- •1.1. Структура технологічної бази автосервісних підприємств
- •Структура виробничо-технічної бази пат
- •1.2. Класифікація автосервісного технологічного устаткування
- •1.3. Механізація технологічних процесів то та пр на пат
- •1.4. Фактори впливу механізації на процеси то та пр
- •Контрольні запитання
- •2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •2.2. Струминні мийниці
- •Для легкових автомобілів з рухливим робочим органом:
- •Технічна характеристика струминної мийниці високого тиску з нагрівом води (типу hds Super m eco)
- •2.3. Установки для мийки автомобілів с рухомим порталом
- •2.4. Гідродинаміка струминного очищення поверхонь
- •2.5. Насосні установки для мийки автомобілів
- •2.6. Насосні станції мийних установок
- •2.7. Насадки гідрантів струминних установок
- •2.8. Гідранти мийних установок
- •2.9. Струминні камерні мийні установки
- •2.10. Енергетична оцінка струминних мийних машин
- •2.11. Щіткові установки для миття автомобілів
- •2.12. Струминно-щіткові мийні установки
- •2.13. Автомобільні сушильні установки
- •2.14. Обладнання для механізованої мийки вузлів і агрегатів
- •2.15. Установки для миття деталей автомобільних агрегатів
- •2.16. Водоочисні споруди мийних установок
- •2.17. Флотаційно-мийна установка для автосервісу
- •2.18. Розрахунок очисних споруджень автомийних установок
- •2.19. Очищення деталей кісточковим дрібняком
- •2.20. Пневматичні піскоструминні установки
- •Контрольні запитання
- •3.1. Типи автосервісного підйомно-оглядового обладнання
- •3.2. Гаражні оглядові канави
- •І траншейної (в) оглядових канав
- •3.3. Естакади для огляду автомобілів
- •3.4. Гаражні домкрати
- •Значення допускаємих питомих тисків
- •3.5. Типи підйомників для обслуговування автомобілів
- •3.6. Гаражні гідравлічні підйомники для автомобілів
- •Клапани; 6 – гідророзподільник; 7 – напірний клапан; 8 – гідронасос;
- •3.7. Електромеханічні гаражні підйомники
- •Одностояковий підйомник
- •Електромеханічного підйомника
- •3.8. Електричні й гідравлічні піднімальні пристрої для спеціальних стендів
- •Для проведення слюсарних робіт
- •Під «розвал-сходження»
- •Електрогідравлічного підйомника під «розвал-сходження»
- •С додатковим підйомником
- •3.9. Колонні підйомники для вантажних автомобілів і автобусів
- •Колонних підйомників для підйому навантажувачів
- •3.10. Перекидачі для легкових автомобілів
- •Контрольні запитання
- •4.1. Типи підйомно-транспортного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •Підвісне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •Напільне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •4.2. Вантажопідйомні механізми
- •4.3. Розрахунок основних параметрів підйомного механізму
- •Тип і кратність поліспаста
- •Значення коефіцієнтів [Кк] та е для талі
- •4.4. Поворотні стрілові крани з зовнішніми опорами
- •4.5. Однобалкові мостові крани
- •4.6. Конвейєри для переміщення автомобілів при то та пр
- •4.7. Несучі конвейєри для переміщення автомобілів
- •Несучий на колесах, Несучий на колесах, Несучий з вивішеними
- •4.8. Тягнучі конвейєри
- •4.9. Кругові конвейєри для обслуговування автомобілів
- •4.10. Підвісні конвейєри для транспортування агрегатів
- •4.11. Розрахунок конвейєрів для переміщення автомобілів
- •4.12. Ручні візки для транспортування агрегатів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •5.1. Типи мастильно-заправного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •5.2. Обладнання для заправлення маслом двигунів
- •5.3. Установка для зливу/відкачки масла
- •5.4. Установки для заправлення трансмісійним маслом
- •Установка 3161
- •5.5. Нагнітачі пластичних мастил
- •5.6. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •Параметри установок для прокачування гідрогальм
- •5.7. Повітророздавальне обладнання
- •Автоматична колонка с-411
- •5.8. Автоматична повітророзподільна колонка
- •5.9. Обладнання для протикорозійної обробки
- •5.10. Обладнання станцій скрапленого нафтового газу
- •Заправочної станції скрапленого нафтового газу
- •5.11. Обладнання станцій стиснутого природного газу
- •Автомобілів стиснутим природнім газом
- •Для заправляння автомобілів стиснутим природним газом
- •Контрольні запитання
- •6.1. Пневматичні системи підприємств автосервісу
- •Стисненого повітря
- •6.2. Автосервісні компресорні установки
- •Забезпечення потреб станцій технічного обслуговування автомобілів
- •6.3. Багатоступінчасте стиснення повітря
- •І зображення процесу стиску в т, s-діаграмі (б)
- •6.4. Елементи пневматичних автосервісних систем
- •Пристрій автоматичного видалення конденсату (в)
- •Електронний пристрій автоматичного видалення конденсату (б)
- •6.5. Розрахунок пневмосистем підприємств автосервісу
- •6.6. Пневматичний інструмент роторного типу
- •6.7. Пневматичні ножиці для листового металу
- •6.8. Пневматичні інерційно-ударні гайковерти
- •6.9. Пневматичне обладнання ударного типу
- •Параметри пневматичного молотка
- •Контрольні запитання
- •7.1. Діагностичні параметри тягово-економічних властивостей
- •Діагностичні параметри автомобілів у цілому
- •7.2. Засоби технічного діагностування тягових
- •7.3. Діагностування тягово-економічних властивостей
- •Технічні характеристики стендів тягових якостей
- •Фірми «Hofmann» (Німеччина), мод. Dynatest-112
- •Технічна характеристика стендів мод. Dynatest
- •7.4. Інерційні стенди визначення тягових властивостей автомобілів
- •7.5. Будова динамічного роликового стенду моделі м-108
- •7.6. Режими функціонування роликового стенда м-108
- •7.7. Функціональні можливості стенда м-108
- •7.8. Вибір параметрів роликового блоку стенда тягових властивостей
- •Розрахунок довжини роликів і відстаней між їхніми торцями провадять за схемою (рис. 7.9).
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 обладнання для діагностування двигуна
- •8.1. Засоби діагностування двигунів автомобілів
- •8.2. Мотор-тестери автомобільних двигунів
- •8.3. Діагностування двигунів з комп’ютерним керуванням
- •8.4. Засоби діагностування систем живлення двигунів
- •Форсунок дизельних двигунів
- •8.5. Витратоміри палива двигунів автомобілів
- •Технічні характеристики вимірників витрати палива
- •8.6. Діагностування стану кривошипно-шатунних механізмів
- •8.7. Методи визначення викидів шкідливих речовин
- •З відпрацьованими газами автомобіля
- •8.8. Аналізатори задимленості дизельних двигунів
- •Гранично припустимі норми димності відпрацьованих газів
- •У значення коефіцієнта поглинання
- •8.9. Обладнання дільниці то і ремонту газової апаратури
- •Працюючого на скрапленому нафтовому газі
- •Та ремонту газової апаратури автомобілів
- •8.10. Методи перевірки газової апаратури
- •Контрольні запитання
- •9.1. Призначення засобів діагностування трансмісії
- •9.2. Визначення кутових зміщень в агрегатах трансмісії
- •9.3. Пристрій для контролю муфти зчеплення
- •9.4. Діагностування агрегатів трансмісії на роликових стендах
- •9.5. Віброакустичні засоби діагностування агрегатів
- •9.6. Стенди для діагностування коробок передач автомобілів
- •Для діагностування коробок передач
- •Для діагностування коробок передач
- •Синхронізаторів автомобільних коробок передач
- •9.7. Діагностування ведучих мостів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Призначення засобів діагностування ходової частини
- •10.2. Діагностування зазорів в ходовій частині автомобілів
- •У шкворневих з’єднаннях:
- •10.3. Обладнання для діагностування підвіски автомобілів
- •10.4. Стенди для діагностування амортизаторів на автомобілі
- •Для перевірки амортизаторів
- •10.5. Стенд контролю жорсткості шин автомобільних коліс
- •У шині без розкриття вентиля:
- •10.6. Обладнання для балансування коліс автомобілів
- •Технічні характеристики верстатів для балансування коліс, знятих з автомобіля
- •І вантажних автомобілів, мод. L-38 фірми «семв» (Італія)
- •Контрольні запитання
- •11.1. Вимірники люфтів і сил тертя в кермовому приводі
- •Регламентовані зусилля навантажувального пристрою
- •11.2. Стенди для перевірки кутів виставлення керованих коліс
- •11.3. Площадкові стенди для діагностування установки
- •Для діагностування виставлення коліс автомобілів
- •У динамічному режимі:
- •11.4. Стенди визначення кутів виставлення керованих коліс
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •11.5. Електронні стенди виміру кутів установки керованих коліс
- •Установлення коліс
- •Контрольні запитання
- •12.1. Методи діагностування гальм автомобілів
- •Гальм автомобілів
- •12.2. Обладнання для діагностування гальм на дорозі
- •12.3. Стенди для визначення гальмівних якостей автомобілів
- •12.4. Силові роликові стенди для діагностування гальм
- •Технічні характеристики стендів для діагностування гальм автомобілів
- •12.5. Інерційні роликові стенди для діагностування гальм
- •12.6. Функціональні якості інерційного роликового стенда
- •12.8. Вимірювання діагностичних параметрів на стендах
- •Інерційного стенда для перевірки гальм автомобілів
- •12.9. Платформні інерційні гальмівні стенди
- •12.10. Автоматизований гальмівний стенд
- •12.11. Засоби діагностування опорно-розтискної системи гальм
- •Контрольні запитання
- •13.1. Характеристика засобів діагностування
- •13.2. Обладнання типової електротехнічної дільниці пат
- •Основне технологічне обладнання електротехнічної дільниці
- •13.3. Обладнання для контролю стану акумуляторів
- •Температурні поправки до показань денсиметра
- •Та вимірювання напруги акумулятора під навантаженням (б)
- •13.4. Прилади для діагностування генераторів і стартерів
- •І реле-регуляторів:
- •13.5. Перевірка систем запалювання двигунів
- •13.6. Пристрої для перевірки контрольно-вимірювальних приладів
- •13.7. Засоби діагностування систем освітлення автомобілів
- •13.8. Обладнання для діагностування електронних систем атз
- •Використовуване при діагностиці
- •13.9. Самодіагностика електронних систем автомобілів
- •Контрольні запитання
- •14.1. Методи випробування агрегатів автомобіля
- •14.2. Навантажувальні пристрої стендів для випробувань двигунів
- •14.3. Обладнення для випробувань коробок передач автомобілів
- •14.4. Обладнання для випробувань ведучих мостів автомобілів
- •Стенда випробування мостів
- •14.5. Устаткування для випробувань карданних передач
- •Для випробувань карданних передач трансмісій автомобілів
- •Автомобілів при перемінних навантаженнях
- •14.6. Випробування ресор автомобілів
- •14.7. Випробування автомобільних амортизаторів
- •14.8. Стенди для випробувань гальмівних механізмів коліс
- •Для випробувань гальмових механізмів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •15.1. Обладнання для технічного обслуговування шин
- •15.2. Типове оснащення шиноремонтних дільниць
- •І дільниці ремонту камер автотранспортного підприємства:
- •15.3. Стенди для демонтажу та монтажу шин автомобілів
- •Для демонтажу (монтажу) шин легкових автомобілів:
- •Вантажних автомобілів моделі ш-509:
- •Технічні характеристики шиномонтажних стендів моделей monty
- •Моделі monty: 12 se, 22 se, 32 se, pro «hofmann» (Німеччина)
- •Модель м-70 фірми «bejssbarth» (Німеччина)
- •Технічна характеристика шиномонтажного стенда моделі м-70
- •15.4. Засоби для ремонту камер автомобільних коліс
- •15.5. Борторозширювачі шин з пневматичним підйомником
- •Технічні характеристики борторозширювачів
- •15.6. Ремонт місцевих пошкоджень шини
- •Ушкоджень протекторної й бічної частини шин
- •15.7. Пристрій для накачки безкамерних шин
- •15.8. Обладнання для клеймування автомобільних шин
- •Контрольні запитання
- •16.1. Типи розбірно-складального обладнання
- •Технічна характеристика гайковертів
- •16.2. Гаражні інерційно-ударні гайковерти
- •16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин
- •16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту
- •16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски
- •16.6. Обладнання для розбирання вузлів рульового керування
- •Передньої підвіски
- •16.7. Гвинтові знімачі
- •Технічна характеристика гідравлічного преса моделі 2135-1м
- •Контрольні запитання
- •17.1. Тенденції розвитку автосервісу з ремонту кузовів
- •17.2. Класична й шаблонова системи виправлення кузовів
- •17.3. Пересувні стенди для правки кузовів автомобілів
- •17.4. Контроль геометрії кузова вимірювальними пристроями
- •17.5. Обладнання ділянки ремонту кузовів автомобілів
- •17.6. Стенди для рихтування кузовів легкових автомобілів
- •Фірми celette (Франція)
- •17.7. Інструменти для виправлення деформованих ділянок кузовів
- •Для виправлення деформованих ділянок кузовів автомобілів
- •Ділянок кузовів автомобілів
- •17.8. Обладнання для гнуття та різки листового металу
- •17.9. Зварювальне обладнання для ремонту кузовів
- •17.10. Обладнання для ремонту зварюванням рам автомобілів
- •Контрольні запитання
- •18.1. Технологічний процес фарбування автомобілів
- •18.2. Інструменти для фарбування і шпатлювання
- •18.3. Устаткування з пневматичним розпиленням фарби
- •18.4. Установки для безповітряного розпилення фарб
- •Для нанесення лакофарбових матеріалів
- •18.5. Докрашування кузовів в електричному полі
- •18.6. Будова фарборозпилювачів
- •18.7. Фарбозмішувальні установки для підбору кольору
- •18.8. Будова фарбувальних камер для кузовів автомобілів
- •(Угорської фірми «Афіт»)
- •Технічні характеристикифарбувально-сушильної камери моделі sb-7427
- •18.9. Способи сушіння лакофарбових покриттів
- •18.10. Сушильні установки для частково окрашеного
- •18.11. Пости протикорозійного покриття кузова автомобіля
- •С установкою с-612
- •Для нанесення протикорозійних покриттів мод. 183м:
- •Контрольні запитання
- •19.1. Типи силових механізмів технологічного обладнання
- •19.2. Передавальні механізми гаражного устаткування
- •19.3. Кулачкові механізми автосервісного обладнання
- •19.4. Фрикційні передачі технологічного обладнання
- •Передачі
- •19.5. Черв’ячні передачі автотранспортного устаткування
- •Значення коефіцієнтів тертя f і кута тертя
- •19.6. Механізми переривчастого руху
- •З неповнозубими колесами
- •19.7. Розрахунок гвинтових силових передач
- •Контрольні запитання
- •20.1. Ручні приводи гаражного обладнання
- •Сила й швидкість руху руки робітника
- •20.2. Електромеханічні приводи технологічного
- •Трьохфазні асинхронні, короткозамкнуті двигуни серії 4а (гост 19523-74)
- •20.3. Механічні характеристики машин технологічного
- •Електричного двигуна
- •20.4. Керування параметрами електроприводів змінного струму
- •Двигуном, керованим ееп з роздільними керованим випрямлячем і інвертором
- •20.5. Рівняння руху та механічна характеристика електропривода
- •20.6. Гідравлічні приводи технологічного обладнання
- •Технічні характеристики роторних насосів
- •Основні параметри гідроциліндрів
- •20.7. Розрахунок основних параметрів об’ємного гідроприводу
- •Відношення між довжиною ходу s штока і діаметром гідроциліндра d
- •20.8. Пневматичні приводи технологічного обладнання
- •Пневматичний привід
- •20.9. Комбіновані приводи гаражного обладнання
- •Контрольні запитання
- •21.1. Аналіз оснащеності підприємства технологічним
- •Перелік основного технологічного устаткування із зазначенням ланковості
- •21.2. Критерії вибору технологічного обладнання
- •Оптимальні рівні механізації для підприємств автомобільного транспорту середньої потужності
- •21.3. Вибір і складання табеля необхідного обладнання
- •21.4. Розрахунок кількості необхідного технологічного обладнання
- •21.5. Оцінка технічного рівня устаткування
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Технологічні нормативи
- •Ефективні річні фонди часу роботи технологічного обладнання і робочих постів то та пр
- •Коефіцієнти завантаження основного технологічного обладнання автопідприємств
- •Значення коефіцієнтів нерівномірності завантаження постів
- •Видавництво
- •Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- •Видавництво хнаду, 61200, Харків-мсп, вул. Петровського, 25.
- •Тел. /факс: (057)700-38-72; 707-37-03, e-mail: rio@khadi.Kharkov.Ua
Технічна характеристика гайковертів
Модель |
Максимальний крутний момент, Н·м |
Швидкість обертання ключа, об/хв |
Межі встановлення ключа (головки) за висотою, мм |
Потужність електродвигуна, кВт |
Габаритні розміри, мм |
Маса, кг |
І–318 |
350...450 за один удар 1200 |
– |
300...800 |
0,55 |
1260×650×1100 |
95 |
І–330 |
350...450 за один удар 1200 |
– |
300...800 |
0,55 |
1260×650×1100 |
95 |
І–319 |
700 |
22 |
340...460 |
1,5 |
2235×540×800 |
100 |
І–322 |
700 |
21 |
Регульоване за висотою 180 |
– |
1300×740×1130 |
120 |
Серед обладнання та пристосувань для виконання робіт на ділянках (цехах) виділяють два види за технологією їхнього застосування: 1) стенди для розбирання-складання агрегатів і вузлів автомобіля; 2) преси для розбірно-складальних робіт.
16.2. Гаражні інерційно-ударні гайковерти
Одними з найбільш трудомістких операцій, які потребують значних фізичних зусиль при виконанні ремонтних робіт на автомобілях, є операції відкручування та закручування гайок коліс та стрем’янок кріплення кузовів. Для цього на відповідних ділянках автопідприємств використовуються гайковерти силового та інерційно-ударного типу. Перевагами останніх є досягнення значних крутних моментів при помірній потужності приводного двигуна та без використання редуктора. Гайковерти призначені для механізації розбірно-збірних операцій під час технічного обслуговування та ремонту рухомого складу автомобільного транспорту.
Гайковерти за типом привода робочого органа розподіляють на електричні, пневматичні й гідравлічні, за конструктивними ознаками – на ручні, підвісні, пересувні та стаціонарні. Коефіцієнт корисної дії пневматичних гайковертів не вище 10…12 %, електричних гайковертів 55…60 % і гідравлічних до 70 %. Пневматичні гайковерти мають малий ККД і спричиняють значний шум. Експлуатаційні витрати при використанні пневматичного інструмента вищі, ніж при електричному. Працюють пневматичні гайковерти на стисненому повітрі від виробничої магістралі при тиску 0,5...0,6 МПа.
Однак висока надійність, простота й безпека в роботі пристрою, можливість сприйняття перевантаження та кращі вагові показники є перевагами пневматичного інструмента. Крім того, в умовах серійного авторемонтного виробництва доводиться зважати на необхідність перетворення існуючої частоти струму 50 Гц, яка живить електрогайковерти, у підвищену – 180…200 Гц. Більшість пневматичних гайковертів працює при тиску повітря до 5,5 бар (550 кПа). Підвищення ефективності пневматичного інструмента, у порівнянні з електричним, можна досягти збільшенням робочого тиску стисненого повітря до 10 бар (1000 кПа). Однак при цьому витрати на компресорне господарство перевищують вартість перетворення частоти струму. Таким чином, для великосерійного ремонтного виробництва ефективність застосування електроінструмента буде більш високою, у порівнянні з пневматичним.
У сучасних електрогайковертах привод робочого органа здійснюється від убудованого асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором, що розвиває 12000…18000 об/хв (200… 300 об/с). Передача обертання від електродвигуна робочому органу здійснюється за допомогою понижувального редуктора. Електродвигуни працюють від мережі змінного струму з підвищеною частотою 180…200 Гц. Високочастотні електродвигуни мають невелику масу та високу потужність на одиницю маси, що має суттєву перевагу для електрогайковертів. Для використання зазначеного механізованого інструмента необхідне перетворення звичайної частоти струму 50 Гц у підвищену 180…200 Гц за допомогою перетворювачів частоти струму І-75Б, С-572 або мотор-генераторів. Необхідна також і спеціальна електромережа для підведення струму до інструмента.
За принципом дії перетворювача моменту існує розподіл на три основні групи: 1) з прямою передачею від двигуна до шпинделя виготовляються виключно з пневматичними двигунами, які не боятися перевантажень; 2) із редуктором і муфтою, яка обмежує крутний момент, що передається на шпиндель (з регулювальним пристроєм для тарування муфти на певну величину крутного моменту); 3) гайковерти ударно-імпульсної дії (динамічні), які мають спеціальну муфту для перетворення обертального руху в імпульси. Завдяки збільшенню моменту за рахунок ударної дії муфти працівник не сприймає вплив реактивного моменту.
Вибір електрогайковерта провадиться залежно від діаметра різьби й виду різьбового сполучення. За діаметром різьби визначається потужність електрогайковерта, яка забезпечує необхідний крутний момент при загвинчуванні деталі.
Величину крутного моменту при викручуванні гайок можна орієнтовно визначити з співвідношення
Мкр = 0,03 · d 3, Н·м.
На постах ТО-2 і ПР застосовуються спеціальні гайковерти. Гайковерт моделі І-330 - пересувний, електричний, інерційно-ударний, реверсивний, призначений для відкручування та закручування гайок коліс вантажних автомобілів і автобусів.
Електромеханічні гайковерти. Випускаються пересувні, електромеханічні, реверсивні гайковерти для відкручування та закручування гайок стрем’янок ресор вантажних автомобілів у варіанті моделей І-319 і І-322, які забезпечують регульований момент затягування гайок 150…700 Нм.
Привід гайковерта забезпечує електродвигун 1, який за допомогою клинопасової передачі 2 розкручує маховик 3, який зв’язаний шліцьовою муфтою 5 з ведучою півмуфтою 7 кулачкової муфти. У режимі холостого ходу ведуча півмуфта 7 від’єднується від веденої півмуфти 8 за допомогою важеля 6. Ведена півмуфта 8 безпосередньо з’єднана з вихідним валом 9, на який встановлюється головка, яка відкручує або закручує гайки. З’єднання півмуфт забезпечується пружиною 4 при відпущеному важелі 6. Керування важелем здійснюється електромагнітом або вручну. Весь механізм монтується на силовій рамі, що дозволяє переміщувати його за висотою для пристосування під висоту гайки на автомобілі.
На рис. 16.1 наведена схема інерційно-ударного гайковерта моделі І-330. Принцип роботи гайковерта заснований на використанні накопиченої енергії маховика 1, переданої на ведений вал 9 під час вмикання.
Рис. 16.1. Принципова схема гайковерта для гайок коліс моделі І-330:
1 – шків електродвигуна, 2 – приводний ремінь, 3 – маховик, 4 – важіль вимикання, 5 – вал маховика, 6 – двохкулачкова маточина маховика, 7 – шліцьова двохкулачкова муфта, 8 – пружина, 9 – ведений вал; 10 – торцевий ключ
Крутний момент, створюваний електродвигуном, за допомогою клинопасової передачі передається на маховик до ведучого вала 5, двохкулачковій маточині 6, шліцьовій двохкулачковій муфті 7, пружині 8, веденому валу 9 і торцевому ключу 10 при ввімкненому положенні важеля 4. При першому прикладенні навантаження до гайки крутний момент досягає 350…450 Нм. Для створення моменту порядку 1000…1100 Нм необхідні 4…5 включень муфти.
Підвісний реверсивний ударно-імпульсний електрогайковерт С-681 (рис. 16.2) розраховано на найбільший діаметр різьби 16 мм. Номінальна потужність 350 Вт, маса 3,5 кг, габарити 31035074 мм.
Для відгвинчування болтів і гайок з найбільшим діаметром різьби до 10 мм,можна користуватися реверсивним електрогайковертом ЕП-1215 ударної дії, а для болтів і гайок з різьбою 22 мм – електрогайковертом ЕП-1240.
Електрогайковерт ЕП-1215 має масу 7,5 кг і габарити 500 130320 мм, а ЕП-1240 - відповідно 528163740 мм. Електрогайковерт ЕП-1240 обладнаний високочастотним електродвигуном (частота струму 180 Гц). Тому для його використання необхідно мати перетворювач частоти струму мережі в 50 Гц.
Рис. 16.2. Електрогайковерт С-681:
1 – робочий наконечник; 2 – втулка; 3 – півмуфта ведена;
4 – пружина; 5 – шпиндель; 6 – кульки; 7 – півмуфта ведуча;
8, 10 – зубчасті колеса; 9 – корпус електродвигуна; 11 – пружина
На рис. 16.3 показаний загальний вид електрогайковерта ЕК-2. Обертання шпинделю 1передається від високочастотного електродвигуна4і редуктори7із трьох пар циліндричних шестірень. За допомогою редуктора частота обертання знижується з 10800 об/хв (180 об/с) до 725 об/хв (12 об/с). Ведуче зубчасте колесо редуктора має кулачки.
Рис. 16.3. Електрогайковерт ЕК-2
У робочому положенні пружина 3стискується під впливом зусилля робітника й ваги інструмента й шпиндель1всувається усередину гайковерта. При цьому чека2зчіплюється з кулачками ведучого зубчастого колеса редуктора, завдяки чому шпиндель1одержує обертання. Вимкнення гайковерта здійснюється гашеткою6і електровимикачем5. По закінченні загвинчування, коли торець гайки доходить до опорної поверхні, шпиндель1зупиняється. При цьому електродвигун продовжує працювати й кулачки ведучого колеса редуктора прослизають відносно чеки2, що зупиняється разом зі шпинделем. Швидкі зворотно-поступальні поштовхи, яік сприймає робітник, вказують на необхідність вимикання струму гашеткою6. У неробочому положенні шпиндель від’єднується від привода й утримується в цьому стані пружиною3.
Для монтажу деталей з діаметром різьби до 12 і 22 мм застосовуються електрогайковерти ЕК-5 і ЕК-7А, аналогічної конструкції. Відмінною рисою електрогайковерта ЕК-7А є наявність спеціальної муфти для автоматичного вимикання шпинделя. Наявність в конструкції потужних електрогайковертів спеціальної муфти дозволяє уникати різких поштовхів, що передаються робітникові від дії на корпус інструмента реактивного крутного моменту.
Для загвинчування деталей з різьбами 10, 20 і 22 мм можуть застосовуватися електрогайковерти ЕП-1215, ЕП-1213 і ЕП-1240. Із серійних електрогайковертів використовуються електрогайковерти ШПР-1 і ШПР-3 для загвинчування деталей з діаметром різьби 6 мм.Випускаються електрогайковерти для складання деталей з більшим діаметром різьби.
Для загвинчування шпильок з ділянкою без різьби, рівним 7…10 мм, теж використовуються гайковерти. Шпильки захоплюються гайковертом за цю ділянку. Якщо ж ділянка без різьблення має довжину менше 7…10 мм,то шпильку захоплюють за різьбову частину за допомогою патрона з різьбовою втулкою. Згвинчування патрона після завертання шпильки може провадитися або реверсивним гайковертом, або шпильковертом (рис. 16.4). Шпильковерти мають триступінчастий редуктор з механізмом зворотного обертання, що забезпечує 1000 об/хв (17 об/с) і при зворотному обертанні – 370 об/хв (6 об/с). Маса шпильковерта 20 кг, потужність електродвигуна 1500 Вт, робоча напруга 220 В, величина струму 5,5 А. Габарити - 480600145 мм.
Для закручування болтів і гайок у важкодоступних місцях застосовуються кутові гайковерти ЕКУ-2 і ін. У кутових гайковертах вісь робочого інструмента розташована під кутом 90° або 45° відносно осі електродвигуна.
Рис. 16.4. Електрошпильковерт ЕП-1262:
1 – патрон; 2, 5 – зубчасті колеса з кулачками на торцях; 3 – чеки; 4 – колесо паразитне; 6 – шпиндель; 7, 11 – рукоятки; 8 – електродвигун; 9, 10 – зубчасті колеса
Для живлення електроінструмента потрібен струм підвищеної частоти (200 Гц), тому необхідні перетворювачі струму промислової частоти (50 Гц) у струм підвищеної частоти. З цією метою застосовуються перетворювачі И-75Б, 165 і С-572.
Для вмикання електроінструмента в мережу використовуються штепсельні з’єднання И-145 для мінімальної напруги до 220 В при струмі 10 А и И-73Б1 для напруги 220 В при струмі з заземлення контактами або без них.