- •У бюджетних установах
- •Модуль 1
- •Основи побудови бухгалтерського обліку
- •В бюджетних установах та їх фінансове
- •Забезпечення
- •1.2. Документування господарських операцій та основи побудови реєстрів бухгалтерського обліку бюджетних установ
- •1.3. Бухгалтерські рахунки. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ
- •1.4. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
- •Питання для самоконтролю
- •2.1. Кошторис доходів і видатків: поряд складання, розгляду та виконання
- •2.2. Облік доходів загального фонду
- •2.2.1. Основні принципи та порядок фінансування бюджетних установ
- •2.2.2. Фінансування за відомчою структурою
- •За відомчою структурою
- •2.2.3. Фінансування через органи Державного казначейства України
- •2.3. Облік доходів спеціального фонду
- •2.3.1. Склад, класифікація та завдання обліку коштів спеціального фонду
- •2.3.2. Облік спеціальних коштів
- •Фонду бюджету
- •2.3.3. Облік сум за дорученнями
- •2.3.4. Облік депозитних сум
- •Питання для самоконтролю
- •3.2. Облік безготівкових операцій
- •3.3. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •3.4. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків
- •3.6. Облік довгострокових зобов'язань
- •3.7. Облік розрахунків за виконані роботи та надані послуги
- •3.8. Облік розрахунків за податками та платежами
- •Господарська операція
- •Питання для самоконтролю
- •4.1. Завдання обліку праці та заробітної плати
- •4.2. Облік чисельності та складу працівників і використання робочого часу
- •4.3. Документальне оформлення і порядок нарахування заробітної плати, різних доплат і надбавок та виплат з розрахунку середньої заробітної плати
- •Порядок розрахунку лікарняних
- •4.5. Аналітичний та синтетичний облік розрахунків із заробітної плати
- •4.7. Організація розрахунків із заробітної плати та стипендій через банківські пластикові картки
- •Питання для самоконтролю
- •5.2. Документальне оформлення наявності та руху основних засобів
- •5.3. Аналітичний та інвентарний облік основних засобів
- •5.4. Облік надходження та оприбуткування основних засобів
- •5.5. Облік ремонту та модернізації основних засобів
- •Та добудування основних засобів
- •5.6. Облік списання основних засобів
- •5.7. Облік зносу необоротних активів
- •5.8. Облік нематеріальних активів
- •5.9. Облік орендних операцій
- •6.2. Документальне оформлення наявності та руху запасів
- •6.3. Облік виробничих запасів
- •6,4. Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі
- •Та відгодівлі
- •6.5. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •6.6. Облік матеріалів та продуктів харчування
- •6.7. Облік готової продукції та продукції сільськогосподарського виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •7.2. Облік витрат підсобних (навчальних) сільських господарств
- •7.3. Облік витрат на науково-дослідні роботи за договорами та розрахунків із замовниками
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Облік фондів у необоротних активах та в малоцінних швидкозношуваних предметах
- •8.2. Облік результатів виконання кошторисів установ
- •8.3. Облік результатів переоцінювання
- •Питання для самоконтролю
- •9.1. Зміст, завдання, обов'язковість та періодичність проведення інвентаризації
- •9.2. Інвентаризація необоротних активів
- •9.3. Інвентаризація матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів
- •9.4. Інвентаризація молодняку тварин та тварин на відгодівлі
- •9.5. Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів
- •9.6. Інвентаризація незавершених науково-дослідних робіт, незавершеного виробництва та незавершених капітального будівництва і капітальних ремонтів
- •9.7. Інвентаризація грошових коштів, цінностей і бланків суворої звітності в касі установи та розрахунків
- •9.8. Оформлення результатів інвентаризації та порядок регулювання інвентаризаційних різниць
- •Питання для самоконтролю
- •Глосарій
- •Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ
- •1. Загальні положення
- •2. Грошові кошти в касі
- •3. Грошові кошти на рахунках в установах банків та органах Державного казначейства
- •4. Інші кошти
- •5. Короткострокові векселі одержані
- •6. Розрахунки з різними дебіторами
- •1. Загальні положення
- •2. Операції в іноземній валюті
- •І. Загальні положення
- •2. Основні засоби
- •3. Інші необоротні матеріальні активи
- •4. Нематеріальні активи
- •5. Незавершене капітальне будівництво
- •6. Відображення переміщення необоротних активів у реєстрах бухгалтерського обліку
- •Інструкція про порядок відображення в обліку бюджетних установ операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей
- •1. Загальні положення
- •У бюджетних установах
6.2. Документальне оформлення наявності та руху запасів
Документальне оформлення первинного обліку запасів визначено Інструкцією про складання типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ, затвердженою наказом ДКУ від 18.12.2000 р. № 130.
З первинних документів, які застосовуються бюджетними установами для обліку запасів, розглянемо такі:
1. Акт про приймання матеріалів (ф. № 3-1) — складається під час приймання установою на облік матеріальних запасів, якщо існують кількісні або якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальників. Акт складає приймальна комісія у двох
185
примірниках у присутності завідувача складу та представника відправника (постачальника), а в разі неявки останнього або якщо виклик відправника і постачальника не обов'язковий — представника незаці-кавленої організації.
Факт приймання та оприбуткування запасів підтверджується підписом матеріально відповідальної особи, що прийняла їх на відповідальне збереження.
Після приймання матеріальних запасів акти з доданням документів (рахунків-фактур, накладних тощо) передаються до бухгалтерії. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних запасів, а другий — для направлення претензії постачальнику.
При складанні акта заповнюються всі реквізити, крім коду функціональної класифікації видатків та балансового рахунка, що кредитується.
Акт списання (ф. № 3-2) — застосовується для списання запасів і складається комісією, призначеною наказом керівника, у двох примірниках. Перший примірник здається до бухгалтерії, а другий залишається у матеріально-відповідальної особи.
Накладна (вимога) (ф. № 3-3) — застосовується для оформлення прийняття матеріальних цінностей на склад (у комору) або видачі зі складу (комори). Також застосовується для внутрішнього переміщення матеріальних цінностей. Накладна (вимога) виписується бухгалтерією в двох примірниках та затверджується керівником установи. Один примірник призначений для отримання матеріальних цінностей зі складу, а інший — для обліку цих цінностей за місцем їхнього використання. Оформлені розпискою отримувача накладні (вимоги) передаються до бухгалтерії з реєстром.
Меню-вимога на видачу продуктів харчування (ф. № 3-4) — застосовується для оформлення відпуску продуктів харчування зі складу (комори). Меню-вимога складається щоденно на підставі норм розкладки продуктів харчування та даних про кількість осіб, що одержують харчування. Меню-вимога разом із розписками осіб про видачу та отримання продуктів харчування передається до бухгалтерії в терміни, встановлені графіком, але не менше ніж тричі на місяць. Дані меню-вимоги записуються в щомісячну накопичувальну відомість витрачання продуктів харчування (ф. № 3-13).
Меню-вимога на видачу продуктів харчування (ф. № 3-4а) — застосовується для оформлення видачі продуктів харчування зі складу (комори) при автоматизованому обліку. Меню-вимоги форми № 3-4а
186
складаються таким самим порядком, як меню-вимоги форми № 3-4, і щоденно (або в дні, встановлені графіком) здаються на оброблення.
6. Забірна картка (ф. № 3-5) — призначена для оформлення від пуску матеріальних цінностей, продукції молочної кухні та інших за пасів, які відпускаються систематично протягом місяця. Забірна карт ка виписується бухгалтерією на декілька найменувань матеріальних цінностей, що належать до одного коду економічної класифікації.
Забірна картка виписується у двох примірниках: один — для отримувача, другий — для складу. Термін використання картки: 15 днів — при щоденному підпуску, 1 місяць — при періодичному відпуску матеріальних цінностей. Відпуск матеріальних цінностей здійснюється із суворим дотриманням ліміту, якщо такий установлений.
Понадлімітований відпуск матеріалів оформлюється випискою окремої накладної (вимоги) ф. № 3-3. Аналогічно оформлюється й заміна одного матеріалу іншим, для чого в забірній картці робиться
позначка: „Див. вимогу № " та відповідно зменшується залишок
ліміту.
Дані про зміни ліміту заносяться в попередньо видану забірну картку. При цьому раніше встановлений ліміт перекреслюється й зверху надписується новий ліміт. Виправлення підтверджуються підписом особи, яка встановила ліміт і внесла зміни. Кількість матеріальних цінностей, що відпущені, проставляється матеріально відповідальною особою в обох примірниках. У забірній картці на відпуск продуктів молочної кухні, крім того, проставляється кількість тари, що повернута отримувачем. Матеріально відповідальна особа ставить свій підпис у забірній картці отримувача, а на забірній картці складу ставить свій підпис отримувач. Після закінчення місяця або після використання ліміту (при лімітованому підпуску) забірні картки разом із іншими прибутковими та видатковими документами здаються до бухгалтерії для відображення в обліку.
7. Книга кількісно-сумового обліку (ф. № 3-6) — застосовується Для аналітичного обліку матеріальних цінностей як у кількісному, так і сумовому вимірах. У книзі для кожного найменування запасів відкри ваються окремі аналітичні рахунки. Книга відкривається на рік на під ставі залишків на початок року. Для цього в першому рядку в графі 3 за відповідними найменуваннями запасів записується „Залишок на 1 січня 200_ р.", а в графах 9 і 10 проставляються кількість та сума перехідного залишку минулого року. Записи в книзі здійснюються на підставі пер- винних документів. У кінці місяця в графах 5-8 підбиваються підсумки
187
за даний місяць і з урахуванням вхідного залишку записується залишок (у графах 9 і 10) на початок наступного за звітним місяцем.
8. Книга кількісно-сумового обліку (ф. № 3-6а) — застосовуєть ся для аналітичного обліку матеріальних цінностей в централізованих бухгалтеріях. Книга відкривається в розрізі аналітичних рахунків за кожним найменуванням запасів, як загалом за всіма обслуговуваними установами, так і з виділенням кожної установи.
Книга відкривається записами сум залишків матеріалів на початок року тоді в першому рядку у графі 3 записується: „ Залишок на 1 січня 200_ р." у графах 9 та 10 проставляється залишок загалом за централізованою бухгалтерією, а в графах 11 і 12 — в тому числі кожною установою, що обслуговується.
9. Картка кількісно-сумового обліку (ф. № 3-7), призначення та порядок ведення якої аналогічний Книзі кількісно-сумового обліку ф. № 3-6 та форми № 3-ба. Застосовується в установах, де аналітичний облік у бухгалтерії здійснюється не в книгах, а на картках.
10. Книга обліку тварин (форма № 3-8) застосовується для ана літичного обліку молодняку тварин та тварин відгодівлі. У книзі від криваються окремі аналітичні рахунки за видами та віковими група ми молодняку тварин, а також за видами тварин на відгодівлі.
У централізованих бухгалтеріях книги обліку тварин ф. № 3-8 відкриваються за кожною обслуговуваною установою.
Книга складського обліку запасів (ф. № 3-9) — застосовується для обліку матеріалів, продуктів харчування, готових виробів та інших запасів на складі (в коморі). Ведеться матеріально відповідальною особою за найменуванням, ґатунком та кількістю запасів. Записи здійснюються на підставі прибутково-видаткових документів. До кожного запису виводиться залишок запасів. У кінці книги не рідше одного разу на квартал робляться записи про її перевірку бухгалтерією.
Журнал реєстрації битого посуду (ф. № 3-Ю) — ведеться для списання розбитого посуду в установах, що мають у своєму складі їдальні та харчоблок. Записи в журналі здійснюються відповідними посадовими особами. Постійно діюча комісія слідкує за правильним веденням журналу та щоквартально (або щомісячно) складає акт про списання розбитого посуду, який затверджується керівником установи.
Оборотна відомість (ф. № 3-11) — застосовується для звірки даних складського та бухгалтерського обліку. Оборотна відомість відкривається на рік і складається щомісячно на підставі даних бухгалтерського обліку за кожною групою аналітичних рахунків, які об'єднані
188
ідповідним синтетичним рахунком, у кількісному та вартісному відображенні. За кожним субрахунком виводяться загальні сумові підсумки які повинні відповідати показникам синтетичного обліку.
Накопичувальна відомість з надходження продуктів харчування (ф. № 3-12) — призначена для обліку надходження продуктів харчування. Відомість складається за кожною матеріально відповідальною особою окремо. Записи здійснюються на підставі первинних документів у кількісно-сумовому вираженні.
Накопичувальна відомість з витрачання продуктів харчування (ф. № 3-13) — застосовується для обліку витрачання продуктів харчування протягом місяця. Записи в ній проводяться бухгалтерією на підставі меню-вимог та інших документів. Накопичувальна відомість витрачання продуктів харчування складається за кожною матеріально відповідальною особою.
Опис карток з обліку запасів (ф. № 3-14) — застосовується для реєстрації відкритих карток аналітичного обліку у випадках, якщо облік бухгалтерських операцій ведеться не в книгах, а на картках. Реєстрація здійснюється на момент відкриття картки.