Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Історія Украйни.docx
Скачиваний:
209
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
821.49 Кб
Скачать

Фашистський окупаційний режим на Україні

До початку грудня 1941 р. німецькі війська та їхні союзники окупували майже всю територію України. Влітку 1942 р. захопили східну частину Харківської області, Донбасу та Севастополь, які до того часу ще були неокуповані.

Гітлерівці встановили в Україні, як і в інших захоплених країнах, жорстокий режим, відомий як «новий порядок». Було ліквідовано цілісність України та розподілено її територію на кілька окупаційних зон:

1) Рейхскомісаріат Україна з центром в м.Рівне (поділено на 6 генеральних округів з центрами в містах Дніпропетровськ, Мелітополь, Миколаїв, Київ, Житомир, Рівне);

2) Львівську, Дрогобицьку, Станіславську і Тернопільську області об'єднано в дистрикт «Галичина» (центр — м.Львів), який віднесено до польського генерал-губернаторства;

3) Чернівецьку та Ізмаїльську області, а також «Трансністрію», з центром в м.Одесі (дослівно — «Задністров'я»: Одеська, південь Вінницької та захід Миколаївської області), передано Румунії;

4) території на сході Лівобережжя управлялись німецькою військовою адміністрацією.

Опорою окупаційного режиму були різноманітні каральні органи: таємна поліція (гестапо), збройні загони націонал-соціалістичної партії Німеччини (СС), служба безпеки (СД) та ін. З представників місцевого населення, що погодились на співробітництво з окупантами, призначались бургомістри в містах, сільські старости, формувались загони допоміжної поліції.

Гітлерівський план «Ост» розглядав Україну як «лебенсраум» («життєвий простір») для німецького народу. Призначенням України було постачати продукти харчування та сировину «новій Європі». Після завершення війни планувалось виділення значних земельних ділянок для переселення колоністів з Німеччини. До українців, як і до всіх слов'ян, фашисти ставились, як до людей другого сорту і розглядали їх як майбутніх рабів німецьких колоністів. В різних громадських місцях з'явились таблички з написами «Тільки для німців».

Спеціальні підрозділи СС здійснювали політику геноциду: Україну вкрила система гетто й концтаборів (близько 150), в яких винищували мільйони військовополонених та мирних громадян: українців, росіян, євреїв, поляків, циган та інших. Протягом 103 тижнів окупації кожного вівторка і п'ятниці гітлерівці проводили розстріли в Бабиному Яру в Києві. Всього в Україні загинуло 3,9 млн. мирних жителів та 1,3 млн. військовополонених.

У величезних маштабах окупанти здійснювали економічне пограбування України. Вивозилось устаткування заводів і фабрик, рухомий склад залізниць, сировина й матеріали, зерно і худоба. Навіть український чорнозем відправляли до рейху ешелонами. Було пограбовано сотні музеїв, бібліотек та інших культурно-освітніх закладів. Проводилось вивезення молоді до Німеччини на каторжні роботи (вивезено близько 2,4 млн. найбільш працездатних чоловіків і жінок). Окупанти намагались поставити собі на службу значний економічний потенціал України: налагодити промислове (видобуток вугілля, виплавка чавуну і сталі, ремонт техніки тощо) та сільськогосподарське виробництво. Робочий день на підприємствах сягав 12-14 годин. Селяни змушені були працювати в «громадських господарствах» (колишні колгоспи) та в «державних маєтках» (ко-лишні радгоспи).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]