Основні терміни і поняття

Індустріалізація; столипінська аграрна реформа; кооперативний рух; споживчий кооператив; кредитна кооперація; виробнича кооперація; артільний рух; “Селянський соціалізм”; общинне володіння землею; “політична економія трудящих”; народництво; “сімейно-трудове господарство”; кредитна кооперація; великі цикли/хвилі економічної кон’юнктури; торговельно-промислові цикли; інновації; громадівство; енергетична теорія; “закон Подолинського”; “легальний марксизм”; теорія “недоспоживання”; інвестиційна теорія циклів; теорія збалансованого бюджету споживача; праксеологія; стійкість бюджету споживача; моделювання попиту споживача.

Проблеми для творчого обговорення

1. Сутність та наслідки столипінської аграрної реформи.

2. Кооперація: теоретичні моделі та історичний досвід.

3. Є. Слуцький першим (в 1915 р.) опублікував дослідження про товари “нормальні” і товари “нижчої категорії якості”, але запровадження цих категорій в економічну теорію пов’язується з іменами інших західних економістів. Що ви думаєте з цього приводу?

Теми рефератів

1. Артільний рух в Україні..

2. Енергетична теорія С. Подолинського.

3. Інвестиційна теорія циклів м. Туган-Барановського.

4. Життя і творчість економіста Є. Слуцького.

Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації (перша половина xXст. )

Мета вивчення теми:висвітлити причини, форми й економічні наслідки існування європейських імперій, мілітаризації, економічних причин першої світової війни та її економічних результатів, у т.ч. її вплив на господарство України, план Дауеса, кризу 1921 р., особливості депресії у Великій Британії та імперський шлях Німеччини; визначити сутність інституціоналізму та його роль у розширенні сфери політекономічних досліджень з врахуванням міжгалузевих суспільствознавчих підходів, показати основні напрями розвитку та еволюції інституціоналізму; визначити місце і роль економічного вчення Кейнса в загальному контексті розвитку економічної думки, показати його еволюцію, вплив кейнсіанської теорії на формування сучасної макроекономіки та на економічну політику провідних держав світу.

Головні питання теми

1.Мілітаризм європейських імперій початку XX ст. та причини першої світової війни.

2. Економічні наслідки першої світової війни.

3. Економічний стан повоєнних європейських країн.

4. Сутність, основні етапи та напрями розвитку інституціоналізму.

5. Історичні передумови виникнення та сутність кейнсіанства.

Програмний зміст теми

(мінімальний обсяг знань студента)

1.Мілітаризм європейських імперій початку XX ст. Та причини першої світової війни

Імперіалізм

Концентрація виробництва і капіталу, їхнє злиття, дальність джерел сировини і ринків збуту від національних кор­донів, стрімке зростання світової торгівлі і будівництва призвели до формування потужних фінансово-промислових компаній, яким ставало тісно в цих національних межах. Вони вели бороть­бу між собою вже по всьому світу, прямуючи до витиснення кон­курентів і захоплення монопольних позицій, особливо у фінан­совій сфері. У цій боротьбі вони спиралися на підтримку своїх урядів і збройних сил, насамперед флоту, захищаючи власні і національні інтереси. Так наприклад, Центральна Америка стала зоною інтересів компанії «Юнайтид фрутс».

Територіальний поділ світу, що практично завершився до початку XX століття, доповнився його економічним поділом, що десь збігався, а десь і не співпадав з територіальними межами. Уряди головних країн дипломатичними і військовими засобами сприяли проникненню і закріпленню своїх монополій на тери­торіях, що цікавили їх. Так, США в аналізований період більш ста разів втручалися у внутрішні справи країн Західної півкулі, відстоюючи інтереси своїх монополій. Активна підтримка держа­вою монополій дозволила зробити висновок про перехід «кла­сичного капіталізму» у нову якість — державно-монополістичний капіталізм.

Мілітаризм

Боротьба за ресурси і сфери впливу призвела до посилен­ня всередині головних країн світу позицій офіцерського корпуса і воєнної промисловості. Військово-промислові потреби стали поглинати все більшу частину ресурсів і частку бюджетів. Особ­ливо сильною ця тенденція була в Росії, Німеччині і Японії, де військова служба стала єдиною прийнятною сферою діяльності старої феодальної аристократії, що позбавилася абсолютного права землеволодіння. Недієздатна до іншої діяльності каста військових штовхала уряди своїх країн до спроби рішення еко­номічних проблем силовим методом. Тим більше, що війна роз­глядалася ними як «шляхетна справа», до того ж спроможна підняти їхній авторитет у товаристві.

Ідеологічне підготування до війни супроводжувалося створенням уяви ворога, що загрожує всій нації.

Причини першої світової війни

Основною причиною війни було прагнення монополій різноманітних країн, у першу чергу Німеччини, здійснити поділ (економічний і територіальний) світових сфер впливу. Для цього Німеччина ініціювала будівництво залізниці Берлін - Стамбул - Багдад, успішне завершення якої дозволило б їй прорватися до стратегічно важливого регіону Перської затоки і звідти загрожу­вати британським інтересам в Індії і французьким в Африці.

Англо-французька коаліція за допомогою війни хотіла припинити економічний ріст у Німеччині, остаточно позбавити її колоній, сировини і ринків збуту, і тим самим повернути собі втрачені позиції у світі.

Додатковою причиною стало бажання (за рахунок нагнітання військової істерії, а в майбутньому за рахунок поділу завойованого) згуртувати націю і відвернути нижні прошарки суспільства від боротьби за свої економічні інтереси. Особливо сильною така мотивація була в Японії і Росії.

До початку 1914 року на частку Німеччини і її союзників припадало більш 20% світового промислового виробництва. На частку Англії і Франції — не більш 20%. Але участь Росії забезпе­чувала країнам Антанти незначну економічну перевагу. От чому протягом трьох років війна йшла зі змінним успіхом. Але вклю­чення США, чия частка у світовому продукті наближалася до 40%, різко змінило баланс економічних сил на користь антинімецькій коаліції й обумовило її перемогу.

З боку Антанти на війну працювало 40 тисяч підприємств з 13 мільйонами зайнятих, у той час як німецький блок мав всього 10 тисяч підприємств з 6 млн. зайнятих. За чотири військових роки було виготовлено ЗО млн. гвинтівок, 1 млн. ку­леметів, 150 тис. знарядь, 10 тис. танків. Військові втрати вою­ючих країн склали 200 мільярдів доларів у цінах поточних років, що в 12 разів перевищувало золотий запас європейських країн. На частку Німеччини припадало майже 40% сукупних витрат — 150 мільярдів золотих марок.

Половини військових витрат вистачило б для дворазово­го збільшення середньої заробітної плати робочим воюючих країн і завершення аграрних перетворень в Німеччині і Росії.