- •1.1. Структура технологічної бази автосервісних підприємств
- •Структура виробничо-технічної бази пат
- •1.2. Класифікація автосервісного технологічного устаткування
- •1.3. Механізація технологічних процесів то та пр на пат
- •1.4. Фактори впливу механізації на процеси то та пр
- •Контрольні запитання
- •2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •2.2. Струминні мийниці
- •Для легкових автомобілів з рухливим робочим органом:
- •Технічна характеристика струминної мийниці високого тиску з нагрівом води (типу hds Super m eco)
- •2.3. Установки для мийки автомобілів с рухомим порталом
- •2.4. Гідродинаміка струминного очищення поверхонь
- •2.5. Насосні установки для мийки автомобілів
- •2.6. Насосні станції мийних установок
- •2.7. Насадки гідрантів струминних установок
- •2.8. Гідранти мийних установок
- •2.9. Струминні камерні мийні установки
- •2.10. Енергетична оцінка струминних мийних машин
- •2.11. Щіткові установки для миття автомобілів
- •2.12. Струминно-щіткові мийні установки
- •2.13. Автомобільні сушильні установки
- •2.14. Обладнання для механізованої мийки вузлів і агрегатів
- •2.15. Установки для миття деталей автомобільних агрегатів
- •2.16. Водоочисні споруди мийних установок
- •2.17. Флотаційно-мийна установка для автосервісу
- •2.18. Розрахунок очисних споруджень автомийних установок
- •2.19. Очищення деталей кісточковим дрібняком
- •2.20. Пневматичні піскоструминні установки
- •Контрольні запитання
- •3.1. Типи автосервісного підйомно-оглядового обладнання
- •3.2. Гаражні оглядові канави
- •І траншейної (в) оглядових канав
- •3.3. Естакади для огляду автомобілів
- •3.4. Гаражні домкрати
- •Значення допускаємих питомих тисків
- •3.5. Типи підйомників для обслуговування автомобілів
- •3.6. Гаражні гідравлічні підйомники для автомобілів
- •Клапани; 6 – гідророзподільник; 7 – напірний клапан; 8 – гідронасос;
- •3.7. Електромеханічні гаражні підйомники
- •Одностояковий підйомник
- •Електромеханічного підйомника
- •3.8. Електричні й гідравлічні піднімальні пристрої для спеціальних стендів
- •Для проведення слюсарних робіт
- •Під «розвал-сходження»
- •Електрогідравлічного підйомника під «розвал-сходження»
- •С додатковим підйомником
- •3.9. Колонні підйомники для вантажних автомобілів і автобусів
- •Колонних підйомників для підйому навантажувачів
- •3.10. Перекидачі для легкових автомобілів
- •Контрольні запитання
- •4.1. Типи підйомно-транспортного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •Підвісне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •Напільне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •4.2. Вантажопідйомні механізми
- •4.3. Розрахунок основних параметрів підйомного механізму
- •Тип і кратність поліспаста
- •Значення коефіцієнтів [Кк] та е для талі
- •4.4. Поворотні стрілові крани з зовнішніми опорами
- •4.5. Однобалкові мостові крани
- •4.6. Конвейєри для переміщення автомобілів при то та пр
- •4.7. Несучі конвейєри для переміщення автомобілів
- •Несучий на колесах, Несучий на колесах, Несучий з вивішеними
- •4.8. Тягнучі конвейєри
- •4.9. Кругові конвейєри для обслуговування автомобілів
- •4.10. Підвісні конвейєри для транспортування агрегатів
- •4.11. Розрахунок конвейєрів для переміщення автомобілів
- •4.12. Ручні візки для транспортування агрегатів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •5.1. Типи мастильно-заправного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •5.2. Обладнання для заправлення маслом двигунів
- •5.3. Установка для зливу/відкачки масла
- •5.4. Установки для заправлення трансмісійним маслом
- •Установка 3161
- •5.5. Нагнітачі пластичних мастил
- •5.6. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •Параметри установок для прокачування гідрогальм
- •5.7. Повітророздавальне обладнання
- •Автоматична колонка с-411
- •5.8. Автоматична повітророзподільна колонка
- •5.9. Обладнання для протикорозійної обробки
- •5.10. Обладнання станцій скрапленого нафтового газу
- •Заправочної станції скрапленого нафтового газу
- •5.11. Обладнання станцій стиснутого природного газу
- •Автомобілів стиснутим природнім газом
- •Для заправляння автомобілів стиснутим природним газом
- •Контрольні запитання
- •6.1. Пневматичні системи підприємств автосервісу
- •Стисненого повітря
- •6.2. Автосервісні компресорні установки
- •Забезпечення потреб станцій технічного обслуговування автомобілів
- •6.3. Багатоступінчасте стиснення повітря
- •І зображення процесу стиску в т, s-діаграмі (б)
- •6.4. Елементи пневматичних автосервісних систем
- •Пристрій автоматичного видалення конденсату (в)
- •Електронний пристрій автоматичного видалення конденсату (б)
- •6.5. Розрахунок пневмосистем підприємств автосервісу
- •6.6. Пневматичний інструмент роторного типу
- •6.7. Пневматичні ножиці для листового металу
- •6.8. Пневматичні інерційно-ударні гайковерти
- •6.9. Пневматичне обладнання ударного типу
- •Параметри пневматичного молотка
- •Контрольні запитання
- •7.1. Діагностичні параметри тягово-економічних властивостей
- •Діагностичні параметри автомобілів у цілому
- •7.2. Засоби технічного діагностування тягових
- •7.3. Діагностування тягово-економічних властивостей
- •Технічні характеристики стендів тягових якостей
- •Фірми «Hofmann» (Німеччина), мод. Dynatest-112
- •Технічна характеристика стендів мод. Dynatest
- •7.4. Інерційні стенди визначення тягових властивостей автомобілів
- •7.5. Будова динамічного роликового стенду моделі м-108
- •7.6. Режими функціонування роликового стенда м-108
- •7.7. Функціональні можливості стенда м-108
- •7.8. Вибір параметрів роликового блоку стенда тягових властивостей
- •Розрахунок довжини роликів і відстаней між їхніми торцями провадять за схемою (рис. 7.9).
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 обладнання для діагностування двигуна
- •8.1. Засоби діагностування двигунів автомобілів
- •8.2. Мотор-тестери автомобільних двигунів
- •8.3. Діагностування двигунів з комп’ютерним керуванням
- •8.4. Засоби діагностування систем живлення двигунів
- •Форсунок дизельних двигунів
- •8.5. Витратоміри палива двигунів автомобілів
- •Технічні характеристики вимірників витрати палива
- •8.6. Діагностування стану кривошипно-шатунних механізмів
- •8.7. Методи визначення викидів шкідливих речовин
- •З відпрацьованими газами автомобіля
- •8.8. Аналізатори задимленості дизельних двигунів
- •Гранично припустимі норми димності відпрацьованих газів
- •У значення коефіцієнта поглинання
- •8.9. Обладнання дільниці то і ремонту газової апаратури
- •Працюючого на скрапленому нафтовому газі
- •Та ремонту газової апаратури автомобілів
- •8.10. Методи перевірки газової апаратури
- •Контрольні запитання
- •9.1. Призначення засобів діагностування трансмісії
- •9.2. Визначення кутових зміщень в агрегатах трансмісії
- •9.3. Пристрій для контролю муфти зчеплення
- •9.4. Діагностування агрегатів трансмісії на роликових стендах
- •9.5. Віброакустичні засоби діагностування агрегатів
- •9.6. Стенди для діагностування коробок передач автомобілів
- •Для діагностування коробок передач
- •Для діагностування коробок передач
- •Синхронізаторів автомобільних коробок передач
- •9.7. Діагностування ведучих мостів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Призначення засобів діагностування ходової частини
- •10.2. Діагностування зазорів в ходовій частині автомобілів
- •У шкворневих з’єднаннях:
- •10.3. Обладнання для діагностування підвіски автомобілів
- •10.4. Стенди для діагностування амортизаторів на автомобілі
- •Для перевірки амортизаторів
- •10.5. Стенд контролю жорсткості шин автомобільних коліс
- •У шині без розкриття вентиля:
- •10.6. Обладнання для балансування коліс автомобілів
- •Технічні характеристики верстатів для балансування коліс, знятих з автомобіля
- •І вантажних автомобілів, мод. L-38 фірми «семв» (Італія)
- •Контрольні запитання
- •11.1. Вимірники люфтів і сил тертя в кермовому приводі
- •Регламентовані зусилля навантажувального пристрою
- •11.2. Стенди для перевірки кутів виставлення керованих коліс
- •11.3. Площадкові стенди для діагностування установки
- •Для діагностування виставлення коліс автомобілів
- •У динамічному режимі:
- •11.4. Стенди визначення кутів виставлення керованих коліс
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •11.5. Електронні стенди виміру кутів установки керованих коліс
- •Установлення коліс
- •Контрольні запитання
- •12.1. Методи діагностування гальм автомобілів
- •Гальм автомобілів
- •12.2. Обладнання для діагностування гальм на дорозі
- •12.3. Стенди для визначення гальмівних якостей автомобілів
- •12.4. Силові роликові стенди для діагностування гальм
- •Технічні характеристики стендів для діагностування гальм автомобілів
- •12.5. Інерційні роликові стенди для діагностування гальм
- •12.6. Функціональні якості інерційного роликового стенда
- •12.8. Вимірювання діагностичних параметрів на стендах
- •Інерційного стенда для перевірки гальм автомобілів
- •12.9. Платформні інерційні гальмівні стенди
- •12.10. Автоматизований гальмівний стенд
- •12.11. Засоби діагностування опорно-розтискної системи гальм
- •Контрольні запитання
- •13.1. Характеристика засобів діагностування
- •13.2. Обладнання типової електротехнічної дільниці пат
- •Основне технологічне обладнання електротехнічної дільниці
- •13.3. Обладнання для контролю стану акумуляторів
- •Температурні поправки до показань денсиметра
- •Та вимірювання напруги акумулятора під навантаженням (б)
- •13.4. Прилади для діагностування генераторів і стартерів
- •І реле-регуляторів:
- •13.5. Перевірка систем запалювання двигунів
- •13.6. Пристрої для перевірки контрольно-вимірювальних приладів
- •13.7. Засоби діагностування систем освітлення автомобілів
- •13.8. Обладнання для діагностування електронних систем атз
- •Використовуване при діагностиці
- •13.9. Самодіагностика електронних систем автомобілів
- •Контрольні запитання
- •14.1. Методи випробування агрегатів автомобіля
- •14.2. Навантажувальні пристрої стендів для випробувань двигунів
- •14.3. Обладнення для випробувань коробок передач автомобілів
- •14.4. Обладнання для випробувань ведучих мостів автомобілів
- •Стенда випробування мостів
- •14.5. Устаткування для випробувань карданних передач
- •Для випробувань карданних передач трансмісій автомобілів
- •Автомобілів при перемінних навантаженнях
- •14.6. Випробування ресор автомобілів
- •14.7. Випробування автомобільних амортизаторів
- •14.8. Стенди для випробувань гальмівних механізмів коліс
- •Для випробувань гальмових механізмів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •15.1. Обладнання для технічного обслуговування шин
- •15.2. Типове оснащення шиноремонтних дільниць
- •І дільниці ремонту камер автотранспортного підприємства:
- •15.3. Стенди для демонтажу та монтажу шин автомобілів
- •Для демонтажу (монтажу) шин легкових автомобілів:
- •Вантажних автомобілів моделі ш-509:
- •Технічні характеристики шиномонтажних стендів моделей monty
- •Моделі monty: 12 se, 22 se, 32 se, pro «hofmann» (Німеччина)
- •Модель м-70 фірми «bejssbarth» (Німеччина)
- •Технічна характеристика шиномонтажного стенда моделі м-70
- •15.4. Засоби для ремонту камер автомобільних коліс
- •15.5. Борторозширювачі шин з пневматичним підйомником
- •Технічні характеристики борторозширювачів
- •15.6. Ремонт місцевих пошкоджень шини
- •Ушкоджень протекторної й бічної частини шин
- •15.7. Пристрій для накачки безкамерних шин
- •15.8. Обладнання для клеймування автомобільних шин
- •Контрольні запитання
- •16.1. Типи розбірно-складального обладнання
- •Технічна характеристика гайковертів
- •16.2. Гаражні інерційно-ударні гайковерти
- •16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин
- •16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту
- •16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски
- •16.6. Обладнання для розбирання вузлів рульового керування
- •Передньої підвіски
- •16.7. Гвинтові знімачі
- •Технічна характеристика гідравлічного преса моделі 2135-1м
- •Контрольні запитання
- •17.1. Тенденції розвитку автосервісу з ремонту кузовів
- •17.2. Класична й шаблонова системи виправлення кузовів
- •17.3. Пересувні стенди для правки кузовів автомобілів
- •17.4. Контроль геометрії кузова вимірювальними пристроями
- •17.5. Обладнання ділянки ремонту кузовів автомобілів
- •17.6. Стенди для рихтування кузовів легкових автомобілів
- •Фірми celette (Франція)
- •17.7. Інструменти для виправлення деформованих ділянок кузовів
- •Для виправлення деформованих ділянок кузовів автомобілів
- •Ділянок кузовів автомобілів
- •17.8. Обладнання для гнуття та різки листового металу
- •17.9. Зварювальне обладнання для ремонту кузовів
- •17.10. Обладнання для ремонту зварюванням рам автомобілів
- •Контрольні запитання
- •18.1. Технологічний процес фарбування автомобілів
- •18.2. Інструменти для фарбування і шпатлювання
- •18.3. Устаткування з пневматичним розпиленням фарби
- •18.4. Установки для безповітряного розпилення фарб
- •Для нанесення лакофарбових матеріалів
- •18.5. Докрашування кузовів в електричному полі
- •18.6. Будова фарборозпилювачів
- •18.7. Фарбозмішувальні установки для підбору кольору
- •18.8. Будова фарбувальних камер для кузовів автомобілів
- •(Угорської фірми «Афіт»)
- •Технічні характеристикифарбувально-сушильної камери моделі sb-7427
- •18.9. Способи сушіння лакофарбових покриттів
- •18.10. Сушильні установки для частково окрашеного
- •18.11. Пости протикорозійного покриття кузова автомобіля
- •С установкою с-612
- •Для нанесення протикорозійних покриттів мод. 183м:
- •Контрольні запитання
- •19.1. Типи силових механізмів технологічного обладнання
- •19.2. Передавальні механізми гаражного устаткування
- •19.3. Кулачкові механізми автосервісного обладнання
- •19.4. Фрикційні передачі технологічного обладнання
- •Передачі
- •19.5. Черв’ячні передачі автотранспортного устаткування
- •Значення коефіцієнтів тертя f і кута тертя
- •19.6. Механізми переривчастого руху
- •З неповнозубими колесами
- •19.7. Розрахунок гвинтових силових передач
- •Контрольні запитання
- •20.1. Ручні приводи гаражного обладнання
- •Сила й швидкість руху руки робітника
- •20.2. Електромеханічні приводи технологічного
- •Трьохфазні асинхронні, короткозамкнуті двигуни серії 4а (гост 19523-74)
- •20.3. Механічні характеристики машин технологічного
- •Електричного двигуна
- •20.4. Керування параметрами електроприводів змінного струму
- •Двигуном, керованим ееп з роздільними керованим випрямлячем і інвертором
- •20.5. Рівняння руху та механічна характеристика електропривода
- •20.6. Гідравлічні приводи технологічного обладнання
- •Технічні характеристики роторних насосів
- •Основні параметри гідроциліндрів
- •20.7. Розрахунок основних параметрів об’ємного гідроприводу
- •Відношення між довжиною ходу s штока і діаметром гідроциліндра d
- •20.8. Пневматичні приводи технологічного обладнання
- •Пневматичний привід
- •20.9. Комбіновані приводи гаражного обладнання
- •Контрольні запитання
- •21.1. Аналіз оснащеності підприємства технологічним
- •Перелік основного технологічного устаткування із зазначенням ланковості
- •21.2. Критерії вибору технологічного обладнання
- •Оптимальні рівні механізації для підприємств автомобільного транспорту середньої потужності
- •21.3. Вибір і складання табеля необхідного обладнання
- •21.4. Розрахунок кількості необхідного технологічного обладнання
- •21.5. Оцінка технічного рівня устаткування
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Технологічні нормативи
- •Ефективні річні фонди часу роботи технологічного обладнання і робочих постів то та пр
- •Коефіцієнти завантаження основного технологічного обладнання автопідприємств
- •Значення коефіцієнтів нерівномірності завантаження постів
- •Видавництво
- •Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- •Видавництво хнаду, 61200, Харків-мсп, вул. Петровського, 25.
- •Тел. /факс: (057)700-38-72; 707-37-03, e-mail: rio@khadi.Kharkov.Ua
2.9. Струминні камерні мийні установки
Струминні мийні установки найбільше широко використовуються в ремонтному виробництві. Струминні камерні мийниці підрозділяються на тупикові, прохідні й прохідні секційні. Основними елементами струминних камерних машин є: 1) мийна камера; 2) баки для очисної рідини; 3) насосний агрегат; 4) система гідрантів і 5) транспортуючі пристрої (рис. 2.18). Визначальними параметрами струминних камерних установок є: 1) продуктивність; 2) обсяг робочої зони; 3) розміри виробів, що очищаються; 4) енергонасиченність робочої зони; 5) розмір транспортного прорізу; 6) подача середовища, що очищає, на одиницю об’єму робочої зони; 7) інтенсивність використання очисного середовища.
Обсяг робочої зони – це обсяг внутрішнього простору машини, безпосередньо в якому провадиться очищення виробів. Обсяг робочої зони чисельно дорівнює обсягу максимального виробу, що очищається. Для сучасних машин обсяг робочої зони передбачений у межах 0,1…120 м3, а розмір виробів, що очищаються, 400…11000 мм (за довжиною).
Рис. 2.18. Схема струминної камерної мийної установки:
1 – штори; 2 – сушильна камера; 3 – бак-відстійник; 4 – конвеєр;
5 – мийна камера; 6 – гідроциліндри привода гідранта; 7 – калорифер;
8 – пульт керування; 9 – насоси для відкачки розчину;
10 – насос високого тиску
Енергонасиченність робочої зони – це потужність напірних насосів, що приходиться на одиницю об’єму робочої зони. Залежно від обсягу робочої зони її енергонасиченність становить від 10 кВт/м3 до 0,5 кВт/м3. Розмір транспортного прорізу визначається розміром виробів, що очищаються. Розмір транспортного прорізу на 200, 500 і 1000 мм більше розміру виробу, що очищається, і становить для сучасних машин від 600 600 мм до 4000 4000 мм.
Подача очисного середовища (м3/год) на одиницю об’єму робочої зони рекомендується параметром, який становить від 0,5 м3/год (для невеликих машин) до 2,5 м3/год.
Інтенсивність використання очисного середовища (кратність перекачування) – це відношення продуктивності напірних насосів до загального обсягу середовища, що очищається, перебуваючи в баках машини. Кратність перекачування не повинна бути більше 25 за годину. При більших значеннях кратності перекачування погіршуються умови пасивного очищення розчину й нагрівання розчину (розчин швидко охолоджується).
Мийна камера – це простір, де розміщається система гідрантів і провадиться очищення поверхні об’єктів. Вона має добре ізолювати приміщення цеху від теплового впливу миючого розчину і його пар. Конструкція камери повинна забезпечувати гарний доступ до гідрантів для їхнього періодичного очищення або регулювання. Мийні камери є найбільш габаритними елементами в машини. Машини тупикового типу мають здебільшого компактну камеру. Довжина мийних камер становить 2…10 м.
Для зручності транспортування та монтажу найбільш доцільне виготовлення мийних камер з окремих стандартних секцій. Промисловість випускає секційні мийні установки різних типорозмірів. ГОСТ 18206-78 передбачає виготовлення секцій довжиною 1,6; 2,5 і 4,0 м. З набору таких секцій можна зробити мийну установку будь-якої довжини й продуктивності.
Для забезпечення виконання й контролю робіт з очищення гідрантів у бічних панелях мийної камери передбачені люки, які закриваються кришками, що легко знімаються.
Надійна ізоляція робочого приміщення цеху від теплового випромінювання та викиду пари з мийної камери залежить від якості теплоізоляції й правильно обраної системи вентиляції. Для теплоізоляції необхідно широко застосовувати пінопластові матеріали. Шар пінопласту товщиною 30…50 мм служить надійним захистом від теплового випромінювання. Конструктивно доцільно металеву мийну камеру (несуче основне навантаження) облицьовувати знімними теплоізоляційними панелями. Застосування знімних теплоізоляційних панелей з пінопластовими наповнювачами дозволить спростити ремонт мийної машини, істотно знизити металоємність і поліпшити зовнішній вигляд устаткування.
До останнього часу в габаритних мийницях створювали секції ополіскування. Ці машини проектували на використання як миючих засобів розчинів каустику, залишки якого необхідно видаляти з поверхні деталей. З початком виробництва синтетичних мийних засобів (CMЗ) практично відпала необхідність в ополіскуванні. Миючі розчини CMЗ безпечні та, крім того, є гарними пасиваторами металевих поверхонь. За необхідності ополіскування можна виконувати у звичайній мийній секції, якщо мийні машини будуть комплектуватися з окремих секцій.
Важливе значення має вибір системи вентиляції. При відсутності вентиляції пароповітряна суміш із випарами миючого розчину під дією теплового напору в мийній камері може вийти через відкриті прорізи камери в цех. При сильній вентиляції з мийної камери поступає миючий розчин, здрібнений у крапельки, а також велика кількість тепла. Все це обумовлює необхідність ретельного розрахунку і добору системи вентиляції.
Баки для миючого розчину. Миючий розчин, необхідний для очищення, поміщають в бак. У ньому розчин нагрівається й фільтрується. Крім того, у баку повинна бути передбачена система очищення розчину від осілих (пісок) або таких, що спливли (масло) компонентів забруднень. Існують машини з нижнім, верхнім і бічним розташуванням баків.
Найбільше поширення одержали машини з нижнім розташуванням баків. Практично всі камерні тупикові машини мають нижнє розташування баків. Розміри баків вибираються з розрахунку забезпечення нормального теплового режиму в мийній камері, оптимальних умов фільтрації розчинів і можливого вспінювання розчину при роботі машини. Оскільки в баках розташовуються пристрої для нагрівання миючих розчинів, тому повинна забезпечуватися певна кратність Кперекачування розчину, яка зростає пропорційно потужності нагрівачів.
Фільтрація розчину може бути пасивна (відстоювання розчину) і активна (пропущення розчину через сітчасті фільтри або гідроциклони). Для забезпечення ефективного відстоювання розчину необхідно мати бак з можливо меншою глибиною й більшою повер-хнею. Здебільшого мийниці мають глибину баків 0,6…0,8 м. При цьому на кожні 400…500 л розчину припадає 1 м2 поверхні розчину. Місткість бака, зайнята розчином, становить 65...70 % від загальної місткості бака.
Резервна місткість бака призначена для випадків можливого піноутворення. З огляду на помірне піноутворення сучасних синтетичних мийних засобів, наявність такого резерву цілком достатньо для попередження переливання піни. Активна фільтрація розчину виконується досить по-різному. Найбільш проста та зручна схема фільтраційного пристрою наведена на рис. 2.19. Волокнисті забруднення та великі частинки затримуються перфорованими металевими сітками з отворами 7…15 мм. Наявність флотаційного жолоба забезпечує збір масляних забруднень і їхній періодичний злив.
Рис. 2.19. Схема фільтрування мийних розчинів:
1 – гідранти; 2 – забірна труба насоса;
3 – нагрівачі; 4 – флотаційний жолоб; 5 – сітчасті фільтри
Система нагрівання миючого розчину в більшості випадків встановлюється безпосередньо в баках. Її конструкція залежить від виду теплоносія або палива. Для нагрівання розчину використовують пар, газ, рідке паливо, електрику, рідше гарячу воду. При нагріванні паром і гарячою водою в якості теплообмінних пристроїв використовують трубчасті змійовики, а при нагріванні газом і рідким паливом – жарові труби. Електричне нагрівання здійснюється теплоелектронагрівачами (ТЕН). Парове нагрівання застосовується найбільше широко завдяки відносній доступності пари. Однак застосування виключно парового нагрівання не є виправданим. Тому практикується забезпечення іншими видами енергії, зокрема електроенергією й газом.
Номінальна температура миючого розчину становить 85 °С. При зниженні температури різко погіршується якість очищення, збільшуються витрати на очищення (необхідна 2...3-кратне очищення, підвищена витрата тепла, витрати праці на навантаження деталей і т.п.). Для забезпечення необхідного теплового режиму в таких випадках використовуються додаткові нагрівачі – електричні або газові.
Найбільш ефективним є використання мийних машин, які мають індивідуальне нагрівання розчину – електричний або газовий. Практично для нагрівання 1 м3 розчину необхідно мати змійовик площею 2,5… 3,5 м2 (при паровому нагріванні) або ТЕНи потужністю 30 кВт. Для зручності обслуговування та ремонту мийних установок їх нагрівальні елементи і змійовики повинні бути легко зніматися.
Транспортуючі пристрої. Транспортування деталей у мийну камеру, їхнє переміщення в області дії струменів здійснюються за допомогою різних пристроїв. У прохідних мийних машинах використовуються пластинчасті або підвісні транспортери. У тупикових машинах застосовується обертання стола, на якому встановлений контейнер з деталями. Різні конструкції машин мають різні швидкості транспортера й кількість їхніх варіацій. Як правило швидкість змінюється в межах від 0,25 до 1,5 м/хв із інтервалом 0,25…0,35 м/хв.
Існують машини, що мають зворотно-поступальний (реверсивний) характер руху транспортера. Швидкість транспортера в таких установках становить 4,5 м/хв. Широко використовують у мийних машинах подачу об’єктів очищення з певним тактом.