4.9. Порушення внд (негативізм, дитячі страхи, неврози) та їх профілактика

Нервовість у дітей може бути набутою і природженою. Дитина може успадкувати від батьків слабкий тип нервової діяльності, підвищену ранимість нервової системи, що призводить до нервовості.

Природжена нервовість може також виникнуть у дітей, народжених від психічно хворих батьків, алкоголіків, наркоманів. Дитина може народитись нервовою і тоді, коли мати під час вагітності зазнала захворювання, психічної травми, погано харчувалася, виконувала важку фізичну роботу. Такі діти народжуються неспокійними, погано сплять, подовгу плачуть, виказують своє незадоволення із любого приводу.

Після народження дитини виникненню її нервовості може сприяти люба причина, що викликає ослаблення організму: неповноцінне харчування, недостатній сон, сильна втома і головним чином гострі хронічні захворювання.

Тяжкі травми (особливо травми голови) надмірно сильні емоційні переживання внаслідок побоїв, жаху при вигляді п’яних людей, сімейні сварки, нещасні випадки можуть викликати у дітей серйозні порушення нервової системи - неврози. При неврозах у дітей спостерігається не тільки підвищена нервовість, але і розлади функцій різних органів (мови, сечовиділення, травлення). Дітям, що страждають неврозами, притаманні невиправдані страхи, порушення сну, нав’язливі рухи, анорексія, блювання, енурез. У деяких дітей може бути лише один із згаданих симптомів, у інших їх буває декілька. Всі розлади нервової системи перебігають на фоні різких змін в поведінці дитини.

Особливості поведінки нервових дітей. Більшості нервових дітей притаманна підвищена емоційність, нестійка увага, часті примхи. Вони образливі, сильно реагують на шум, яскраве світло, температуру повітря тощо. Періоди збудження змінюються періодами пригнічення, внаслідок чого настрій і поведінка їх дуже мінливі. Деякі діти зовсім не здатні керувати своїми емоціями: у них часті спалахи гніву, агресії.

Загальмованість, пасивність, нерішучість, надмірна соромливість - ці явища найчастіше спостерігаються у дітей тоді, коли дорослі не враховують природне прагнення дитини до самостійності, безперервно піклуються за них, діти при цьому втрачають впевненість в своїх силах. Коди прагнення дитини до дій, її допитливість завжди перетинається: вона на кожному кроці чує слова “ні”, “не можна”. Постійні заборони у деяких дітей викликають бурний протест (дитина кричить, тупає ногами. намагається битися), сприяють виникненню впертості. В цих випадках діти намагаються у всьому діяти навпаки вимогам дорослих: вони відмовляються від їжі, одягання, прогулянок, кидають подаровані їм іграшки, на всі пропозиції дорослих відповідають відмовою. Така поведінка дитини, називається негативізмом. Владний тон, насилля дорослих в цих випадках не тільки не допоможуть, але й посилять цей хворобливий стан. У випадках проявлення впертості краще або не звертати на дитину уваги, або перемикнуть її на іншу діяльність.

Страхи. У маленьких дітей люба несподіванка викликає переляк: людина у масці, собака, що вискочив зненацька, голосний звук, раптова втрата рівноваги. Такий переляк абсолютно природний і у здорових дітей швидко проходить. У нервової дитини почуття пережитого страх може залишатись надовго. Іноді на все життя. Такі діти бояться вийти у двір, де їх налякав собака, відмовляються підійти до людини, на якій вони бачили маску, вони лякаються голосних звуків, побоюються домашніх тварин, комах, незнайомих людей, вітру, грому і т.д. Страхи виникають у дітей вночі під враження тривожних сновидінь.

Порушення сну. У дітей з неврозами порушення сну спостерігається досить часто. Ці діти з великими труднощами засипають, сплять дуже неспокійно, часто прокидаються, просять пити, іграшку тощо. В деяких випадках діти ходять під час сну. Дитину в таких випадках потрібно дуже обережно, щоб не злякати, вкласти у ліжко, не чекати, коли вона ляже сама. Ранком дитина може нічого і не пам’ятати.

Нічне нетримання сечі (енурез) - це дуже частий прояв неврозу у дітей. Сприяє цьому пізнє засипання, велика кількість випитої рідини, низька температура повітря в приміщенні, де дитина спить. Енурез негативно впливає на психіку дитини. Діти соромляться свого стану, намагаються його приховати, дуже сильно реагують на насміхання товаришів, докори дорослих, у них розвивається невпевненість в собі. При появі у дитини енурезу ні в якому випадку не можна її докорять, соромить, залякувати, примушувати прати свою білизну. Потрібно переконати дитину в тому, що це явище не є результатом поганої поведінки, а захворювання, від якого можна повністю вилікуватись. Дитину слід показати лікарю і почати серйозне лікування.

Профілактика неврозів. Неврози - захворювання, які досить добре лікуються, хоча і не завжди швидко. Профілактика нервовості у дітей перш за все полягає у ліквідації всіх факторів, що сприяють її формуванню. В дошкільних закладах і вдома дитині потрібно створити обстановку, що виключає нервовість: правильний догляд за дитиною, суворе дотримання раціонального режиму сну, харчування, відпочинку, здійснення фізичного виховання і загартування організму. Велике профілактичне значення у виникненні неврозів має попередження дитячого травматизму. Слід пам’ятати, що дорослі можуть травмувати дитину і словом, і несправедливим до нього ставленням.

Батьки і вихователі повинні розмовляти з дитиною спокійним тоном, без роздратування, не застосовувати тілесних покарань, оскільки вони викликають. не тільки фізичний, але й душевний біль, вони принижують, ображають гідність дитини.

Несприятливий моральний клімат в сім’ї, неправильні методи виховання дітей - ось основне джерело виникнення неврозів. Порушення сімейних взаємостосунків і неправильне виховання відмічається у 90% хворих неврозами, що дозволяє сказати: “Невроз - хвороба виховання”.