- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 4. Система управління проектами. 29
- •Тема 14. Матеріально – технічне забезпечення. 121
- •Любий вид керування варто розглядати як систему. Основними елементами створення системи є:
- •Інвестування в управлінні проектом
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 2. Сутність інвестицій і організаційні етапи процесу підготовки проектів
- •2.1. Поняття про інвестиції. Класифікація інвестицій
- •2.2. Економічна сутність інвестицій. Форми інвестицій
- •2.3. Етапи підготовки інвестиційної документації
- •2.3.1. Організація пошуку інвестиційних можливостей
- •2.3.2. Попередня підготовка проекту
- •2.3.3. Остаточне формулювання проекту й оцінка його техніко-економічної і фінансової прийнятності
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 3. Законодавчі і нормативні акти в системі управління проектами
- •3.1. Основні законодавчі акти України в системі керування проектами
- •3.1.1. Закон України «Про інвестиційну діяльність»
- •Розглянемо окремі положення закону.
- •3.1.2. Положення про інвестиційні фонди й інвестиційні компанії
- •3.2. Нормативні акти в керуванні проектами
- •3.2.1. Дсту iso 9001: 2001 «Системи управління якостю вимоги»
- •3.2.2. Дбн а. 2.2-3-2004. «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва»
- •3.2.3.Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 4. Система управління проектами
- •4.1 Основні поняття і термінологія в області керування проектами
- •4.2. Структура проекту, його життєвий цикл, зміст основних фаз (стадій) реалізації проекту і його реалізація
- •4.2.1 Структура проекту
- •4.2.2 Життєвий цикл проекту
- •4.2.3 Зміст основних фаз реалізації проекту і його реалізація
- •4.3 Керування процесом виконання проектів, типи проектів, учасники керування проектом.
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 5. Функції управління проектами та етапи виконання
- •5.1. Основні функції керування проектами
- •5.2 Основні етапи виконання проекту
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 6. Маркетинг проекту
- •6.1 Загальні принципи маркетингу в керуванні проектами
- •6.2. Сучасна концепція маркетингу в управлінні проектами
- •Вибір товару і конкурентної стратегії
- •Оцінка ринків збуту і конкурентів
- •Система торгів. Умови проведення торгів у будівництві
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 7. Планування управління проектами і його фінансування
- •Розробка й обґрунтування альтернативних варіантів проекту, його життєдіяльність
- •Структурна декомпозиція робіт проекту
- •7.3. План реалізації проекту і його календарне планування
- •План реалізації проекту
- •7.3.2 Календарне планування робіт із проекту
- •Фінансування проекту. Методи фінансування
- •План фінансування проекту
- •7.4.2 Методи фінансування проекту
- •7.4.3. Регулювання фінансування по проекту
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема 8. Організація робіт із проекту План
- •Література (6), (21)
- •8.1. Організаційні форми реалізації проекту
- •Організаційні форми керування проектом (6)
- •8.2. Організаційна структура проектів. Проектний офіс
- •Зміст корпоративного стандарту по управлінню проектами
- •Моделі проектного офісу
- •Задачі проектного офісу при підтримці проектів
- •8.3 Склад і функціональні обов'язки структурних підрозділів і виконавців при керуванні проектом
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №9. Якість управління проектів План
- •Література (4),(6),(11)
- •9.1 Організаційні питання забезпечення якості проекту
- •Контроль якості проекту
- •Закупівлі
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №10. Контроль управління проектом
- •10.1. Загальні принципи контролю
- •10.2. Контроль за ходом виконання робіт. Оперативний контроль
- •10.2.1. Контроль за ходом виконання робіт
- •Порівняння планових і фактично виконаних робіт.
- •Накопичувальна відомість виконаних обсягів робіт з вузла, об'єктові.
- •10.2.2. Нормативний контроль.
- •Нормативи виконання робіт для спорудження фундаментів під будинки
- •Нормативи виконання проектних робіт.
- •Нормативи для процесу постачань (6).
- •10.2.3. Контроль і регулювання витрат по проекті
- •Порівняльний аналіз кошторисної вартості конструктивів с фактичними витратами
- •10.2.4. Організація звітності за проектом
- •Розділи послепроектного звіту
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №11. Аналіз ризиків і способи боротьби з ризиками при управлінні проектами
- •11.1. Основні принципи і методи аналізу ризиків
- •На підготовчій стадії.
- •На будівельній стадії.
- •11.2. Статистичний метод, метод аналогій і інші
- •Вихідні дані і постадійна оцінка ризиків.
- •Постадійний розрахунок ризиків
- •1.3. Організація робіт при аналізі ризику. Способи боротьби з ризиком
- •11.3.1. Організація робіт при аналізі ризиків
- •11.3.2. Способи боротьби з ризиками
- •11.3.3. Страхування ризиків підрядного будівництва
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №12. Укладання підрядного контракту при управлінні проектом
- •12.1. Види контрактів і їхній склад
- •Взаємозв'язок учасників будівництва.
- •12.2. Підготовчі роботи для укладання контрактів
- •12.2.1. Вибір потенційних партнерів для укладання контракту.
- •12.2.2. Підготовка контрактної документації
- •12.3. Розробка та укладання контрактів
- •Питання для самоперевірки
- •Тема №13. Управління проектуванням
- •13.1. Організаційні питання проектування
- •13.2. Загальні положення, основні етапи проектування
- •13.3. Порядок розробки й узгодження проектної документації
- •13.3.1. Вихідні дані для проектування
- •13.3.2. Порядок розробки документації
- •13.3.3. Порядок узгодження проектної документації
- •13.4. Склад і зміст проектів на будівництво об'єктів цивільного і промислового призначення
- •13.5. Проектні рішення по захисту навколишнього середовища
- •13.6. Автоматизація проектних робіт
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №14. Матеріально-технічне забезпечення
- •14.1. Планування й організація матеріально-технічного забезпечення. Вибір постачальників
- •14.1.1. Визначення потреби і планування постачань
- •14.1.2. Вибір постачальників
- •14.2. Формування замовлень
- •14.3. Укладання контрактів з постачальниками
- •14.4. Контроль постачань і керування матеріально-технічними запасами
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №15. Будівництво і прийняття об'єктів в експлуатацію.
- •15.1. Способи будівництва об'єктів і їх характеристики
- •15.2. Керування будівництвом
- •15.3. Контроль за ходом будівництва об'єктів
- •15.4. Організація й ефективність сполучення проектування і будівництва.
- •15.5. Приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №16. Засоби управління проектами
- •16.1. Комунікації керування проектами. Усні і письмові комунікації
- •16.1.1. Усні комунікації
- •16.1.2. Письмові комунікації
- •16.1.3. Автоматизовані інформаційні системи і прилади спілкування
- •16.2. Делегування прав і відповідальності
- •16.3. Документація по проекту Зразкова посадова інструкція керівника проекту
- •Зразкова Посадова інструкція аналітика проекту
- •Права проектного аналітика
- •Зразкова посадова інструкція Адміністратора проекту
- •Зразковий перелік документів проекту
- •Зразковий перелік звітів за проектом
- •Зразкові Форми звітності за проектом
- •Приклад матриці відповідальності
- •Питання для самоперевірки:
- •Тема №17. Керівник - менеджер в управлінні проектами
- •17.1. Роль керівника в керуванні проектами
- •17.2. Вимоги, пропоновані до менеджера проекту
- •17.3. Взаємини керівника з підлеглими і клієнтами
- •17.3.1. Взаємини менеджера проекту з підлеглими
- •17.3.2. Взаємини менеджера проекту з клієнтами
- •17.3.2 Команда проекту
- •Функції членів команди управління будівельним проектом
- •Питання для самоперевірки:
- •Література, яка рекомендується за курсом.
2.3.3. Остаточне формулювання проекту й оцінка його техніко-економічної і фінансової прийнятності
Проектний аналіз.
Вимірювання результатів проекту. Мета проектного аналізу – визначити результати (цінність) проекту. Для цього використовують вираз:
Результати Зміна Зміна
(цінність) вигод витрат
проекту = в результаті __ в результаті проекту
проекту
Структура проектного аналізу
Прийнято розрізняти наступні види проектного аналізу:
- технічний;
- фінансовий;
- комерційний;
- екологічний;
- організаційний (інституційний);
- соціальний;
- економічний.
До ухвалення рішення про здійснення проекту необхідно розглянути всі його аспекти впродовж всього проектного циклу.
Цей перелік якоюсь мірою відображає послідовність виконання спеціальних видів аналізу (зрозуміло, це не означає можливості поєднання в часі робіт по їх виконанню).
В рамках технічного аналізу інвестиційних проектів вивчають:
техніко-технологічні альтернативи;
варіанти місцеположення; розмір (масштаб, об'єм) проекту;
терміни реалізації проекту в цілому і його фаз;
доступність і достатність джерел сировини, робочої сили і інших потрібних ресурсів;
ємкість ринку для продукції проекту;
витрати на проект з урахуванням непередбачених чинників;
графік проекту.
Ці завдання вирішуються (із зростаючою точністю) на стадіях передінвестиційних досліджень, ТЕО (проекту) будівництва і розробки робочої документації.
В процесі поетапного технічного аналізу, що проводиться, уточнюються кошторис і бюджет проекту. При цьому уточнюються фізичні і цінові непередбачені чинники, які приводять до непередбачених витрат.
У ряді країн робляться спроби встановити рівні цих непередбачених витрат. Так, в США цей рівень коливається від 5% (для простих, стандартних проектів) до 15% (для складних, унікальних).
Завдання комерційного аналізу — оцінити проект з погляду кінцевих споживачів продукції або послуг, пропонованих проектом.
У загальному вигляді вирішувані при цьому завдання можна звести до трьом:
маркетинг;
джерела і умови отримання ресурсів;
умови виробництва і збуту.
В результаті комерційного аналізу належить відповісти на такі питання, як:
де продаватиметься продукція?
чи має ринок достатню ємкість, щоб поглинути всю продукцію, що випускається, без впливу на її ціну?
якщо вірогідний подібний вплив на ціну, то як воно?
чи залишиться проект життєздатним, з фінансової точки зору, при новій ціні?
яку частку загальної ємкості ринку може забезпечити пропонований проект?
чи призначена продукція, що випускається, для місцевого споживання або йде на експорт?
які фінансові заходи буде потрібно для просування продукції на ринок і які резерви належить передбачити в проекті для фінансування маркетингу?
чи здатні існуючі методи постачань гарантувати своєчасність постачань і усунути перебої?
чи практикуються конкурсні торги для встановлення справедливих цін?
хто розробляє специфікації на необхідні закупівлі?
Екологічний аналіз займає особливе місце в проектному аналізі, оскільки взаємовідношення між діяльністю людини і навколишнім середовищем недостатньо вивчені, і, що саме головне, недосконалі з цієї точки зору рішення приводять до необоротних змін в навколишньому середовищі.
Завдання екологічного аналізу інвестиційного проекту — встановлення потенційного збитку навколишньому середовищу, що наноситься проектом як в інвестиційний, так і в інвестиційний для поста період, а також визначення мерів, необхідних для пом'якшення або запобігання цьому ефекту. Інакше кажучи, слід знаходити такі засоби досягнення цілей проекту, які не зменшують «ємкість» екосистеми.
Тому в план проекту повинні включатися відповідні керівні стандарти, а також заходи забезпечення дотримання цих стандартів. За даними Усесвітнього банку, витрати на необхідні заходи по захисту навколишнього середовища складають не більше 3% загальних витрат на проект. Істотно великих — до 10% — витрат вимагають ті проекти, які потребують включення захисних мерів після завершення їх розробки.
Проведення стандартного аналізу економічної ефективності екологічних проектів часто не представляється можливим, оскільки екологічні витрати і результати нерідко дуже важко розрахувати. У цих випадках удаються до т. з. якісному аналізу (впливи, наприклад, якоїсь забруднюючої речовини на зір, нюх, смакові відчуття людини; на тварин, рослини; на корозію). Проте якісний аналіз, як і кількісний, повинен показати різницю між ситуаціями «з проектом» і «без проекту».
Вимоги до оцінки дії господарської діяльності підприємства на окремі компоненти навколишнього середовища викладені в «Тимчасовій інструкції по екологічному обґрунтуванню господарської діяльності в передпроектних і проектних матеріалах».
Мета організаційного аналізу — оцінити організаційну, правову, політичну і адміністративну обстановку, в рамках якої проект повинен реалізовуватися і експлуатуватися, а також виробити необхідні рекомендації в частині:
менеджменту;
організаційної структури;
планування;
комплектування і навчання персоналу;
фінансовій діяльності;
координації діяльності;
загальної політики.
Основні завдання організаційного аналізу:
визначення завдань учасників проекту стосовно чинного законодавства і підзаконних актів (інструкціям, регламентам і ін.);
оцінка сильних і слабких сторін учасників проекту з погляду матеріально-технічної бази, кваліфікації, структур, фінансового положення;
оцінка можливого впливу законів, політики і інструкцій на долю проекту — особливо в частині захисту навколишнього середовища, заробітної плати, цін, державної підтримки, зовнішньоекономічних зв'язків;
розробки мерів по усуненню слабких сторін учасників проекту, виявлених в процесі аналізу, а також зниженню негативної дії оточення проекту (закони, політика, інструкції);
розробка пропозицій по вдосконаленню вищезазначених організаційних чинників, що впливають на ефективність проекту.
Мета соціального аналізу — визначення придатності варіантів плану проекту для його користувачів. Результати соціального аналізу повинні забезпечити можливість стратегії взаємодії між проектом і його користувачами, яка мала в своєму розпорядженні б підтримку населення і сприяла досягненню цілей проекту.
Соціальний аналіз зосереджує увага на 4 основних областях:
соціокультурні і демографічні характеристики населення, що зачіпає проектом (кількісні характеристики і соціальна структура);
організація населення в районі дії проекту, включаючи структуру сім'ї, наявність робочої сили, доступ до контролю за ресурсами;
стратегія забезпечення необхідних зобов'язань від груп населення і організацій, що користуються результатами проекту.
Слід зазначити: соціальний аналіз вельми складний — перш за все, унаслідок скрутності застосування формальних методів і відсутності стандартних методик і процедур. Разом з тим, успішне його проведення сприяє поліпшенню плану проекту, а також ефективності проекту в цілому.
Соціальні результати в більшості випадків піддаються вартісній оцінці і включаються до складу загальних результатів проекту в рамках визначення економічної ефективності.
Основні види соціальних результатів проекту, що підлягають віддзеркаленню в розрахунках ефективності:
зміна кількості робочих місць в регіоні;
поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників;
зміна умов праці працівників;
зміна структури виробничого персоналу;
зміна надійності постачання населення окремими видами товарів;
зміна рівня здоров'я працівників і населення;
економія вільного часу населення.
Заходи, що передбачаються проектом, щодо створення працівникам нормальних умов праці і відпочинку, забезпечення їх продуктами харчування, житловою площею і об'єктами соціальної інфраструктури — обов'язкові умови його реалізації і якій-небудь самостійній оцінці у складі результатів проекту не підлягають.
Оцінка життєздатності і фінансової реалізованості проекту.
Для оцінки життєздатності проекту порівнюють варіанти проекту з погляду їх вартості, термінів реалізації і прибутковості. В результаті такої оцінки інвестор (замовник) повинен бути упевнений, що на продукцію, що є результатом проекту, протягом всього життєвого циклу триматиметься стабільний попит, достатній для призначення такої ціни, яка забезпечувала б покриття витрат на експлуатацію і обслуговування об'єктів проекту, виплату заборгованостей і задовільну окупність капіталовкладень.
Це завдання вирішується в рамках Обґрунтування інвестицій (див. вищий) і виконується групою замовника або незалежною консультаційною фірмою.
Оцінка життєздатності проекту покликана відповісти на наступні питання:
можливість забезпечити необхідну динаміку інвестицій
здатність проекту генерувати потоки доходів, достатніх для компенсації його інвесторам вкладених ними ресурсів і узятої на себе риски.
Як база порівняння як за наявності ряду альтернативних варіантів, так і єдиного варіанту, приймається т. з. ситуація «без проекту». Це означає, що у випадку, наприклад, проекту реконструкції підприємства слід порівнювати показники проекту з показниками підприємства, що діє, а при намірі будувати нове підприємство — з ситуацією «без будівництва нового підприємства».
Робота за оцінкою життєздатності проекту зазвичай проводиться в 2 етапи:
1) з альтернативних варіантів проекту вибирається найбільш життєздатний;
2) для вибраного варіанту проекту підбираються методи фінансування і структура інвестицій, що забезпечують максимальну життєздатність проекту.
Фінансова реалізованість — показник (що приймає два значення — «та чи ні»), що характеризує наявність фінансових можливостей здійснення проекту. Вимогу фінансової реалізованості визначає необхідний об'єм фінансування. При виявленні фінансової реалізованості схема фінансування і, можливо, окремі елементи організаційно-економічного механізму проекту повинні бути скоректовані.
Фінансова реалізованість перевіряється для сукупного капіталу всіх учасників проекту, виключаючи суспільство (але включаючи державу і всіх комерційних учасників, у тому числі і кредиторів). Грошові потоки, що поступають від кожного учасника в проект, є в цьому випадку притоками (і беруться із знаком «плюс»), а потоки, що поступають до кожного учасника з проекту, — відтоками (із знаком «мінус»). Крім цього, розглядається грошовий потік самого проекту (в даному випадку сума потоків від виручки і інших доходів — це притоки, що записуються із знаком «плюс», плюс інвестиційні і виробничі витрати, не рахуючи податків, — відтоки, що записуються із знаком «мінус»).
Отже, проект фінансово реалізовується, якщо на кожному кроці розрахунку сума алгебри (з урахуванням знаків) приток і відтоків всіх учасників і грошового потоку проекту є ненегативною.
Техніко-економічне обґрунтування (проект) будівництва.
ТЕО (проект) будівництва — далі ТЕО, є основним проектним документом на будівництво об'єктів. На підставі затвердженого в установленому порядку ТЕО готується тендерна документація і проводяться торги підряду, полягає договір (контракт) підряду, відкривається фінансування будівництва і розробляється робоча документація.
У ТЕО визначаються основні рішення — технологічні, об'ємно-планувальні, конструктивні, природоохоронні; достовірно оцінюється екологічна, санітарно-епідеміологічна і експлуатаційна безпека проекту, а також його економічна ефективність і соціальні наслідки.
Як можливі джерела фінансування капітальних вкладень в об'єкти можуть розглядатися:
асигнування з державного бюджету, місцевих бюджетів і відповідних позабюджетні фонди;
власні фінансові ресурси і внутрішньогосподарчі резерви інвестора;
позикові і привернуті фінансові кошти замовників;
грошові кошти, що централізуються об'єднаннями (союзами) підприємств;
іноземні інвестиції.
ТЕО складається з наступних розділів:
загальна записка пояснення;
генеральний план і транспорт;
технологічні рішення;
управління виробництвом, підприємством і організація умов і охорони праці робочих і службовців;
архітектурно-будівельні рішення;
інженерне устаткування, мережі і системи;
організація будівництва;
охорона навколишнього середовища;
інженерно-технічні заходи цивільної оборони;
заходи щодо попередження надзвичайних ситуацій;
кошторисна документація;
ефективність інвестицій.
ТЕО (проект) будівництва є обов'язковим документом у випадку, якщо фінансування капітальних вкладень в основні фонди відповідних підприємств здійснюється повністю або на пайових початках з державного бюджету і позабюджетних фондів, централізованих фондів міністерств і відомств, а також власних фінансових ресурсів державних підприємств.
Рішення про необхідність розробки ТЕО для обґрунтування доцільності інвестицій за рахунок інших джерел фінансування ухвалюється самостійно інвестором (замовником).
Розробка ТЕО здійснюється юридичними і фізичними особами (проектувальниками), що отримали в установленому порядку ліцензію на виконання відповідних видів проектних робіт, і на підставі договору (контракту) із замовником.
Для вибору кращої пропозиції з боку проектувальників замовник проводить конкурс (торги) на розробку ТЕО.
Основним правовим документом, регулюючим виробничо-господарські і інші взаємини між замовником і проектувальником, є договір (контракт) підряду на виконання ТЕО.
Вартість розробки ТЕО визначається договором між замовником (інвестором) і проектною організацією.
Якщо в результаті виконаного в ТЕО інвестицій аналізу виявлена недоцільність інвестування засобів в будівництво намічаного об'єкту, вартість розробки ТЕО списується на збитки замовника в установленому порядку.
При розробці ТЕО необхідне:
передбачати для складних і крупних об'єктів альтернативні варіанти досягнення мети, поставленої замовником (інвестором), зокрема різні варіанти (джерела) фінансування інвестицій;
враховувати податкову, амортизаційну і кредитну політику, що проводиться державою і місцевими органами влади, вимоги законодавства і нормативних актів Російської Федерації, регулюючих інвестиційну діяльність, умови користування землею і іншими природними ресурсами;
забезпечувати захист інтересів інвестора, з одного боку, і загальнонаціональних інтересів (інтересів регіону) — з іншою;
встановити розрахунковий період, в межах якого повинні виконуватися економічні розрахунки. Як правило, розрахунковий період включає період будівництва, освоєння проектної потужності і експлуатації підприємства до першої його реконструкції або закінчення терміну окупності капітальних вкладень;
розрахунки і аналіз основних економічних і фінансових показників здійснювати в спеціально розроблених уніфікованих таблицях по методиці, що діє.
В процесі розробки ТЕО в обов'язковому порядку повинна здійснюватися оцінка дії діяльності підприємства (об'єкту) на навколишнє середовище (ОВОС). ОВОС проводиться з метою запобігання деградації навколишнього середовища, забезпечення збалансованої господарської діяльності, вироблення заходів, що знижують рівень екологічної небезпеки наміченої діяльності, вироблення узгоджених мерів по запобіганню або компенсації негативних наслідків в соціально-економічній сфері району розміщення підприємства (об'єкту). При цьому об'єм і глибина опрацьовування питань в процесі проведення ОВОС залежать від специфіки дії майбутнього підприємства на навколишнє середовище і екологічних обмежень території, на якій його передбачається розмістити.
Порядок розробки, узгодження і затвердження ТЕО інвестицій.
Замовник (інвестор), виходячи зі своїх цілей і аналізу ситуації, з урахуванням рішень, прийнятих в програмах і схемах розміщення продуктивних сил, готує Декларацію про наміри. Декларація прямує в місцевий орган державного самоврядування, що володіє правом вилучення і надання земельних ділянок.
Після отримання позитивного рішення від органу місцевого самоврядування з приводу Клопотання (Декларації) про наміри і розгляду умов розміщення майданчика (траси) для будівництва об'єкту Замовник (інвестор) ухвалює рішення про розробку ТЕО.
Для підготовки початкової інформації і матеріалів, складання завдання на розробку ТЕО, організації і проведення конкурсу (тендеру) на їх розробку, замовником притягуються на договірних умовах інжинірингова, консалтингова, маркетингова фірми або створюється тендерний комітет.
Склад початкової інформації визначається залежно від вигляду і масштабів планованої діяльності об'єкту, кількості і видів використовуваних ресурсів, що залучаються до господарського обороту, особливостей екологічної ситуації і ін.
Узгодження намічених рішень по будівництву об'єкту і умов попереднього узгодження земельної ділянки проводиться замовником або, за його дорученням, проектувальником з урахуванням отриманої інформації згідно порядку, приведеному в схемі організації попереднього узгодження розміщення земельної ділянки будівництва.
Витрати, пов'язані з проведенням узгоджень, підготовкою і передачею документації за попереднім погодженням і відведенням земельної ділянки, оплачуються інвестором з власних засобів, в порядку і розмірі, які визначені органами місцевого самоврядування.
Проекти, незалежно від джерел фінансування, форм власності і приналежності, підлягають державній експертизі відповідно до Порядку, встановленого в Україні.
Основні техніко-економічні і фінансові показники, включені в розпорядчий документ про затвердження (схвалення) ТЕО інвестицій.
1. Потужність підприємства (річний випуск продукції, в відповідних одиницях пропускна спроможність) в натуральному виразі (по видах продукції);
2. Вартість товарної продукції (млн. грн.);
3. Загальна чисельність тих, що працюють, зокрема робочих (чол.);
4. Кількість (приріст) робочих місць, од.;
5. Загальна вартість будівництва (млн. грн.), зокрема:
- об'єктів виробничого призначення (млн. грн);
- об'єктів житлово-цивільного призначення (млн. грн.);
- інших об'єктів.
6. Вартість основних виробничих фондів (млн. грн);
7. Тривалість будівництва (років);
8. Питомі капітальні вкладення (грн./од.);
9. Собівартість основних видів продукції (грн./од.);
10. Балансовий прибуток (млн. грн);
11. Чистий прибуток (дохід) (млн. грн);
12. Термін окупності капітальних вкладень (років);
13. Внутрішня норма рентабельності (норма прибули) %.
Для об'єктів житлово-цивільного будівництва ТЕО складається з наступних розділів:
загальна пояснювальна записка ;
архітектурно-будівельні рішення;
технологічні рішення;
рішення по інженерному устаткуванню;
охорона навколишнього середовища;
інженерно-технічні заходи цивільної оборони;
заходи щодо попередження надзвичайних ситуацій;
кошторисна документація; ефективність інвестицій.
Вибір майданчика.
Ухваленню інвестиційного рішення передує вибір майданчика (земельної ділянки) для проекту. Від цього вибору в значній ступені залежить успіх всього проекту, тому дана процедура традиційно складається з ряду етапів:
- формування критеріїв, яким майданчик повинен відповідати;
- формування альтернативних варіантів;
- порівняння варіантів можливих майданчиків на предмет відповідності вибраним критеріям;
- проведення інженерно-геологічних досліджень на кращих з альтернативних варіантів;
- додаткове вивчення варіантів, визнаних кращими, на предмет відповідності сукупності критеріїв
- остаточний вибір місцерозташування майданчика.
Для цієї мети фахівцями розробляються спеціальні карти рейтингу будівельних ділянок.
Основні чинники рейтингу ділянок:
- інженерно-геологічна прийнятність;
- можливість отримати дозвільні документи;
- політична характеристика регіону;
- кадри (наявність, рівень заробітної плати, закони по праці);
- податки (майнові, на інвестиції, на підприємництво);
- навколишнє середовище (законодавство, відношення громадськості, якість води);
- кліматичні умови (кількість опадів, витрати на опалювання, вологість);
- інфраструктура (безпека, дорогі, місцеві ресурси);
- транспорт (вартість, наявність рухомого складу).
Земельна ділянка.
Після затвердження ТЕО і ухвалення інвестиційного рішення замовник звертається в орган місцевого самоврядування, що володіє правом вилучення і надання земельних ділянок, з клопотанням про вилучення заздалегідь узгодженої земельної ділянки і наданні його для будівництва об'єкту.
Підготовку матеріалів по вилученню і наданню земельних ділянок здійснюють районні (міські) комітети із земельної реформи і земельних ресурсів.
Орган місцевого самоврядування розглядає вказані матеріали і ухвалює рішення про вилучення (викупі) земельної ділянки. Копія вирішення про надання земельної ділянки видається замовникові.
На цьому закінчується початкова (передінвестиційна) фаза проекту. Її результат:
- об'єми робіт за проектом;
- кошторис і бюджет проекту;
- майданчик (земельна ділянка);
- графік проекту, в т.ч. графік постачань ресурсів;
- норми і стандарти;
- завдання на проектування.
Рішення задач техніко-економічного і фінансового обґрунтування проекту повинне забезпечуватися не тільки економістами, але й іншими фахівцями. Для цієї мети на підприємстві створюється дійсна група фахівців різного профілю, у яку входять:
економіст із досвідом роботи в даній галузі (керівник групи);
фахівець з аналізу ринків збуту майбутньої продукції;
один або декілька інженерів технологів, що знають і добре володіють з наміченої проектом технологією виробництва майбутньої продукції;
інженера-конструктора, що володіє особливостями майбутньої продукції;
інженера-будівельника, що має досвід у будівництві виробництв у минулому;
фахівця з обліку витрат у виробництві даного типу.
У роботі групи, крім зазначених фахівців можуть брати участь і інші фахівці. Робота групи повинна бути спрямована і здивована на найбільш прийнятне й ефективне рішення інвестованого проекту, повинна усувати всі перешкоди і знайти альтернативне рішення.
Також групою визначаються усі види основних і допоміжних робіт, без яких даний проект не може бути реалізований.
На останньому етапі виробляється тривалий розгляд проекту і прийняття по ньому рішень з обліком політичних і соціальних факторів.