Основні параметри гідроциліндрів

Діаметр циліндра, мм	Діаметр штока, мм		Хід поршня, мм
	виконання 1,  = 1,25	виконання 2,  = 1,65	виконання 1,  = 1,25	виконання 2,  = 1,65
40	18	25	80…200	250…400
50	22	32	100…320	400…630
63	28	40	125…400	500…710
80	36	50	160…500	630…1000
100	45	63	200…630	800…1250
110	50	70	250…800	1000…1400
125	56	80	250...800	1000…1600
140	63	90	280…1000	1120…1800
160	70	100	320…1000	1120…2000
180	80	110	400…1120	1250…2240
200	90	125	500…1250	1400…2500
220	100	140	630…1400	1400…2500
250	110	160	710…1600	1800…2800

Примітки: 1) параметр  – коефіцієнт мультиплікації, дорівнює відношенню площ поршневої й штокової порожнин гідроциліндра; 2) у зазначеному інтервалі хід поршня гідроциліндра вибирається з наступного ряду (мм): 60, 80, 100, 125, 160, 200, 250, 320, 400, 500, 630, 710, 800, 1000, 1120, 1250, 1400, 1800, 2000, 2240, 2500, 2800.

Вибір гідромотора провадять за його q_оМ робочим об’ємом, визначеному за формулою

, см³, (20.17)

де М_ГМ – заданий крутний момент, Нм;

р_ГМ – перепад тиску на гідромоторі, Па, що при попередньому розрахунку приймається рівним 0,9 від обраного номінального тиску насоса;

_мМ – механічний ККД гідромотора (_мМ = 0,8…0,9).

У гідроприводах технологічного обладнання в основному використовуються шестеренні (типу НШ і МНШ) і аксіально-поршневі гідромотори (типу 210).

Вибір насоса провадиться за величиною загальної витрати рідини в гідросистемі й номінальному тиску. Для визначення подачі насоса знаходять спочатку його потужність як суму потужностей N_ГД всіх одночасно працюючих гідродвигунів. При цьому потужність, споживана гідроциліндром, визначається за формулою

, Вт, (20.18)

де F – зусилля на штоку гідроциліндра, Н;

V_П – швидкість переміщення поршня, м/с;

_Ц – ККД гідроциліндра (при попередньому розрахунку дорівнює приблизно 0,90).

Потужність N_М гідромотора визначають за формулою

, (20.19)

де М_ГМ – крутний момент на валу гідромотора, Нм;

_ГМ – кутова швидкість вала гідромотора, рад/с;

_ГМ – повний ККД гідромотора, який можна попередньо прийняти рівним 0,75...0,85.

Потужність насоса N_Н для заданого гідроприводу дорівнює

N_Н = k_c  k_y  N_Д, (20.20)

де k_c = 1,1 ... 1,3 – коефіцієнт запасу потужності по швидкості;

k_y = 1,1 ... 1,2 – коефіцієнт запасу потужності по зусиллю;

N_Д – сумарна потужність всіх працюючих одночасно гідродвигунів.

Необхідну розрахункову подачу (Q_Н)^Р насоса знаходять за формулою

, м³/с, (20.21)

де р_ном – номінальний тиск, прийнятий для гідросистеми, Па.

За відомим значенням (Q_Н)^Р і р_ном вибирається насос і за величиною q_оН обчислюється частота його обертання

, об/хв, (20.22)

де q_oН – робочий об’єм насоса, см³;

_про – об’ємний ККД насоса.

Отримане значення частоти обертання ротора насоса n повинне відповідати рекомендованому у додатку Д. Якщо зазначена умова не виконується, то провадиться розрахунок з іншим значенням робочого об’єму q_oН .

Розрахунок і вибір діаметрів трубопроводів провадиться по ділянках, які виділяються у гідравлічній схемі. Ділянкою вважають частину гідролінії між розгалуженнями, що пропускає одну витрату при однаковому діаметрі. На ділянці можуть бути гідроапарати й місцеві опори. По відомій витраті Q_ТР і рекомендований (V_ТР)^рек середній швидкості руху рідини визначають розрахунковий (d)^Р діаметр трубопроводу на даній ділянці, користуючись формулою

, м. (20.23)

Отримане значення діаметра трубопроводу округляють до найближчих стандартних значень. Слід обирати наступні швидкості руху робочої рідини; для усмоктувальної гідролінії 0,5…1,5 м/с, для зливальний 1,4...2,2 м/с, для напірної – 3...6 м/с.