4.5. Фізична особа – підприємець % Інформація

Ст. 42 Конституції України передбачає право кожної людини займатися підприємниць­кою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами госпо­дарювання (підприємцями) з метою досягнен­ня економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України). Ч. 2 ст. 42 Конституції Укра­їни передбачає, що підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади й органів місцевого самовря­дування обмежується законом.

Ст. 50 ЦК установлює, що право на здійснен­ня не забороненої законом підприємницької діяльності має фізична особа з повною цивіль­ною дієздатністю, крім того право на здійснен­ня підприємницької діяльності має також непо­внолітня фізична особа відповідно до ч. З ст. 35 ЦК. У цьому випадку неповнолітня особа здобуває повну цивільну дієздатність ( ст. 35 ЦК).

Підприєм­ництвом може займатися особа, що досягла 16 років, якщо мається відповідна згода батьків (усиновлювачів). Така особа здобуває повну цивільну дієздатність з моменту її державної реєстрації як підприємця. Необхідною умовою для здійснення підприємницької діяльності є державна реєстрація особи як підприємця. В цей час вона проводиться у виконкомах міської ради чи в районних міст Києва і Севастополя державної адміністрації за місцем діяльності чи проживання особи, якщо інше не передбачене законодавством України.

Державна реєстрація фізичної особи-підприємця засвідчує факт набуття нею статусу підприємця. Порядок проведення державної реєстрації передбачений ст.58 Господарського кодексу та Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Така реєстрація проводиться за заявою фізичної особи державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста, районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем проживання фізичної особи-підприємця. Відмову в державній реєстрації може бути оскар­жено в судовому порядку.

Окремі види підприємницької діяльності підлягають ліцен­зуванню. Згідно зі ст. 1 Закону України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних ви­дів господарської діяльності» органом ліцензу­вання є орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, чи спеціально уповноважений орган рад для ліцензування ви­значених видів господарської діяльності. Згід­но із ст. 9 зазначеного Закону підлягають лі­цензуванню 60 видів господарської діяльності. У випадку, якщо особа розпочала підприємни­цьку діяльність без державної реєстрації, уклав­ши відповідні договори, вона не має права оспо­рювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

Підприємницькою діяльністю можуть за­йматися не тільки фізичні особи, а й комерційні юридичні особи.

У зв'язку з цим до підприємницької діяль­ності фізичних осіб застосовуються правила, які регулюють підприємницьку діяльність юридич­них осіб, якщо інше не випливає з закону або із суті правовідносин.