11. 9.Всмоктування в травному каналі

Всмоктування відбувається майже у всіх відділах травного каналу. Так, якщо під язиком довго гримати шматочок цукру, то він розчиниться і всмокчеться. Отже, всмоктування можливе І в ротовій порожнині. Проте їжа майже ніколи не знаходиться там протягом часу, необхід­ного для всмоктування. У шлунку добре всмоктується алкоголь, частково глюкоза; у товстій кишці — вода, деякі солі.

Основні процеси всмоктування поживних речовин відбуваються в тонкій кишці. Її будова дуже добре пристосована до всмоктувальної функції. Внутрішня поверхня кишки людини досягає 0,65,..0,70 м². Вона збільшується за рахунок ворсинок — на площі 1 см² міститься 2000-..3000 ворсинок. Завдяки ворсинкам площа внутрішньої поверхні кишок збільшується до 4... 5 м², тобто у два-три рази перевищує поверхню тіла людини.

Розглядання клітин епітелію, який вкриває ворсинку, в електронному мікроскопі показало, що поверхня клітин, повернених всередину порожнини кишки, нерівна, вона у свою чергу вкрита пальцеподібними виростами — мікроворсинками. Їхня величина така, що їх не видно навіть при найсильнішому збільшенні світлового мікроскопа. Проте значення Їх дуже велике. По-перше, мікроворсинки значно збільшують всмоктувальну поверхню тонкої кишки. По-друге, між мікроворсинками є велика кількість ферментів, які утримуються тут І лише в незначній кількості потрапляють у просвіт кишки. А оскільки концентрація ферментів між мікроворсинками велика, основний процес травлення відбувається не в порожнині кишки, а в просторі між мікро­ворсинками, біля стінки клітин кишкового епітелію. Ось чому такий вид травлення був названий пристінковим.

Пристінкове розщеплення харчових речовин дуже ефективне для організму, особливо для перебігу процесів всмоктування. Справа в тому, що в кишках постійно міститься значна кількість мікробів. Якби основні процеси розщеплення відбувалися у просвіті кишки, значна частина продуктів розщеплення використовувалася б мікроорганізмами, у кров всмоктувалася б значно менша кількість поживних речовин. Цього не відбувається тому, що мікроворсинки не допускають мікробів до місця дії ферментів, бо мікроб дуже великий, щоб проникнути в простір між мікроворсинками. А харчові речовини, знаходячись коло стінки кишкової клітини, легко всмоктуються.

Всмоктування — складний фізіологічний процес, який відиува^іь^м головним чином внаслідок активної роботи клітин кишкового епітелію.

Білки всмоктуються у кров у вигляді водних розчинів амінокислот. У зв'язку з тим що для дітей характерна підвищена проникність кишкової стінки, в невеликій кількості у них із кишечника всмоктуються натуральні білки молока, яєчний білок. Проте надмірне надходження в організм дитини нерозщеплених білків приводить до різних шкірних висипань, свербіння та інших небажаних явищ. У зв'язку з підвищеною проникністю кишкової стінки у дітей сторонні речовини І кишкові отрути, які утворюються в процесі гниття їжі, продукти неповного перетравлювання можуть потрапляти із кишечника в кров, спричиняючи різні токсикози.

Вуглеводи всмоктуються в кров головним чином у вигляді глюкози. Найінтенсивніший цей процес у тонкій кишці. В товстій кишці вуглеводи всмоктуються повільно. Проте можливість їх всмоктування в товстій кишці використовується в лікувальній практиці при штучному годуванні хворого (так звані живильні клізми).

Жири всмоктуються переважно в лімфу у вигляді гліцерину і жирних кислот. Всмоктування води починається в шлунку. На й інтенсивніше вода всмоктується в кишках (1 л за 25 хв). Мінеральні солі всмоктуються у кров в розчиненому вигляді. Швидкість всмоктування солей визначається Їхньою концентрацією в розчині.