16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин

При відкручуванні гайок хвостовиків (ведучих шестірень редукторів провідних мостів) доводиться втримувати від обертання (блокувати) фланець вилки карданного вала. Для різних автомобілів відповідні настави рекомендують у кожному випадку свій спеціальний ключ.

Рис. 16.5. Універсальний ключ для фланців хвостовиків і маточин:

1 – штифт; 2 – важіль; 3 – серга; 4 – вісь

Можна обійтися одним універсальним ключем (рис. 16.5). На важелі 2ключі за допомогою осі4, яка розклепується, закріплена відкидна серга3. У важіль і сергу запресовані штифти1. Цим ключем можна скористатися й для блокування маточини колеса передньоприводних автомобілів при відкручуванні гайки кріплення зовнішнього шарнірів неоднакових кутових швидкостей приводного вала до маточини.

16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту

Випресування півосей заднєприводних автомобілів, особливо якщо це робиться в перше після тривалої експлуатації, може виявитися досить складним завданням. «Тримає» піввісь у балці заднього моста саме підшипник.

Витягти піввісь можна різними способами. Найпростіший з них – з використанням колеса, але ударні знімачі більш зручні. Єдиний недолік – ці знімачі не універсальні, тобто для кожного автомобіля рекомендується відповідний підбір. Знімач із масою приблизно 1,5 кг придатний в основному для нових автомобілів. Будь-які проблеми при випресуванні півосей можливо вирішити знімачем, що показаний на рис. 16.6 (з масами в 4 і 7 кг). Остання маса досить значна для роботи і використовується рідко.

У знімача (рис. 16.6) штанга 4має однакові кінці з різьбою М20. На фланці1виконані чотири групи отворів для кріплення. Фланець1приварюється до маточини2, при цьому чотири лиски на маточині2розташовуються напроти отворів під кріпильні болти.

Рис. 16.6. Знімач півосей:

1 – фланець; 2 – маточина фланця; 3 – вантаж;

4 – штанга; 5 – гайка

Для розширення універсальності знімача виготовляють спеціальні фланці, які розміщують замість фланця 1.

16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски

Під час ремонту передньої підвіски доводиться знімати та встановлювати пружини, що досягається за допомогою найпростіших стяжок або взагалі без усяких пристосувань, використовуючи вагу автомобіля, лом і інші підручні засоби. Але при цьому можливе травмування від пружини, яка може вискочити,

Задньоприводні автомобілі. Пристосування (рис. 16.7), призначене для зняття пружин передньої підвіски. Пристосування складається з верхньої5і нижньої4тарілок, гайки1і гвинта2. У головці гвинта2є болт, що входить зовнішнім кінцем у проріз верхньої тарілки й фіксує гвинт відносно неї, запобігаючи тим самим обертання гвинта разом з гайкою. Гайка1спирається на нижню тарілку через опорний вузол. Після того як в упорний підшипник закладене змащення, трубчаста частина наконечника3завальцьовується в канавку гайки1; при завальцюванні необхідно забезпечити вільне обертання наконечника. Особливістю розглянутого пристосування (із двома опорними тарілками) є те, що пружина стискується й виймається з підвіски.

Застосовується пристосування в такий спосіб. У пружину (амортизатор знятий) закладають що найвище верхню тарілку, вставляючи її між витками в середній частині пружини, а далі, переміщуючи її по витках, піднімають догори. Нижня тарілка повинна розташовуватися таким чином, щоб між верхньою й нижньою тарілками було не менше п’яти витків пружини. Далі встановлюють гвинт 2, за допомогою гайки1, обертаючи її воротком, стискають пружину майже до зіткнення витків.

Рис. 16.7. Пристосування для стиску пружини передньої підвіски:

1 – гайка; 2 – гвинт; 3 – наконечник гайки; 4 – верхня тарілка;

5 – нижня тарілка: 6 – болт; 7 – підшипник; 8 – пружина

Перед тим, як вийняти пристосування разом із пружиною з підвіски, слід звернути увагу на те, як розташована пружина в нижньому важелі (в якому під опорний виток пружини передбачена спеціальна виїмка).

Передньоприводні автомобілі. При роботі з амортизаційними стійками передньої підвіски передньоприводних автомобілів для стиску пружин доводиться використовувати «зовнішні» пристосування, тому що усередину пружини потрапити неможливо. Найпростіше «зовнішнє» пристосування має дві стяжки (рис. 16.8). Захвати закріплюють на витках, якщо автомобіль стоїть на колесах (пружини стиснуті).

Рис. 16.8. Стиск пружини стяжками в амортизаційній стійці:

1 – гайка з підшипником; 2 – опора: 3, 5 – захвати; 4 – тяга

Трубчаста частина гайки 1завальцьована в канавку опори2за умови збереження її відносної рухливості. Перед завальцюванням підшипник заповнюють змащенням. Вкрутивши тягу4у захват5за отворами у захваті свердлять тягу. Дріт Ø4,L= 38 мм розклепують з двох боків.

Універсальне пристосування (рис. 16.9) дозволяє стиснути пружину в більшості іномарок. У гайку 2установлюється упорний підшипник, заповнений змащенням. Трубчаста частина гайки2завальцьовується на токарському верстаті в канавку опори1таким чином, щоб зберіглася відносна рухливість гайки й опори.

Півкільця 4зварюються із планками3і5(рис 16.9,б). Тяги7закручують у захвати6і фіксують від провертання штифтом (дротом, рис 16.9,в).

Попередньо в тягах свердлять отвори діаметром 3 мм за наявними отворами у захватах. Амортизаційні стійки можуть відрізнятися не лише зовнішніми діаметрами пружин, числом витків, діаметрами прутків, з яких вони навиті, але також кутами нахилу осі пружини до осі самої стійки. Крім циліндричних пружин з постійним кроком навивки в закордонних автомобілях зустрічаються пружини зі змінним діаметром або кроком, а також зі змінним діаметром прутка. Істотно можуть відрізнятися й «обставини» навколо амортизаційних стійок.

а

б

в

Рис. 16.9. Пристосування для стиску пружин:

а - передньої підвіски; б – планки з півкільцями в зборі (зварювання); в – з’єднання тяги й захвата: 1 – опора; 2 – у зборі з підшипником; 3 – планка довга; 4 – півкільця; 5 – планка коротка; 6 – захват: 7 – тяга: 8 – штифт

Для існуючого різноманіття конструкцій амортизаційних стійок в якості пристрою для стиску пружин ефективне пристосування типу «кліщі», (рис. 16.10).

Рис. 16.10. Пристосування для стиску пружин типу «кліщі»:

1, 3 – серги; 2 – палець 4 – гайки в зборі з підшипником і опорою 5; 6 – гайки; 7, 9 – важелі; 8 – захват; 10 – гвинт; 11 – нижня гайка; 12 – верхня гайка

До важелів 7і9приварюються серги1і3, які з’єднані пальцем2. Палець у сергах фіксується шплінтом. У середній частині важелів установлюються гайка4у зборі й гайка11. Деталі11і12кріпляться до важелів7,9гайками6так, щоб вони мали можливість повертатися щодо важелів. Гайка6, підшипник і опора5збираються у вузол завальцюванням трубчастої частини гайки в канавку опори таким чином, щоб гайка та опора могли вільно обертатися відносно один одного. Перед завальцюванням у підшипник заправляється змащення.