Цивільна дієздатність малолітніх і неповнолітніх осіб

Часткова дієздатність.Такою дієздатністю відповідно до ст. 31 ЦК У наділені малолітні, які не досягли 14 років. Така особа має право:

1. самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;

2. здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.

Частина 2 ст.31 ЦК передбачає, що малолітні не відповідають за заподіяну ними шкоду. Ст.1178 ЦК передбачає, що за шкоду, заподіяну особами, що не досягли 14 років, відповідають їх батьки (усиновлювачі), опікуни, навчальні, виховні й інші установи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини.

Неповна дієздатність неповнолітніх.Такою дієздатністю наділені непов­нолітні у віці від 14 до 18 років за ЦК України. Неповна дієздатність характеризується тим, що за громадянином визнається право вчиняти не всі, а лише деякі дії, передбачені законом.

Для цього виду дієздатності характерні такі елементи:

• право розпоряджатися своєю заробітною платою (заробітком), стипен­дією або іншими до­ходами;

• самостійне здійснення всього комплексу авторських або винахідницьких прав, прав на відкриття, починаючи від оформлення винаходу, раціоналізатор­ської пропозиції, відкриття, укладення авторських договорів і закінчуючи одер­жанням авторської винагороди і розпорядженням нею;

• бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

• самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися внеском, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку);

• обов'язок нести цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну ними іншим особам , тобто неповнолітні віком від 14 до 18 років є деліктоздатними. Поведінка дитини, яка досягла 14-річного віку, може бути визнана протиправною, а вона сама притягнута до цивільної відповідальності. У разі відсут­ності у неповнолітнього майна, якого було б достатньо для відшкодування шкоди, на батьків (усиновителів) або піклувальників покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їхньої вини.

Інші правочини особи у віці від 14 до 18 років можуть вчиняти за згодою своїх батьків (усиновлювачів), піклувальників.

Цивільна відповідальність неповнолітньої особи

За статтею 1179 ЦК неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неї майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода відшкодовується у частині, якою не вистачає, або у повному обсязі її батьками (усиновителями) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шко­ди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала в закладі, який за законом виконує щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'яза­ний відшкодувати шкоду в частині, якої не вистачає, або у повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. При цьому обов'язок бать­ків (усиновлювачів), піклувальників, закладу, які виконують функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, до­статнього для відшкодування шкоди.

Крім того, за ст. 33 ЦК України неповнолітня особа особисто несе відпові­дальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до зако­ну. Вона також особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальники.