- •1.1. Структура технологічної бази автосервісних підприємств
- •Структура виробничо-технічної бази пат
- •1.2. Класифікація автосервісного технологічного устаткування
- •1.3. Механізація технологічних процесів то та пр на пат
- •1.4. Фактори впливу механізації на процеси то та пр
- •Контрольні запитання
- •2.1. Типи мийно-очисного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •2.2. Струминні мийниці
- •Для легкових автомобілів з рухливим робочим органом:
- •Технічна характеристика струминної мийниці високого тиску з нагрівом води (типу hds Super m eco)
- •2.3. Установки для мийки автомобілів с рухомим порталом
- •2.4. Гідродинаміка струминного очищення поверхонь
- •2.5. Насосні установки для мийки автомобілів
- •2.6. Насосні станції мийних установок
- •2.7. Насадки гідрантів струминних установок
- •2.8. Гідранти мийних установок
- •2.9. Струминні камерні мийні установки
- •2.10. Енергетична оцінка струминних мийних машин
- •2.11. Щіткові установки для миття автомобілів
- •2.12. Струминно-щіткові мийні установки
- •2.13. Автомобільні сушильні установки
- •2.14. Обладнання для механізованої мийки вузлів і агрегатів
- •2.15. Установки для миття деталей автомобільних агрегатів
- •2.16. Водоочисні споруди мийних установок
- •2.17. Флотаційно-мийна установка для автосервісу
- •2.18. Розрахунок очисних споруджень автомийних установок
- •2.19. Очищення деталей кісточковим дрібняком
- •2.20. Пневматичні піскоструминні установки
- •Контрольні запитання
- •3.1. Типи автосервісного підйомно-оглядового обладнання
- •3.2. Гаражні оглядові канави
- •І траншейної (в) оглядових канав
- •3.3. Естакади для огляду автомобілів
- •3.4. Гаражні домкрати
- •Значення допускаємих питомих тисків
- •3.5. Типи підйомників для обслуговування автомобілів
- •3.6. Гаражні гідравлічні підйомники для автомобілів
- •Клапани; 6 – гідророзподільник; 7 – напірний клапан; 8 – гідронасос;
- •3.7. Електромеханічні гаражні підйомники
- •Одностояковий підйомник
- •Електромеханічного підйомника
- •3.8. Електричні й гідравлічні піднімальні пристрої для спеціальних стендів
- •Для проведення слюсарних робіт
- •Під «розвал-сходження»
- •Електрогідравлічного підйомника під «розвал-сходження»
- •С додатковим підйомником
- •3.9. Колонні підйомники для вантажних автомобілів і автобусів
- •Колонних підйомників для підйому навантажувачів
- •3.10. Перекидачі для легкових автомобілів
- •Контрольні запитання
- •4.1. Типи підйомно-транспортного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •Підвісне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •Напільне підйомно-транспортне обладнання, використовуване при ремонті агрегатів автомобілів
- •4.2. Вантажопідйомні механізми
- •4.3. Розрахунок основних параметрів підйомного механізму
- •Тип і кратність поліспаста
- •Значення коефіцієнтів [Кк] та е для талі
- •4.4. Поворотні стрілові крани з зовнішніми опорами
- •4.5. Однобалкові мостові крани
- •4.6. Конвейєри для переміщення автомобілів при то та пр
- •4.7. Несучі конвейєри для переміщення автомобілів
- •Несучий на колесах, Несучий на колесах, Несучий з вивішеними
- •4.8. Тягнучі конвейєри
- •4.9. Кругові конвейєри для обслуговування автомобілів
- •4.10. Підвісні конвейєри для транспортування агрегатів
- •4.11. Розрахунок конвейєрів для переміщення автомобілів
- •4.12. Ручні візки для транспортування агрегатів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •5.1. Типи мастильно-заправного обладнання підприємств автомобільного транспорту
- •5.2. Обладнання для заправлення маслом двигунів
- •5.3. Установка для зливу/відкачки масла
- •5.4. Установки для заправлення трансмісійним маслом
- •Установка 3161
- •5.5. Нагнітачі пластичних мастил
- •5.6. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •Параметри установок для прокачування гідрогальм
- •5.7. Повітророздавальне обладнання
- •Автоматична колонка с-411
- •5.8. Автоматична повітророзподільна колонка
- •5.9. Обладнання для протикорозійної обробки
- •5.10. Обладнання станцій скрапленого нафтового газу
- •Заправочної станції скрапленого нафтового газу
- •5.11. Обладнання станцій стиснутого природного газу
- •Автомобілів стиснутим природнім газом
- •Для заправляння автомобілів стиснутим природним газом
- •Контрольні запитання
- •6.1. Пневматичні системи підприємств автосервісу
- •Стисненого повітря
- •6.2. Автосервісні компресорні установки
- •Забезпечення потреб станцій технічного обслуговування автомобілів
- •6.3. Багатоступінчасте стиснення повітря
- •І зображення процесу стиску в т, s-діаграмі (б)
- •6.4. Елементи пневматичних автосервісних систем
- •Пристрій автоматичного видалення конденсату (в)
- •Електронний пристрій автоматичного видалення конденсату (б)
- •6.5. Розрахунок пневмосистем підприємств автосервісу
- •6.6. Пневматичний інструмент роторного типу
- •6.7. Пневматичні ножиці для листового металу
- •6.8. Пневматичні інерційно-ударні гайковерти
- •6.9. Пневматичне обладнання ударного типу
- •Параметри пневматичного молотка
- •Контрольні запитання
- •7.1. Діагностичні параметри тягово-економічних властивостей
- •Діагностичні параметри автомобілів у цілому
- •7.2. Засоби технічного діагностування тягових
- •7.3. Діагностування тягово-економічних властивостей
- •Технічні характеристики стендів тягових якостей
- •Фірми «Hofmann» (Німеччина), мод. Dynatest-112
- •Технічна характеристика стендів мод. Dynatest
- •7.4. Інерційні стенди визначення тягових властивостей автомобілів
- •7.5. Будова динамічного роликового стенду моделі м-108
- •7.6. Режими функціонування роликового стенда м-108
- •7.7. Функціональні можливості стенда м-108
- •7.8. Вибір параметрів роликового блоку стенда тягових властивостей
- •Розрахунок довжини роликів і відстаней між їхніми торцями провадять за схемою (рис. 7.9).
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8 обладнання для діагностування двигуна
- •8.1. Засоби діагностування двигунів автомобілів
- •8.2. Мотор-тестери автомобільних двигунів
- •8.3. Діагностування двигунів з комп’ютерним керуванням
- •8.4. Засоби діагностування систем живлення двигунів
- •Форсунок дизельних двигунів
- •8.5. Витратоміри палива двигунів автомобілів
- •Технічні характеристики вимірників витрати палива
- •8.6. Діагностування стану кривошипно-шатунних механізмів
- •8.7. Методи визначення викидів шкідливих речовин
- •З відпрацьованими газами автомобіля
- •8.8. Аналізатори задимленості дизельних двигунів
- •Гранично припустимі норми димності відпрацьованих газів
- •У значення коефіцієнта поглинання
- •8.9. Обладнання дільниці то і ремонту газової апаратури
- •Працюючого на скрапленому нафтовому газі
- •Та ремонту газової апаратури автомобілів
- •8.10. Методи перевірки газової апаратури
- •Контрольні запитання
- •9.1. Призначення засобів діагностування трансмісії
- •9.2. Визначення кутових зміщень в агрегатах трансмісії
- •9.3. Пристрій для контролю муфти зчеплення
- •9.4. Діагностування агрегатів трансмісії на роликових стендах
- •9.5. Віброакустичні засоби діагностування агрегатів
- •9.6. Стенди для діагностування коробок передач автомобілів
- •Для діагностування коробок передач
- •Для діагностування коробок передач
- •Синхронізаторів автомобільних коробок передач
- •9.7. Діагностування ведучих мостів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •10.1. Призначення засобів діагностування ходової частини
- •10.2. Діагностування зазорів в ходовій частині автомобілів
- •У шкворневих з’єднаннях:
- •10.3. Обладнання для діагностування підвіски автомобілів
- •10.4. Стенди для діагностування амортизаторів на автомобілі
- •Для перевірки амортизаторів
- •10.5. Стенд контролю жорсткості шин автомобільних коліс
- •У шині без розкриття вентиля:
- •10.6. Обладнання для балансування коліс автомобілів
- •Технічні характеристики верстатів для балансування коліс, знятих з автомобіля
- •І вантажних автомобілів, мод. L-38 фірми «семв» (Італія)
- •Контрольні запитання
- •11.1. Вимірники люфтів і сил тертя в кермовому приводі
- •Регламентовані зусилля навантажувального пристрою
- •11.2. Стенди для перевірки кутів виставлення керованих коліс
- •11.3. Площадкові стенди для діагностування установки
- •Для діагностування виставлення коліс автомобілів
- •У динамічному режимі:
- •11.4. Стенди визначення кутів виставлення керованих коліс
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •Автомобіля в статичному режимі з використанням:
- •11.5. Електронні стенди виміру кутів установки керованих коліс
- •Установлення коліс
- •Контрольні запитання
- •12.1. Методи діагностування гальм автомобілів
- •Гальм автомобілів
- •12.2. Обладнання для діагностування гальм на дорозі
- •12.3. Стенди для визначення гальмівних якостей автомобілів
- •12.4. Силові роликові стенди для діагностування гальм
- •Технічні характеристики стендів для діагностування гальм автомобілів
- •12.5. Інерційні роликові стенди для діагностування гальм
- •12.6. Функціональні якості інерційного роликового стенда
- •12.8. Вимірювання діагностичних параметрів на стендах
- •Інерційного стенда для перевірки гальм автомобілів
- •12.9. Платформні інерційні гальмівні стенди
- •12.10. Автоматизований гальмівний стенд
- •12.11. Засоби діагностування опорно-розтискної системи гальм
- •Контрольні запитання
- •13.1. Характеристика засобів діагностування
- •13.2. Обладнання типової електротехнічної дільниці пат
- •Основне технологічне обладнання електротехнічної дільниці
- •13.3. Обладнання для контролю стану акумуляторів
- •Температурні поправки до показань денсиметра
- •Та вимірювання напруги акумулятора під навантаженням (б)
- •13.4. Прилади для діагностування генераторів і стартерів
- •І реле-регуляторів:
- •13.5. Перевірка систем запалювання двигунів
- •13.6. Пристрої для перевірки контрольно-вимірювальних приладів
- •13.7. Засоби діагностування систем освітлення автомобілів
- •13.8. Обладнання для діагностування електронних систем атз
- •Використовуване при діагностиці
- •13.9. Самодіагностика електронних систем автомобілів
- •Контрольні запитання
- •14.1. Методи випробування агрегатів автомобіля
- •14.2. Навантажувальні пристрої стендів для випробувань двигунів
- •14.3. Обладнення для випробувань коробок передач автомобілів
- •14.4. Обладнання для випробувань ведучих мостів автомобілів
- •Стенда випробування мостів
- •14.5. Устаткування для випробувань карданних передач
- •Для випробувань карданних передач трансмісій автомобілів
- •Автомобілів при перемінних навантаженнях
- •14.6. Випробування ресор автомобілів
- •14.7. Випробування автомобільних амортизаторів
- •14.8. Стенди для випробувань гальмівних механізмів коліс
- •Для випробувань гальмових механізмів автомобілів
- •Контрольні запитання
- •15.1. Обладнання для технічного обслуговування шин
- •15.2. Типове оснащення шиноремонтних дільниць
- •І дільниці ремонту камер автотранспортного підприємства:
- •15.3. Стенди для демонтажу та монтажу шин автомобілів
- •Для демонтажу (монтажу) шин легкових автомобілів:
- •Вантажних автомобілів моделі ш-509:
- •Технічні характеристики шиномонтажних стендів моделей monty
- •Моделі monty: 12 se, 22 se, 32 se, pro «hofmann» (Німеччина)
- •Модель м-70 фірми «bejssbarth» (Німеччина)
- •Технічна характеристика шиномонтажного стенда моделі м-70
- •15.4. Засоби для ремонту камер автомобільних коліс
- •15.5. Борторозширювачі шин з пневматичним підйомником
- •Технічні характеристики борторозширювачів
- •15.6. Ремонт місцевих пошкоджень шини
- •Ушкоджень протекторної й бічної частини шин
- •15.7. Пристрій для накачки безкамерних шин
- •15.8. Обладнання для клеймування автомобільних шин
- •Контрольні запитання
- •16.1. Типи розбірно-складального обладнання
- •Технічна характеристика гайковертів
- •16.2. Гаражні інерційно-ударні гайковерти
- •16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин
- •16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту
- •16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски
- •16.6. Обладнання для розбирання вузлів рульового керування
- •Передньої підвіски
- •16.7. Гвинтові знімачі
- •Технічна характеристика гідравлічного преса моделі 2135-1м
- •Контрольні запитання
- •17.1. Тенденції розвитку автосервісу з ремонту кузовів
- •17.2. Класична й шаблонова системи виправлення кузовів
- •17.3. Пересувні стенди для правки кузовів автомобілів
- •17.4. Контроль геометрії кузова вимірювальними пристроями
- •17.5. Обладнання ділянки ремонту кузовів автомобілів
- •17.6. Стенди для рихтування кузовів легкових автомобілів
- •Фірми celette (Франція)
- •17.7. Інструменти для виправлення деформованих ділянок кузовів
- •Для виправлення деформованих ділянок кузовів автомобілів
- •Ділянок кузовів автомобілів
- •17.8. Обладнання для гнуття та різки листового металу
- •17.9. Зварювальне обладнання для ремонту кузовів
- •17.10. Обладнання для ремонту зварюванням рам автомобілів
- •Контрольні запитання
- •18.1. Технологічний процес фарбування автомобілів
- •18.2. Інструменти для фарбування і шпатлювання
- •18.3. Устаткування з пневматичним розпиленням фарби
- •18.4. Установки для безповітряного розпилення фарб
- •Для нанесення лакофарбових матеріалів
- •18.5. Докрашування кузовів в електричному полі
- •18.6. Будова фарборозпилювачів
- •18.7. Фарбозмішувальні установки для підбору кольору
- •18.8. Будова фарбувальних камер для кузовів автомобілів
- •(Угорської фірми «Афіт»)
- •Технічні характеристикифарбувально-сушильної камери моделі sb-7427
- •18.9. Способи сушіння лакофарбових покриттів
- •18.10. Сушильні установки для частково окрашеного
- •18.11. Пости протикорозійного покриття кузова автомобіля
- •С установкою с-612
- •Для нанесення протикорозійних покриттів мод. 183м:
- •Контрольні запитання
- •19.1. Типи силових механізмів технологічного обладнання
- •19.2. Передавальні механізми гаражного устаткування
- •19.3. Кулачкові механізми автосервісного обладнання
- •19.4. Фрикційні передачі технологічного обладнання
- •Передачі
- •19.5. Черв’ячні передачі автотранспортного устаткування
- •Значення коефіцієнтів тертя f і кута тертя
- •19.6. Механізми переривчастого руху
- •З неповнозубими колесами
- •19.7. Розрахунок гвинтових силових передач
- •Контрольні запитання
- •20.1. Ручні приводи гаражного обладнання
- •Сила й швидкість руху руки робітника
- •20.2. Електромеханічні приводи технологічного
- •Трьохфазні асинхронні, короткозамкнуті двигуни серії 4а (гост 19523-74)
- •20.3. Механічні характеристики машин технологічного
- •Електричного двигуна
- •20.4. Керування параметрами електроприводів змінного струму
- •Двигуном, керованим ееп з роздільними керованим випрямлячем і інвертором
- •20.5. Рівняння руху та механічна характеристика електропривода
- •20.6. Гідравлічні приводи технологічного обладнання
- •Технічні характеристики роторних насосів
- •Основні параметри гідроциліндрів
- •20.7. Розрахунок основних параметрів об’ємного гідроприводу
- •Відношення між довжиною ходу s штока і діаметром гідроциліндра d
- •20.8. Пневматичні приводи технологічного обладнання
- •Пневматичний привід
- •20.9. Комбіновані приводи гаражного обладнання
- •Контрольні запитання
- •21.1. Аналіз оснащеності підприємства технологічним
- •Перелік основного технологічного устаткування із зазначенням ланковості
- •21.2. Критерії вибору технологічного обладнання
- •Оптимальні рівні механізації для підприємств автомобільного транспорту середньої потужності
- •21.3. Вибір і складання табеля необхідного обладнання
- •21.4. Розрахунок кількості необхідного технологічного обладнання
- •21.5. Оцінка технічного рівня устаткування
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Технологічні нормативи
- •Ефективні річні фонди часу роботи технологічного обладнання і робочих постів то та пр
- •Коефіцієнти завантаження основного технологічного обладнання автопідприємств
- •Значення коефіцієнтів нерівномірності завантаження постів
- •Видавництво
- •Харківського національного автомобільно-дорожнього університету
- •Видавництво хнаду, 61200, Харків-мсп, вул. Петровського, 25.
- •Тел. /факс: (057)700-38-72; 707-37-03, e-mail: rio@khadi.Kharkov.Ua
16.3. Універсальний ключ для фланців і маточин
При відкручуванні гайок хвостовиків (ведучих шестірень редукторів провідних мостів) доводиться втримувати від обертання (блокувати) фланець вилки карданного вала. Для різних автомобілів відповідні настави рекомендують у кожному випадку свій спеціальний ключ.
Рис. 16.5. Універсальний ключ для фланців хвостовиків і маточин:
1 – штифт; 2 – важіль; 3 – серга; 4 – вісь
Можна обійтися одним універсальним ключем (рис. 16.5). На важелі 2ключі за допомогою осі4, яка розклепується, закріплена відкидна серга3. У важіль і сергу запресовані штифти1. Цим ключем можна скористатися й для блокування маточини колеса передньоприводних автомобілів при відкручуванні гайки кріплення зовнішнього шарнірів неоднакових кутових швидкостей приводного вала до маточини.
16.4. Знімач для випресування півосей заднього ведучого мосту
Випресування півосей заднєприводних автомобілів, особливо якщо це робиться в перше після тривалої експлуатації, може виявитися досить складним завданням. «Тримає» піввісь у балці заднього моста саме підшипник.
Витягти піввісь можна різними способами. Найпростіший з них – з використанням колеса, але ударні знімачі більш зручні. Єдиний недолік – ці знімачі не універсальні, тобто для кожного автомобіля рекомендується відповідний підбір. Знімач із масою приблизно 1,5 кг придатний в основному для нових автомобілів. Будь-які проблеми при випресуванні півосей можливо вирішити знімачем, що показаний на рис. 16.6 (з масами в 4 і 7 кг). Остання маса досить значна для роботи і використовується рідко.
У знімача (рис. 16.6) штанга 4має однакові кінці з різьбою М20. На фланці1виконані чотири групи отворів для кріплення. Фланець1приварюється до маточини2, при цьому чотири лиски на маточині2розташовуються напроти отворів під кріпильні болти.
Рис. 16.6. Знімач півосей:
1 – фланець; 2 – маточина фланця; 3 – вантаж;
4 – штанга; 5 – гайка
Для розширення універсальності знімача виготовляють спеціальні фланці, які розміщують замість фланця 1.
16.5. Пристосування для зняття пружин передньої підвіски
Під час ремонту передньої підвіски доводиться знімати та встановлювати пружини, що досягається за допомогою найпростіших стяжок або взагалі без усяких пристосувань, використовуючи вагу автомобіля, лом і інші підручні засоби. Але при цьому можливе травмування від пружини, яка може вискочити,
Задньоприводні автомобілі. Пристосування (рис. 16.7), призначене для зняття пружин передньої підвіски. Пристосування складається з верхньої5і нижньої4тарілок, гайки1і гвинта2. У головці гвинта2є болт, що входить зовнішнім кінцем у проріз верхньої тарілки й фіксує гвинт відносно неї, запобігаючи тим самим обертання гвинта разом з гайкою. Гайка1спирається на нижню тарілку через опорний вузол. Після того як в упорний підшипник закладене змащення, трубчаста частина наконечника3завальцьовується в канавку гайки1; при завальцюванні необхідно забезпечити вільне обертання наконечника. Особливістю розглянутого пристосування (із двома опорними тарілками) є те, що пружина стискується й виймається з підвіски.
Застосовується пристосування в такий спосіб. У пружину (амортизатор знятий) закладають що найвище верхню тарілку, вставляючи її між витками в середній частині пружини, а далі, переміщуючи її по витках, піднімають догори. Нижня тарілка повинна розташовуватися таким чином, щоб між верхньою й нижньою тарілками було не менше п’яти витків пружини. Далі встановлюють гвинт 2, за допомогою гайки1, обертаючи її воротком, стискають пружину майже до зіткнення витків.
Рис. 16.7. Пристосування для стиску пружини передньої підвіски:
1 – гайка; 2 – гвинт; 3 – наконечник гайки; 4 – верхня тарілка;
5 – нижня тарілка: 6 – болт; 7 – підшипник; 8 – пружина
Перед тим, як вийняти пристосування разом із пружиною з підвіски, слід звернути увагу на те, як розташована пружина в нижньому важелі (в якому під опорний виток пружини передбачена спеціальна виїмка).
Передньоприводні автомобілі. При роботі з амортизаційними стійками передньої підвіски передньоприводних автомобілів для стиску пружин доводиться використовувати «зовнішні» пристосування, тому що усередину пружини потрапити неможливо. Найпростіше «зовнішнє» пристосування має дві стяжки (рис. 16.8). Захвати закріплюють на витках, якщо автомобіль стоїть на колесах (пружини стиснуті).
Рис. 16.8. Стиск пружини стяжками в амортизаційній стійці:
1 – гайка з підшипником; 2 – опора: 3, 5 – захвати; 4 – тяга
Трубчаста частина гайки 1завальцьована в канавку опори2за умови збереження її відносної рухливості. Перед завальцюванням підшипник заповнюють змащенням. Вкрутивши тягу4у захват5за отворами у захваті свердлять тягу. Дріт Ø4,L= 38 мм розклепують з двох боків.
Універсальне пристосування (рис. 16.9) дозволяє стиснути пружину в більшості іномарок. У гайку 2установлюється упорний підшипник, заповнений змащенням. Трубчаста частина гайки2завальцьовується на токарському верстаті в канавку опори1таким чином, щоб зберіглася відносна рухливість гайки й опори.
Півкільця 4зварюються із планками3і5(рис 16.9,б). Тяги7закручують у захвати6і фіксують від провертання штифтом (дротом, рис 16.9,в).
Попередньо в тягах свердлять отвори діаметром 3 мм за наявними отворами у захватах. Амортизаційні стійки можуть відрізнятися не лише зовнішніми діаметрами пружин, числом витків, діаметрами прутків, з яких вони навиті, але також кутами нахилу осі пружини до осі самої стійки. Крім циліндричних пружин з постійним кроком навивки в закордонних автомобілях зустрічаються пружини зі змінним діаметром або кроком, а також зі змінним діаметром прутка. Істотно можуть відрізнятися й «обставини» навколо амортизаційних стійок.
а б в
Рис. 16.9. Пристосування для стиску пружин:
а - передньої підвіски; б – планки з півкільцями в зборі (зварювання); в – з’єднання тяги й захвата: 1 – опора; 2 – у зборі з підшипником; 3 – планка довга; 4 – півкільця; 5 – планка коротка; 6 – захват: 7 – тяга: 8 – штифт
Для існуючого різноманіття конструкцій амортизаційних стійок в якості пристрою для стиску пружин ефективне пристосування типу «кліщі», (рис. 16.10).
Рис. 16.10. Пристосування для стиску пружин типу «кліщі»:
1, 3 – серги; 2 – палець 4 – гайки в зборі з підшипником і опорою 5; 6 – гайки; 7, 9 – важелі; 8 – захват; 10 – гвинт; 11 – нижня гайка; 12 – верхня гайка
До важелів 7і9приварюються серги1і3, які з’єднані пальцем2. Палець у сергах фіксується шплінтом. У середній частині важелів установлюються гайка4у зборі й гайка11. Деталі11і12кріпляться до важелів7,9гайками6так, щоб вони мали можливість повертатися щодо важелів. Гайка6, підшипник і опора5збираються у вузол завальцюванням трубчастої частини гайки в канавку опори таким чином, щоб гайка та опора могли вільно обертатися відносно один одного. Перед завальцюванням у підшипник заправляється змащення.