4. 5. Види умовних рефлексів

Усі умовні рефлекси поділяються на дві великі групи: натуральні і штучні.

Натуральні умовні рефлекси утворюються на базі природніх якостей безумовних подразників (наприклад, формування умовного харчового рефлексу на вигляд їжі, її запах).

Штучні умовні рефлекси утворюються на різноманітні штучні подразнення для даного безумовного рефлексу (світло, звук). Приклад - виділення слини у голодної людини на вигляд обіднього посуду, на стукання ложок тощо. Особливе місце займають умовні рефлекси на час, їх утворення пов’язане з регулярним повторюванням в один і той же час дії подразника, наприклад, прийом їжі. Саме тому у відповідні години і посилюється функціональна активність органів травлення, що має велике значення. Така ритмічність фізіологічних процесів лежить в основі раціональної організації режиму харчування та діяльності дітей дошкільного і шкільного віку і є необхідним фактором діяльності дорослої дини.

За рецепторною ознакою умовні рефлекси поділяють на екстеро-, Інтеро- і пропріорецепторні. Найбільш швидко і легко утворюються умовні рефлекси на подразнення екстерорецепторів.

За біологічною ознакою умовні рефлекси бувають харчовими, захисними, статевими, а також рефлекси, що підтримують сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз).

4. 6. Гальмування умовних рефлексів

Умовні рефлекси не тільки виробляються, але й гальмуються, зникають при певних умовах. Виділяють два види гальмування умовних рефлексів: безумовне і умовне.

Безумовне гальмування є природженим і може виникати в любому відділі центральної нервової системи. Безумовне гальмування може бути зовнішнім і позамежним.

Зовнішнє безумовне гальмування виникає під впливом нового подразника, який діє одночасно з умовним сигналом. Зовнішній подразник повинен бути більш сильним - домінантним. При цьому старий, раніш випрацьований умовний рефлекс послаблюється або зовсім не проявляється, а новий умовний рефлекс не утворюється. Безумовне гальмування потребує вироблення (тому воно і належить до безумовного гальмування). І розвивається одразу, як тільки подіє зовнішній, сторонній для даного умовного рефлексу подразник. Позитивне значення зовнішнього гальмування полягає в тому, що організм перемикається на новий, більш важливий в даний момент вид рефлекторної діяльності.

Позамежне гальмування проявляється при надмірному збільшенні сили або часу дії умовного подразника. При цьому умовний рефлекс різко слабшає або зовсім згасає. Це гальмування має охоронне значення, бо захищає нервові клітини від подразників надто великої сили або тривалості, які могли б порушити їхню діяльність.

Умовне або внутрішнє гальмування притаманне тільки клітинам кори головного мозку. Воно, як і умовні рефлекси, виробляється, тому для його проявлення треба певний час. Основою умовою для проявлені внутрішнього гальмування є не підкріплення умовного подразника безумовним. Розрізняють чотири види внутрішнього гальмування: згасання умовних рефлексів, запізнювання і диференціювання умовних рефлексів, а також умовне гальмування.

Згашувальне гальмування розвивається у разі припинення підкріплення умовного подразника безумовним, тому умовно-рефлекторний зв’язок втрачає своє значення, рефлекс згасає.

Якщо умовний рефлекс випрацьований на дію двох подразників одночасно, а один з них не підкріплювати, то кінець кінцем тварина починає диференціювати ці подразнення, відрізняти корисне від некорисного. Близьким до цього виду є умовне гальмування.

Запізнююче гальмування виникає тоді, коди умовний подразник і підкріплюється досить тривалий час (2-3 хв.).

Значення гальмування умовних рефлексів. Згасання умовних рефлексів лежить в основі забування. У дітей умовно-рефлекторні зв’язки значно міцніші, ніж у дорослих, тому їх згасання відбувається важче. Тому у дітей легше попередить виникнення небажаних умовних рефлексів, ніж потім намагатися їх згасить, тобто відучить від шкідливих звичок. З явищем згасання пов’язано забування вивченого учбового матеріалу, якщо він повторюється на наступних уроках, втрату спортивних навичок і досягнень в разі перерви в спортивних заняттях. Диференціювання має особливе значення для людини, оскільки воно лежить в основі навчання і виховання дитини. Дитина починає розрізнять окремі мовні звуки або літери саме завдяки високій здатності його мозку диференціювати ці подразники. Умовне гальмування розширює можливості людини виділяти з оточуючого середовища біологічно важливі сигнали і адекватно на них реагувать. Функціональна важливість запізнюючого гамування полягає в попередженні невиправданої, передчасної витрати організмом енергії (кішка).

В процесі навчання і виховання дитини необхідно пам’ятати, зовнішнє (безумовне гальмування) найбільш сильно виражене у дітей 3-4 років. У 3-річної дитини можна легко загальмувати небажану дію (рефлекс), відволікаючи його увагу новими подразниками (слово “неможна”).

Отже, зовнішнє гальмування є важливим засобом виховання корисних звичок у дітей перших років життя.

Внутрішнє гальмування набуває провідного значення тільки до 6 років. При цьому важливим фактором його розвитку є постійне тренування. Особливо важливо навчить дитину стримувать (гальмувать) нервову діяльність, навчитися чекати. Таке тренування гальмівних процесі ляже потім в основу виховання у дитини норм суспільної поведінки, навчить її рахуватися не тільки з власними бажаннями, але й поважать вимоги оточуючих.

Необхідно враховувати, що внутрішнє гальмування виробляється у дітей при зниженій збудливості нервової системи, тому педагогічна робота з дитиною повинна проводитися в спокійній обстановці, без криків. Важливо пам’ятати, що позитивно-емоційний фон – обов’язкова умова ефективного виховання.