2.3. Облік доходів спеціального фонду

2.3.1. Склад, класифікація та завдання обліку коштів спеціального фонду

Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з бюджетів різних рівнів, а й з інших дже­рел. Такі суми прийнято називати власними надходженнями, або по­забюджетними.

Починаючи з 2000 p., усі позабюджетні кошти бюджетних уста­нов включаються до спеціального фонду бюджету як їхні власні над­ходження та відповідні спеціальні видатки. Надходження та витра­чання позабюджетних коштів плануються в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.

Позабюджетні кошти — це кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з дер­жавного та (або) місцевих бюджетів.

Позабюджетні кошти класифікуються за принципом походжен­ня та використання на:

• спеціальні кошти;

• суми за дорученнями;

• депозитні суми;

• інші позабюджетні кошти.

Спеціальні кошти — це доходи бюджетних установ і організа-^ши, які вони отримують від надання платних послуг, виконання ро-

37

біт, реалізації продукції або іншої діяльності, що проводиться на під­ставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків уста­нови.

Суми за дорученнями — це кошти, які бюджетні установи отри­мують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів дня ви­конання окремих доручень або використати за цільовим призначен­ням, визначеним особою, що надає такі кошти.

Інші власні надходження — це надходження, не включені до складу спеціальних коштів або сум за дорученнями.

Субвенції, одержані з інших бюджетів, — це кошти, виділені з бюджету іншого рівня органам державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування або інших, визначених законодавством, функцій.

Інші доходи — це інші кошти спеціального фонду бюджету, включені до кошторису установи, крім інших власних надходжень.

Крім коштів спеціального фонду, окремим бюджетним устано­вам можуть надходити кошти, які їм не належать і які необхідно пе­рерахувати за призначенням при настанні відповідних умов. Це депо­зитні суми. Вони не належать до коштів спеціального фонду і в кошторисі не плануються.

Розпорядниками коштів спеціального фонду є керівники бюд­жетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в тому самому кошторисі, що й бюджетних коштів за­гального фонду, а їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на єдиному балансі. Операції з коштами спеціального фонду оформля­ються тими ж первинними документами; щодо них діє та ж сама кла­сифікація видатків, що й для коштів загального фонду бюджету. Але облік операцій з коштами спеціального фонду ведуть у бюджетних установах на окремих, спеціально призначених для цього рахунках.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення опера­цій з ними бюджетним установам відкриваються поточні рахунки в уповноважених установах банків, у яких їм відкрито поточні бюджет­ні рахунки, або спеціальні реєстраційні рахунки у відповідних орга­нах ДКУ. При ньому в органах ДКУ для установи може бути відкрито не більше чотирьох спеціальних реєстраційних рахунків за всіма ви­дами позабюджетних коштів.

38

Завдання бухгалтерського обліку коштів спеціального фонду полягає в: контролі за повним і своєчасним надходженням та оприбу­ткуванням коштів спеціального фонду; обліку і контролі витрачання коштів спеціального фонду суворо за призначенням відповідно до кошторисних передбачень; своєчасному складанні і поданні звітності про надходження і використання коштів спеціального фонду для за­безпечення вірогідною інформацією всіх рівнів управління.