- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Розділ 1. Карантинна служба україни.
- •§2. Перелік шкідливих організмів, які мають карантинне значення для України
- •§3. Історія розвитку й міжнародне співробітництво в галузі карантину рослин
- •§4. Функції і структура державної фітосанітарної служби України
- •Міністерство аграрної політики України
- •Головна державна інспекція з карантину рослин
- •Функції Головної державної інспекції з карантину рослин є:
- •§5. Фітосанітарний контроль підконтрольних і підкарантинних матеріалів на державному кордоні України
- •§6. Документальне оформлення карантинних об’єктів і матеріалів при фітосанітарній експертизі в Україні
- •§7. Знезараження та очищення підконтрольних, підкарантинних матеріалів і транспортних засобів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •§2. Класифікація та характеристика асортименту зернових культур
- •§3. Стандартизація зерна
- •§4. Будова зерна
- •§5. Хімічний склад і харчова цінність зерна
- •§6. Вимоги до якості зерна
- •§7. Зараженість зерна шкідниками хлібних злвків
- •Злакові цикадки
- •Злакові попелиці
- •Хлібні клопи
- •Хлібні жуки
- •§8. Вади зерна та їх вплив на якість
- •§9. Хвороби зернових культур
- •§10. 3Берігання сільськогосподарської сировини
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Тема 3. Олійно й ефіроолійні культури
- •§2. Товарознавча характеристика олійної сировини
- •§3. Сучасні уявлення про ефіроолійну сировину
- •§4. Товарознавча характеристика ароматичних ефіроолійних культур
- •§5. Використання ароматичних речовин, одержаних з ефіроолійної сировини в харчовій і парфумерній промисловості Використання ароматизаторів у харчовій промисловості
- •Використання ароматизаторів у парфумерній промисловості
- •§6. Товарознавча характеристика ефірних олій
- •§7. Хміль – як основна сировина у пивоварінні Проблеми та перспективи розвитку хмільництва в Україні та світі
- •Характеристика споживних властивостей хмелю
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 4. Хміль, тютюн і махорка
- •§ 2. Особливості державного регулювання тютюнової галузі в Україні
- •§ 3. Сучасне уявлення про тютюн – як сировину для тютюнових виробів
- •§ 4. Особливості технології переробки сировини та матеріалів для виробництва тютюнових виробів
- •§5. Класифікація та споживні властивості сировини тютюну
- •§6. Сучасне уявлення про махорку та особливості її вирощування
- •§7. Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Розділ 5. Рослинна лікарсько-технічна сировина
- •§2. Класифікація рослинної лікарсько-технічної сировини
- •§3. Характеристика окремих видів лікарсько-технічної сировини
- •§3.1. Характеристика сировини квітів і суцвіття Бузина чорна (Sambucus nigra l.) - це рослина родини жимолостевих – Caprifoliaceae. Інші поширені назви: боз, бузок, пищальник.
- •Характеристика різних видів бузини
- •Арніка (arnica montana l.) – це багаторічна трав'яниста, золотисто-пухнаста рослина родини айстрових (складноцвітних). Інші назви: чарник барана, скусівник гірський, трава баряня.
- •§3.2. Характеристика лікарської сировини з листя
- •§3.3. Характеристика сировина трав, мохів і грибів
- •Відмінні ознаки різних видів череди
- •§3.4. Характеристика сировини бруньок
- •§3.5. Характеристика сировини плодів, ягодів, насіння, кори
- •Поширення. Горобина росте повсюдно в лісах, по берегах рік, озер, на полях, уздовж доріг, висаджують її в скверах, парках, садах майже по всій лісовій і лісостеповій зоні України.
- •§4.6. Характеристика сировини коренів, бульб, кореневищ
- •Використання. У другій половині хх століття було налагоджене виробництво клітинних культур кореня женьшеню.Препарати женьшеню застосовують:
- •§4. Характеристика сировини різного походження
- •§5. Організація збирання і заготівель рослинної лікарсько-технічної сировини
- •Список видів лікарських рослин з обмеженим поширенням і невеликими запасами сировини, збирання яких здійснюється за документами органів лісового господарства
- •Список видів лікарських рослин, запаси яких дуже обмежені і збирання здійснюється за квитками органів лісового господарства, погодженими з державними органами охорони природи
- •Список видів лікарських рослин, обсяги заготівель яких не обмежені при суворому дотриманні правил збирання
- •Види лікарських рослин, занесені в «Червону книгу України»
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Вимоги до якості насіння цукрових буряків
- •Ефективність захисту цукрових буряків від бур'янів з використанням гм-гібридів (Ліберті) у порівнянні з традиційною системою
- •Валовий збір цукрових буряків (фабричних) за регіонами (тис. Т)
- •§ 2. Походження цукрових буряків
- •§3.Ботанічна характеристика цукрових буряків
- •Хімічний склад речовин у 100 кг коренеплодів цукрових буряків
- •Періоди та фази росту цукрових буряків
- •§4. Характеристика біологічних особливостей цукрових буряків
- •Вплив температури на швидкість проростання цукрових буряків
- •§5. Технологічні показники якості цукрових буряків
- •Технологічні показники якості цукрових буряків
- •§6 Особливості приймання та визначення технічних показників якості цукрових буряків
- •Технічні вимоги до коренеплодів цукрових буряків
- •§ 7 Способи й умови зберігання цукрових буряків
- •§8. Захист посівів цукрових буряків від бур’янів
- •§9. Захист цукрових буряків від шкідників
- •Комплекс заходів із захисту иукрових буряків від шкідників
- •Норма препаратів у композиції для інкрустації насіння цукрових буряків
- •Економічні пороги шкодочинності основних шкідників цукрових буряків
- •Застосування пестицидів цукрових буряків
- •§10. Захист цукрових буряків від хворіб
- •Застосування фунгіцидів (протруйників)
- •Хвороби листків
- •Вірусні хвороби
- •Хвороби голодування буряків
- •Хвороби коренеплодів під час вегетації
- •Обгрунтування необхідності застосування фунгіцидів
- •Періоди ефективної шкодочинності і захисту від хвороб по фазах розвитку цукрових буряків
- •Застосування фунгіцидів
- •Регламенти застосування фунгіцидів
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Розділ 7
- •§2. Товарознавча характеристика коноплі (Сannabis) і конопляних волокон. Використання конопель у промисловості.
- •Коноплі – це цінна прядильна культура, що нараховує 3 види. Посівні коноплі містять у сухих стеблах - до 25% волокон-пеньків; насіннях – 17-38% висихаючої олії.
- •§3. Товарознавча характеристика льону та лляних волокон, їх застосування на практиці
- •§3. Товарознавча характеристика джуту та його волокон
- •§5. Товарознавча характеристика кенафу та його волокон, їх застосування на практиці
- •§6. Товарознавча характеристика бавовника та його волокон, їх застосування на практиці
- •Посівні площі під бавовником у різних країнах світу, га
- •Обсяг виробництва бавовни тис. Т
- •Світове споживання бавовни, тис. Т
- •§7. Характеристика інших волокон (сизаль, генекен, маніла, кендир, койр, рамі, морська трава)
- •Волокно абаки – це об'ємний натуральний матеріал, що складається з висушених волокон стебел і листків бананової пальми. Волокна переплетені з основою і є рухливими.
- •Рамі (кропива китайська, біла рамі (ramie), бомерія білосніжна) - це рослина із родини кропивних, батьківщиною якої є Східна Азія.
- •§8. Характеристика мінеральних волокон з гірського льону (азбесту)
- •Азбест має високу вогнестійкість, тому входить до складу тих тканин, де необхідне сполучення гнучкості й термостійкості.
- •Запитання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Ситуаційні задачі
- •Список використаних джерел
Хлібні жуки
Жук-кузька (Anisoplia austriaca Н.). В Україні поширений майже повсюди, за вийнятком північно-західних районів Полісся. Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь. Жук завдовжки 13-16мм, тіло - синювато-чорне з металевим блиском, надкрила - темно-каштанові з чорною квадратною плямою біля щитка. Личинки білі, м'ясисті, дугоподібно вигнуті, з коричневою головою і добре розвинутими ногами. Довжина тіла дорослих личинок - 30-35мм.
Жук-хрестоносець (А. agricola Poda.). В Україні поширений повсюди, але найбільше на Поліссі та в північній частині Лісостепу. Він пошкоджує зерно пшениці, жита, ячменю, а личинки - кореневу систему зернових злаків.
Жук-красун (А. segetum Herbst). В Україні поширений повсюди, значна шкодочинність відмічається у Степовій зоні та Криму. Жук завдовжки - 8-12мм, голова і спинка чорні з зеленим металевим блиском, надкрила - коричнево-жовті, без рисунка.
Жужелиця мала (звичайна) хлібна (Zabrus tenebrioides G.). Поширена у Степу та Лісостепу аж до південного Полісся. Зона масового розмноження - вся Степова частина. Пошкоджує пшеницю, жито, овес, рис, кукурудзу, найбільшої шкоди завдає озимій пшениці. Для запобігання розмноженню хлібної жужелиці першорядне значення має дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю - до 5-10%, своєчасне без втрат збирання врожаю, обробіток грунту, знищення падалиці, сівба в другій половині оптимальних строків. При чисельності личинок у період сходів 1-2 особини на 1м2 або 2-3 - у фазі третього листка - кущення обприскування базудином, 60%-й к.е. (1,5-1,8 л/га), волатоном, 50%-й к.е;(2 л/га), нурелом Д, 55%-й к.е. (0,75-1,0 л/га). Боротьбу з жуками поєднують із хімічним захистом посівів від личинок клопа-черепашки.
§8. Вади зерна та їх вплив на якість
Дефекти зерна впливають на споживні властивості борошна і крупів. До зіпсутого зерна належить зерно зволожене, морозобійне, самозігріте, запліснявіле, проросле, пошкоджене клопом-черепашкою тощо.
Зволожене зерно. Зерно, призначене для зберігання або перероблення, повинно бути сухим. Підвищений вміст вологи (більше 14%) ускладнює його зберігання. У вологому зерні більш інтенсивно відбувається процес дихання. При його зберіганні зменшується кількість сухих речовин, виділяється багато вуглекислого газу, води і тепла. Все це сприяє активізації ферментів, розвитку мікроорганізмів, шкідників хлібних запасів і, врешті, призводить до псування зерна.
Морозобійне зерно. Цю ваду має зерно, яке в недорозвиненому стані було пошкоджене ранніми морозами. Воно зморщене на вигляд, має темне забарвлення, погано зберігається. Його хімічний склад відрізняється від нормального зерна. Натурна маса і маса зерна зменшується. Таке зерно має підвищений вміст водорозчинних речовин і анінного азоту. В ньому активізуються ферменти. Погіршуються борошномельні і хлібопекарські характеристики зерна, ускладнюється його зберігання. Кількість клейковини у морозобійної пшениці зменшується, погіршується її якість. Клейковина з такого зерна - темного кольору, міцна, кришиться при вимиванні, має погану тягучість. Морозобійне зерно має підвищену кислотність. Високий вміст цукрів і клітковини, хлібопекарські властивості погіршуються. Хліб з морозобійного борошна має погану пористість, малий об’єм, солодовий присмак і темний колір.
Самозігріте зерно. Причиною самозігрівання є його підвищена вологість і значна засміченість. Це характерно для зерна, яке збирали в дощову погоду, перевозили і зберігали з порушенням установлених вимог. Основною причиною самозігрівання є тепло, яке виділяється при диханні зерна та розвитку мікроорганізмів. При самозігріванні температура зерна може підвищуватися до (55-65)0С, інколи - до 750С.
Самозігріте зерно має значні зміни в хімічному складі і низькі технологічні властивості. Воно набуває солодового запаху, властивого пророслому зерну. Смак – солодкуватий. Оболонки зерна спочатку знебарвлюються, а пізніше стають червоними. Ендосперм набуває сіруватого відтінку. Зерно має підвищений вміст моносахаридів, підвищену кислотність. Хліб виходить темнішим.
Запліснявіле зерно утворюється в результаті самозігрівання. Під дією мікроорганізмів (плісняви, бактерій) швидко руйнуються органічні речовини. Водовбирна здатність борошна зменшується, оскільки білки зерна втрачають здатність до набухання й до утворення з водою пружної клейковини.
Проросле зерно - це початковий стан життєвого циклу рослини. Зерно здатне проростати при підвищеній вологості, відповідній температурі і наявності повітря. У пророслому зерні підвищується вміст водорозчинних речовин, наприклад, цукрів. У пшениці зменшується вихід сирої клейковини. Вона темніє, стає менш пружною. Хліб має підвищену кислотність і вологість, форма стає розпливчастою.
Зерно, пошкоджене клопом-черепашкою має характерні крапки (залишки уколу), які оточені жовтою плямою. Клоп-черепашка при живленні залишає в зерні сліди слини, багатої на ферменти, які здатні розріджувати білки. Таке борошно має погану клейковину. Тісто стає липким, а хліб – розпливчастим. Цей шкідник не витримує частих дощів. Зерно пошкоджується шкідником у полі.