18.2. Інструменти для фарбування і шпатлювання
Щітки (пензлі) – інструменти, за допомогою яких одержують захисно-декоративні лакофарбові покриття. Фарбування кистями залежить від правильного вибору розміру й типу кисті. Кращі щітки для фарбувальних робіт виготовляються зі свинячої щетини. Щетина дуже пружна, зносостійка, мало зминає, що дозволяє натискати на щітку, не деформуючи її. У щетинні щіток більш низького сорту додають 15 ... 20 % кінського волосу. Капронові щітки за своїми якостями близькі до щетинних. Для виготовлення волосяних щіток використовують борсукове й тхоряче волосся. З щіток, які випускаються промисловістю, у ремонтному виробництві одержали поширення щітки-ручники (круглі й плоскі, для фарбування різних поверхонь) і філеночні щітки (невеликого розміру, плоскі або круглі, для фарбування важкодоступних місць).
Шпателі призначені для нанесення й вирівнювання шпаклівок при усуненні на поверхні виробу невеликих вм’ятин і глибоких подряпин. Вони являють собою тонкі пружні пластинки зі сталі, пластмаси або різних порід дерева (бук, ясен, береза), а на криволінійні поверхні – шматком листової гуми. Робоча крайка шпателя повинна бути чистою, рівною і гладкою, без щербин і подряпин.
18.3. Устаткування з пневматичним розпиленням фарби
Ґрунтовку й емалі в умовах ПАТ наносять фарборозпилювачами. Найбільше поширення одержало пневматичне розпилення під тиском повітря 0,3…0,7 МПа. Цей традиційний спосіб не вимагає спеціального устаткування, але має істотні недоліки. Для якісного розпилення фарба повинна мати малу в’язкість, що досягається додаванням значного об’єму розчинника. При висиханні фарби розчинник випаровується, створюючи між частками пігменту пори, які знижують декоративні й, особливо, захисні властивості покриття.
Більш прогресивним способом фарбування є нанесення емалей з низьким вмістом розчинника, але нагрітих до 50…70 °С.При цьому тиск повітря можна знизити до 0,15 МПа, на 25 % зменшується витрата фарби, можна наносити більше товсті шари покриттів без патьоків. Покриття мають високий блиск і більшу щільність, тому що вміст у них розчинника є мінімальним.
Лакофарбові матеріали наносять різними методами, однак, основним промисловим методом є пневматичне (повітряне) розпилення. Цим методом наносять приблизно 70 % вироблених лакофарбових матеріалів, він дозволяє наносити на поверхню рівномірні шари ґрунтовки й емалі, отримуючи високоякісні покриття на великих поверхнях.
Повітряне (пневматичне) розпилення грунтується на перетворенні лакофарбового матеріалу за допомогою стисненого повітря в тонку дисперсну масу, яку наносять на фарбуєму поверхню у вигляді дрібних краплин. Краплини, зливаючись одна з одною, утворюють покриття.
При необхідності фарбування великогабаритних елементів і кузовів, використовують фарборозпилюючі установки підвищеної продуктивності, з бачками великої місткості (від 40 до 100 л)– моделі БКП-40, БКП-100 (рис. 18.1). Стиснене повітря з магістралі по шлангу6. надходить у масловологовідокремлювач7. Потім через редуктор, під тиском 0,3…0,7 МПа подається до пістолета1 і через редуктор5, під тиском 0,15…0,20 МПа, у бак з фарбою. Бак постачений фарбомішалкою4. За допомогою регулятора тиску5у нагнітальному баку встановлюють тиск 0,15…0,20 МПа. Під тиском повітря фарба витісняється з нагнітального бака3і по шлангу2надходить у змішувальну камеру пістолета-розпилювача. Для доведення лакофарбових матеріалів до робочої в’язкості використовуються розчинники. Розведену фарбу пістолетом-фарборозпилювачем1наносять на фарбуєму поверхню.
Рис. 18.1. Схема пневматичної фарбо-розпилюючої установки:
1 – пістолет-фарборозпилювач; 2, 6 – шланги; 3 – нагнітальний бак;
4 – пристрій для перемішування фарби; 5 – регулятор тиску;
7 – масловологовідокремлювач
Недоліком пневматичного розпилювання емалі є утворення фарбувального туману і як наслідок високі витрати лакофарбового матеріалу (від 30 до 60 %) залежно від розмірів і конфігурації деталей. Наявність фарбувального туману погіршує санітарно-гігієнічні умови праці й призводить до необхідності інтенсивного відсмоктування забрудненого повітря. Через інтенсивне утворення туману фарбування кузова, кабіни або платформи даним способом здійснюють у спеціальній камері, обладнаною потужною вентиляцією.