8.6. Діагностування стану кривошипно-шатунних механізмів

Технічний стан кривошипно-шатунних і газорозподільних механізмів двигунів можна визначити за рівнем шумів і стукотів за допомогою стетоскопів (рис. 8.6).

При поглибленому діагностуванні технічного стану двигуна, і зокрема кривошипно-шатунного й газорозподільного механізмів, визначають витрата газів, які прориваються в картер двигуна, тиск наприкінці такту стиску, витік стисненого повітря через нещільності камери згоряння, зазори в сполученнях поршень – поршневий палець – верхня головка шатуна – вкладиш шатунного підшипника – шатунна шийка колінчатого вала. Для цього застосовується наступне обладнання.

Рис. 8.6. Електронний стетоскоп для прослуховування шумів у двигуні:

1 – слуховий стрижень; 2 – транзисторний підсилювач;

3 – елемент живлення; 4 – навушник

Розглянемо витратомір КИ-4887-1 (рис. 8.7) призначений для виміру об’ємів газів, які прориваються в картер двигуна. Дія приладу заснована на залежності кількості газів, що проходять через прилад, від площі прохідного перетину при заданому перепаді тисків.

Рис. 8.7. Прилад КИ-4887-1 для визначення технічного стану циліндропоршневої групи двигунів:

1…3–канали; 4 – корпус; 5 – лімб дроселя; 6, 8 – шланги вирівнювача тисків і що відсмоктує; 7 – впускний трубопровід; 9 – дросель;

10 – кронштейн; 11 – пробка

Перевірку технічного стану циліндро-поршневої групи приладом КИ-4887-1 проводять у режимі виміру витрати палива та потужності на ведучих колесах на стенді для перевірки тяглово-економічних показників. Вимірювання проводять у наступному порядку: від’єднують трубку системи вентиляції картера й закривають ковпачками або пробками отвору клапанної кришки оливовимірювального стрижня так, щоб картерні гази могли виходити тільки крізь маслозаливну горловину; приєднують шланг з розрідженням приладу КИ-4887-1 до вакуум-насоса або випускного тракту двигуна; запускають двигун і створюють режим роботи, що відповідає повному навантаженню.

Відкривають повністю дроселючий отвір поворотом лімба 5 і дросель9 випускного патрубка поворотом заслінки приладу. Потім визначають витрата картерних газів. Для цього вставляють конусний наконечник впускного трубопроводу приладу в отвір маслозаливної горловини й вимірюють витрату картерних газів з відсмоктуванням. При цьому, утримуючи прилад у вертикальному положенні, поворотом лімба5установлюють рівень рідини в лівому1 і правому3 каналах на одній лінії. Потім, обертаючи рукою лімб5і спостерігаючи за рівнем рідини в середньому2 і правому3 каналах, перекривають дроселюючий отвір до встановлення перепаду тисків, рівним 15ммводяного стовпа. Оскільки при цьому можливо зміна рівня в середньому й лівому каналах, поворотом лімба5виставляють рівні в каналах на одній лінії. За поділками, нанесеними над рідинними стовпчиками приладу, слідкують, щоб у момент виміру рівень рідини в середньому стовпчику був на 15 мм вище рівня рідини в правому стовпчику, а рівні рідини улівому та управому стовпчиках були однаковими. По шкалі лімба5 визначається витрата картерних газів.

Витратоміром можна також орієнтовно оцінити технічний стан кожного циліндра двигуна, відключаючи послідовно циліндри (від’єднуючи провід високої напруги від свічі циліндра, що перевіряється,), а також визначити роботу системи вентиляції картера, зіставляючи результати вимірів при її включенні й відключенні.

Для визначення зазорів у сполученнях кривошипно-шатунного механізму застосовується прилад КИ-11140 (рис. 8.8), штуцер якого встановлюють замість свічі запалювання. Прилад підключають до компресорно-вакуумної установки. Поперемінно створюючи в циліндрі тиск і розрідження, переміщають стрибкоподібно поршень (для підняття поршня, пальця, шатун і видавлювання змащення із зазорів кожного сполучення потрібні різні зусилля). При цьому вибирають послідовно зазори в кривошипно-шатунному механізмі, які реєструються індикатором приладу.

Рис. 8.8. Схема устрою приладу КИ-11140:

1 – трубка; 2 – фланець; 3 – гвинт; 4 – гайка; 5 – сідло; 6 – пружина;

7 – спеціальна гайка; 8 – індикатор; 9 – втулка; 10 – оправлення;

11 – ущільнення; 12 – основа; 13 – наконечник; 14 – струна

Для визначення герметичності сполучень циліндропоршневої групи й клапанів використовується прилад К-69М або пневмотестер К-272 (рис. 8.9), принцип дії якого грунтується на вимірюванні витоку повітря, що вводиться в циліндр через отвір для свічі запалювання.

Рис. 8.9. Пневмотестер К-272:

1, 5 – муфти; 2 – блок живлення; 3 – повітропровід; 4 – показуючий прилад

Пневмотестер складається із блоку живлення 2, покажчика4 та муфт7і5, з’єднаних між собою гнучкими повітропроводами3. Блок живлення являє собою редуктор тиску з фільтром тонкого очищення. Покажчик4 поєднує в собі дросель і манометр.

За допомогою муфти 1пневмотестер приєднується до повітряної магістралі; за допомогою швидко з’єднуючої муфти через спеціально передбачений штуцер (входить у комплект пневмотестера) – до контрольного циліндру. Оцінюється технічний стан (гер-метичність) циліндра за величиною падіння тиску на дроселі покажчика4; величина падіння тиску на дроселі пропорційна витраті повітря крізь діагностуємий циліндр.