Типовий ліцензійний договір

Ст.1111 ЦК У визначає, що типові ліцензійні договори затверджують уповноважені відомства або творчі спілки. Зміст типового ліцензійного договору визначається вільним волевиявленням сторін. Відповідно до національного законодавства типовий ліцензійний договір вважається дійсним, якщо він складений у письмовій формі і підписаний сторонами; набирає чинності щодо будь-якої іншої особи лише після його реєстрації в державному патентному відомстві.

Ліцензійний договір може містити умови, непередбачені типовим ліцензійним договором. Якщо умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об’єкта права інтелектуальної власності, погіршують його становище порівняно зі становищем, передбаченим законом або типовим договором, то такий договір призначається нікчемним і умови його змінюються відповідно до вимог, встановлених типовим договором.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності

Виключне право це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передач організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і суміжні права, на використання цих об’єктів авторського права і суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам.

Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності – це угода, за якою одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та визначених договором умовах (ст.1113 ЦК У).

27.3. Договір комерційної концесії (франчайзингу) % Інформація

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов’язується надати другій стороні (користувачеві) за плату право користування відповідно до її вимог комплексом належних цій стороні прав з метою виготовлення та (або) продажу певного виду товару та (або надання послуг (ч.1 ст.1115 ЦК).

На підставі договору здійснюється оплатна передача виключних прав на об’єкти інтелектуальної власності, комерційну інформацію (ноу-хау), знаки для товарів і послуг, фірмове найменування для використання іншим суб’єктом в його підприємницькій діяльності.

Договір комерційної концесії є консенсуальним, взаємним і оплатним. Предметом договору комерційної концесії є право на використання об’єктів права інтелектуальної власності (торговельних марок, промислових зразків, винаходів, творів, комерційних таємниць тощо), комерційного досвіду та ділової репутації, тобто комплекс виключних прав, які використовують у підприємницькій діяльності. Ст.1117 ЦК У зазначає, що сторонами в договорі є фізичні та юридичні особи, які є суб’єктами підприємницької діяльності.

Концесійний договір повинний бути укладений у письмовій формі і підлягає державній реєстрації в органі, який здійснив реєстрацію право володільця.

? Питання для самоперевірки

1. Охарактеризуйте авторські договори.

2. Назвіть види авторських договорів.

3. Дайте поняття ліцензійного договору.

4. Який строк ліцензійного договору ?

5. В чому суть договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності ?

6. Дайте визначення договору комерційної концесії.

28. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА СПІЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

& Прочитайте

Л – 1-2, 5, 117, 121, 131-134

28.1. Поняття та види зобов’язань за спільною діяльністю, їх правове регулювання

% Інформація

У процесі задоволення своїх економічних та інших інтересів у суб’єктів цивільних правовідносин виникає необхідність у кооперації, тобто у спільній діяльності, змістом якої може бути об’єднання майна, трудових зусиль, організація співпраці тощо для досягнення загальної мети.

Характерні риси зобов’язань за спільною діяльністю:

1. Це спільна діяльність для досягнення будь-якої загальної мети, що не суперечить законові;

2. Ці зобов’язання об’єднують більше двох учасників;

3. Майно об’єднується у спільну власність;

4. Наявність у сторін загального інтересу;

5. Такі зобов’язання мають чіткий організаційний характер;

6. Суть спільної діяльності потребує від сторін вступати у відносини з третіми особами;

7. Ці зобов’язання мають тривалий характер із зазначенням строку або з невизначеністю строку їх дії;

8. Вони мають особистий характер.

Види зобов’язань за спільною діяльністю:

1. Спільна діяльність, що не передбачає створення юридичної особи , в цьому разі відносини оформляються у договорі про спільну діяльність;

2. Спільна діяльність із створенням юридичної особи. Тут слід укласти установчий договір.

Нормативно-правове регулювання:Гл.77 ЦКУ, Господарський кодекс, Закони України “Про господарські товариства”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про страхування” тощо.