Модуль 1

Основи побудови бухгалтерського обліку

В бюджетних установах та їх фінансове

Забезпечення

Розділ 1. ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

1.1. Особливості організації обліку в установах бюджетної сфери

Бюджетні організації — це організації, які створені органами мі­сцевого самоврядування, діяльність яких повністю або частково фі­нансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів бю­джету, ведуть облік виконання бюджету й кошторисів видатків, який прийнято називати бюджетним обліком. Він ведеться майже в 100 ти­сячах установ і організаціях різного профілю — культури, освіти, на­уки, медицини, органів державної влади, силових міністерствах і ві­домствах.

Фінансово-господарська діяльність бюджетних установ як суб'єк­тів господарювання характеризується низкою особливостей, які впли­вають на побудову бухгалтерського обліку:

• бюджетні установи функціонують на правах державної чи ко­мунальної форми власності. Таке положення визначає поря­док придбання цінностей за державні кошти, формування вла­сного капіталу як основи для започаткування та подальшого здійснення діяльності, відчуження майна;

• бюджетні установи належать до неприбуткових організацій — метою їх діяльності є не отримання прибутку, а надання нема­теріальних послуг. На відміну від готової продукції, вони не є носіями матеріальної субстанції та не оприбутковуються на складі. Відсутнє поняття виробничого браку, а отримання не­гативного результату може розглядатися також як результат;

• бюджетні установи в процесі надання нематеріальних послуг здійснюють видатки, які за економічною суттю відрізняються від витрат суб'єктів підприємницької діяльності. Під видат­ками розуміють державні платежі, що не підлягають повер­ненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги;

4

- бюджетні установи не наділяються оборотними коштами. їхнє фінансове становище визначається своєчасністю і повнотою надходження асигнувань з відповідних бюджетів чи оплатою рахунків згідно з прийнятими зобов'язаннями.

Предметом бюджетного обліку є процес виконання бюджету, який відображає одну із сторін розширеного виробництва. Іншими словами — це кошти бюджетів різних рівнів бюджетної системи та процес їх виконання.

Об 'єктом бюджетного обліку є:

• доходи і видатки бюджету;

• фонди і резерви, які створюються в бюджеті в процесі його виконання;

• витрати на утримання бюджетних установ;

• матеріальні цінності бюджетних організацій;

• грошові кошти в касі та на рахунках.

Правові принципи організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ і організації, незалежно від форми власності, визначає Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 р.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, пра­вдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, ре­зультати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Для досягнення зазначеної мети перед бухгалтерським обліком бюджетних установ поставлені такі завдання:

• забезпечити правильну організацію обліку, точність і своєча­сність відображення всіх господарських операцій з виконання кошторисів (облік фінансування, грошових коштів, видатків, розрахунків, матеріальних цінностей, фондів тощо);

• забезпечити раціональне та ефективне використання коштів бюджетної установи за цільовим призначенням відповідно до затвердженого кошторису;

- забезпечити повноту і своєчасність проведення інвентаризації матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків; забезпечити повноту та достовірність складання звітності; забезпечити контроль за виконанням зобов'язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ре­сурсів відповідно до затверджених нормативів і кошторисів;

5

• своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрішньо­господарських резервів;

• формування повної, достовірної інформації про господарські процеси та результати діяльності організації, установи, необ­хідної для оперативного керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, покупця­ми, кредиторами, фінансовими, статистичними та банківсь­кими установами та іншими зацікавленими органами та орга­нізаціями.

Формування облікової системи в бюджетних установах здійсню­ється на законодавчо-визначених принципах (від лат. prinsipium — початок, основа):

• принцип законності — звітність повинна відповідати прави­лам та процедурам, які передбаченні законодавчо-норма­тивними актами;

• принцип дати операції — операції повинні реєструватися в бухгалтерському обліку в момент проведення відповідних платежів, що відповідає касовому методу ведення бухгалтер­ського обліку;

• принцип достовірності — правдиве відображення в звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповід­них нормативних актів;

• принцип обачності — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню зо­бов'язань та витрат і завищенню активів і доходів підприєм­ства;

• принцип повного висвітлення — фінансова звітність має міс­тити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки го­сподарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, які приймаються на її основі;

• принцип автономності — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні ві­дображатися у фінансовій звітності підприємства;

• принцип послідовності — постійне (щороку) застосування підприємством обраної облікової політики, тобто сукупності принципів, методів і процедур, які використовуються устано­вою для складання та подання фінансової звітності;

6

принцип безперервності — оцінка активів та зобов'язань під­приємства здійснюється, виходячи з припущення, що його ді­яльність буде тривати далі;

• принцип вхідного балансу — залишки за рахунками на поча­ток поточного періоду повинні відповідати залишкам за ста­ном на кінець попереднього звітного періоду;

• принцип превалювання сутності над формою — операції об­ліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

• принцип єдиного грошового вимірника — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в йо­го фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій оди­ниці;

• принцип періодичності — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності (місяць, квартал, рік).

Сутність бюджетного обліку найповніше проявляється в його функціях, які пов'язані між собою та доповнюють одна одну:

• функція нагляду використовується в процесі створення і ви­користання грошових коштів держави — бюджету як за дохо­дами, так і видатками;

• функція відображення грунтується на тому, що всі операції, які виконуються за рахунок бюджетних коштів, відобража­ються у відповідних документах, на рахунках та ін.;

• функція узагальнення проводиться при здійсненні всіх опера­цій за розрахунками, результатом яких є баланс доходів і ви­датків як бухгалтерський звіт;

• функція контролю виявляє себе при проведенні бюджетного обліку надходжень доходів за їх видами та обліком виконання видаткової частини бюджету у відповідних галузях, установах і організаціях, які фінансуються з бюджету;

• функція управління і керівництва процесом виконання бю­джету і забезпечення планування бюджету;

функція забезпечення збереження коштів бюджету як держа­вної власності. метод бухгалтерського обліку в бюджетних установах — це су­купність способів і прийомів, за допомогою яких функціональна дія-ьність установи відображається в обліку. Він складається з елемен­тів, основними серед яких є:

7

• документація — це відображення здійснюваних операцій у визначених носіях інформації на паперових бланках або тех­нічних носіях (магнітних стрічках, магнітних дисках, диске­тах) або це письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку;

• інвентаризація — це спосіб перевірки наявності товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) і грошових коштів шляхом пе­рерахування, зважування, обміру, оцінки всіх залишків майна бюджетної установи і зіставлення з даними бухгалтерського обліку;

• рахунки — це спосіб групування, поточного обліку і контро­лю за наявністю і рухом майна установи, джерел його утво­рення, господарських процесів та їх результатів;

• подвійний запис — це принцип тотожного відображення гос­подарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність обо­ротів за дебетом і кредитом кореспондуючих рахунків. Под­війний запис випливає з економічної суті відображення операцій. Будь-яка господарська операція викликає зміни у двох видах господарських засобів, грошових коштів або в од­ному виді засобів чи коштів і в тій самій сумі змінюється від­повідний вид джерел;

• оцінка — це відображення об'єктів бухгалтерського обліку в гдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх зага­лом по бюджетній установі;

• балансове узагальнення — це спосіб узагальнення і групуван­ня інформації про майно установи та джерела його утворення на певну дату;

• звітність — це система підсумкових взаємопов'язаних і взаємо-зумовлених показників, які характеризують фінансову діяль­ність установи, результати використання її активів та стан зо­бов'язань.

Практичне використання кожного з наведених елементів обумов­лене відповідними положеннями, інструкціями, вказівками, розробле­ними і затвердженими відповідними органами (як правило, Держав­ним казначейством України).

8