Визволення України

На початку 1944 р. Радянський Союз вступив в завершальний етап війни, завданням якого було очищення території СРСР і розгром Німеччини. 24 грудня 1943 р. почався загальний наступ радянських військ на Правобережжі. 1-й Український фронт на початку січня 1944 р. вигнав ворога з Житомира, а 2 лютого — з Луцька і Рівного. 2-й Український фронт розгромив 8-у німецьку армію та увірвався в Кіровоград (8 січня 1944 р.).

В кінці січня 1944 р. війська 1 -го й 2-го Українських фронтів оточили німецькі війська в районі м.Корсунь-Шевченківського. В лютому це угрупування було ліквідовано (55 тис. вбито й поранено, 18 тис. взято в полон). 4 березня війська 1 - го Українського фронту розпочали Проскурівсько-Чернівецьку наступальну операцію, в ході якої 20 березня звільнено Вінницю, 25 березня — Проскурів, 26 березня — Кам'янець-Подільський, 29 березня — Чернівці. 2-й Український фронт, форсувавши Південний Буг і Дністер, вийшов 26 березня на державний кордон з Румунією. Війська 3-го і 4-го Українських фронтів завдали тяжкої поразки німецьким військам на півдні. 13 березня взято Херсон, 28 березня — Миколаїв, а 10 квітня — Одесу. 8 квітня 4-й Український фронт і Окрема Приморська армія перейшли в наступ у Криму. 9 травня радянські війська звільнили Місто Севастополь, в зв'язку з чим 4-й Український фронт було розформовано.

13-18 липня війська 1 -го Українського фронту прорвали оборону групи армій «Північна Україна». Під Львовом, в районі Бродів, було розгромлено 8 дивізій вермахта, в т.ч. сформована за участю «Мельниківців» з українців дивізія СС «Галичина» (частина бійців цієї дивізії під впливом агітації бандерівців ще в червні перейшла в УПА). 27 липня вибито німців з Львова, Станіслава і Перемишля. На лівому крилі 1 -го Українського фронту було відтворено 4-й Український фронт, який почав наступ в Карпатах. В серпні, в результаті Яссько-Кишинівської операції 2-го і 3-го Українських фронтів визволено межиріччя Дністра Дунаю. На початку жовтня в ході Карпатсько-Ужгородської операції завершилося визволення території УРСР. 27 жовтня звільнено закарпатське місто Ужгород.

28 Жовтня – день визволення України від фашистських загарбників.

Україна в перші повоєнні роки (1945 – поч. 50-х рр.) Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953 – 1964 рр.)

Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60 – початок 80-х рр. ХХ ст.)

План

1. Наслідки війни німецько-фашистської окупації для України.

Відбудова народного господарства в ІІ пол. 40- ^х на поч. 50- ^х рр.

2. Радянізація західних областей України насильницька колективізація.

Масові репресії.

3. Операція «Вісла». Причини, мета, суть, результат.

4. Дисидентський рух в ІІ пол.. 60-х – І пол.. 80-х рр.. ХХ ст..

Розправи над дисидентами. Значення дисидентського руху.

5. Причини та наслідки десталінізації в Україні.

Наслідки війни німецько-фашистської окупації для України.

Відбудова народного господарства

в ІІ пол. 40- ^х на поч. 50- ^х рр

За перемогу над фашистами український народ заплатив дуже дорогою ціною. Немає точної кількість жертв, приблизно Україна втратила 16% свого населення, або 48% усіх втрат СРСР (13-15 млн. чоловік).

Значних втрат було завдано народному господарству України. На руїни перетворилося 714 міст і селещ міського типу, понад 28 тис. сіл. За неповними даними 259 сіл було спалено разом із жителями. Близько 10 млн. чоловік стало безпритульними. Окупанти пограбували і розорили близько 28 тис. колгоспів, 873 радгоспи, 1227 МТС. Було зруйновано близько 15 тис. промислових підприємств ( 47, 2 % від їх чисельності), 18 тис. лікувальних закладів, майже 33 тис. установ освіти.

Прямі матеріальні збитки України становили ¾ загальних втрат країн-учасниць антигітлерівської коаліції (без СРСР).

Відбудова – період в історії УРСР та СРСР після визволення окупованих у роки Другої світової війни районів до початку 1950-х рр. Процес відновлення зруйнованого війною промислового потенціалу, соціально-культурної сфери, повернення до мирного життя.

Відбудова проходила у два етапи:

1. 1943-1945 рр. – відбудова найбільш життєво важливих об’єктів в міру визволення території.

2. 1946- 1950 рр. – широкомасштабна відбудова згідно з чевертим п’ятирічним планом.

Для відбудови України було виділено понад 18 млрд. карбованців, що становило 24% від загальної суми в 75 млрд., виділеної урядом СРСР на відбудову радянських територій.

Загальна характеристика:

• Значні масштаби відбудовчих робіт.

• Розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу

• Під час відбудови ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та с/г господарства ( на нього відводилось лише 7% капіталовкладень).

• Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом.

• Економіка України відбудовувалась і добудовувалась не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи.

• Велика роль ідеологія, яка знаходила свій вияв у широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах: соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.

• Ускладнення процесу відбудови голодом 1946-1947 рр.

• Нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устатккування, обладнання і технологій.

• Широке використання під час відбудовчого періоду праці в’язнів ГУЛАГу і військовополонених (222 тис. осіб, що утримувалися у 23 таборах).

В результаті:

• Економіка УРСР остаточно перетворилася на складову народногосподарського комплексу СРСР.

• Було створено 17 нових галузей господарства.

• Повне відновлення основнихгалузей економіки УРСР – металургії та енергетики. На поч. 1950-х металу вироблялося майже стільки, скільки до війни. На середину 1950-х рр. виплавка сталі та виробництво прокату зросло у 2 рази, алюмінію – у 4 рази. У той же час відбувається технічне відставання цих галузей від провідних країн світу.

• Машинобудівна галузь на поч. 1950-х рр. виробляла продукції в 1,5 раза більше, ніж у 1940 р., хоча виробничі площі скоротилися у 2 рази, а персонал – у 3 рази. Працювало 1200 підприємств.

• Прискорений розвиток військово-промислового комплексу.

• Подальший занепад галузей легкої та харчової промисловості, скорочення їх питомої ваги.

• Валова продукція землеробства в 1950 р. складала 91, 85 %, тваринництва - 108 %, порівняно з 1940 р.