Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧКА.doc
Скачиваний:
63
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
1.91 Mб
Скачать

2. Зміст дисципліни "Історія економічних учень" по темах

Тема 1. Предмет, методологія та завдання курсу

Мета вивчення теми: з‘ясувати коло навчальних питань, особливості термінологічних понять, що використовуються в рамках опанування курсу; розібратись в методології вивчення історії економіки та економічної думки; усвідомити, для чого студенти-економісти вивчають даний предмет.

Головні питання теми

  1. Предмет економічної історії.

  2. Методи, якими користується економічна історія.

  3. Періодизація економічної історії.

  4. Предмет історії економічної думки.

  5. Методологія вивчення історії економічної думки.

  6. Завдання історії економічної думки.

Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)

1. Предмет економічної історії

Економічна історія знаходиться на стику двох дисцип­лін — історії і економіки. Але проблема в тому, що «класичні» історики, за рідкісним винятком, не цікавляться економікою і не надають достатнього значення економічним законам, а еко­номісти, у свою чергу, так само ставляться до історії.

Традиційна історія як наукова дисципліна вивчає пере­важно такі важливі події, як: війни, революції, повстання, гео­графічні відкриття, життя видатних політичних діячів, вчених у широкому розумінні їх впливу на історію. А також намагається виявити причинно-наслідкові зв’язки між різними історичними подіями.

Економіка як наука вивчає процеси виробництва, роз­поділу, обміну і споживання матеріальних благ, а також стосунки між людьми, організаціями і державою, що виникають під час цих процесів.

Економічна історія вивчає процес економічного розвитку в історичній перспективі. Вона прагне отримати відповіді на такі запитання, як: Скільки було людей у тому або іншому регіоні в різні історичні періоди? Що ці люди їли? Де вони жили? Як одя­галися? Як довго жили? Скільки мали дітей? Як працювали і відпочивали? Скільки заробляли? Які були ціни? Що собою явля­ли гроші? Як змінювалися суспільні інститути? Які були техно­логії? і т.д. і т.п.

Економічна історія дуже повчальна. Вона є ілюстрацією, критикою і обгрунтуванням економічних теорій та концепцій і дає можливість перевірити їх істинність за допомогою історично­го матеріалу.

Предметом вивчення економічної історії є господарство в історичному розвитку, економіка країн світу в сукупності і різно­манітності форм вияву на кожному конкретному історичному етапі.

Економісти вперше звернули серйозну увагу на історію в середині минулого століття, коли німецькі вчені на противагу англійській класичній політекономії висунули тезу про те, що треба шукати не загальні закони розвитку, а уважно вивчати еко­номічну історію окремих країн, регіонів, цехів, гільдій, спілок та інших суспільних інститутів. Саме німецька історична школа (економічна) і поклала початок новій науковій дисципліні — еко­номічній історії. У середині нашого століття у Франції утворився гурток однодумців, котрим однаково були близькі і історія, і еко­номіка. Вони згуртувалися навколо часопису, що тоді називався «Аннали», і згодом отримали ім’я — школа «Анналів». Але до се­редини вісімдесятих років двадцятого століття історія господарст­ва існувала як би на узбіччі історії і економіки. Інтерес до еко­номічної історії збільшився саме останнім часом. У 1993 році аме­риканські вчені Роберт Фогель і Дуглас Норт отримали Нобе­лівську премію за розробку економічних методів вивчення історії.

  1. Методи, якими користується економічна історія.

У арсеналі методів, якими користується економічна історія, є як загальнонаукові методи пізнання: описові, логічні, так і спеціальні: історичні, економічні, психологічні і математичні. Ба­гатий матеріал для досліджень надають також (1) археологічні розкопки, (2) дані переписів населення, всілякі реєстрації народ­жень, шлюбів, смертей, (3) тексти збережених в архівах рукописів, постанов, законів, (4) книги видатних економістів, як Сміт, Рікардо, Мілль, Маркс, і навіть (5) художня література, адже те, що для авторів «Декамерона», «Робінзона Крузо» або «Дон Кіхота» було простою побутовою подробицею, для нас є неоціненним свідчен­ням спостережливого сучасника «давно минулих справ і років».

Що ж стосується останнього століття, то тут ми маємо до­статньо струнку систему збору й опрацювання різноманітної еко­номічної і соціальної інформації. За останні десять років вона бу­ла практично цілком комп’ютеризована. Більшість країн світу, включаючи Україну, використовують єдину систему національ­них рахунків (СНР), розроблену фахівцями ООН.

  1. Періодизація економічної історії.

З моменту виникнення історії господарства існує багато підходів до її періодизації, тобто до поділу історії господарства на її окремі етапи та періоди. Головними з них є: п’ятистадійна модель Ліста; тристадійна модель Гільденбранда-Бюхера; формаційний підхід Маркса - Леніна - Сталіна; інстуціонально-технологічний підхід; історико-хронологічний підхід.