27. Договори за розпорядженням майнових прав інтелектуальної власності

& Прочитайте

Л – 1-2, 46, 115, 117, 120, 124, 131-134

27.1. Загальні положення про авторські договори. Види авторських договорів. % Інформація

Авторський договір – це угода автора чи його правонаступників з іншими особами про вчинення відповідно до закону будь-яких дій з приводу володіння, користування та розпорядження твором. Це двостороння і консенсуальна угода, яка укладається у письмовій формі. Письмова форма не є обов’язковою для авторських ліцензійних договорів про опублікування твору в періодичних виданнях та енциклопедичних словниках.

Сторони– фізичні і юридичні особи; сам автор – тільки фізична особа, а також спадкоємці та інші правонаступники, до яких авторські права перейшли відповідно до закону; юридична особа – організація чи підприємство, яке має можливість використати твір у той чи інший спосіб.

Авторський договір повинен відповідати встановленим вимогам:

• він має передбачати способи використання твору (конкретні права, що передаються за договором);

• важливою умовою є строк його здійснення, виконання що передбачаються угодою сторін;

• винагорода за використання твору чи передачу майнових прав визначається угодою сторін у вигляді відсотка від доходу за відповідний спосіб використання твору.

Умови авторського договору, що суперечать положенням Закону України “Про авторське право і суміжні права” або погіршують права автора порівняно із зазначеним законом, є недійсними.

Види авторських договорів

Найпоширенішими є авторські договори про використання творів:

1. Видавничий договір– це договір на підставі якого автор чи його правонаступник передає або зобов’язується передати видавництву твір наукової чи літературної творчості, а видавництво бере на себе зобов’язання цей твір опублікувати, тобто випустити у світ (видавничий договір на літературні твори, на твори образотворчого мистецтва, на музичні твори, договори на видання творів у перекладі).

2. Договір про депонування рукопису– належним чином оформлений твір передається певній організації для зберігання з метою ознайомлення з твором будь-кого, хто цього бажає така форма інформації є “депонування”. Об’єкт договору – реферати статей, огляди, монографії, збірки наукових праць, матеріали конференцій, з’їздів, нарад, симпозіумів вузькоспеціального характеру, які буває недоцільно видавати звичайним друкарським способом.

3. Постановочний договір, за яким автор передає або зобов’язується створити і передати видовищній організації драматичний, музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний твір, а організація-постановник зобов’язується здійснити в обумовлений договором строк постановку і публічне виконання твору (випустити його у світ) та виплати авторові обумовлену договором винагороду.

4. Сценарний договір– це договір, за яким автор передає або зобов’язується створити і передати кіно-, теле- або організації радіомовлення сценарій для фільму або телерадіопередачі в обумовлений сторонами строк, а студія зобов’язується сплатити авторові обумовлену авторові винагороду.

5. Договір художнього замовлення - угода, за якою автор зобов’язується створити і передати замовникові в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов’язаний прийняти виконану роботу і оплатити її вартість.

6. Договір про використання твору декоративно-прикладного мистецтва – угода, за якою автор зобов’язується передати або створити і передати твір декоративно-прикладного мистецтва промисловому підприємству, яке зобов’язується виплатити авторові обумовлену договором винагороду і випустити твір у світ на промисловій основі.

7. Договір про створення аудіовізуального твору. Аудіовізуальним твором є твір, який складається з набору пов’язаних між собою зображень, що створюють відчуття руху, із супровідним звучанням або без нього, який можна бачити, а за наявності супровідного звучання – чути (кінематографічні та інші твори, виражені засобами аналогічними кінематографічним, - такі, як телевізійні способи фіксації зображень із супровідним звучанням на магнітних плівках, платівках, дисках тощо). Особливість зазначеного договору полягає в тому, що контрагентом у ньому можуть бути дві особи – організація, що здійснює виробництво твору, або продюсер.

8. Договір про передачу (відступлення) виключних майнових авторських прав – це консенсуальна угода, за якою автор чи його правонаступники передають свої майнові права на твір іншій особі на невизначений строк.

9. Договір про передачу права на використання твору. За цим договором передається виключне право автора на використання твору певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам; або не виключне право на використання твору іншій особі використовувати твір певним способом і у встановлених межах.

10. Авторський договір про видання твору своїм коштом. Видавництво бере на себе обов’язок видати замовлений і оплачений автором твір в обумовлений договором строк.

11. Договори про використання об’єктів суміжних прав. Об’єктами суміжних прав є виконання творів, фонограми, відеограми та програми мовлення. Виконавці, виробники фонограм, відеограм та організації мовлення мають виключні права на зазначені об’єкти. Їх використання іншими особами може мати місце лише на підставі відповідного договору користувачів з володільцями суміжних прав.

12. Договори про управління майновими правами авторів. Об’єкт – майнові права авторів та їх правонаступників. Сторони – автори та їх правонаступники; організації, що їх створюють для управління майновими правами авторів та їх правонаступників на колективній основі.