз­ташовані близько предмети. При короткозорості призначають окуляри з розсіюючими двовгнутими скельцями, які перетворю­ють паралельні промені в такі, що розходяться. Короткозорість у більшості випадків природжена, проте вона збільшується в шкільному віці від молодших класів до старших.

В тяжких випадках короткозорість супроводжується зміною сітківки, що веде до зниження зору і навіть відшарування сітків­ки. Тому своєчасне носіння окулярів школярами, які страждають на короткозорість, обов'язкове.

Про ступінь далекозорості або короткозорості судять за оп­тичною силою скла, яке, будучи приставлене до ока в умовах спокою акомодації, так змінює напрямок паралельних променів, які падають в нього, що вони перетинаються на сітківці. Оптич­ну силу скельців вимірюють у діоптріях.

У новонароджених очі, як правило, далекозорі. Із ростом ди­тини розмір очного яблука збільшується. До 9—12 років у біль­шості дітей очі стають пропорційними .

Таблиця 5. Вікові зміни рефракції ока (за А. А. Шенговою)

Вік, роки	Далекозорі, %	3 нормальним зором, %	Короткозорі, %
5...7	69,8	26,5	3,7
8...10	59,53	34,13	6,33
11...13	47,1	43,9	9,0
14...16	31,8	56,8	11,4

Проте у частини дітей куляста форма ока може змінитися, стати продовженою. Задній відділ очного яблука розтягується, сітківка відповідно відсувається. Зображення окремих предметів, які утворюються в таких очах, перестають збігатися із сітківкою і втрачають чіткість. Очі стають короткозорими. Якщо очне яб­луко і далі видовжується, то продовжує збільшуватися також ступінь короткозорості. У таких випадках говорять, що коротко­зорість прогресує. За даними Інституту фізіології дітей і підліт­ків АПН СРСР, у першому класі серед дітей 7...8 років коротко­зорих від 2 до 5%, а в сьомому класі ця кількість доходить до 16%.

Як виявляє себе початок розвитку короткозорості? Школяр заявляє, що він став погано бачити написане на класній дощці, просить пересадити його на перші парти. При читанні він наближує книжку до очей, дуже схиляє голову під час писання, в кіно або в театрі намагається зайняти місце поближче до екрана або сцени.

Для короткозорих характерне примружування очей при роз­гляданні предметів. Прагнення надмірно наблизити до коротко­зорих очей предмет, який розглядається, щоб зробити його зо­браження на сітківці чіткішим, вимагає значного навантаження м'язового апарата ока. Нерідко м'язи не справляються з такою напруженою роботою і одне око відхиляється в бік скроні. Вини­кає косоокість.

При неускладненій короткозорості окуляри нерідко віднов­люють повну гостроту зору. Прогресуюча короткозорість може привести до серйозних необоротних змін в оці.

Короткозорість звичайно розвивається під впливом тривалої і безладної зорової роботи на близькій відстані. Розвитку корот­козорості сприяє недостатнє освітлення робочого місця, непра­вильна посадка при читанні, письмі, дрібний шрифт книг з нечіт­ким і блідим друком.

Рахіт, туберкульоз, ревматизм та інші загальні захворювання , можуть стати причиною розтягнення очного яблука, але найчастіше вони створюють сприятливий грунт для розвитку коротко­зорості.

Астигматизм. Неможливість сходження всіх променів в одній точці, фокусі, називають астигматизмом. Це спостерігається зви­чайно при неоднаковій кривизні рогівки в різних її меридіанах. Якщо більше заломлюється вертикальний меридіан, астигматизм прямий; якщо горизонтальний—зворотний. Нормальні очі теж мають невеликий ступінь астигматизму, бо поверхня рогівки не цілком сферична; при розгляданні з відстані найкращого бачен­ня диска з нанесеними на нього концентричними колами спосте­рігається незначне сплющення кіл. Різкі ступені астигматиз­му, що порушують зір, виправляють за допомогою циліндрич­них скельців, які розташовуються по відповідних меридіанах ро­гівки.