Обмін житлового приміщення

Право наймача на обмін житлового приміщення та порядок обміну встановлюється і регулюється ст.ст.79-89 та 164 ЖК У і Правилами обміну житлових приміщень, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р.

Правом на обмін користуються лише наймач та члени його сім’ї, що проживають разом з ним. Такого права не мають піднаймачі та тимчасові мешканці. Обмін допускається лише за наявності письмової згоди всіх членів сім’ї, що проживають спільно, включаючи й тимчасово відсутніх. За неповнолітніх членів сім’ї свою згоду в письмовій формі висловлюють батьки, опікуни чи піклувальники. Предметом обміну може бути як ізольована квартира чи інше ізольоване житлове приміщення, так і частина житлового приміщення.

Угода про обмін житловими приміщеннями набирає чинності з моменту одержання сторонами обмінних ордерів і вважається виконаною з моменту переселення наймачів в обмінювані житлові приміщення.

Піднайм житлового приміщення. Правове становище тимчасових жильців.

Згідно зі ст.823 ЦК У за договором піднайму наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Договір піднайму є оплатним, розмір плати встановлюється за домовленістю сторін і є істотною умовою цього договору. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму житла. У разі дострокового припинення договору найму одночасно з ним припиняється договір піднайму.

На підставі ст.91 ЖК наймач має право надавати частину, а в разі тимчасового виїзду і все житлове приміщення у користування стороннім особам, якщо на це є згода усіх членів сім’ї наймача та згода наймодавця. Відносини з піднайму оформлюються відповідним письмовим договором між наймачем та піднаймачем з наступною реєстрацією у житлово-експлуатаційній конторі.

Договір може бути укладений на певний або на невизначений строк або до вимоги звільнити житлове приміщення.

Від піднаймачів слід відрізняти тимчасових жильців, тобто осіб, які можуть бути поселені наймачем (за згодою членів його сім’ї) без стягнення з них плати за користування житловим приміщення і укладення договору. Згоди наймодавця на це не потрібно. Але за ст.818 ЦК наймач має попередньо повідомити наймодавця про вселення тимчасових мешканців. Згідно з п.3 ст.818 ЦК У тимчасові мешканці можуть бути вселені на певний строк, або без вказання строку проживання.

Надання громадянам житла в зв’язку з капітальним ремонтом

Відповідно до ст.101 ЖК наймодавець має право в судовому порядку вимагати переселення наймача та членів його сім’ї в інше житлове приміщення на час капітального ремонту будинку, якщо наймач відмовляється переселитися добровільно. Необхідність виселення виникає тоді, коли без звільнення житлових приміщень не можливо провести передбачені проектом ремонтні роботи.

Переселення наймача на час капітального ремонту не припиняє договору найму житлового приміщення, проте квартирну плату він вносить за те приміщення, що надане йому на час капітального ремонту.

Відповідно до ч.3 ст.101 ЖК по закінченні капітального ремонту наймач повертається в жиле приміщення, яке займав раніше, а якщо наймодавець заселить це приміщення іншими особами, то наймач має право в судовому порядку вимагати виселення цих осіб.