1.3. Бухгалтерські рахунки. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

Рахунки є методом бухгалтерського обліку. За їх допомогою фі­ксують зміни в наявності та стані майна установ, а також джерел його утворення. Рахунок є двосторонньою таблицею, ліва частина якої на­зивається дебет (від лат. debet — винен, держати), а права — кредит (від лат. kredit — вірити, довіряти). На рахунках обліку може бути за­лишок господарських засобів чи їхніх джерел — це початкове сальдо (від італ. saldo — залишок).

Залежно від економічного змісту й будови розрізняють три види рахунків:

• активні, які призначені для обліку наявності й руху активів видатків бюджетної установи;

• пасивні, які призначені для обліку наявності й руху власного капіталу бюджетної установи та її доходів;

- активно-пасивні, які призначені для обліку розрахунків. Сальдо активних рахунків записують у дебеті, сальдо пасивних —

у кредиті, а сальдо активно-пасивних рахунків може записуватись як у дебеті, так і в кредиті.

У бухгалтерському обліку бюджетних установ застосовуються різні за змістом, призначенням і побудовою бухгалтерські рахунки. Для забез­печення однаковості відображення господарських операцій, групування та накопичення облікової інформації, необхідної для систематичного конт­ролю, складання звітності та проведення економічного аналізу, призначе­ні План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.1999 р. № 114 зі змінами (додаток Б).

План рахунків має основні характеристики (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 . Характеристика Плану рахунків бюджетних установ

13

Велика кількість субрахунків у Плані рахунків пояснюється тим, що саме через систему субрахунків відображаються специфічні особ­ливості фінансово-господарської діяльності бюджетних установ і об'єктів обліку — видатків, асигнувань з бюджету, доходів спеціально­го фонду, грошових коштів на реєстраційних рахунках, розрахунків з грошового забезпечення військовослужбовців, розрахунків зі стипенді­атами, лікувальних засобів, продуктів харчування, результатів вико­нання кошторису, фондів тощо. Тому для записів господарських опера­цій у поточному обліку, подальшого узагальнення облікових даних з метою складання звітності користуються субрахунками і лише в окре­мих випадках інформацію узагальнюють на синтетичних рахунках.

Позабалансові рахунки виділено в самостійний розділ. Вони призначені для обліку активів і розрахунків, які виключені з обороту бюджетної установи і не відображаються в балансі.

Структуру плану рахунків орієнтовано для потреби складання бала­нсу та інших форм звітності. Цей зв'язок наочно представлено на рис. 1.2.

Правильне використання Плану рахунків з метою відображення господарських операцій бюджетних установ забезпечує Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій, розроблена і затверджена наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61, яка міс­тить близько 300 типових операцій та порядок їх відображення в сис­темі бухгалтерських рахунків {додаток В).

Рис. 1.2. Взаємозв'язок Плану рахунків і балансу бюджетних установ

14