Розділ 1. Карантинна служба україни.

КАРАНТИННІ ХВОРОБИ І ЇХ ШКІДНИКИ

§1. Значення карантину рослин і фітосанітарного контролю в Україні.

§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України.

§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин.

§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України.

§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України.

§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні.

§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів.

Запитання для самоконтролю.

Тестові завдання.

Ситуаційні задачі.

§1. Значення карантину рослин і фітосанітарного контролю в Україні

У сучасну епоху розвитку інтеграційних процесів у галузі економіки, сільськогосподарського виробництва і торгівлі, що відбуваються в світі, створюються нові умови для здійснення державних заходів щодо запобігання проникненню і розповсюдженню карантинних шкідливих організмів.

Вченими доведено, що розповсюдження шкідливих організмів у різних географічних регіонах земної кулі зумовлено кліматичними факторами та наслідками господарської діяльності людини.

Фітосанітарна експертиза є складовою частиною державної системи фітосанітарного контролю в Україні. Вона представляє собою систему заходів, метою яких є охорона території та здоров’я населення України від проникнення з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб, рослин і бур’янів. Це може завдати значних збитків народному господарству України.

Термін “фітосанітарний” складається із поєднання грецького слова phytos– рослина і “санітарний”. При вивченні фітосанітарної експертизи і контролю застосовують спеціальні терміни. Розглянемо основні з них.

Карантинрослинпредставляє собою правовий режим, який включає систему державних заходів, спрямованих на захист рослин, продукції їх переробки, сировини, окремих вантажів від карантинних об’єктів.

В особливих випадках встановлюють особливийкарантинний режим; сутність якого полягає в режимі діяльності державних органів, який обумовлює тимчасове обмеження перевезення рослин і продукції з неї; режим спрямований на локалізацію та ліквідацію спалахів хвороб і вогнищ карантинних об’єктів.

За визначенням Міжнародної Конвенції з захисту рослин, карантинний шкідливий організм– це організм, що становить потенційну небезпеку для економіки країни, де він відсутній або має обмежене розповсюдження і проти якого здійснюється активна боротьба та застосовуються регламентовані заходи. Згідно з термінологією Конвенції шкідливим організмом може бути “будь-яка форма рослини чи тварини або будь-який патогенний організм, що завдає шкоди і є потенційною загрозою для рослин або рослинної продукції”. Це передусім: комахи, гриби, бактерії, віруси, бур’яни та ін.

Вступ України до СОТ значно активізував торговельні зв’язки суб’єктів підприємницької діяльності з різними країнами всіх континентів світу, що, безумовно, створює реальну загрозу проникнення карантинних адвентивних видів шкідливих організмів на територію України.

Безумовно, слід враховувати те, з яких країн і континентів найбільше надходить карантинних видів в Україну. Передусім це країни тропічного і субтропічного поясів Південної Азії та інших континентів, з яких походять такі потенційно небезпечні карантинні види: капроновий жук, інші види роду трогодерма, пальмовий трипс, картопляна міль тощо. Не меншу небезпеку у цьому відношенні становлять країни американського континенту, про що свідчать хоча б назви багатьох шкідників: американський білий метелик, колорадський жук, каліфорнійська щитівка, західний кукурудзяний жук та ін.

Слід зазначити, що у 1993 році вперше в Європі (Югославія) виявлено вогнища західного кукурудзяного жука – Diabrotikavirgiferav., який до цього траплявся лише в Америці. На сьогодні сильні пошкодження кукурудзи зареєстровано в країнах колишньої Югославії, Угорщині, Італії. За прогнозами вчених впливових міжнародних організацій, в Україні вогнища вищезгаданого шкідника можуть з’явитися найближчим часом.

Практика свідчить, що шкідливі організми, які проникли на нову територію, більш шкодочинні, ніж у місцях їх природного мешкання. За даними департаменту сільського господарства США, прямі економічні збитки від південного гельмінтоспоріозу кукурудзи раси Т сягнули 1 млрд. доларів.

Локалізація і ліквідація вогнищ нових карантинних організмів потребує значних економічних втрат. Наприклад, тільки на ліквідацію вогнищ капрового жука в 1987 р. у СРСР витрачено 1,4 млрд. карбованців. У зв’язку з цим зростає роль карантинних заходів, спрямованих на запобігання завезенню і розповсюдженню адвентивних видів економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів, а також локалізацію і ліквідацію вогнищ карантинних організмів, обмежено розповсюджених на території країни.

Фітосанітарний контроль здійснюється на основі Конституції України та наступних діючих нормативно-правових документів:

• Закону України “Про карантин рослин” від 30.06.1993 р., № 3349-ХІІ;

• Статуту Державної служби з карантину рослин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1993 р., № 892;

• Постанови Кабінету Міністрів України “Про вступ України до Конвенції заснування Європейської і Середземноморської організації захисту рослин” від 27.10.1994 р., № 38;

• Нормативних документів Європейської і Середземноморської організації карантину і захисту рослин, членом якої є Україна 01.03.1994 р.;

• Міжнародної конвенції з захисту рослин (з поправками від 1992 р.);

• Міжнародних правових угод про співробітництво в галузі карантину рослин між Україною та Польщею, Болгарією, Нідерландами, Росією, Чехією, Білоруссю, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Узбекистаном, Румунією;

• директиви Європейського співтовариства “Фітосанітарні правила країн ЄС” № 77/93 (з поправками від 1998 р.);

• Угоди про співробітництво в галузі карантину рослин між країнами СНД від 13.11.1992 р.;

• Закону України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів у зв’язку з прийняттям Закону України “Про карантин рослин” від 25.02.1996 р. № 4044-ХІІ;

• Правил фітосанітарного контролю на Державному кордоні України, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 27.12.1996 р. за № 754/1779;

• Переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, що мають карантинне значення в Україні, затвердженого Мінагропромом України 31.12.1997 р.;

• нормативних документів Головної державної інспекції з карантину рослин України.

Таким чином, оцінка карантинного значення відсутніх на території України шкідливих організмів при ввезенні імпортної підкарантинної продукції досить складна і потребує повної інформації щодо їх розповсюдження в країнах світу, шкодочинності, біологічних особливостей (кількість поколінь, гідротермічні межі розвитку, біологічні та інші фактори обмеження їх чисельності тощо), можливості завезення з підкарантинною рослинною продукцією тощо.

Не менш важливим у нових умовах є і виконання міжнародних вимог з сертифікації підкарантинної продукції при експорті: інформація про фітосанітарний стан території України, оцінка карантинного стану рослинної продукції відповідно до міжнародних стандартів і виконання фітосанітарних вимог країн-імпортерів.

Все це потребує організаційних рішень і наукового обґрунтування карантинних заходів щодо охорони території України від завезення та розповсюдження економічно небезпечних карантинних шкідливих організмів.

Фітосанітарний контроль здійснюється як в межах держави, так і на державному кордоні, тому розрізняють контроль внутрішній і зовнішній, як і карантин рослин. Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали і об’єкти, що перетинають державний кордон України та межі особливих карантинних зон.

Контроль поширюється на всі підкарантинні матеріали та об’єкти, транспортні засоби, що надходять в Україну.

Підконтрольні об’єкти відносяться до категорії підкарантинних матеріалів і об’Єктів іконтролюються спеціалістами державної служби з карантину рослин.

До таких об’єктів відносяться транспортні засоби – вітчизняні і закордонні, які прибувають в Україну з інших країн, сільськогосподарські та лісові угіддя, які знаходяться на кордонах; приміщення, де зберігаються об’єкти.

Підконтрольні матеріали також відносяться до категорії підкарантинних матеріалів і об’єктів і підлягають карантинному догляду без супроводження фітосанітарними документами. До них відносяться тара, пакувальні матеріали, вироби з рослинних матеріалів, які можуть бути носіями карантинних і небезпечних шкідників, хвороб рослин і бур’янів; продукти рослинного походження, які пройшли технічну переробку, а також цукор, багаж, поштові відправлення.

Підкарантинні матеріали відносяться до тієї ж категорії, що і попередні, вонипідлягають контролю на державному кордоні тасупроводжуються фітосанітарними документами.

До підкарантинних матеріалів відноситься наступна рослинна сировина і харчові продукти:

1. свіжі овочі, фрукти, бахчеві культури, зерно (продовольче, технічне), солод, крупи, борошно і вироби з нього, горіхоплодні;

2. кава-зерно, какао-боби, кондитерські вироби, чай, пряна сировина, спеції;

3. сушені овочі, фрукти, гриби;

4. культур живих грибів, бактерій, вірусів, нематод, кліщів, які є збудниками і носіями хвороб рослин, а також комах, що завдають шкоди живим рослинам і продукції рослинного походження тощо.

Непродовольчі товари:

1. волокно бавовни, льону та інших прядильно-волокнистих культур, вовни немитої і нечесаної, шкірсировини, що не пройшла хімічну обробку;

2. деревина та хімічно необроблені вироби з неї, пиломатеріали;

3. тара і контейнери, що надходять з країн розповсюдження роду Frogodermaтощо.

Карантинні заходи розповсюджуються на підкарантинні матеріали й об’єкти, до яких відноситься:

• насіння, рослини та їх частини (цибулини, бульби, плоди та інше), а також інша продукція рослинного походження, яка може бути джерелом розповсюдження хвороб рослин, бур’янів, шкідників;

• колекції комах, збудники хвороб рослин і зразки пошкоджень, що наносяться ним, а також гербарії і колекції насіння;

• культури живих грибів, бактерії, віруси, а також нематоди, кліщі, інші комахи;

• всі види тари, окремі промислові товари, упакування і вироби із рослинних матеріалів, що можуть переносити шкідників; хвороби рослин і бур’ян; транспортні засоби, які надходять з інших областей України, де введено особливий карантинний режим і які надходять з-за кордону тощо.

До карантинних об’єктіввідносять збудників хвороб рослин, бур’яни, шкідники, які відсутні або знаходяться в обмеженій кількості на території України, однак при розповсюдженні можуть завдати значної шкоди рослинам і рослинній продукції.

Перелік карантинних об’єктів визначається Статутом з карантину рослин, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пов’язані з карантинними об’єктами підкарантинні матеріал і об’єкти, це може бути будь-який матеріал і об’єкт, які сприяють поширенню або за допомогою яких можуть поширюватися карантинні об’єкти.

Для обмеження розповсюдження карантинних об’єктів створюють карантинну зону, на якій встановлюється особливий карантинний режим.

Карантин рослин є необхідним захисним заходом, який сприяє збереженню культурних видів рослин, підвищенню їх врожайності і підвищенню ефективності сільського господарства.

Основними завданнями карантину рослин є:

• охорона території України від занесення або самостійного проникнення з-за кордону, карантинної зони карантинних об’єктів;

• проведення державних контролюючих заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, перевезенні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів та об’єктів, а також при виникненні вогнищ дотримання особливого карантинного режиму;

• здійснення державного контролю за своєчасним виявленням, локалізацією і ліквідацією карантинних об’єктів, а також попередження проникнення їх в регіони країни, де вони відсутні.