Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія Украйни.docx
Скачиваний:
209
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
821.49 Кб
Скачать

Входження західноукраїнських земель до складу срср

Забезпечивши невтручання СРСР пактом 23 серпня 1939 p., гітлерівсько Німеччина 1 вересня напала на Польщу, поклавши цим початок Другій світовій війні. Незважаючи на героїчний опір окремих частин польської армії, німецькі війська швидко просувалися на схід. 17 вересня 1939 р. розпочався наступ радянських військ проти Польщі, кваліфікований офіційною пропагандою як «визвольний похід» Червоної Армії в Західну Україну та Західну Білорусію. 18 вересня польський уряд та головне командування виїхали за межі країни, наказавши військам не вступати в сутички з Червоною Армією. Вже 22 вересня радянські війська увійшли до Львова.

В Західній Україні було інспіровано «відновлення» радянської влади, з цією метою організовано вибори (22 жовтня) та роботу Народних Зборів у Львові, які звернулись з «проханням» про входження до СРСР (в декларації Народних Зборів говорилось про возз'єднання з Радянською Україною). Тут було утворено Львівську, Тернопільську, Станіславську, Дрогобицьку, Волинську та Рівненську області.

У червні 1940 р. уряд СРСР звернувся з ультимативними вимогами до Румунії про негайне повернення Бессарабії. Радянські війська без бою вступили в Північну Буковину та Бессарабію. У складі УРСР було створено дві нові області — Чернівецьку та Ізмаїльську, а також проведено розмежування з новоутвореною Молдавською PCP (до складу останньої увійшли деякі історично українські землі Подністров'я, які раніше входили до Молдавської АРСР).

Напад Німеччини на срср невдачі червоної армії в боях на території України 1941-1942 рр

Особливості воєнних дій влітку — восени 1941 р.

22 червня 1941 р. війська нацистської Німеччини та її союзників (Фінляндії, Румунії, Угорщини та Італії) напали на СРСР. Фронт простягнувся більш як на три тисячі кілометрів від Льодовитого океану на півночі, до Чорного моря на півдні. Німеччина готувалася до війни заздалегідь, ще 18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву №21 — т.з. план «Барбаросса», яким передбачались напад на СРСР і його розгром в ході «блискавичної війни». Прорахунки сталінського керівництва та перевага німецьких військ привели до того, що вже в кінці першого тижня війни німецькі війська діяли за 100-200 км на Схід від кордону. Вже в перший день війни на аеродромах було знищено понад 1200 бойових літаків. За перші три тижні війни загинуло 850 тис. бійців і командирів Червоної Армії. За півроку війни в полон до німців потрапило 3 млн. 600 тис. радянських військовослужбовців.

Великих страждань зазнавало мирне населення (внаслідок обстрілів і бомбардувань, знищення радянськими військами підприємств, електростанцій, мостів, ліній зв'язку). При відступі органи НКВС розправлялися з в'язнями тюрем у містах, що відходили під окупацію. В перші тиждні війни було знищено від 15 до 40 тис. в'язнів (у Львові, Самборі, Умані, Києві та інших Містах).

Група армій «Південь» під командуванням фельдмаршала фон Рундштедта мала захопити Україну. Радянські війська були об'єднані в Південно-Західний і Південний фронти. В ході величезної танкової битви в районі Луцьк-Броди- Дубно, в якій брало участь близько 2000 танків, хоч і було розгромлено радянські мехкорпуси, проте армії Південно-Західного фронту врятувалися від оточення.

6 липня почалась оборона Києва, яка тривала 72 дні. 11 липня німецькі війська вийшли до р.Ірпінь, за 1 5 км від Києва. До складу військ Південно- Західного фронту влилось 200 тис. киян, 90 тис. поповнили народне ополчення та винищувальні бальйони, 160 тис. працювали на будівництві оборонних споруд. В середині серпня ворог припинив штурм оборонних рубежів і наніс ряд флан¬гових ударів (з півночі на Чернігів наступала 2-а танкова група Гудеріана, з півдня, з района Кременчука, — 1 -а танкова група Клейста). З політичних мірку¬вань Сталін не давав дозволу залишити Київ. 15 вересня, після з'єднання танкових груп ворога в районі Лохвиці, на Полтавщині, 4 армії опинилися у мішку (понад 665 тис. воїнів). 17 вересня Ставка дала згоду на виведення військ з міста. При цьому загинуло багато військових, в т.ч. командуючий фронтом Михайло Кирпонос.

4 серпня перейши в наступ на Одесу румунські та німецькі війська. Почалась 73-денна оборона міста, яке було відрізане від основних військ Південного фронту. Радянська Приморська армія не лише тримала оборону, але й пере¬ходила в контрнаступ. 15 вересня ворог перейшов в генеральний наступ. Бої тривали місяць, лише 16 жовтня за наказом командування радянські війська (90 тис.) залишили Одесу і морем були перекинуті до Севастополя. У вересні Червона Армія змушена була вести оборонні бої у Криму. 29 жовтня ворог прорвав оборону радянських військ. Окрема Приморська армія відступила до Севастополя. 51 -а армія — до Керчі, пізніше вона евакуювалась на Таманський півострів. З ЗО жовтня до 4 липня 1942 р. тривала оборона Севастополя.

25 жовтня німецькі війська захопили Харків. На початку грудня 1941 року німецький наступ захлинувся.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]