Правила обчислення позовної давності

Оскільки позовна давність є видом цивільно-правових строків при її обчисленні використовуються загальні правила (ст.ст.254-256 ЦК У). При цьому правило про обчислення позовної давності є імперативним, а це значить, що порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Початок перебігу позовної давності. Зупинення і переривання перебігу позовної давності.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності може бути пов’язаний з різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою:

а) за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, перебіг починається від дня припинення насильства (ч.2 ст.261 ЦК У);

б) за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину – від дня, коли почалося його виконання (ч.3 ст.261);

в) у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи – від дня досягнення нею повноліття (ч.4 ст.261 ЦК У);

г) за зобов’язанням з визначеним строком виконання – зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261ЦК У);

д) за регресними зобов’язаннями – від дня виконання основного зобов’язання (ч.6 ст. 266 ЦК У).

Ст.263 ЦК У дає вичерпний перелік обставин, за наявності яких позовна давність зупиняється. До них належить:

1. Непереборна сила – надзвичайна і така, що не можна відвернути в даних умовах, подія (стихійне лихо або соціальні явища).

2. Мораторій – відстрочка виконання зобов’язань, що встановлена законодавством.

3. Зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює відповідні відносини.

4. Перебування позивача або відповідача у складі збройних сил, переведених на воєнний стан.

Під час дії цих обставин перебіг позовної давності зупиняється. З дня припинення обставин, що стали підставою для зупинення давності, її перебіг продовжується на той період часу, що залишився (тобто строк позовної давності мінус строк, що пройшов до виникнення означених вище обставин).

Переривання перебігу строку позовної давності полягає в тому, що час, який минув до настання обставини, з якою закон пов’язує перерву, не зараховується в строк позовної давності, і строк позовної давності, після перерви, починає перебіг спочатку на весь строк, передбачений в законі для означених вимог.

Перебіг строку позовної давності переривається:

1. Здійсненням зобов’язаною особою дій, що підтверджують визнання боргу або іншого обов’язку. Такими діями можуть бути наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зобов’язань.

2. Пред’явлення позову, хоча б до одного із кількох боржників (а також, якщо предметом такого позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач) у встановленому порядку.

Наслідки спливу позовної давності. Поновлення позовної давності.

Ст.267 ЦК У передбачає наслідки спливу позовної давності – особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу все одно має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.