15.4. Організація й ефективність сполучення проектування і будівництва.

Будівництво об'єктів у колишні роки звичайно починалося після завершення всіх проектних робіт і видачі документації підрядчикові. Проектування і будівництво велося незалежними друг від друга організаціями. Сполучення цих двох процесів почалося наприкінці 60-х років 20 сторіччя в США, а в 70-80-х роках воно знайшло застосування в країнах західної Європи і Японії. Це було викликано тим, що найчастіше було більш вигідно, а іноді просто необхідно починати будівництво об'єкта не очікуючи закінчення його проектування.

Таке сполучення робіт привело до створення спеціальних проектно-будівельних фірм.

У США частка цих фірм у 1965 році склало 10-12% від загального обсягу капітального будівництва, а в 1985 році вона виросла до 50%.

У Радянському Союзі й в Україні метод сполучення проектних і будівельних робіт знаходить застосування з початку 90-х років.

При цьому методі важливо знайти крапку початку будівельних робіт при готовності проектних робіт.

Закордонною практикою встановлено, що початок будівельних робіт, відноситься до крапки, у якій готовність проектно-конструкторських робіт складає 25-30%, а 50%-ва готовність проектних робіт приходиться на період, коли ступінь здійснення проекту складає 25-35%. 50% готовність будівельних робіт збігається з періодом, у якому проект виявляється здійсненим на 65-75% за часом. Крапка 85% готовності проектно-конструкторських робіт, визначає початок монтажу устаткування (6).

Найбільше застосування метод сполучення проектування і будівництва при виконанні проектно-будівельними фірмами знайшов у промисловому будівництві.

Сполучення проектних і будівельних робіт забезпечує скорочення тривалості інвестиційного циклу в середньому на 30-40%, будівництва на 20-30% і дозволяє знизити витрати на реалізацію проекту на 10-12%.

Переваги сполученого методу, крім зазначених: додатковий прибуток і зменшення числа обов'язків для замовника, повна самостійність, ініціатива і додатковий прибуток для підрядчика (менеджера проекту).

Недоліки: збільшення кількості змін при сполученні робіт і як наслідок кількості доробок, а також відповідальності, навантаження і ризику для підрядчика, необхідність мати більший резерв засобів для замовника.

15.5. Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів

Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється відповідно до Основних положень ДБН А.3. 1-3-94 і іншими нормативними актами. Об'єкти виробничого призначення можуть бути прийняті за умови їхньої готовності до експлуатації (забезпеченості усіма видами ресурсів) і при відсутності недоробок, а також, якщо почато випуск продукції. Житлові будинки і цивільні будинки і спорудження приймаються як закінчений містобудівний комплекс.

Закінчені будівництвом об'єкти державної власності підлягають прийманню державними приймальними комісіями.

Для пред'явлення об'єктів до приймання державним комісіям, створюються робочі комісії. Приймання об'єктів робочими комісіями здійснюється по актах:

• робочої комісії про приймання устаткування після індивідуального іспиту;

• робочої комісії про приймання устаткування після комплектного випробування;

• робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державним прийманням комісії.

Приймання окремих будинків і споруджень, що входять до складу об'єкта приймаються по «Акті робочої комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом будинку, спорудження, приміщення».

Робочі комісії призначаються наказом або постановою замовника (інвестора) у термін не пізніше п'яти днів після одержання письмового повідомлення підрядчика про готовність і приймання до експлуатації об'єкта або устаткування.

До складу робочої комісії включаються представники замовника, генпідрядника, субпідрядних організацій, генпроектувальника й експлуатуючої, а також інспектують і здійснюють нагляд організацій. Головою комісії призначається представник замовника.

Робочої комісії генеральний підрядчик представляє наступну документацію:

• перелік учасників будівництва з указівкою виконаних ними робіт;

• комплект робочих креслень із внесеними в них змінами;

• акти на сховані роботи й акти на приймання окремих конструктивів, а також виконавчу документацію;

• документи, що засвідчують якість матеріалів, виробів, конструкцій;

• акти про іспити змонтованого устаткування, різних трубопроводів і інженерних мереж;

• журнали провадження робіт, авторського нагляду, матеріали перевірок органами державного нагляду в процесі будівництва і т.д.

Робоча комісія в процесі приймання об'єкта в експлуатацію перевіряє:

• відповідність виконаних обсягів і змонтованого устаткування робочим кресленням і вимогам будівельних норм;

• результати комплексного випробування роботи устаткування і початок випуску продукції;

• готовність об'єкта до експлуатації (забезпеченість ресурсами);

• виконання заходів щодо вимог що інспектують і здійснюють нагляд організацій.

Державні приймальні комісії з об'єктів виробничого призначення створюються організаціями, які затвердили проектно-кошторисну документацію, а по об'єктах житло-цивільного призначення районними і міськими виконавчими комітетами за 30 днів до встановленого терміну введення об'єкта в експлуатацію.

До складу державної приймальної комісії включаються представники експлуатуючої організації, генпідрядника, генпроектувальника, інспектуючих органів і органів нагляду. Головою державної комісії призначається представник експлуатуючої організації, а по об'єктах житло-цивільного призначення – представник Державного архітектурно-будівельного контролю.

Замовник (інвестор) представляє державним приймальним комісіям наступну документацію:

• довідку про усунення недоробок, виявлених робочими комісіями;

• затверджену проектно-кошторисну документацію об'єкта і довідку про основні його показники;

• перелік проектних і інших організацій, що приймають участь у проектуванні;

• документи про відвід ділянки і дозвіл органів держархбудконтроля на виробництво БМР;

• документи на геодезичну разбивочную основу об'єктів і геодезичну схему інженерних мереж;

• паспорта на механізми й устаткування;

• акти робочих комісій;

• довідки міських експлуатуючих організацій по всіх зовнішнім енергомережам, що узяті на обслуговування і забезпечать нормальну експлуатацію об'єкта;

• довідку про відповідність проектові потужностей, що вводяться;

• довідку про фактичну вартість об'єкта, підписану замовником і підрядчиком та інше.

Приймання державними приймальними комісіями оформляється «Актом державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта».

Розгляд і затвердження акта державною комісією здійснюється в місячний термін після його підписання по об'єктах виробничого призначення й у семиденний термін по об'єктах житло-цивільного призначення. Датою введення об'єкта в експлуатацію є дата підписання його державною комісією.

Введення в експлуатацію об'єктів, які не є державною власністю здійснюється «Актом державною технічною комісією про готовність закінченого будівництвом об'єкта». Ці комісії призначаються районними і міськими виконавчими комітетами і в окремих випадках органами держархбудконтроля при кількості працюючих в одну зміну менш 5 чоловік і площею цехів менш 500 м?. До складу технічної комісії включаються представники замовника, експлуатації, проектувальника, органів інспекції і нагляду і профспілок. Головою комісії призначаються представник органа, що призначив комісію. Робота комісія починає не пізніше 15 днів після подачі заяви замовником про готовність об'єкта. Комісія зобов'язана перевірити: відповідність об'єкта затвердженої технічної документації, а також виконаних БМР заходом і вимогам органів нагляду; наявність виконавчої технічної документації; наявність дозволів відповідних служб на підключення до енергомереж, а також окремі конструктивы і вузли будинків.

Результатом роботи державної технічної комісії є складання і підписання акта, у якому приймається рішення про його введення в експлуатацію. Акт затверджується органом, що призначив цю комісію.