3.4. Облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

У фінансово-господарській діяльності бюджетних установ ма­ють місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентариза­цій виявляються суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Розмір збитків, які підлягають відрахуванню з винних осіб, роз­раховується відповідно до Закону України „Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних мета­лів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей" № 217-95-ВР та „Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зни­щення (псування) матеріальних цінностей", затвердженого постано­вою КМУ від 22.01.1996 р. за № 116 (з подальшими змінами).

Так, розмір збитків від розкрадання, недостач, псування матері­альних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням суми зносу), але не нижче ніж 50% балансової вар­тості на момент установлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість і розміру акцизного збору за формулою

Р₃ = [(Б_в — А) х І_шф + А_зб + ПДВ] х к, де Р₃ — розмір збитків, грн;

Б_в — балансова вартість на момент установлення факту розкра­дання, нестачі, псування матеріальних цінностей, грн;

А — амортизаційні відрахування (знос), грн;

Іінф — загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі визначених Держкомстатом індексів інфляції (як добуток помісячних індексів);

А₃6 — розмір акцизного збору, грн;

ПДВ — розмір податку на додану вартість, грн;

k — коефіцієнт відшкодування суми збитків винною особою.

Розмір коефіцієнта відшкодування для втрачених, зіпсованих матеріальних цінностей різний (табл. 3.5).

66

67

Із сум, стягнутих відповідно до „Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" № 116, здійснюється відшкодування збитків, які завдані установі, а залишок коштів перераховується до бюджету.

Для обліку розрахунків за зазначеними сумами призначено суб­рахунок 363 „Розрахунки за відшкодування завданих збитків". У дебет цього субрахунку на підставі оформлених належним чином докумен­тів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей, ухвали суду) записується сума завданих збитків; за креди­том — записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробіт­ної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.

Операції з обліку розрахунків щодо відшкодування завданих збитків відображаються у різних меморіальних ордерах:

• на списання необоротних активів — у меморіальному ордері № 9;

• на списання продуктів харчування—у меморіальному ордері № 12;

• на списання нестачі грошей та оприбуткування відшкодованої суми — у меморіальному ордері № 1 тощо.

Операції з обліку розрахунків з підзвітними особами оформля­ються бухгалтерськими проведеннями (табл. 3.6).

Таблиця 3.6 Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з відшкодування

завданих збитків

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн
	Дебет	Кредит
1. Списана нестача необоротних активів, виявлена при інвентаризації і віднесена за рахунок винних осіб: - на суму зносу - на залишкову вартість - на суму відшкодування за рахунок винних осіб	131 401 363	101-109 101-109 642	12 500 4500 19 200
2. Списана і віднесена за рахунок винних осіб неста­ча матеріалів і продуктів харчування за обліковими цінами	363	232	575
3. Списана і віднесена за рахунок винних осіб неста­ча малоцінних та швидкозношуваних предметів - за обліковою ціною - за ціною відшкодування завданих збитків	411 363	221 642	800 1920
4. Надійшли до каси суми відшкодування від винних осіб	301	363	21480
5. Відрахована із зарплати сума відшкодування за­вданих збитків	661	363	215

68

Аналітичний облік розрахунків з винними особами ведеться в спеціальних картках або у відомостях (книгах) за кожною особою зо­крема до повного погашення або списання суми заборгованості. Останнє можливе за рішенням суду або при неможливості відшкоду­вання заборгованості з об'єктивних причин (безнадійна заборгова­ність, щодо якої минув термін позовної давності).

3.5. Облік розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

У практичній діяльності бюджетних установ не завжди розра­хунки з іншими підприємствами чи фізичними особами здійснюються одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку з цим у бюджетній установі виникає дебіторська чи кредиторська заборгованість.

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованостей дебіто­рів перед установою на визначену дату. Дебіторами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які заборгували бюджетній установі грошові засоби, їх еквіваленти чи інші активи.

Кредиторська заборгованість — це вагома частина зобов'язань бюджетних установ, у тому числі поточних і довгострокових, які най­частіше виникають через невиконання установами своїх обов'язків.

Облік дебіторської заборгованості в бюджетних ведеться на ра­хунку 36 „Розрахунки з іншими дебіторами" з розподілом на субра­хунки:

• 361 „Розрахунки в порядку планових платежів";

• 362 „Розрахунки з підзвітними особами";

• 363 „Розрахунки з відшкодування матеріальних збитків";

• 364 „Розрахунки з іншими дебіторами".

На субрахунку 361 „Розрахунки в порядку планових платежів" обліковуються розрахунки з постачальниками в порядку планових платежів, коли умовами угоди передбачена сплата не за окремими операціями, а шляхом періодичного перерахування в певні строки і в установлених розмірах. Аналітичний облік розрахунків за продукти харчування, медикаменти, перев'язувальні матеріали, що здійснюють У порядку планових платежів, ведеться за кожним постачальником у Розрізі кодів економічної класифікації в меморіальному ордері № 7.

Розрахунки "з постачальниками в порядку планових платежів у бюджетних установах застосовуються за наявності постійних госпо-

69

дарських зв'язків із різними установами за поставку матеріальних цінностей та надання послуг при розрахунках із продовольчими база­ми, за продукти харчування, госпрозрахунковими аптеками — за ме­дикаменти, за автомобільні послуги — з автопідприємствами.

Ці розрахунки здійснюються не за кожною окремою угодою, а шляхом періодичного перерахування постачальникам коштів із по­точних та реєстраційних рахунків.

Суми авансових платежів і строки перерахування встановлю­ються сторонами за місяць або квартал, виходячи з періодичності платежів, обсягів поставок, закупок за договорами або фактичної пос­тавки за минулий місяць.

Надходження матеріальних цінностей у порядку планових пла­тежів оформляється таким бухгалтерським записом — дебет субра­хунків 232, 233, 331, 801, 802 та кредит субрахунка 361.

Поділ установ, організацій та підприємств на дебіторів і креди­торів переважно умовний і визначається бюджетною установою са­мостійно, виходячи зі змісту першої операції або переважно дебето­вого чи кредитового сальдо. Таким чином, якщо першою подією є попередня оплата за товар (роботи, послуги), то такі розрахунки облі­ковують як дебіторську заборгованість на активному субрахунку 364 „Розрахунки з іншими дебіторами". Якщо першою операцією є отри­мання цінностей (робіт, послуг) з їх подальшою оплатою, то такі роз­рахунки обліковують на субрахунку 675 „Розрахунки з іншими кре­диторами".

Крім того, на субрахунку 364 обліковують розрахунки за прете­нзіями і боргами, переданими на розгляд судових органів, розрахунки зі студентами та учнями навчальних закладів за користування гурто­житком і постільними речами, з орендарями за передані в оренду приміщення, квартиронаймачами за квартирну плату, за виконані ро­боти і послуги на сторону (в тому числі й розрахунки з оплати за на­вчання у вищих навчальних закладах) та ін.

За дебетом субрахунка 364 відображається виникнення та збі­льшення дебіторської заборгованості, а за кредитом — її погашення. Відповідно за кредитом субрахунка 675 відображається виникнення та збільшення кредиторської заборгованості, а за дебетом — її пога­шення (табл. 3.7).

Синтетичний і аналітичний облік розрахунків з річними дебіто­рами ведеться в меморіальному ордері № 4 — накопичувальній відо­мості [т.ф. № 408 (бюджет)], а з різними кредиторами — в меморіаль­ному ордері № 6 — накопичувальній відомості [т.ф. № 409 (бюджет)].

70

Таблиця 3.7 Кореспонденція рахунків з обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки		Сума, грн
	Дебет	Кредит
-р§їдобража^ється сума виручки від реалізації не­оборотних активів (крім будівель і споруд), при­дбаних за рахунок коштів спеціального фонду: _ на реалізаційну вартість _ на суму ПДВ	364, 675 364, 675	711 641	24 300 4860
"^перераховано постачальникам за матеріальні цінності і послуги: - попередня оплата - після одержання матеріальних цінностей	364 675	311,313 321,323 311,313 321,323	12 360 7910
3. Одержані від постачальників матеріали і про­дукти харчування: а) вартість без ПДВ: - оплачених раніше; - оплачених після одержання б) на суму ПДВ з вартості матеріалів: - придбаних за рахунок колітів загального фон­ ду; - придбаних за рахунок коштів спецфонду (з ві­ дображенням податкового кредиту з ПДВ)	231-239 231-239 801, 802 811-813 (641)	364 675 364, 675 364, 675	1500 940 750 2310
4. Нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень, квартирної плати, за транспортні по-слуги та інші платні послуги	364	741	800
5. Надійшли кошти за оренду приміщень, за .транспортні послуги та інші платні послуги	313,318 323	364	800

Облік розрахунків ведеться позиційним способом, сальдо виво­диться з кожного випадку отримання товарів (послуг) та їх оплати. Аналітичний облік розрахунків зі студентами та учнями за користу­вання гуртожитком, квартиронаймачами; а квартирну плату і кому­нальні послуги ведуть у спеціальних оборотних відомостях, підсумки яких, переносять до меморіального ордера № 4. Загальне сальдо роз­рахунків з дебіторами і кредиторами може бути розгорнутим (дебето­во-кредитовим). У такому вигляді загальне сальдо переноситься до ^книги „Журнал-Головна книга" і до Балансу (ф. № 1).

71