2.2. Облік доходів загального фонду

2.2.1. Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ

Діяльність бюджетних установ здійснюється за рахунок коштів, які надходять з бюджету та додаткових доходів, отримання яких до­зволено законодавством України.

Фінансування бюджетних установ здійснюється з державного або місцевого бюджетів.

Бюджетне фінансування установ ґрунтується на таких прин­ципах:

• безповоротність надання коштів, тобто отримані бюджетною установою кошти не повертаються до джерела фінансування, адже вона не має власних доходів для повернення отриманих сум фінансування;

• цільове призначення наданих коштів, тобто отримані з бюд­жету кошти повинні витрачатися суворо відповідно до перед­бачених у кошторисі статей економічної класифікації видатків бюджетних установ;

• систематичний суворий контроль за використанням наданих коштів за їх цільовим призначенням здійснюють органи дер­жавного казначейства, місцеві фінансові органи, вищі розпо­рядники коштів, контролюючі органи;

• зв'язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою, тобто бюджетна установа отримує кошти не під план (заплановані заходи), а відповідно до фактичного вико­нання плану.

Поняття бюджетного фінансування тісно пов'язане з поняттям розпорядника коштів, яким воно виділяється.

Розпорядники бюджетних коштів — це бюджетні установи в особі їхніх керівників, яким надано право розпоряджатися бюджет­ними асигнуваннями (отримувати бюджетні асигнування, брати зо­бов'язання і здійснювати видатки з бюджету).

Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих:

- головні розпорядники бюджетних коштів (РК І ступеня) — бюджетні установи в особі їхніх керівників, які визначаються відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу

26

України та затверджуються законом про державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет шляхом встановлення ним бюджетних призначень, головними розпорядниками ко­штів є: міністри та керівники інших центральних органів ви­конавчої влади (використання асигнувань з державного бю­джету); керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бю­джетів відповідного рівня); голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів); - розпорядники коштів бюджету нижчого рівня (РК II і III ступеня) — розпорядники, які у своїй діяльності підпорядко­вані відповідному головному розпоряднику та діяльність яких координується через нього. До розпорядників коштів II рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утриман­ня своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпо­рядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпоряд­ники коштів III рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи. Одержувачі бюджетних коштів — це підприємства і госпроз­рахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують кошти з бюджету як фі­нансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосеред­ньо через розпорядників. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.

Відкриттю фінансування передує доведення обсягу асигнувань та кошторисів видатків. Ця процедура здійснюється в такій послідов­ності.

1. Міністерство фінансів України у визначений термін направ­ляє на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству України, яке реєструє та відображає дані на відповідних рахунках бухгалтерсько­го обліку, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів дово­дить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюд­жету до головних розпорядників коштів, що є підставою для затверд­ження в установленому порядку кошторисів доходів і видатків та

27

планів асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджу­ють кошториси доходів та видатків і плани асигнувань своїм підві­домчим установам.

2. Головні розпорядники коштів протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету подають Державному каз­начейству України розподіл показників! зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загаль­ного фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіальною ознакою на паперових чи електронних носіях.

3. Державне казначейство України протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень держав­ного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями _£ї розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління Державного казначейства. Вказані документи доводяться д₀ управлінь на паперових та електро­нних носіях. Зазначені документи повинні бути затверджені Головою Державного казначейства України або його заступником. У казначей­стві реєструють отримані документи, беруть їх на облік, про що на оригіналі розпису ставиться відбиток штампа. Протягом трьох робо­чих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпо­рядників коштів, які обслуговуються в управлінні.

4. Розпорядники коштів П ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показників зведених кошторисів та планів асигну­вань у розрізі розпорядників кощхів бюджету нижчого рівня відпові­дному управлінню. Зазначені Документи звіряються з даними казна­чейського обліку.

5. Розпорядники коштів усіх рівнів протягом двох робочих днів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Держав­ного казначейства, де вони звіряються і даними казначейського облі­ку. До кошторису додається зведення гоказників спеціального фонду кошторису на відповідний рік, за підіїисом керівника та головного бухгалтера установи.

У період до затвердження кошторисів і планів асигнувань (не більше 30-ти календарних дН'в після утвердження річного розпису призначень та помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету) видатки бюджетнИХ Установ та організацій здійснюються згідно з тимчасовим кошторисом доходів і видатків, затвердженим керівником установи. Зведений тимчасовий кошторис не складається.

28

Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийн­яття розпорядниками коштів бюджету зобов'язань на здійснення ви­датків або платежів Державного бюджету України.

Нині бюджетні установи фінансуються за відомчою структурою і через органи Державного казначейства. Казначейську систему ви­конання бюджету, яка грунтується на принципі єдиного казначейсь­кого рахунку, запроваджено з 1997 р.