Хлібні клопи

Клоп-черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Поширена переважно у степовій зоні та частково у південно-західних районах Лісостепу. Основна кормова культура - пшениця, рідше пошкоджує ячмінь, жито, овес. Тіло дорослих клопів широкоовальне, завдовжки - 9-13мм, завширшки 6-7мм, забарвлення - від світло до темно-сірого, іноді чорного кольору. Голова трикутна. Наличник закінчується на передньому кінці голови на рівні з вилицями. Личинки першого віку майже чорного кольору, другого - п'ятого - світлі і світло-жовті.

Маврська черепашка (Eurygaster maurus L.). В Україні поширена повсюди. Довжина тіла 8—10 мм. Наличник не виступає за вершину виличних пластинок і утворює з ними одну безперервну лінію. Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь, злакові трави, інколи овес, кукурудзу, просо.

Австрійська черепашка (Eurygaster austriacus Sch.). Переважно поширена в Лісостепу і на Поліссі. Розмір тіла - 11-13мм. Наличник на передньому кінці голови звужується. Пошкоджує всі зернові культури.

Елія носата (Aelia rostrata Boh.). Поширена в Степу та Лісостепу. Тіло яйцеподібно-витягнуте, завдовжки 10—12 мм, щиток трикутний, покриває не більше двох третин черевця, голова у вигляді трикутника з витягнутими вперед вилицями. Забарвлення жовтувате. Пошкоджує пшеницю, дещо менше - ячмінь і жито.

Елія гостроголова (Aelia acuminate L.). В Україні поширена повсюди, але найбільша чисельність спостерігається в Лісостепу і Степу. На відміну від елії носатої, довжина тіла на 2-2,5мм менша (7-10мм). На задньому стегні дві чорні цяточки, тоді як у елії носатої - одна або зовсім немає. Усі ці види мають багато спільного в екології та біології.

З інших видів клопів зерновим культурам завдають шкоди ягідний клоп (Dolycoris baccanim L.), довжина його тіла - 9,5-12мм. Передня спинка і щиток вкриті рідкими сизо-сивими волосками.

Злаковий або хлібний клопик (Trigonotylus tuflcornis G.). Довжина тіла дорослих клопів - 4,7-6,4мм, тіло видовжене, блідо-зелене, з м'яким, ніжним покривом.

Трав'яний клоп (Lygus rugulipennis Popp.). Зеленувато-сірого або темно-бурого кольору. Тіло вкрите густими тоненькими волосками. Поширені повсюдно. Протягом року дає 2-3 генерації.

Вівсяна (Oscinella frit L.) і ячмінна (O. Pusilla Mg.) мухи. В Україні поширені повсюди. Вівсяна муха у значно більшій кількості розмножується на Поліссі та в Західному Лісостепу. Доросла комаха завдовжки - 1,5-2,7мм, з чорним блискучим тілом. Ноги чорні, лише лапки жовті. Ячмінна муха, за чисельністю, переважає в Степу і відрізняється жовтими гомілками передніх та середніх ніг, на задніх - вузька затемнена перев'язь. Личинка біла, циліндричної форми, спереду - загострена, ззаду завкруглена. Вівсяна муха пошкоджує овес, жито, пшеницю, кукурудзу, ячмінь та злакові трави, а ячмінна - пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злакові трави.

Гесенська муха (Mayetiola destructor S.). Поширена по всій території України, найчастіше завдає шкоди у Степу. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, злакові трави. Схожа на невеликого комарика (2,5- 3,5мм) чорно-коричневого кольору, груди та голова - чорні, крила - прозорі. Личинки молочно-білі, веретеноподібні, завдовжки 4-5 мм.

Опоміза пшенична (Opomyza florum F.). В Україні поширена повсюди. Зона масового розмноження охоплює весь Лісостеп, особливо центральну частину, райони Північного Степу і Полісся. Пошкоджує озиму пшеницю, менше - жито та озимий ячмінь. Її тіло ржаво-жовтого кольору, завдовжки 3,5 - 4мм. На крилах навколо поперечних і на кінцях поздовжніх жилок 4-5 затемнених плям. Личинка водянисто-біла або жовтувата, циліндрична, завдовжки від 1,2мм у першому віці до 7мм - у третьому. На кінці черевця два товсті м'ясисті вирости.

Пшенична муха (Phorbia secures Tiens.). В Україні поширена повсюди, а особливо шкодочинна на півдні. Муха чорна, дрібна, довжина тіла 4-5мм. Крила темні, задимлені. Личинки білуватого або жовтуватого кольору, завдовжки 6-8мм. Пошкоджує озиму та яру пшеницю, слабше - жито, ячмінь.

Озима муха (Lepfochylemyia ceagctata Fll.). В Україні поширена в Лісостепу, північних районах Степу та на Поліссі. Вона пошкоджує озиму пшеницю, жито, слабше - ярі польові культури. Муха завдовжки 8 - 10мм, від світло- до жовто-сірого кольору, ноги червоно-жовті, лапки чорні, крила жовтуваті.

Пильщик хлібний звичайний (Cephus pygmaeus L.). Поширений у лісостеповій та степовій зонах. Пошкоджує пшеницю, жито, значно слабше - ячмінь і овес. Доросла комаха з видовженим тонким тілом (8-12мм), чорного кольору з жовтими поперечними кільцями на черевці. Крила прозорі, з бурим жилкуванням. Личинки жовтувато-білі з жовто-коричневою головою, довжина тіла - 12-14мм. Має недорозвинені грудні ноги.

Пильщик хлібний чорний (Trachelus tabidus F.). Поширений у південній частині України, особливо в Криму. Найбільше пошкоджує яру пшеницю та ячмінь. Від пильщика звичайного відрізняється відсутністю на черевці жовтих кілець та наявністю на боках темно-жовтих смужок. Довжина тіла - 7-8мм.

Злакова листокрутка (Chephasia pascuana Hb.). Зустрічається у степовій зоні, найчастіше в Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. Основними кормовими рослинами є багаторічні злакові трави, люцерна, льон, щавель. При наявності різних кормових рослин віддає перевагу злаковим, а серед них — пшениці, ячменю.

Хлібна смугаста блішка (Phylloreta vittula R.). В Україні поширена повсюди, але найбільш шкодочинна в лісостеповій зоні. Значно пошкоджує ярий ячмінь, яру пшеницю, менше - озиму пшеницю та кукурудзу. Дорослий жук чорного кольору з жовтою смужкою вздовж кожного надкрилля, довжина тіла - 1,5-2мм. Личинка циліндричної форми, біла, завдовжки - 3,5мм.

Звичайна стеблова блішка (Cyaetocnema hortensis G.). В Ураїні поширена повсюди. Із зернових культур найбільше пошкоджує яру пшеницю та ячмінь, рідше - овес. Зимують жуки під рослинними рештками на полях, у лісосмугах і рано навесні заселяють посіви зернових. Яйця відкладають у грунт біля сходів. Після відродження личинки відразу вгризаються в стебла, в середині яких вони живляться. Через 2 - 3 тижні заглиблюються в грунт, де заляльковуються. Молоді жуки з'являються в липні, а в кінці місяця перелітають у місця - зимівлі.

П'явиця червоногруда (звичайна) (Oulema melanopus L.). В Україні поширена повсюди, але найбільш чисельна в Степу і південно-східному Лісостепу. Головними кормовими культурами є: овес, ячмінь, тверда пшениця. Жук завдовжки 4-5мм, надкрила - зеленувато-сині, передня спинка та ноги - жовтувато-червоні, голова та лапки - чорні. Личинка з жовто-бурим слизом, темною головою і трьома парами ніг. Тіло посередині розширене, горбате.

П'явиця синя (Oulema lichenis Voet). Більш поширена у північно-західній і центральній частинах Лісостепу та на Поліссі. Відрізняється від червоногрудої п'явиці дещо меншими розмірами, тіло жука - 3,5-4мм завдовжки, синє. Особливості розмноження подібні до червоногрудої п'явиці.