- •1.1. Структура технологічної бази автосервісних підприємств
- •Структура виробничо-технічної бази пат
- •1.2. Класифікація автосервісного технологічного устаткування
- •1.3. Механізація технологічних процесів то та пр на пат
- •1.4. Фактори впливу механізації на процеси то та пр
- •Контрольні запитання
- •2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •2.2. Струминні мийниці
- •Для легкових автомобілів з рухливим робочим органом:
- •Технічна характеристика струминної мийниці високого тиску з нагрівом води (типу hds Super m eco)
- •2.3. Установки для мийки автомобілів с рухомим порталом
- •2.4. Гідродинаміка струминного очищення поверхонь
- •2.5. Насосні установки для мийки автомобілів
- •2.6. Насосні станції мийних установок
- •2.7. Насадки гідрантів струминних установок
- •2.8. Гідранти мийних установок
- •2.9. Струминні камерні мийні установки
- •2.10. Енергетична оцінка струминних мийних машин
- •2.11. Щіткові установки для миття автомобілів
- •2.12. Струминно-щіткові мийні установки
- •2.13. Автомобільні сушильні установки
- •2.14. Обладнання для механізованої мийки вузлів і агрегатів
- •2.15. Установки для миття деталей автомобільних агрегатів
- •2.16. Водоочисні споруди мийних установок
- •2.17. Флотаційно-мийна установка для автосервісу
- •2.18. Розрахунок очисних споруджень автомийних установок
- •2.19. Очищення деталей кісточковим дрібняком
- •2.20. Пневматичні піскоструминні установки
- •Контрольні запитання
- •3.1. Типи автосервісного підйомно-оглядового обладнання
- •3.2. Гаражні оглядові канави
- •І траншейної (в) оглядових канав
- •3.3. Естакади для огляду автомобілів
- •3.4. Гаражні домкрати
- •Значення допускаємих питомих тисків
- •3.5. Типи підйомників для обслуговування автомобілів
- •3.6. Гаражні гідравлічні підйомники для автомобілів
- •Клапани; 6 – гідророзподільник; 7 – напірний клапан; 8 – гідронасос;
- •3.7. Електромеханічні гаражні підйомники
- •Одностояковий підйомник
- •Електромеханічного підйомника
- •3.8. Електричні й гідравлічні піднімальні пристрої для спеціальних стендів
- •Для проведення слюсарних робіт
- •Під «розвал-сходження»
- •Електрогідравлічного підйомника під «розвал-сходження»
- •С додатковим підйомником
- •3.9. Колонні підйомники для вантажних автомобілів і автобусів
- •Колонних підйомників для підйому навантажувачів
- •3.10. Перекидачі для легкових автомобілів
- •Контрольні запитання
- •4.1. Типи підйомно-транспортного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •Підвісне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •Напільне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •4.2. Вантажопідйомні механізми
- •4.3. Розрахунок основних параметрів підйомного механізму
- •Тип і кратність поліспаста
- •Значення коефіцієнтів [Кк] та е для талі
- •4.4. Поворотні стрілові крани з зовнішніми опорами
- •4.5. Однобалкові мостові крани
- •4.6. Конвейєри для переміщення автомобілів при то та пр
- •4.7. Несучі конвейєри для переміщення автомобілів
- •Несучий на колесах, Несучий на колесах, Несучий з вивішеними
- •4.8. Тягнучі конвейєри
- •4.9. Кругові конвейєри для обслуговування автомобілів
- •4.10. Підвісні конвейєри для транспортування агрегатів
- •4.11. Розрахунок конвейєрів для переміщення автомобілів
- •4.12. Ручні візки для транспортування агрегатів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •5.1. Типи мастильно-заправного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •5.2. Обладнання для заправлення маслом двигунів
- •5.3. Установка для зливу/відкачки масла
- •5.4. Установки для заправлення трансмісійним маслом
- •Установка 3161
- •5.5. Нагнітачі пластичних мастил
- •5.6. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •Параметри установок для прокачування гідрогальм
- •5.7. Повітророздавальне обладнання
- •Автоматична колонка с-411
- •5.8. Автоматична повітророзподільна колонка
- •5.9. Обладнання для протикорозійної обробки
- •5.10. Обладнання станцій скрапленого нафтового газу
- •Заправочної станції скрапленого нафтового газу
- •5.11. Обладнання станцій стиснутого природного газу
- •Автомобілів стиснутим природнім газом
- •Для заправляння автомобілів стиснутим природним газом
- •Контрольні запитання
- •6.1. Пневматичні системи підприємств автосервісу
- •Стисненого повітря
- •6.2. Автосервісні компресорні установки
- •Забезпечення потреб станцій технічного обслуговування автомобілів
- •6.3. Багатоступінчасте стиснення повітря
- •І зображення процесу стиску в т, s-діаграмі (б)
- •6.4. Елементи пневматичних автосервісних систем
- •Пристрій автоматичного видалення конденсату (в)
- •Електронний пристрій автоматичного видалення конденсату (б)
- •6.5. Розрахунок пневмосистем підприємств автосервісу
- •6.6. Пневматичний інструмент роторного типу
- •6.7. Пневматичні ножиці для листового металу
- •6.8. Пневматичні інерційно-ударні гайковерти
- •6.9. Пневматичне обладнання ударного типу
- •Параметри пневматичного молотка
- •Контрольні запитання
- •7.1. Діагностичні параметри тягово-економічних властивостей
- •Діагностичні параметри автомобілів у цілому
- •7.2. Засоби технічного діагностування тягових
- •7.3. Діагностування тягово-економічних властивостей
- •Технічні характеристики стендів тягових якостей
- •Фірми «Hofmann» (Німеччина), мод. Dynatest-112
- •Технічна характеристика стендів мод. Dynatest
- •7.4. Інерційні стенди визначення тягових властивостей автомобілів
- •7.5. Будова динамічного роликового стенду моделі м-108
- •7.6. Режими функціонування роликового стенда м-108
- •7.7. Функціональні можливості стенда м-108
- •7.8. Вибір параметрів роликового блоку стенда тягових властивостей
- •Розрахунок довжини роликів і відстаней між їхніми торцями провадять за схемою (рис. 7.9).
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 обладнання для діагностування двигуна
- •8.1. Засоби діагностування двигунів автомобілів
- •8.2. Мотор-тестери автомобільних двигунів
- •8.3. Діагностування двигунів з комп’ютерним керуванням
- •8.4. Засоби діагностування систем живлення двигунів
- •Форсунок дизельних двигунів
- •8.5. Витратоміри палива двигунів автомобілів
- •Технічні характеристики вимірників витрати палива
- •8.6. Діагностування стану кривошипно-шатунних механізмів
- •8.7. Методи визначення викидів шкідливих речовин
- •З відпрацьованими газами автомобіля
- •8.8. Аналізатори задимленості дизельних двигунів
- •Гранично припустимі норми димності відпрацьованих газів
- •У значення коефіцієнта поглинання
- •8.9. Обладнання дільниці то і ремонту газової апаратури
- •Працюючого на скрапленому нафтовому газі
- •Та ремонту газової апаратури автомобілів
- •8.10. Методи перевірки газової апаратури
- •Контрольні запитання
- •9.1. Призначення засобів діагностування трансмісії
- •9.2. Визначення кутових зміщень в агрегатах трансмісії
- •9.3. Пристрій для контролю муфти зчеплення
- •9.4. Діагностування агрегатів трансмісії на роликових стендах
- •9.5. Віброакустичні засоби діагностування агрегатів
- •9.6. Стенди для діагностування коробок передач автомобілів
- •Для діагностування коробок передач
- •Для діагностування коробок передач
- •Синхронізаторів автомобільних коробок передач
- •9.7. Діагностування ведучих мостів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Призначення засобів діагностування ходової частини
- •10.2. Діагностування зазорів в ходовій частині автомобілів
- •У шкворневих з’єднаннях:
- •10.3. Обладнання для діагностування підвіски автомобілів
- •10.4. Стенди для діагностування амортизаторів на автомобілі
- •Для перевірки амортизаторів
- •10.5. Стенд контролю жорсткості шин автомобільних коліс
- •У шині без розкриття вентиля:
- •10.6. Обладнання для балансування коліс автомобілів
- •Технічні характеристики верстатів для балансування коліс, знятих з автомобіля
- •І вантажних автомобілів, мод. L-38 фірми «семв» (Італія)
- •Контрольні запитання
- •11.1. Вимірники люфтів і сил тертя в кермовому приводі
- •Регламентовані зусилля навантажувального пристрою
- •11.2. Стенди для перевірки кутів виставлення керованих коліс
- •11.3. Площадкові стенди для діагностування установки
- •Для діагностування виставлення коліс автомобілів
- •У динамічному режимі:
- •11.4. Стенди визначення кутів виставлення керованих коліс
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •11.5. Електронні стенди виміру кутів установки керованих коліс
- •Установлення коліс
- •Контрольні запитання
- •12.1. Методи діагностування гальм автомобілів
- •Гальм автомобілів
- •12.2. Обладнання для діагностування гальм на дорозі
- •12.3. Стенди для визначення гальмівних якостей автомобілів
- •12.4. Силові роликові стенди для діагностування гальм
- •Технічні характеристики стендів для діагностування гальм автомобілів
- •12.5. Інерційні роликові стенди для діагностування гальм
- •12.6. Функціональні якості інерційного роликового стенда
- •12.8. Вимірювання діагностичних параметрів на стендах
- •Інерційного стенда для перевірки гальм автомобілів
- •12.9. Платформні інерційні гальмівні стенди
- •12.10. Автоматизований гальмівний стенд
- •12.11. Засоби діагностування опорно-розтискної системи гальм
- •Контрольні запитання
- •13.1. Характеристика засобів діагностування
- •13.2. Обладнання типової електротехнічної дільниці пат
- •Основне технологічне обладнання електротехнічної дільниці
- •13.3. Обладнання для контролю стану акумуляторів
- •Температурні поправки до показань денсиметра
- •Та вимірювання напруги акумулятора під навантаженням (б)
- •13.4. Прилади для діагностування генераторів і стартерів
- •І реле-регуляторів:
- •13.5. Перевірка систем запалювання двигунів
- •13.6. Пристрої для перевірки контрольно-вимірювальних приладів
- •13.7. Засоби діагностування систем освітлення автомобілів
- •13.8. Обладнання для діагностування електронних систем атз
- •Використовуване при діагностиці
- •13.9. Самодіагностика електронних систем автомобілів
- •Контрольні запитання
- •14.1. Методи випробування агрегатів автомобіля
- •14.2. Навантажувальні пристрої стендів для випробувань двигунів
- •14.3. Обладнення для випробувань коробок передач автомобілів
- •14.4. Обладнання для випробувань ведучих мостів автомобілів
- •Стенда випробування мостів
- •14.5. Устаткування для випробувань карданних передач
- •Для випробувань карданних передач трансмісій автомобілів
- •Автомобілів при перемінних навантаженнях
- •14.6. Випробування ресор автомобілів
- •14.7. Випробування автомобільних амортизаторів
- •14.8. Стенди для випробувань гальмівних механізмів коліс
- •Для випробувань гальмових механізмів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •15.1. Обладнання для технічного обслуговування шин
- •15.2. Типове оснащення шиноремонтних дільниць
- •І дільниці ремонту камер автотранспортного підприємства:
- •15.3. Стенди для демонтажу та монтажу шин автомобілів
- •Для демонтажу (монтажу) шин легкових автомобілів:
- •Вантажних автомобілів моделі ш-509:
- •Технічні характеристики шиномонтажних стендів моделей monty
- •Моделі monty: 12 se, 22 se, 32 se, pro «hofmann» (Німеччина)
- •Модель м-70 фірми «bejssbarth» (Німеччина)
- •Технічна характеристика шиномонтажного стенда моделі м-70
- •15.4. Засоби для ремонту камер автомобільних коліс
- •15.5. Борторозширювачі шин з пневматичним підйомником
- •Технічні характеристики борторозширювачів
- •15.6. Ремонт місцевих пошкоджень шини
- •Ушкоджень протекторної й бічної частини шин
- •15.7. Пристрій для накачки безкамерних шин
- •15.8. Обладнання для клеймування автомобільних шин
- •Контрольні запитання
- •16.1. Типи розбірно-складального обладнання
- •Технічна характеристика гайковертів
- •16.2. Гаражні інерційно-ударні гайковерти
- •16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин
- •16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту
- •16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски
- •16.6. Обладнання для розбирання вузлів рульового керування
- •Передньої підвіски
- •16.7. Гвинтові знімачі
- •Технічна характеристика гідравлічного преса моделі 2135-1м
- •Контрольні запитання
- •17.1. Тенденції розвитку автосервісу з ремонту кузовів
- •17.2. Класична й шаблонова системи виправлення кузовів
- •17.3. Пересувні стенди для правки кузовів автомобілів
- •17.4. Контроль геометрії кузова вимірювальними пристроями
- •17.5. Обладнання ділянки ремонту кузовів автомобілів
- •17.6. Стенди для рихтування кузовів легкових автомобілів
- •Фірми celette (Франція)
- •17.7. Інструменти для виправлення деформованих ділянок кузовів
- •Для виправлення деформованих ділянок кузовів автомобілів
- •Ділянок кузовів автомобілів
- •17.8. Обладнання для гнуття та різки листового металу
- •17.9. Зварювальне обладнання для ремонту кузовів
- •17.10. Обладнання для ремонту зварюванням рам автомобілів
- •Контрольні запитання
- •18.1. Технологічний процес фарбування автомобілів
- •18.2. Інструменти для фарбування і шпатлювання
- •18.3. Устаткування з пневматичним розпиленням фарби
- •18.4. Установки для безповітряного розпилення фарб
- •Для нанесення лакофарбових матеріалів
- •18.5. Докрашування кузовів в електричному полі
- •18.6. Будова фарборозпилювачів
- •18.7. Фарбозмішувальні установки для підбору кольору
- •18.8. Будова фарбувальних камер для кузовів автомобілів
- •(Угорської фірми «Афіт»)
- •Технічні характеристикифарбувально-сушильної камери моделі sb-7427
- •18.9. Способи сушіння лакофарбових покриттів
- •18.10. Сушильні установки для частково окрашеного
- •18.11. Пости протикорозійного покриття кузова автомобіля
- •С установкою с-612
- •Для нанесення протикорозійних покриттів мод. 183м:
- •Контрольні запитання
- •19.1. Типи силових механізмів технологічного обладнання
- •19.2. Передавальні механізми гаражного устаткування
- •19.3. Кулачкові механізми автосервісного обладнання
- •19.4. Фрикційні передачі технологічного обладнання
- •Передачі
- •19.5. Черв’ячні передачі автотранспортного устаткування
- •Значення коефіцієнтів тертя f і кута тертя
- •19.6. Механізми переривчастого руху
- •З неповнозубими колесами
- •19.7. Розрахунок гвинтових силових передач
- •Контрольні запитання
- •20.1. Ручні приводи гаражного обладнання
- •Сила й швидкість руху руки робітника
- •20.2. Електромеханічні приводи технологічного
- •Трьохфазні асинхронні, короткозамкнуті двигуни серії 4а (гост 19523-74)
- •20.3. Механічні характеристики машин технологічного
- •Електричного двигуна
- •20.4. Керування параметрами електроприводів змінного струму
- •Двигуном, керованим ееп з роздільними керованим випрямлячем і інвертором
- •20.5. Рівняння руху та механічна характеристика електропривода
- •20.6. Гідравлічні приводи технологічного обладнання
- •Технічні характеристики роторних насосів
- •Основні параметри гідроциліндрів
- •20.7. Розрахунок основних параметрів об’ємного гідроприводу
- •Відношення між довжиною ходу s штока і діаметром гідроциліндра d
- •20.8. Пневматичні приводи технологічного обладнання
- •Пневматичний привід
- •20.9. Комбіновані приводи гаражного обладнання
- •Контрольні запитання
- •21.1. Аналіз оснащеності підприємства технологічним
- •Перелік основного технологічного устаткування із зазначенням ланковості
- •21.2. Критерії вибору технологічного обладнання
- •Оптимальні рівні механізації для підприємств автомобільного транспорту середньої потужності
- •21.3. Вибір і складання табеля необхідного обладнання
- •21.4. Розрахунок кількості необхідного технологічного обладнання
- •21.5. Оцінка технічного рівня устаткування
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Технологічні нормативи
- •Ефективні річні фонди часу роботи технологічного обладнання і робочих постів то та пр
- •Коефіцієнти завантаження основного технологічного обладнання автопідприємств
- •Значення коефіцієнтів нерівномірності завантаження постів
- •Видавництво
- •Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- •Видавництво хнаду, 61200, Харків-мсп, вул. Петровського, 25.
- •Тел. /факс: (057)700-38-72; 707-37-03, e-mail: rio@khadi.Kharkov.Ua
2.11. Щіткові установки для миття автомобілів
Щіткові мийні установки призначені для мийки зовнішніх поверхонь і низу шасі легкових автомобілів, автобусів, автопоїздів-фургонів. Для мийки бічних сторін кузова застосовують дві, іноді чотири, вертикальні циліндрично-ротаційні щітки. При обмиванні верху кузова (даху) використовують одну й рідше дві горизонтальні циліндрично-ротаційні щітки.
Рис. 2.20. Загальний вид щіткової установки для миття автомобілів
Всі циліндричні щітки приводяться в обертання за допомогою індивідуальних електродвигунів. Вода на поверхню кузова подається через сопла із трубчастих колекторів, прикріплених до рам щіток. Для попереднього змочування і остаточного ополіскування кузова водою (попереду вертикальних щіток та позаду них) розміщується трубчасті П-образні або Г-образні рамки із соплами.
Розрахунок щіткових установок охоплює розрахунок гідрантів рамок попереднього змочування, ополіскування та рамок подачі рідини до щіток, а також приводу щіток. Позаяк в щіткових установках основне видалення забруднень здійснюється за допомогою щіток, при розрахунку гідрантів рамок відпадає необхідність перевірки умов видалення забруднень струменями води. Тиск води перед насадками рамок становить 0,25... 0,50 МПа.
Циліндричні ротаційні щітки приводяться в обертання від індивідуальних електродвигунів через редуктор, клинопасові або ланцюгові передачі. Для мийки бічних сторін застосовують дві або чотири вертикальні щітки. При обмиванні верху кузова використовують одну, рідше дві горизонтальні щітки. Діаметр щітки в робочому стані 1,0…1,5 м, а частота її обертання 150…200 об/хв. Висота щіток обирається на 100…150 мм меншої від висоти автомобіля. Нитки щітки при її обертанні займають віялоподібне положення (рис. 2.21, а) за рахунок дії відцентрових сил.
а
б
Рис. 2.21. Пневматична ротаційна щітка:
а – загальний вид; б – схема кріплення щетини; 1 – фланець; 2 – секція; 3 – пневмокамера; 4 – вал; 5 – пучок ниток; 6 – муфта; 7 – кордова тканина
Пневматична ротаційна щітка (рис. 2.21) складається з вала 4, виконаного із труби, на якій змонтований каркас, що складається зі знімних фланців 1, кільцевої пневмокамери 3 з ніпелем, секції 2 із прогумованої кордової тканини 7 у вигляді що охоплює пневмокамеру покришки щетиноносія. Нитки на щетиноносії кріпляться у вигляді пучків 5 шляхом приклеювання синтетичним клеєм до кордової тканини.
При роботі установки ротаційні щітки притискаються до очисної поверхні за допомогою пружин, пневматичних або гідравлічних циліндрів, а також за допомогою противаг.
У механізованій мийниці проїзного типу з чотирма щітками для мийки автобусів, крім обертових щіток для мийки коліс, бічних частин кузова й нижніх частин шасі передбачені обертові форсунки (на зразок сегнерового колеса).
Для мийки торцевих стінок кузова опори протилежних вертикальних щіток трохи зміщають одну відносно іншої, а довжину поворотного важеля однієї щітки (або обох) збільшують до розміру більше половини ширини кузова, встановлюючи щітки на розстібних поворотних кронштейнах. Матеріалом для щіток служать капронові нитки або інший синтетичний матеріал. Кінціь ниток щітки іноді обробляють у вигляді бахроми, що забезпечує більш ефективну мийку та збереження фарбування.
Механічний вплив на забруднені поверхні щітками дозволяє значно підвищити якість мийки та знизити витрати води або мийного розчину щітковою мийницею, яка для одного легкового автомобіля становить 0,05…0,30 м3, а автобуса – 0,1… 0,5 м3. Пропускна здатність таких установок досягає за годину до 90 легкових автомобілів або до 60 автобусів.
Робочим органом щіткових мийних установок є циліндричні обертові ротаційні щітки, до яких трубопроводами подається вода або миючий розчин. Застосовуються щітки плоскі, ротаційні – циліндричні, конічні й ін. Кінематика руху щіток повинна забезпечувати щільне прилягання до оброблюваних поверхонь. Щітки мають щетиноносії з окремих легко замінних елементів в основному із синтетичними нитками діаметром 0,5…0,8 мм. Матеріал ниток повинен бути досить твердим, щоб нитки не переплутувалися й не звалювалися, і одночасно повинен бути дуже м’яким, щоб не ушкоджувати лакофарбові поверхні кузова при роботі щіток. Кінці ниток прагнуть виконувати у вигляді м’якого пензлика. Діаметр ротаційних щіток у робочому стані становить 0,7…1,5 м, а частота обертання 150…200 об/хв.
Сучасні щіткові мийниці для зовнішніх поверхонь легкових автомобілів і автобусів оснащуються конвейєрним пристроєм переміщення.
Конструкції щіток мийних установок. Механічний вплив на забруднені поверхні за допомогою щіток (насамперед ротаційних) дозволяє підвищити якість мийки автомобілів. Щітки виконуються із щітконосієм з окремих елементів, виготовлених з алюмінію або пластмас із капроновими нитками, рідше з кінським волосом. Капронові нитки обираються діаметром 0,5...0,8 мм, тому що при меншому діаметрі нитки можуть переплутуватися й звалюватися, а при більшому пошкоджувати лакофарбове покриття. Діаметр щіток вибирається в межах 1,0...1,5 м.
При збиранні щітки камера надівається на вал, на камеру надягають секцію з нитками, фіксуючи її на валу за допомогою фланця. Після цього в камеру подають стиснене повітря, забезпечуючи необхідну жорсткість щетиноносію. Така щітка внаслідок деформації пневмокамери забезпечує плавний і м’який контакт ниток з оброблюваною поверхнею.
До недоліків щітки варто віднести те, що при зношуванні ниток якої-небудь із частин щетинодержача необхідно його заміняти повністю. Ротаційні щітки із секційним щетинодержачем вільні від цього недоліку й допускають заміну окремих елементів у випадку їхнього зношування. Така щітка (рис. 2.22) складається з вала 4, на якому за допомогою крайніх опорних фланців 3 і 2 і гайки 1 затиснуті елементи змінного щетиноносія 5. Між елементами встановлені проміжні фланці 6, що забезпечують кріплення елементів на валу.
Рис. 2.22. Щітка із циліндричним секційним щетинодержачем:
1 – гайка; 2, 3 – опорний фланець; 4 – вал; 5 – змінний щетинодержач; 6 – проміжний фланець
Елементи щетиноносія виконані із пластмаси (наприклад, капрону) із заливанням у неї пучків щетини. Іноді горизонтальні щітки виконуються зібраними з елементів щітконосія різного діаметра, як правило збільшеного в крайніх елементах, розрахованих на охоплення закруглень кузовів легкових автомобілів або автобусів.
Для заміни зношених елементів досить відвернути гайку 1, щоб на місце знятого встановити справний елемент щетиноносія. В іншому варіанті конструкції секційної ротаційної щітки (рис. 2.23) для з’єднання елементів щетиноносія замість фланців застосовані шипи (виступи), що входять у відповідні пази (западини). Це спрощує конструкцію й підвищує надійність щітки.
а б в
Рис. 2.23. Варіант конструкції збірної щітки:
а – загальний вид; б – схема кріплення щетини; в – устрій
щетиноносія; 1 – вал; 2 – фланець; 3 – циліндр; 4 – шайба; 5 – гайка;
6 – щетина; 7 – вузол; 8 – пластмаса; 9 – западина; 10 – виступ (шип)
Для підвищення якості мийки іноді застосовують плоскі щітки попереднього обмивання автомобіля (рис. 2.24).
Щітка складається з набору пластинчастих губчатих елементів і трубок, закріплених на підставі. Частина трубок забезпечена підводом миючого розчину до робочої поверхні щітки. Плоска щітка монтується перед в’їздом на мийну установку на консольній балці спеціальної конфігурації, що дозволяє копіювати поверхню автомобіля, що обмивається.
Потужність на привод однієї щітки
W = Kз · Pц · Vл · f, Вт, (2.6)
де Kз = 1,8 ... 2,2 коефіцієнт запасу за потужністю, що враховує втрати на деформацію ниток, розбризкування краплин води, перемішування повітря, втрати в підшипниках і механізмах приводу;
Pц – відцентрова сила, що діє на нитці, Н;
Vл – лінійна швидкість ниток, м/с;
f = 0,1 - коефіцієнт тертя ковзання ниток по поверхні кузова.
Рис. 2.24. Плоска щітка попереднього обмивання:
1, 3 – обмежники; 2 – шарнір; 4 – консоль; 4 – пружина; 6 – трубка
кріплення губчатих пластин; 7 – скоба; 8 – шпилька; 9 – губчата пластина;
10 – шланг подачі води до поверхні щітки
Лінійна швидкість
, м/с, (2.7)
де r – радіус щітки, м;
n – частота обертання щітки, об/хв.
Відцентрова сила
, Н, (2.8)
де m – маса ниток, кг.
На кузов діє маса ниток, підданих деформації, тобто таких, що перебувають в зоні сегмента (рис. 2.25)
m = Sc · h · ρщ · Кн, кг (2.9)
де h – висота щітки, м;
ρщ = 1200 кг/м3;
Кн – коефіцієнт наповнення щітки в зоні деформації.
а б
Рис. 2.25. До розрахунку привода щіток:
а – схема роботи щітки; б – деформація щітки
Для капрону маємо ρщ = 1200 кг/м3; Кн = 0,018...0,020.
Площа сегмента
, м2 (2.10)
де α – центральний кут працюючого сектора щітки, град.
Оскільки в процесі мийки щітка торкається поверхні приблизно 1/6 частиною окружності, то при розрахунках можна прийняти α = 60°.
Визначивши потужність на привод однієї щітки, знаходять загальну потужність електродвигунів
W∑ = W · nщ, (2.11)
де nщ – число щіток.
Швидкість конвейєра щіткової установки
Va = 2 · π · r · n /i, м/хв, (2.12)
де i = 110...130 – найбільш ефективне співвідношення між швидкістю обертання щіток і швидкістю пересування автомобіля.
При струминній мийці Va = 6…9 м/хв. Час мийки одного автомобіля
t = La / Va, хв, (2.13)
де La – довжина автомобіля, м.